- Директор. - Звертався до старого, чекавши останнього пед поради цього року. Віднині рік у Хогвортсі підходив до свого фіналу, попереду учнів чекали іспити, але головна вченість вже підійшла до кінця. Багато професорів вже відчували смак швидкої відпустки, але у мене на це літо були серйозні плани, і для їх реалізації мені було необхідно домовитися з власним "водником".
- Що таке, друже? У вас залишилися якісь питання щодо іспитів? - Доброзичливо уточнив Дамбльдор, в поверхневих думках якого прослизнуло деяке занепокоєння... На даний момент ментальні щити старого вже не були для мене чимось непереборним. Нехай я і не поспішав цього зайвий раз продемонструвати.
- Ні, мої студенти готові до екзаменів. На цей рахунок я не турбуюся. - Похитав головою, навіть і не думаючи брехати в подібні дрібниці. Мої студенти справді були готові до екзаменів, а навіть якщо й ні - мене це не хвилювало в даний момент. - У мене до вас питання на рахунок Гаррі Поттера. - Прямо заявив, заставляючи співрозмовника розгубити всю розслабленість у своїй позі і погляді.
- Гаррі Поттер, так... Хлопчик вже цієї восени повинен буде поступити в Хогвортс. - Безсердечно « пам'ятав » чарівника.
- Саме так. Прийшов час національному повістити про існування магічного світу... І почати познайомитися краще прямо зараз, щоб за літо хлопчисько звися з новими реаліями і не виглядав ненаситним бовдуром в очах однолітків. - Знав головну ціль цієї розмови, коли побачив якусь навіть смиренність глибоко в світлих очах вже немолодого мага.
- Регулус, я розумію, що ти хочеш як краще... Але чи не краще буде не виділяти національного героя серед інших студентів. Нехай хлопчик дізнається про магічний світ у свій 11 день народження. Це буде дуже символічно, так і часу на адаптацію у того буде ще далеко... Я навіть згоден, щоб саме ти провів екскурсію для Гаррі за магічним світом. - Посміхнувшись, запропонував свій варіант дій Альбус.
- Мені не цікаво бути чиїм-небудь проводженим. - Легко похитав головою, відмовившись від очевидного хабара з боку директора. - Я б не поліз до Поттера, якби не Сіріус. Самі ж знаєте мою ситуацію. - Етак важко зітхнув, всім своїм виглядом висловлюючи незадоволення деякими вчинками свого брата.
- Сиріусу вже не терпиться познайомити свого Хрестника з магічним світом. - Зрозуміло кивнув старий, хитро блиснувши своїми окулярами-половинуками. Зачаровані окулярами-половинуками, що дозволяли старому магу використовувати справжній зір нехай і в кілька специфічних його інтерпретації.
- Саме так... І в даному випадку я згоден з братом. Поттеру дійсно не завадить пара зайвих місяців на те, щоб звикнути до магічного світу. Крім того, Гаррі не просто маглорогінний чарівник. Він єдиний живий представник роду Поттер, а отже і попит з нього буде куди більшим. - Знову перейшов я в атаку, не збираючись дозволяти старому звести тему на немає.
Бо той з легкістю міг зачепити нерозсудливість мого брата, відкинувши всі мої претензії в сторону. І буде правий, бо незважаючи на свій вік і досвід роботи в не найбезпечнішому та спокійному Міністерстві магії Сиріус моментами вів себе як звичайний підліток. Якщо не сказати гірше.
- Та кинь, Регулус, ніхто не очікує від хлопчика чогось особливого. - Я намагався відмовити Дамбльдор, але мій не дуже задоволений поглядом малость потурбувався запал літнього мага.
- Вашими зусиллями, директоре, британські чарівники очікують від свого героя дуже і багато чого. Багато хто досі впевнений, що ви ховаєте хлопця десь у власному менореї, зрощуючи в тому справжнього героя. - Трохи насмішок фиркнув, кілька разів маючи честь спостерігати за цим самим героєм. Та й не було ніякого менора у старого директора.
