Так і не дочекавшись ходу з боку Воландеморта, я знову дозволив собі трохи відсторонитися від реалізації нашого плану, взявши більшість обов'язків по підготовці плацдарму для нашої боротьби з Темним лордом на леді Грінграсс. Тої було будь-чим іншим займатися такими справами, ніж мені мало не цілодобово замкненим у замку. Я мав багато проблем, але я не збирався більше займатися фізичними вправами. Навпаки, він думав про те, як можна ще більше оптимізувати свій час.
І нехай успіхи на цій кампанії було не так вже й багато, банально через те, що я і так займався на грані своїх можливостей і навіть підживка з боку двох родових джерел, а також дуже високий магічний фон самого Хогвортса мені не дуже то й допомагали. Я насилював власний організм і розум, щоб видати максимальні результати на тренуваннях та в короткий строк досягти хоча б трохи прийнятної для протистояння з Томом планки особистої сили.
Звичайно, зовсім без відпочинку не обходилося, інакше б я реально ризикнувся розумом, незважаючи ні на яку ментальну магію. І все ж дівчата повинні були докладати зусиль, щоб заохочувати до різних романтичних моментів і просто виявляти свою прихильність та вдячність за працю... І це я ще не пам'ятаю про найменший, але моніторінг ситуації в Хогворсті.
А в ньому іноді відбувалися дійсно цікаві ситуації, особливо якщо мова заходила про золото трио, що знову об'єдналося після півгодини деякого розладу у відносинах гриффиндорців. Хоча, у них і зараз не все спокійно, особливо через деяку помішацію Поттера на моєму персоні та його же нічому не прикритої ненависті в мене... Уїзлі дуже нервово реагує на Герміону і те, що вона почала зав'язувати дружбу « з боку».
Так, шестерке Поттера дуже вже не сподобалося, що під час їхнього тимчасового розправу Герміона встигла подружитися з деякими дівчатами з Гріфіндора і Когтевван. Так і так не відставав від дівчинки Крама хлопці продовжували майже через слово помивати в розмовах з дівчинкою. І якщо раніше той же Уїзлі явно фанатів від знаменитого ловця, то зараз навряд чи на жовтку не виходило під час його згадок... Але це вже його проблеми.
Я ж лише стежив, щоб мою дівчинку ніхто не обижав... І не допомагав. Бо наші стосунки з Герміоною все ще далекі від ідеалу, і з'явилася у дівчини альтернатива та реальна можливість захистити себе й свою сім"ю від такого жахливого мене, як ця може і піддасться на чужі чари ... А мені воно нафіг не треба. Я, звичайно, не можу прирівнювати Грейнджер до своїх дівчат, але і позбавлятися настільки цікавої іграшки теж не хочу.
До того ж, це цілком собі може позбавити мене шпигуна в таборі ворога... Тепер вже справжнього, нехай і все такого ж жалюгідного в особистому й силі плані. Але це цілком компенсується можливою впливовою силою Поттера, все ж таки той досить знакова постать у магічному світі. Вибери він правильний шлях і навіть зі своєю повною нездатністю включати мозок, коли це дійсно потрібно, той зможе піднятися досить високо, аж до крісла міністра магії.
Так, я досить багато перестарався у власних розвагах, але не дуже те про це і шкодую. Мені взагалі кілька не властиво жаліти про свої помилки, та й нічого особливо страшного не сталося і не статися ... Хоча б через те, що імовірність Поттера дожити до тридцяти не дуже то й висока. Я б взагалі поставив на те, що цього року хлопчик доживає свої останні дні, бо після відновлення Том навряд чи залишить його живим. Власне, через це мені і плювати на всю ту ненависть, що буквально складатися з Поттера в мою сторону.
Я взагалі сильно переглянув свої пріоритети на найближчий час, після того як ситуація з Томом вийшла з під мого контролю. Всі мої попередні плани якось різко стали надто незначними, щоб я серйозно про них згадував. Навіть про налагоджування зв'язків з іноземними делегаціями або копіюванням книг із бібліотеки виручай-комнати я надійно і надовго забув, зосередившись на абсолютно інших речах.
Можливо, це моя помилка у довгостроковій перспективі, але на тлі можливої смерті від рук Тома така можливість мене не хвилює. Краще я залишуся без цілком вигідних стосунків, ніж без власної голови. Тут моя логіка проста, та і в цілому мені більш ніж подобається те, що зараз відбувається навколо мене. Не манути десь на горизонті настільки небезпечний противник, що дуже скоро стане ліком, розгубивши будь-які залишки людяності і раз усунувши свою небезпеку до межі, то я взагалі був би задоволений життям...
Власне, розуміння того, яка жопа мене може чекати в найближчому майбутньому неслабо так підганяло мене, змушуючи не збавляти оберти до літа. Так і те, з власного марафону я вибув лише тому, що прийшла пора іспитів, а також найманці та приватні детективи, найняли Дельфіна, помітили дивну активність деяких осіб, які були досить тісно пов'язані з Темним лордом. Якби не це, я б так і не дозволив собі виділити цілий тиждень на розвантаження та банальний відпочинок.
Так, минулого досвіду прямо говорив мені, що після досить тривалих навантажень хороших відпочинку може багато разів прискорити подальший прогрес, і нехай в моєму конкретному випадку це правила навряд чи повністю стосується, адже я вже доволі непогано навчився перемикатися між завданнями, не дозволяючи собі остаточно загоюватись та утримувати вусмерти. Та й дівчата в кой-то повіки почали повністю виправдовувати всі витрачені на них сили і час, одним своїм суспільством допомагаючи мені підтримувати правильний рівень мислення для тренування ...
Ага, такий трудоголик як я, просто не міг собі дозволити розслабитися, спостерігаючи за тим, як мої дівчатка намагаються. Для мене їхній приклад, хоча їх тим було дуже важко порівнювати з моїм власним, дивним чином надихав і мотивував мене... Та й взагалі, мій стан був важко назвати поганим. Я був більш ніж задоволений самим собою і власним оточенням, відчував деякий особистий та загальний успіх...
Так само й думки про те, що станеться після того, як Того остаточно зникне... А в будь-якому випадку зникне, якщо я хочу залишитися живим і при своєму майна. Тут вже або він, або я, при цьому останній варіант я якось не розглядаю ... Загалом так, думки про те, що буде після смерті Воландеморта, мене відверто радують. Адже вже зараз я значно перевиконав власний план, та і з дівчатами в мене вийшло все дуже добре, щоб я знайшов, на що можна попросити... Що вселяло неймовірні такі перспективи на щасливе майбутнє, після падіння лорда.
Залишилося тільки організувати це найсумніше падіння і не залишитися в дурнях, але цим ми з Дельфіною і так дуже активно займаємося за допомогою отриманих від Пітера знання на повну, а також поєднуючи ті з власними ресурсами та активами. І це дійсно приносить свої плоди, дозволяючи нам все ближче підібратися до самого лорда і все більше підключитися до реалізації нашого плану... І нехай той витримав на даному етапі вже багато змін, якщо порівняти з критичним, але це не так важливо.
Суть і головні завдання залишилися незмінними - нам потрібно максимально послабити Темного лорда, а якщо можливо взагалі зробити його душу в спеціальний артефакт, для чого ми і зібрали під своїм початок дійсно серйозні сили... Майже дві сотні найманців з повним магічним контрактом і багаторічним досвідом наймиту та бойових дій за спиною. Так такими силами, при бажанні, можна йти міністерство магії штурмувати, а не на Темного лорда полювання відкривати.
І це я ще не згадую про той десяток майстрів магії, що вдалося найняти з повним магічним контрактом, який включає в себе знищення власної пам'яті про деталі роботи , залишаючи тільки сам факт найма якимись багатими особистостями, чиї особи, природно не відомі. Так, платити за таку приватність довелося дійсно багато, але десяток майстрів, троє з яких більш ніж досвідчені обряди в Японії - це справді серйозне підмога і додатковий гарант успіху нашої затії...
Залишилося лише чекати третій етап змагань. В цей раз сумніви в тому, що викрадення буде, у нас немає... Деякі агенти Темного лорда занадто явно видали себе, а у нас є пари потрібних спеціалістів в ментальні магії, щоб зламати думки таких кадрів для підтвердження або спростування власних здогадок і припущення ... Так, у тому, що викрадення бути, ми впевнені на все сто.
Шкода тільки деталі плану Темного лорда нам так і не вдалося з'ясувати ... Не тільки ми, знаєте, вміємо користуватися магічними контрактами.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda