- Цікава у тебе книга, шаман... - Після кількох навантажених хвилин тиші, під час яких дух направив частину своєї духовної сили в бік моєї книги знову дав про себе знати мій майбутній Охоронець. - Я хочу стати твоїм охоронцем... Але мене лякає твоя аура. Та й на мої умови ти навряд чи погодишся. - Одного разу навіть сумно і прикро, дав мені свою відповідь дух... Але я чітко відчував, що це не відмова. Дух звололив набивати собі ціну і випрошувати з мене інформацію. Що ж, мене це влаштовує.
- Я готовий піти на багато чого, щоб зробити подібного тобі духу своїм охоронцем. - Не мене власного ставлення, пообіцяв я духу, як би погоджувалася на більшість його обставин. - Та й моєї аури тобі не треба боятися... Бачиш, я якийсь час прибував у ролі астрального паразита. Не добровільно, природно... З того часу моя духовна сила і деякі риси стали досить специфічними. - Спокійно продовжувався я розмову, намагаючись не згадувати про знищення інших духів.
Але, дух вся дорівнює не дуже то і поспішав йти зі мною на контакт, самостійно згадавши про те, що бачить у моїй аурі багато слідів від вбивства інших духів ... Мені довелося викручуватися з ситуації, киватися в іншому і просто не дати духу зрозуміти, що якщо він відмовиться, я спробую підкорити його собі силою. Що було складно, бо лож і недовручки дух звітливо відчував, але ніби як у мене все навіть виходило. Принаймні дух не квапився виявляти до мене надзвичайну ворожість, і в цілому дозволяв мені себе умовляти... Через що в якийсь момент у мене навіть з'явилося відчуття, що я спілкуюся не з духом, а з якоюсь надмірною кроквиною юної леді.
- Ти брехун, маг... Але я готовий прийняти твою пропозицію і стати твоїм охоронцем, якщо ти виконаєш мої умови. - У якийсь момент збудив виявити добру волю дух, коли я вже почав втомлюватися від всієї цієї розмови... Все ж магія втомлює, і вона не може стежити за кожною своєю думкою та умонастрою в цілому. Добре, що мої зусилля дали плоди, але я не знав, на що погоджуюся.
- І що ж ти хочеш за свою допомогу? - Благословно уточнив я, готовий піти дійсно на багато чого заради подібного союзника... Після розмови з цим духом я майже переконався, що він буде для мене просто жахливо корисним. Підозрюю, той не тільки підсилить мої ментальні здібності, але й у покірності інших духів він може зіграти зовсім не останню роль... А за подібне будь-який шаман без роздумів віддасть свою руку, чудово усвідомлюючи складність раби з деякими духами.
- Бачиш, маг... Мета мого існування полягає в тому, щоб накопичити нові знання і збирати їх у бібліотеці... Якщо ти погодишся допомогти мені в цих двох починаннях, я готовий стати твоїм охоронцем. - Кілька здивували мене дух... Я очікував чогось на зразок щоденного зливу власних резервів духовної енергії на його користь, ну або ще чогось подібного. Але таке прохання від духу бібліотеки також було вказане у мою картину світу.
- Ти хочеш, щоб я створив для тебе бібліотеку і при будь-якому зручному випадку поповнив ту новими книгами та знаннями в цілому? - Про всяк випадок уточнив я, практично миттєво отримавши його згоду в відповідь. - Добре, я згоден на твої умови. Тим більше, що у мого роду вже й так є досить великий розмір бібліотеки. І я буду зовсім не проти поповнювати її новими знаннями. - Дав я свою згоду, спостерігаючи як істинне духовне тіло духа рухається в мою сторону ... Сам дух виглядав як звичайний ворон, хоча й завбільшки з малий орла.
- Тоді давай проведемо ритуал, і я стану твоїм охоронцем. - Досить наближаючись до мене, пророкотав дух, змусивши мене досить кивнути на його пропозицію... Я не збирався марнувати час, а тим більше, що сам ритуал є складним. Його без проблем можна було провести і в цій бібліотеці, тим більше що час до світанку у нас ще був.
Ну а ще я не хотів давати духові зайвих шансів на те, щоб змінити своє рішення ... Зокрема, я дійсно боявся, що удача махне на мене рукою і настільки цікавий дух відмовиться від співпраці зі мною. Дуже легко, якщо говорити відверто, я зміг спонукати цього на свій бік. Підсвідомо, вперше зустрівшись з духом розуму, я чекав на великі проблеми... При цьому вигідна вигода все одно коштувала б того, щоб возитися з цим духом.
Але цього не потрібно, той дійсно охоче погодився стати моїм духом-Хранителем, показавши тим самим, як не парадоксально, дивовижна розсудливість. Та й сам ритуал, під час якого ми обмінялися маленькими шматочками аури, тим самим створюючи глибший зв'язок між нашими душами, пройшов без сучка, без задирки... Правда, для моєї аури таке навантаження було не дуже корисним, я все-таки зовсім подібним чином створював свою магічну палицю. Через що, після закінчення ритуалу, я був настільки напружений і підташований, але я все одно був радий і майже щасливий.
З перших секунд нашої співпраці дух розуму показав, що я недарма кілька тижнів блукав ночами по Лондону в пошуках потрібного мені духу. Хвиля чужої, але в той же час такий близький мені, духовна енергія майже відразу ж хлинула у моє тіло, даючи мені крапельку пильності і приносячи якийсь крижаний спокій в мій розум... Дух зайняв своє місце в моїй аурі і тілі, фактично створюючи зі мною симбіоз та постійний обмін енергією.
Що майже відразу ж дало про себе знати... І нехай сам дух прибував у стані анабіозу, відходячи від ритуала, але навіть так я відчував, як його енергія позитивно впливає на мою душу і розум. Ммм, на відміну від мого минулого зберігача, що мав куди більш щільний зв'язок саме з тілом і другим початком моєї душі, то биш вплинув в першу чергу на мою прану та фізичну форму, дух розуму же впливав у основному на розум і емоції.
Хоча говорити про це, поки що рано - вранці, повний список змін і бонусів, отриманих від такого контракту з духом, я дізнаюся трохи пізніше. Коли сам дух видужатиме, наш зв’язок з ним остаточно буде міцно вкорінений. Але вже тепер я можу напевно сказати, що впливати буде той, в першу чергу, на мої ментальні здібності. Що саме варто було докладати всіх зусиль, бо розум є найсильнішою зброєю людини, що б там не кричали деякі інші маги...
Правда, які саме переваги я отримав з підсумку, я зміг зрозуміти дійсно далеко не відразу. Майже десять днів після цього дух відновився, і навіть постійний обмін духовної енергії, яку я підтримував з духом, не надто те й прискорював відновлення мого захисту. Для того щоб збудуватися під мою енергію, потрібен був час.
- З поверненням у цей світ... Партнер. - Ментально звернувся до свого нового напарника, відчувши вранці чергового дня, що його розум знову активний, а наш зв'язок остаточно зміцнів. - Як відчуття? - Знов я до духу, про себе відверто розважаючись... А все через те, що за останні десять днів моя ментальна сфера досить сильно змінилася... в кращу сторону. Все ж не тільки дух підстрашувався під мага, але й чарівник підлаштовувався під дух.
Так, моя ментальна сфера швидко набирала сили, дозволяючи мені з кожним днем все більш вільно оперувати бестселером і своїм розумом в цілому. У мене навіть з'явилося щось на зразок другої потоку свідомості... Частина навантаження від якого зараз можна було спокійно перекинути на Крука... як я вирішив називати свого духа, просто тому що його справжнє ім'я, яке я дізнався після проведення ритуалу, навіть в думках досить важко вимовити.
- Мені комфортно. - Прийшла коротка відповідь від духу, після чого той знову затих, йдучи в цю друзяку ... - Я радий, що погодився на твою пропозицію, маг. - Як ніби пересилюючи власну лінощі, повідомив мені Крук, мабуть, вже встиг оцінити скільки багато що дає тому наше зв'язок з ним ... Так, за цей час сам дух став приблизно на 20 відсотків сильніший від себе минулого. Та і його ментальна сфера також трохи змінилася, явно стверджуючи про те, що з моїм розумом дух вже встиг познайомитися, знаючи тепер про мене абсолютно все ...
Це і має чудовий зв'язок мага та Охоронця. Вона не тільки всиляє як мага, так і духу, але й впливає на розум обох сторін більш ніж помітно. І якщо у випадку мага це не так критично, хоча завдати собі шкоди ні один шаман, за винятком зовсім крайніх випадків, не вирішитися. І дух, перейнявши досвід і знання мага, робить досить різкий стрибок у ментаційному розвитку, одночасно стаючи найвірнішим напарником для обраного ним чарівника...
Не просто ж так я називав подібний зв'язок симбіозом... Вона дійсно саме ними і була, об'єднуючи дві душі в щось нехай не ціле, але максимально близьке один до одного по своїй суті ... І так, на всі ці зміни, що сталися з духом і зі мною, витрачалася просто купа енергії нас обох. Крук, по суті, прибував в комі, віддаючи всі свої сили на поліпшення моєї душі, ну а я майже на десяток днів дуже сильно ослаб магічними, розповідаючи силами з духом ...
Те, що було прийнятною ціною за значно поліпшені ментальні здібності й набування вірного союзника в особі не є найгіршим духом... Звичайно, з новими можливостями мені ще доведеться освоїтися, але зараз я відчуваю, що чарувати стало набагато легше. Думки в голові буквально літають зі швидкістю світла, а рівень концентрації у мене тепер такий, що я деякі заклинання з палкуової магії розвівши в безалочовий варіант, створюючи ті на одній силі волі.
Такий симбіоз не пройшов безслідно. Та нехай і не сильно, але все ж стала сильнішою, додаючи місце для ще одного середнього заклинання... Ну і на ауру духу я, після деякого тренування, тепер теж зможу вішати свої закляття. Він тепер, по суті, частина мене, нехай і кілька відокремлена.
- До костуру не полезу... Мені й так добре. - Зреагувавши на деякі мої думки, захвилювався дух, створюючи чітке відчуття блаженої неги, що він зараз відчував, « встромлюючись у мою ауру...
- Забавний, не встиг ще звикнути до нового типу існування... - Навіть з якоюсь ніжністю прошепотів я самими губами, ні до кого конкретно не звертаючись. Але, довго піддаватися задоволенню і якимось навіть щастям від отримання захисту я не став. Мене чекало ще багато роботи, та й вчорашньої доповіді Олександра вже встиг мене наскочити. Лорд, здається по всьому, вже пронюхав про мій союз з Дамбльдора, а значить варто чекати від нього наступного ходу... І щось мені підказує, що будь-який хід цього божевільного мені не дуже то і сподобається. Але я готувався до можливих неприємностей з цієї сторони... Зберуся вже як-небудь.
https://literna.net/uk/books/259-harri-potter-novii-rehuus-blek