- Навряд чи хтось розумний стане очікувати від одинадцятирічного хлопчика занадто багато. - Слизнувши очі, помітив директор.
- Можливо і так. Ось тільки не кожен чарівник, і тим більше студент Хогвортса має право називатися розумним. - Фыркнув, з легко витримуючи чужий погляд. - Вибачте директор, але ви не праві, якщо вважаєте, що поява в замку знаменитого Гаррі Поттера залишиться непоміченим. Багато хто відразу ж бажає познайомитися з національним героєм... Що може призвести до різних наслідків, особливо якщо дитина не готова до цього. - Продовжував тиснути на старого, всім своїм виглядом показуючи, що відступати в подібному питанні я не збираюся.
Ось тільки Дамбльдор - той ще фрукт, відчайдушно не хоче знайомити відомого хлопчика з цим магічним світом раніше за підлагоджений. Мої аргументи мало щось означали для такої людини, через що весь нашу розмову стягнувся на глухий кут. Не знаю, чому старий був такий категоричний в цьому моменті, але відступати той явно не збирався ...
Майже дві години дуже напруженого спілкування, торга і навіть кілька мигів на погрози показали, наскільки Дамбльдора було в принципі ввести Гаррі Поттера у чарівний світ саме в його день народження... І щось я сумніваюся, що в якихось там традиціях. Це дуже дивно, але я так і не зміг посперечати директорів, а йти з ним на конфлікт через якогось хлопця... Я не настільки тупий, щоб піддавати небезпеці свої плани через Поттера.
І плювати, що Сиріус з підсумку кілька образився на мене, коли я прямо наказав йому не лізти до хреста більше необхідного. Принаймні до початку серпня... Що було тією ще проблемою для мого брата. Навіть мій авторитет в очах цієї псини у якийсь момент не став достатнім приводом для слухняності. Почались екстрені заходи — відправляти Сиріуса в Італію. Відпочивати на морі з гарячими красунями...
Проти подібного все ще холостою Сіріус відмовитися просто не зміг, по підсумку переключившись на справи куди більш цікаві, ніж якийсь там хлопчик. Це мене і врятувало від прямої конфронтації з директором ... Правда, через таку велику відмову головуючого МКМ мені довелося відкладати на потім багато планів про твушку героя магічної Британії. Так і з пропозицією директора стати проводженим для героя я був змушений погодитися... Це все краще, ніж нічого.
Добре, Сіріус обіцяв познайомити мене з Гаррі тридцять липня в день народження хлопчика. Так і з сім'єю Дурстей я цей момент вже встиг обговорити ... Цього мені директор не забороняв. Тож я скористався ситуацією, домовившись із сім'єю не найприємніших у спілкуванні маглів про організацію святкування останнього роду Поттер. Добре хоч, мої старі ментальні закладки залишили своїм слід в розумі родичів національного героя.
Ті були не так вже й проти організувати свято своєму племіннику. Особливо за чужий рахунок... І з умовою, що після обіду цей самий племінник зникне зі свого поля зору на решту літа. Але, я сам і дозволив собі нав'язати цю умову, не збираючись втратити місяць перед тим, як Гаррі Поттер пішов до Хогворта.
- Ну що, Сиріус, веди мене до свого хрестника. - Мисливно видихнувши, звернувся я до брата. - І так, не смій відразу ж закидати на малого новини про магічний світ. Дай нам для початку познайомитися... І взагалі, відвідувати Гаррі на рахунок магічного світу буду я. З тебе виходить такий собі промовець. - Нагадав чоловікові, ретельно відглядаючи реакцію родича на подібні слова... А раптом той забув про нашу домовленість.
