- Заспокоїлася? - Трохи втомившись, запитав я дівчину, з якою щойно закінчив народжуватися. У піввейли почали банально закінчуватися магічні сили, що дуже сприятливе на її психічній рівновазі. Ну, та, принаймні, перестала штовхатися вогнем у всі боки. Та і відповідіний кивок в мою сторону у дівчини був більш ніж осмисленим ... - Ось і чудово, значить я можу нарешті запитати, що тут сталося і якого хера мені довелося відбиватися від однієї буйної піввейли? - Навіть не намагаючись контролювати свою злість, запитав я, переставши стримувати шалену магію в мені...
Для цієї магічної істоти, як буйство енергії, буде не просто помітним. О ні, воно для нього стане своєрідним пресом, що зводить розум і викликає в серці страх... Ну, якщо обурення магічної сили досить серйозне, а підхоплюючи їх емоції далеко від всепрощень. Власне, обом цим критеріям я більш ніж відповідав, поставивши Флер, боячись відвести погляд в сторону. Та й ця маленька тремтіння по тілу справді з’явилася.
- Вибач. - Трохи здутено видалила себе дівчина, знайшовши в собі при цьому сили, щоб підняти на мене погляд ... Нехай та й не програла мені в рості, але ця поза створювала оманливе враження мініатюрності дівчини. Та ніби втратила пару десятків сантиметрів у рості, що і вилилося в необхідність для неї піднімати на мене погляд... Мда, не слабо я так налякав піввейлу. Занадто яскравою для неї стало відчуття власної безпорадності, занадто чітко виражене почуття моєї сили і влади над нею. Але я все одно не збирався виявляти милосердя у цій ситуації.
- Ні. - Небагаючи гніву у голосі, просто відповів я. - Тобі доведеться відповісти за сьогоднішні дії... що я так і не зрозумів, що за гнилисто-зелена гидота ледь не потрапила мені прямо в обличчя. - Безапелляційно заявив я, чудово знаючи, що рід дівчини займає не останнє місце в магічній Франції, так що компенсувати завданий мені збитки ті точно зможуть. Правда, від можливого скандалу це їх все одно навряд чи врятує, просто через те, що я вже чую трохи злий голос Снейпа ледь вдалеку, а стан Девіса був далеким від ідеального.
Флер встигла неслабо так проклясти хлопця ще до мого появи. Не просто ж так той втік від неї як ошпарований, навіть і не думаючи про те, щоб дативідсіч. Та й мої чари, нехай і були досить слабкі, але добили і без того змученого хлопця, відправивши того в країну сновидінь. Що, якщо бути чесним не так вже й погано. Втративши свідомість той хоча б не відчував болю від проклять, що мучили магічне і фізичне тіло хлопця ...
Загалом так, зам'яти цей інцидент буде дуже і дуже складно, тим більше, що мова не просто про сутичку двох учнів з різних країн. Ні, в даному випадку мова йде про сутичку між чемпіоном і якимось лівим хлопцем з Хога... Якщо дивитися на це з боку французів. А якщо б англійці дивились на ситуацію суворо протилежно — це сутичка обраного чарівника у цьому поколінні і злому твориві, що змішала в собі кров чаклунів та Вейл. Думаю, не варто пояснювати, що через такого подвійного трактування, у дівчини буде немало проблем.
- Драко Малфой, попрацюйте мені пояснити, що тут відбувається. - Вирив мене зі власних думок жовтий голос мого декана. - Чому студент Когтеврана знаходиться в такому стані, а чемпіонка Шармбатона ... Чи має такий непривабливий вигляд? - Навіть не збираючись обгинати тему розорваного, промоку і підпалих сукнья француженки звернувся до мене кресний. Я дуже вчасно висвітлив, бо не збирався продовжувати розмову з вейлою.
- Ось у неї і запитайте. Я тут взагалі не до того, просто розняв двох ідіотів. - Зло і не менш саркастично, відповів я Снейпу. Той трохи зморщився від мого тону, але не влаштовував розбірок на людях, розуміючи, що я не зовсім в адекватному стані. - ... Їх закляття летіли на всі боки, щоб я зміг подібне проігнорувати. - Трохи невпад і з легким гнівом у голосі, додав я, спеціально зміцнюючи думку Снейп про мій теперішній стан.
Ну не хотілося мені розбиратися з усім цим лайном. Нехай вже директори вступають за своїх підопічних, а я навіть свідком бути не згоден. Це займе надто багато часу, приверне до мене дійсно додаткову увагу з боку директора, декого і так передбачливо особливо після моєї сутички з Крамом, так ще й вечір буде остаточно зіпсований. А у мене за спиною, між прочим, до сих пір спокійно стоїть Місяць, очікуючи, коли ж ми зможемо продовжити з нею наше побачення. І я не збирався змушувати її чекати...
- Ясно... Ви можете бути вільні, Драко Малфой. - Начебивши на обличчя крижану маску спокою, звернувся до мене крейдяний, дійсно відпустка. Мабуть, відчув би мій дух і те, що я зараз цілком собі можу послати того на три веселих літери, зовсім не соромлячись випадкових спостерігачів. І напрочь забудь про авторитет декана... Що було не так вже й далеко від правди, все ж я був дійсно на взводі після того, як стався випадок.
Я залишив Снейпа, щоб роздивитися виснажену і пошарпану піввейлою. Багато в чому завдяки Луні під боком, що однією своєю присутністю не дозволяв мені зовсім злетіти з нарізки... Хоча це я трохи перебільшую. Нехай я і був злий на Флер, та й на всю ситуацію в цілому, але контроль над собою я б точно не втратив. Просто б заспокоювався трохи довше, ніж це вийшло на практиці.
Але не суть, головне, що побачення з однією божевільною кігтевранкою так і не було перервано, а я ж міг знайти і захистити чарами досить укримне місце під омелою ... Не те щоб це було так важливо, як показала практика, Луні взагалі плювати на те де і як, але мій вроджений перфекціонізм змусив мене зробити все у кращому вигляді. А тим більше, що сама Місяць була тільки рада подібним увагам до дрібниць. Ну, принаймні мені так здавалося. Бути впевненим хоч у чомусь, коли мова йде про цю дівчинку, я не міг просто за визначенням ...
Але це не завадило мені втішатися дуже милою поведінкою Місяця, що демонструвала моє побачення протягом усього мого життя. Її склад розуму навіть наша маленька сутичка з Флер не змогла зіпсувати, чого я в таємниці боявся ... Але обійшлося, а я зміг додати в цей вечір ще трохи чудових спогадів. І ні, ні про яку розбещеність з Місяцем і мови бути не може. Та ж і досі є кілька дійсно малих для справді дорослих ігор.
А наші стандартні ігри були дещо недоречними у цій ситуації. Та й не давло на мене в той момент сила прокляття. Похоті не було жодних похотей. У той момент, остаточно відходячи від раптової бійки з піввейлою, я найбільше потребував простого ніжності... Коей Місяць мене і забезпечував, відмінно відчувши мій склад розуму та знову замучив мене сумніватися в тому, що намальований психопортрет дівчини у моїй голові був вірним. Занадто природно було спостерігати за ніжною і лагідною дівчинкою з когтевірна...
І як же шкода, що такий прекрасний момент в одну мить був зруйнований до основи. Раптом розкута, а потім і повністю розірвана магічний зв'язок між мною та моїм заклинанням розжареним лезом пройшлися по моїх нервах, змушуючи блим забути про Місяць і все інше на світі... Занадто раптовим виявився розрив даного зв'язку. А коли я зайнявся ним, то мало не ввів мене у « юридичний режим ». В той самий, в якому я на пару з Нарцисою похоронив більше десятка Пожирачів смерті...
Що такого могло статися, щоб на одних інстинктах активував пологовий дар, до якого раніше і підступився не знав як? О, відповідь проста - Пітер Петтігрю скинув з себе мій Імперіо... Розом обрушивши всі мої плани і створюючи по справжньому серйозну небезпеку для мене та моєї сім'ї...
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda