- Дерік.
Це був герцог, що облажав лахаючий Деріка.
- Ти вчинив грубо, щойно зірвавшись сюди без стуку, під час нашої з нею розмови.
Дерік вагався. Він відпустив мене і відступив на крок назад. Потім схилився перед герцогом.
Вибач, Отче.
Мої плечі трохи хворіли. Я загубила одне з них, спостерігаючи за Деріком.
'Що за.... Чому він не йде?'
Дерік стояв біля столу і дивився на мене так, ніби причина була абсолютно очевидною.
З герцогом було те ж саме. Вони обидва приготувалися слухати мене.
"Фух~....Тепер мені доведеться розбиратися з ще одним."
Я ніби зітхнула.
- ....Кхм. Добре. Я зрозумів, що ти намагалася зробити.
Сказав герцог, прокашляючись.
На щастя, моя відмазка здалася йому досить розумною.
Однак допит не закінчився.
Але якщо все так, ти могла б просто звільнити його після того, як купила. Чому ти привела його сюди?.
- Екліпс дуже добре розбирається в бойових мистецтвах. Це також одна з причин, чому я придбала його за таку ціну.
Я закидала його виправданнями, що вже підібрала.
- Я б хотіла, щоб ви дозволили Екліпсу як лицарю брати участь у тренуваннях.
- Як лицар нашої сім'ї?
- Так. Я вважаю, що буде корисніше офіційно навчити його, ніж робити слугою, в якості якого він не зможе показати...
- Не хочу більше це слухати.
Дерік мене перебив.
- Багато людей буде на сьомому небі від щастя за можливість працювати в цьому особняку слугою.
- .......
- Але зараз ти пропонуєш навчати навіть не простолюдина, раба. До того ж, як ти збираєшся використовувати його, коли його натренують?
Герцог, мабуть, був з Дериком згоден.
'Ах, перестань ставити мені палиці в колеса і просто йди вже.'
Я відігнала втому і відповіла.
- Я буду використовувати його як свого особистого охоронця.
- .... Твого особистого охоронця?
- Я не можу все життя ходити без охоронника, який би захищав мене.
Очі герцога стали трохи ширше.
- В якому розумінні тебе ніхто не захищає? Еккарт, який живе на території особняка, працює понад 20 000 лицарів.
- Так, але я також знаю, що у мене погана репутація серед лицарів.
- .......
- Хіба не через це ви не зробили жодного з них моїм охоронцем?
Вони обидва закрили роти.
У кожної знатної леді було принаймні 5-6 охоронців.
Залежно від статусу сім'ї, кількість охоронців збільшується.
Коли я запитала Емілі про охоронців, вона відповіла, що в Пенелопи немає жодного.
Якщо їй потрібно кудись йти, з нею піде лицар, у якого немає справ на даний момент, але на цьому все.
"Наскільки погано люди думають про неї?"
Я здогадалася лише тоді, коли вони обидва втратили дар мови. Це змусило мене на мить втратити слова.
Я не хочу довіряти своїй безпеці людям, які не хочуть мене захищати.
- ......
- Немає ніяких гарантій, що те що трапилося зі мною сьогодні не повториться після того, як я покину цей маєток.
- Покинеш?
Вони закричали майже одночасно.
- Що ти хочеш цим сказати. Своїм "покину", я маю на увазі.
Запитав герцог наполегливим голосом.
- Саме те, що і сказала. Я вже доросла.
Їхні очі знову широко розкрилися, а я потиснула плечима.
- Будь ласка, дозвольте мені самій вибирати собі охоронника заради моєї ж безпеки. Будь ласка, Отче, брате.
Я схилила голову. Вони зовсім не противились.
"Більше схоже на те, що вони просто не можуть, а не хочуть мені нічого протиставити.'
Те, що сталося сьогодні, не було лише моєю помилкою.
Велика проблема, якщо жоден лицар не турбується своїм господарем і не хоче йти за ним будь-де.
Особливо якщо цей господар є членом могутньої герцогської родини, яка має вплив на цілу країну.
Насправді, я робила це не для того, щоб до мене чіплялися охоронці. Мені лише потрібно було оселитися в особняку Екліпса.
- Cпочатку....
На щастя, мій план поступився.
- Хоча добре. У тебе, мабуть, сьогодні була виснажлива ніч. Піднімися до себе і відпочинь. Я покличу лікаря перевірити тебе, коли ти трохи поспиш.
- Дякую, Отче.
Оскільки я не постраждала, то мені не потрібно було обстежувати лікаря. Потім я поклонилася і підійшла до дверей.
- А ти, Дерік, залишся.
Додав герцог, як тільки я вийшла з кабінету.
Я помітила, що за нами стоїть Деріка, яка зупинилася біля дверей так, ніби він переслідував мене.
'А-а, що з цим чуваком!'
Я зачинила двері свого кабінету.
За що він так хотів відчепити мене, що навіть пішов за мною?
- Хах...
Двері, що я зачинила, не відчинилися. Нарешті я змогла полегшено відпочити.