- Не переживай ти так, Рег. Я ж уже пообіцяв тобі мовчати в ганчірочку, піддаючи у потрібний момент. - З завшею посмішкою на губах, запевнив мене в своїй чесності Сиріус...
Цього разу я не міг стримати втомлений подих. У мене зовсім не було віри в слова брата. Занадто довго чекав можливості зануритися в магічний світ разом зі своїм хрестником. Я не можу тримати язика за зубами. Але ж, плювати. Буде що буде. Для мене головне — залишити після себе хороше враження і краще розібратися в аурі хлопчаки. А то до цього вдалої можливості для вивчення аномалії в його шрамі у мене не передбачалося.
- Ну, тоді пішли. - Фирскнув, прогулюючись починаючи свій шлях в сторону четвертого будинку на Тисовій вулиці. У гості до Дурслів ми йшли як звичайні смертні... І це не даремно.
На порозі нічого особливого не виділяючого будинку нас вже чекав щупловатий і малий хлопчик, у потріпаних окунах та з вороньким гніздом на голові... Ех, мабуть вплив мого братця все-таки добрався і до цього нещасного. Чи це все гени? Пам'ятається, Джеймс раніше, незважаючи на виховання в аристократичній сім'ї, теж постійно ходив з безладом на голові. Та і в цілому, чисто зовнішній Поттер-молодший був вилитою копією свого батька.
- Сиріус! - Підскочив до нас зривець, влітаючи прямо у мого брата. - Тебе так довго не було! Я вже почав думати, що ти і на мій день народження не прийдеш! Здається, Поттер не помітив моєї присутності.
- Хахаа. Доров, Гаррі. Давно не бачилися! - Тут же розлютувався молодий чоловік, який з'їдав і без того розпепанне волосся хлопчаки. - Ох-ох... Не стискай так. Я теж радий тебе бачити, але ти ж так і хребет мені поламати можеш... До того ж, я сьогодні не один. - Продовжував жартувати Сиріус, змусив Гаррі розірвати свої обійми і навернути крапельку уваги й на мене.
- Доброго дня, пане Поттер. - Привітно посміхнувся майбутньому студенту Хогвортсу, відчувши, що вся увага молодого мага зосереджено на мені. - Я Регулус Блек, молодший брат цього обалдуя і один з професорів у вашій майбутній школі. - З посмішкою на обличчі, як рука хлопчика б'ється до кишені поношених, але все ще добротні штанів.
- Професор у школі? - Не до кінця зрозумів мене Гаррі, кидаючи порівнювачі погляди то на мене, то в Сириуса... Хоча, здавалося б, чого там порівнювати. Отже, ми з цим роздуваємо кровні брати. Я хіба що трохи вище і помасивіше буду. Навіть піджак не міг повністю приховати такі нюанси.
- Ну-ну, пане Поттер. Ви ж вже отримали листа з запрошенням... Те саме, що зараз покоїтися в вашій кишені. - Трохи насмішливо посміхнувся, спостерігаючи, як обличчя хлопчика витягується в подиві.
- То це все не жарт і не розіграш? - Доставаючи з конверта позначене лист-запрошення, продовжував дивуватися хрестник мого брата.
- Ну що ви, пане Поттер. Не варто ставити під сумнів існування однієї з кращих магічних шкіл у світі. Але давайте поговоримо трохи більше про це вже всередині будинку. Розпочнемо святкування вашого дня народження. - Посміхнувся, відверто забавившись шоком і подивом мальцю, що все так само біг очима по нашому з Сиріусом обличчя ...
Забавний хлопчина, ось тільки хрестраж в його черепушці мене конкретно так бентежить ... Занадто давно і надійно той злився із магічною та духовною оболонкою майбутнього мага. І на ментальній сфері сусідство з подібною гидотою залишило свій слід... Можливо, ризики запланованого мною ритуалу можуть виявитися більш істотними, ніж я того очікував.
https://literna.net/uk/books/259-harri-potter-novii-rehuus-blek