Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Я Рок Лі?

Розділ 183: Монахи Храму Огня

Прочитано 0% глави

Храм країни Вогня був дуже вражений тим, як він виглядав. Стальні ворота, дві статуї по боках, які вражали своєю красою. Одна кам'яна фігура зображувала величного й лютого Тенга, а друга гірського відлюдника озброєний довгим клинкам. Все це на честь того, що ці двоє вважаються легендами поширення шляху ніндзюцу.

Взагалі-то, шановані особи, про які складають дивовижні історії за стародавніми сувоями, як знак минулих поколінь...

А втім, цей храм був оточений дикими лісами й горами. Проте Якузу та Гідана не було варто шукати стежку і пройтися нею, щоб дістатися до довгої й широкої драбини, що саме вела в цю святиню найсильніших з існуючих монахів у принципі.

Однак двох з Акацуки так само мало хвилювало.

- Нарешті різанина! — З усмішкою до вух він вигукнув попільновосий, вже підготувавши свою косу для майбутніх битв з монахами...

— Чіріку я візьму на себе, зрозумів? - сказав Какузу тоном, що не терпів якихось заперечень.

Попереду ворота, які славилися своєю міцністю та надійною довірою. Колись вони вже були знесені в ході однієї події. Але, здається, нещастя доведеться повторити знову. Відступник з Деревні Скритого Водопада почав складати печатки. Наступного дня шкіра Якуза покрилася коркою з землі.

— Земляна копальня, — проговорив чоловік, в ту ж мить б’ючи по сталевих воротах і трясаючи їх з сильним гулом.

— Ай-ай... Який, чорт візьми, дратує звук ... - Він схопився за вуха Хідан, як завжди, переповнений тим ще словесним лайкою.

— Потерпиш, — посунув Какузу і продовжує нанести один удар за удар. І через кілька хвилин його праця принесла свої плоди.

Ворота розорились, і під ними з’явилися дві сталеві дверцята. Це перша поразка від храму за сьогодні. Захист не допомогла. Розлючені монахи, як і личить своїм власним заповітам, лисиці та у формі, чекали невідомих всередині території, готові користуватися чакрою й своїми незвичайними технологіями.

— Ці плащі... Організація Акацуки... чутки все ж не брехали... — Дістався з широко розкритими очима монахи на такі відомі одежині сучасних незапрошених гостей. А хмари чомусь пробирали до дріжджів.

Проте, як би вони не відчували рішучості в боротьбі за своє життя і храм...

Хоч би як там було, їхнє знищення буде справжньою різницею. Все-таки сили не рівні, навіть з урахуванням більшої кількості.

— Джашин зустріне вас з розвертними обіймами!

...

Ха-ха-Ха! — Він сміявся з божевіллям у голос Хідан, помахаючи своєю косою на стороні і спостерігаючи за тим, як тіла монахів позбавляють своїх голів, а після безжиттєво падають на землю.

- Це звірство прямо на моїх очах... Акацуки нелюди!. — Через зуби проговорив Чіріку, голова цього храму, не втримуючи свого гніву у тоні й думці.

Лисий монах з густими бровами, найсильнішим із присутніх, одним стрибком намагався обійти Какузу, свого противника, проте останній, склавши печатки, вихопив з легких цілий ураган. Через такого Чіріку довелося знову піти в глухий захист, використовуючи техніку тисячарукого Будди. Чоловік хотів допомогти своїм товаришам, але член Акацуки завадив на дорозі.

Абсолютний біль бачити те, як твої товариші помирають, не маючи можливості щось зробити своєму ворогу. Саме в цей момент Чіріку, як ніколи раніше, відчував кризу, яка викликала у нього лють і ненависть. Він не боявся за себе. Зрештою, така велика ймовірність втратити своє життя — це ніщо не перед показною стратою дорогих йому людей.

— Тридцять мільйонів Рё. Ти знав, що така ціна твоєї голови? — Несподівано запитав Какузу сухим тоном, схрещуючи руки, що скам’яніли за його велінням. Таким чином, він підвищив свій захист через яку навіть тисячарукий Будда прорватися не міг.

Гроші? Невже ви приїхали сюди тільки за цим?. — З гіркотою запитав Чіріку, на що отримав мовчазний і безстрасний кивок. Від такого усвідомлення, навіть монах прийшов у болісне сум'яття, відчувши запаморочення. Будда серйозно померк...

І це коштувало йому великої помилки.

Якузу склав друк, а після опустив одну руку до землі. Слідом кам'яна плита вирвалася вперед і вдрукувалася в ефемерну фігуру золотого Будди. Техніка Чіріку не впоралася, і монах зустрівся зі своєю тушкою з брилою, відправившись у політ із зламаними кістками.

Ті, що залишилися, хоча швидше ще не вбиті монахи, з шоком подивилися в їх сторону. Хідан зупинився на час, але тільки щоб засміятися ще сильніше і голосніше. Візуалізація повільно наближалась до тіла Чіріку. Тридцять мільйонів рьо нарешті будуть у нього в руках, такі манячі, залишилося тільки трохи піддати ...

- Добивай інших, більше часу у нас немає, потрібно ще здати тіло, — низьким голосом сказав Шінобі в масі попільновосму з алими очима, що вже вигнав головний обстрим свою косу до плече черника, який не зміг меністяти голову Храму, тому і замер на місці.

Отже, закономірний підсумок, жахливі крики агонії вщухли тільки через десять хвилин...

...

Рок з заплющеними очима лежав на зеленій траві, покупка з двох сторін підліла його в такому ж становищі були дві гарні дівчата, тремтячи до коханого.

Тінтен і Карін їли даного й сперечались про те, в якому закладі їх готують найкраще. Найпростіші розмови між ними.

Нелогічні, але активні.

У всякому разі, гірше тільки обговорення того дня, коли вони влаштують весілля...

Добре, що до цієї ситуації все ж не дійшла. Дякую за те, що він оглянув Анбу в масці тварини. Він попросив усіх підлітків прийти до п’ятої Хокаги і після того склав друк та зник разом з бавовною й димом. Перша прокоментувала це Карін:

— Сенсею ж не називають себе просто так, вірно? Напевно нова місія...

— Неважно, давайте підемо. Не будемо змушувати її чекати, - сказав Рок, нарешті віщуючи можливість розмити свої кістки у бою, а не тупо сидіти на одному місці в Конохе, нехай спарінгуватися з Саскою, що проковтнувши свою гордість, звернувся саме до нього.

Звичайно, Лі сподівався подій, пов’язаних з Хіданом і Какузу. Справжня сватка з безсмертними! І, як і раніше, бровастий хлопець не забув придумати схему протидії таким противникам. Тим більше вбивство членів Акацукі стало визначеним обов'язком для нього.

Все, щоб зробити кров Сенджу гуще.

— Добре, — кивнула Тентен і поклавши руку на долоню коханого. Карін пішла за її прикладом, так що дві дівчини легко підняли Рока. Останній такий контакт і фізичний зв’язок лише трохи засміялися.

Наступного дня всі троє прискорилися і за лічені секунди вийшли за територію клану Лі. Карін і Тентен скористалися улюбленими технологіями Анбу, технікою телешоу Мерцванію. Рок же просто заробив Сору, раз відштовхнувшись з землі...

Вже в кабінеті п'ятої Хокаґе, де була сама жінка, її близька підопічна Шизуне, компанія Лі натрапила на лисого монаха зі шрамом на обличчі. Загублений і спітнілий, його погляд фактично перетворився на безживий ліхтар.

Через це колишній учень Майто Гая на мить відчув докір провини.

Все ж він знав, що щось таке станеться і що двоє з Акацуки нападуть на Храм країни Огня, щоб забрати тіло Чіріку, але все одно нічого не розповідав і просто чекав можливості, по суті, того, коли доля почнеться свій хід.

Ненадійно, але необхідно. А може, хлопець хоче полегшити те, що міг би зробити мисним болем за непрацездатні речі?

Лі не розумів, чому монах озирнувся на мілину і відразу змінив свій погляд. Але тепер Цунаде виглядала набагато серйознішою. Аура навколо неї чудово змінилася. Тепер вона більше походила всією атмосферою на Казі однієї з Великих Девінь на цьому континенті, зв'язавши руки в замок ...

— Акацуки знову почали діяти, - проговорила гладким тоном жінка, кивнувши на Шизуні за її спиною. Та продовжила замість Цунади:

— Вони напали на Храм Огня. Це найвідоміший монастир у всій країні. Їхній голова також був убитий. Єдиний, хто вижив, дозорний, негайно приніс нам цю інформацію. Чи вони там викачали Біджу, чи прийшли з особистих причин, але тепер їх не можна випустити з країни вогню.

Шізуна не могла залишатися такою безсердечною, як та ж Гокаґе. Її бліде личко було ще біліше, ніж зазвичай. Тим більше вона стискала свинку в своїх руках у районі тулуба. Побоюючись головою, дівчина трохи розслабилась, але тільки після слів наступних Цунаде:

— Рок, Карин, Тентен. Останнім у вашому загоні буде Неджі Хьюга. Ви разом з 11-ма групами Шинобі відправитеся за Акацуки і розсуньтеся в найближчій місцевості із Храмом Огня. Але ваш загін буде керівним, настільки я вам довіряю в цій місії A ранга.

- Так! — Пхал негайно Лі, схиливши голову. Тентен і Карін зробили те саме.

Чесно, Цунаді Сенджу вміла надихати. Призначити молодих Шинобі за головних у протистоянні з злочинною організацією, що ловлять Біджу...

Чому б і ні? Рок і Неджі - обоє Джоніна. Крім того, недавно Лі протистояв Акацукі, що вирішив вдертися у Деревню Песку за Гаарою Джінчурікі однохвостим.

Такого досить, щоб п'ята Хокаґе зробила з Року свого фаворита по всьому важливому завданню...

...

...

...

Більше розділів: https:/ boosty.toma/doppiopassisone

https://literna.net/uk/books/257-ya-rok-li

Попередня главаНаступна глава