Але потім переді мною з'явився білий прямокутник.
<СИСТЕМА> Квест [Побачення Фестивалу] с [Дерік] провален!
Спробувати ще раз?
(Нагорода: 3% зацікавлення Деріка та інше.)
[Прийти \ Відкинути]
'Що. Ні, ніколи!'
До закінчення фестивальу залишалося ще купа днів.
Однак, я нажадала [Відхилити], бо зовсім не мала можливості знову піти з ним на свято.
Я продовжувала споглядати білий прямокутник, який зник.
'Чому це "проваджений"? Ми сходили разом на фестиваль!
Просто бути в стані вийти з цими виродками на вулицю і залишатися при цьому живими вже можна вважати чудом. Чого ця чортова система від мене чекає?
Оскільки наречений з Деніком провалився, то й Рейнольд повинен.
'Плювати. Не вдалося це чи ні, але він все одно виріс на 3%.'
Я згадала мить, коли перевірила шкалу над головою Деріка нещодавно.
[Интерс 13%]
Так, я провалила квіст, але інтерес таки піднявся.
"Так і знала. Їм просто не потрібно стикатися з Пенелопом, щоб їхні інтереси росли.'
Я попрямувала до сходів, нагадали собі всіма правдою і неправдами уникати цієї пари.
Але через секунду після прийняття рішення, наткнулась на одного з них.
- Эй. Ти німий? Чому ти мені не відповідаєш? Я питаю тебе, звідки ти взявся.
Я побачила Рейнольда, який грубо гнобив Екліпса. Емілі з палацом стояли поруч і просто дивилися, не знаючи, що робити.
Нахмурившись, я підійшла до них.
- Що ти робиш?
Рейнольд повернувся на мій голос.
[Інтерез 10%]
Подібно до Деріки, інтерес Рейнольда був вищим від нашої минулої зустрічі.
- Що з цим виродком?
Замість того, щоб відповісти мені, він ще раз морально перетворив на Екліпса.
Я подивилася на [Інтерес 10%], а потім перевела погляд до [Нтерас 18 відсотків].
Було очевидно, чию сторону я приму.
- Підійди сюди, Екліпсе.
Екліпс, який не зрушив від слова Рейнольда, за моїм наказом прийшов в рух.
Підійшовши, Екліпс підвівся позаду мене, як я і наказала.
- Ха?
Коли Рейнольд побачив це, він підняв брови.
- Хіба Емілі тобі не сказала? Він тепер буде моїм приватним охоронцем.
- Особистий охоронець? Ти зробила раба своїм власним охоронцем?
- Так.
- Спочатку ти втекла, а потім почала сходити з розуму. Ти щось не то з'їла? Ти відмовляєшся від своєї репутації і робиш все це, не даючи собі звіту?
- Сказала ж, я не збігала.
Провистіться це, я відвернулася. Тепер я була настільки виснажена, що могла в будь - який момент втратити свідомість.
- Я втомилася. Поговоримо про це пізніше.
Але не встигла я поступити і кроку, як мене зупинили.
- Намагаєшся звалити? Не смій, я з тобою ще не закінчив.
У ту мить я відчула, як смикнувся Екліпс. Можливо, це було через те, що Рейнольд з похмурим обличчям підвищив голос, однак аура за моєю спиною була досить різкою.
Піднявши руку в бік Екліпса, я перекреслила всі його дії.
Я не могла дозволити вигнати його з особняка, коли від часу його появи в ньому не минуло й години.
- Рейнольд.
Я зітхнула і назвала його ім’я, контролюючи своє роздратування.
Він закричав.
- Навіщо тобі взагалі охоронець? Ти завжди відсиджуєшся у своїй кімнаті.
- Тепер він мені потрібен. Так, подібне вчора не станеться в майбутньому.
- У такому разі ти можеш просто використовувати одного з наших лицарів!
- Мені не потрібен лицар, настільки погано про мене говорить, що якби все це записали, вийшло б більше 10 томів.
- .......
Рейнольд так само зреагував. Його рот зачинився і немов склеявся, як у Деріка та герцога.
- Ти думаєш, той хто так погано про мене відгукується зможе впорається з моєю охороною?
Іншими словами, це означало: з тобою теж саме.
Йому було відомо, що до герцогської леді погано ставляться, але він нічого з цим не робив.
Хто знає, можливо він навіть заохочував людей говорити про Пенелопа ще гірше.
Блакитні очі дрознули. Рейнольд, який втратив дар мови на секунду, зрештою знайшов пояснення.
- Пенелопа. Це була просто...
Навіть не намагайся сказати, що твої слова тоді були лише жартома. Мені пощастило, і я щасливо повернулася сюди, але якщо щось подібне трапиться знову...
- .......
Якби Екліпса не було поряд, я б залишилася в тому місці і мене б зґвалтували, Рейнольд.
Обличчя Рейнольда втратило всі фарби. Він ніби задихався.
✔
Перевод: Mirasa
Дякую за читання!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert