Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Аватар Короля

Розділ 606 збирання.

Прочитано 0% глави

Глава 606 збирання.

Чень Ґо жила протягом 30 років навколо області щасливого інтернету кав’ярні і тому була дуже добре з нею знайома. Крім того, вона жила тут уже сім років і тому добре знала довколишні краєвиди. Незважаючи на те, що за минулі сім років він рідко залишав межі клубу, тим не менш, він все одно дещо знав про Лісний Парк.

Лісовий Парк вважався районом високого рівня середнього класу. Кілька людей з клубу прекрасної Ери жили в цьому районі. Бос клубу, Тао Сюань, мав там нерухомість і одного разу під час канікул запросив до себе всю команду на вечірку. В мить ока змінили люди, але речі залишилися незмінними. Вона не могла зітхнути.

Контракти почнуть діяти у квітні. Чому б тобі не піти вибрати собі кімнату? Заодно проглянеш і порадишся, як буде краще все організувати, - Чен Ґо витримала Е Сю з спогадів в реальність.

- Я? Це неважливо. Ми можемо все обговорити, коли прийде час! - Відповідав Е Сю.

Чень Ґо була безпорадна. Одяг, їжа, житло та транспорт були природними людськими потребами. Для більшості людей це були дуже важливі речі. Але для неї Сю все це було неважливо. Чень Ґо не без причини вважала, що він більше засмутиться, коли раптом з’явиться сигарета.

- Коли приїде Булока? – запитала Чень Го.

- Ти ж казала, що він пішов купувати квиток? - Промовив Е Сю.

- Він тобі нічого не писав? - Чень Ґо і Танг Ро витратили цілий день, щоб знайти житло для команди.

- Ні! - Відповідав Е Сю.

- Може він вже їде до нас? - Обдумливо вимовила Чень Ґо.

- Мм, якщо ми говоримо про Булочку, то це цілком можливо, — відповів вона.

- Цей хлопець... - Чень Ґо перевела погляд в стелю. Раптом вона усвідомила, що несе на своїх плечах великий тягар.

- Чи варто нам так само покликати Старину Вея? - запитав Е Сю у свого боса.

- Звичайно. Можеш покликати всіх, кого вважаєш потрібним. Ми розібралися з житлом. Який сенс йому псувати? - Чень Го згадала слова Танг Ро, які та сказала їй після обіду: орендна плата будинку німіша, проте через відсутність людей вона просто буде йти в нікуди. Булочка міг у будь-який момент знятися з місця і приїхати в їхнє місто, тим не менш, Малі Холодні Ручки та Схованой Світ були студентами університету. Мабуть, вони не зможуть дозволити собі такої розкоші. Цим хлопцям довелося стабільно відвідувати заняття.

На жаль, Чень Ґо була надто великою позицією. Вона відразу почала діяти, вибираючи рішення. Угода пройшла настільки швидко, що агент з нерухомості ледве стримався від сміху. З погляду Танґ Ро вони просто витратили гроші на вітер, але Чен Ґо думала інакше. Вона вважала, що придбання житла своїм вкладом у розвиток команди і тому була дуже задоволена рішенням. Також Чень Ґо не приділяла особливої уваги грошам. Якщо все буде приготовано на найвищому рівні, тоді це стане додатковим стимулом для рекрутів приєднатися до них. Якби в майбутньому їй довелося зламати голову займатися приготуваннями, це виглядало б дуже ненормально. Думаючи про це в подібному ключі, Чен Ґо відчувала, що її гроші не були даремно витрачені.

Отримавши схвалення Чень Ґо, Е Сю зв’язався з Вей Ченем.

- О? Ось значить як. Не те щоб це було незручно для мене, просто за мною зазвичай слідує група моїх братів, - Вей Чень злегка вагався. Він знав, що коли вони планують створити команду, то всі повинні будуть перебувати в одному місці. Як би він не любив своїх друзів, Він не міг вимагати, щоб вони разом з ним потрапили на про-сцену.

- Добре. Розберуся з деякими справами і скоро приїду, - будучи рішучою людиною Вей Чень дав швидкий відповідь.

- Чудово, буду чекати, - відповів вона.

Протягом наступних декількох днів Е Сю не використовував акаунт з Невсвищеним Супер Красавчиком. Натомість він продовжував прокачувати Марічного Лорда. Цзян Ю та головні члени Амбіцій Тірана знали, що́ спричиняється невикористованим Супер Красавчиком. Але для рядових членів гільдії нічого не відомо. Гравці з дочірніх гільдій чекали своєї черги скористатися допомогою неймовірного танку, але той раптово кудись зник. Багато людей були засмучені.

Тим не менш, це була гра. Це було в порядку речей, якщо хтось раптово зникав. Гравці шкодували за відсутність Невиставного Супер Красуньчика через глибоке враження, яке він залишив в їхніх серцях. Проте, через кілька днів, про нього вже зовсім забули.

Прокачка Маркового Лорда проходила надзвичайно гладко. Е Сю не слід було більше турбуватися про те, що на нього в будь - який момент можуть напасти гравці з великих гільдій. Крім того, в підземельах він отримував набагато більше досвіду, ніж на поверхні. Хоча Марний Лорд вже досить давно зайшов до Небесної Сфери, вона не мала жодного уявлення про те, який курс для нього обрали великі гільдії. На щастя, підземелля була безпечною.

Кількість підземель у Небесній Сфері могла порівнятися з кількістю вовни корови. Якщо самих підземель було так багато, то вхідів в них був ще більше. Великі гільдії не могли караулити його біля кожного входу в підземелля, як вони це робили на десятому сервері. Завдяки щоденному прокачку Мричного Лорда в підземельках його рівень почав рости просто з неймовірною швидкістю.

Вона навіть перевищила швидкість прокачки на звичайному сервері. Також у Небесній Сфері нагороди за перебування підземель були набагато кращими, ніж на звичайних серверах. Це правило також стосувалося експериментів і грошей.

На жаль, його прокачка на відрізку 50 — 55 рівнів була лише подорож по вибоїстій дорозі. Навіть незважаючи на те, що в останні кілька днів вони прискорили прокачку, вона ще була далеко до десятих гравців, які вже мали 67 рівнянь і скоро отримали 70. Гравці на зразок Танг Ро якийсь час були здатні триматися приблизно на одному рівні з гравцями клубних гільдій, але згодом вони все більше і більше відставали. Зрештою, вони не могли прокачувати своїх персонажів 24/7, як це робили гравці клубних гільдій. На цей раз Танґ Ро не міг отримати переваги лише завдяки своїм навичкам.

Але все це не мало значення. Після того як Маркові Лорд пішли до Небесної Сфери, їхній бій змінився. Хоча на звичайних серверах існували цінні ресурси за які варто було змагатися, у порівнянні із ресурсами Небесної Сфери вони мали набагато меншу цінність. Інакше кажучи, вони не були варті того, щоб витрачати на них надто багато зусиль. Клубні гільдії ще не набрали повної сили на десятому сервері. При обмежених ресурсах для них було краще надавати більше значення гільдіям у Небесній Сфері. Навіть якщо їм доводилося обмінюватися речами з звичайних серверів на речі із Небесної Сфери, це все одно того коштувало.

Для чого було варто конкурувати? На даний момент Е Сю націлився на ресурси для своєї парасолі тисячі ймовірностей, а Вей Чень на засоби для руки смерті. Коли хлопці поставили собі мету, вони вже знали, що їм робити.

Якщо їм по дорозі потрапляли необхідні речі, вони точно намагалися присвоїти їх собі. Зрештою, можна було б знищити небо лише двома срібними зброями. Потрібно було також подбати про інше спорядження. Інші члени команди також потребуватимуть доброго обмундирування. У Славі не існувало такого поняття, як « багато матеріалів». Якщо гравці мали непотрібні матеріали, вони могли обміняти їх на те, що їм було потрібно.

Окрім прокачок Мричного Лорда, Е Сю більше не було нічого робити. З іншого боку Вей Чен готувався до переїзду, після чого продовжив свою подорож у водах Самсари.

Його подорож до вершини нагадувала шлях Незрівнянний Супер Красувчика. Тим не менш, на відміну від Е Сю, який за кілька днів голосно заявив про себе, Вей Чень повільно простягнув собі шлях від новачка гільдії до елітного члена.

Врешті-решт, навички як і раніше були з ним. Великі гільдії просто не могли ігнорувати такі таланти. Тим не менш, незважаючи на звання еліти гільдії, Вей Ченю ще було далеко до встановлення її основних членів.

Його ситуація була схожа на ситуацію Непереможного Супер Красувчика в Амбіціях Тірана. Навіть якщо Цзян Ю не міг розгадати особистість Е Сю, останнє все одно доводилося важко працювати. Щоб стати головним членом гільдії, недостатньо було мати достатньо добрих навиків. На перший план видавалося довір’я.

Це була найважча частина шпигунської роботи. Якби головний член гільдії потребував певних навичок, то інші Гільдії просто посилали б своїх експертів на шпигунство. Не можна не відзначити той факт, що гільдії не вперше виявили експертів на кшталт Незрівняного Супер Красувчика. Багато скомпрометованих шпигунів використовувалися як простих робочих коників. Ці шпигуни не знали, що їх розкрили і далі з усіх сил заслужили довіру гільдії. Через свої хороші навички, вони були дуже впевнені в собі. Для шпигунів не було жодної трагічної ситуації, коли в найсуворіші моменти вони підкидали фальшиву інформацію.

Вей Чень багато років грав у Славу. У грі не залишилося нічого, що могло б його здивувати. Будучи в Самсарі, він таки виявляв свої вміння і не наважувався викладатися на повну та особливу увагу. Якщо новачок вкаже поточну ситуацію у Небесній Сфері, якщо він продемонструє безглуздий рівень навичок, як це зробив Непереможний Супер Красавчик, тоді його відразу ж заклеймають відповідною під назвою "Є Цью".

У результаті Вей Чен вважав, що Е Сю зазнав шпигунської боротьби. Це тільки підштовхувало його працювати ще більше.

Однак, зважаючи на здібності Вей Чена, він міг дозволити собі безтурботно гратися, щоб виділятись на фоні інших гравців. З одного боку, покажи йому всі свої навики і відразу зверне на нього увагу. Це був обосічний меч. Якщо Вей Чень не показав би своїх навичок, то його досягнення по кар’єрній драбині зайняло надто багато часу. Інші шпигуни мали час, але він і Е - Сю його не було. Тому Вей Чен сміливо рушив вперед, виймаючи з ніг свій обосічний меч.

У битві на північному мості Вей Чен був у кількох елітних групах Самсарів. Нехай він так і не став головним членом гільдії, але його поточний статус вже був достатнім для мети Е Сю. Може Самсара і підозрювала його, плануючи використати його персонажа в якості робочої коняки, це вже було неважливо.

У межах сили союзу Е Сю та Вей Ченя не міг зрівнятися з клубними гільдіями. Клубні гільдії повинні були перевіряти декілька разів інформацію, яка до них дійшла, щоб переконатися в її правдивості, але Е Сю та інших не було стільки часу. Якщо вони могли безпосередньо брати участь у таких битвах, цього вже було досить.

Інакше як би ще Е Сю разом з іншими могли знаходити диких босів, які виникали в грі протягом випадкового часу протягом тижня?

У восьмій вечора першого квітня Вей Чен написав несподіване повідомлення Е Сю: - Я прибуду завтра. Відправ мені адресу.

Через п'ятнадцять хвилин у QQ чаю запалилася користувацька іконка Булочки. Він написав: - Старший! Я купив квиток і вже сиджу в поїзді. Скоро буду у вас!

- Булока, ти що, весь цей час використовував один і той же квиток? - запитав у нього Е Сю.

https://literna.net/uk/books/265-avatar-korolya

Попередня главаНаступна глава