Напасти Сиріуса Блека на вітальню грифіндору здорово збагатило всю школу... Але не більше того. Директор, як і завжди, не хотів виносити сварки з власної ініціативи. Так ще й школярів у великій залі ночувати послав, щоб інформація не проковтнулася назовні. Пояснити цю дію якось інакше я не міг. І все ж, готельні школи захищені куди краще великого залу, тим більше зараз, коли замок введений у облогне становище.
Нехай захисні чари замку і не оновлювалися останні роки так п'ятдесят, але навіть так, захист Хогвортса була на рівні. Хай Сіріус Блек і зміг втекти з Азкабану, але це зовсім не означає, що йому по силі самотужки впоратися зі всіма тими чарами, які впаються у самі стіни замку... Так само й студентів старших курсів не варто списувати з рахунків. Нехай вони не зможуть багато чого протиставити втікачу, але це лише в бою один на один...
Але не суть важлива. Я не дуже хотів і прагнув, щоб адміністрація школи почала мене дратувати. Я хотів швидко вирубитися і повернутися в небуття. Моє тіло і розум потребували сну, щоб впоратися з тим напором інформації, що мені дістався із хрестражу. Мені було дуже важко сприймати чужі знання, тому я буквально дратувалася від двоїстості сприйняття і думки плуталися з темою.
У такому стані мені було кілька не до пустих розмов. А тим більше вплинути на рішення директора ми ніяк не могли. Це білосродне моль було тільки рада зіпсувати свято чистокровним чарівникам. Я знаю, як той проти всіх цих ритуалів, що допомагають магам послабити родові прокляття і підвищити свій магічний потенціал. Зрозуміти, чому наш світил проти такого. Він, безперечно, не ігнорує таких можливостей. Чому ж іншим заважає?
Хоча, я не хочу про це знати. Дамбльдор, як і майже всі сильні чарівники, завжди був собі на думці. Намагатися зрозуміти мислення таких осіб — тільки шкодити собі. Небагато часу витрачати на порожнеча, так само як і зрозуміти можна... А той, хто знівечив психа і сам може вважатися психічним, тому не варто занадто напружувати свій розум. Я і так мало не в собі, нехай мої відхилення і можна вважати відносно невинними... Хоча садизм щодо окремих випадків не є найкращою якістю для добропорядного чарівника.
- Сьогодні мозокшмиги особливо тебе не люблять, Драко Малфой. - Роздався у мене над вухом мелодійний дівчачий голос, змушуючи мене наспівуватися. Мої закляття знову не спрацювали на одну платинову блондинку з когтевваною. Не варто було мені згадувати про психів... вийшло все прямо як в одній старій приказці про промені сонця і небажані появи.
- Луна. - Важко зітхнув я, розкриваючись до дівчини. У даний момент я вже лежав на своєму спальному місці, засинаючи. Ще більш вражаючим було побачити розпусну дівчинку в світлій нічній свічці за спиною. Я думав, що вчителі стежать за тим, щоб студенти різної статі і на гарматний постріл не наближалися. Хоча, це ж Місяць... та від чар ховатися вміє не те, що від якихось там професорів. - І я радий тебе бачити. - Все ж сказав я, накриваючи нас куполом відволікання уваги.
Мені якось не дуже те і хотілося бути виявленим в компанії даної особи. Крім того, вчителі можуть не лише чути такі чутки, але й поширювати їх. Звичайно, я зможу перемогти у цій ситуації і навіть знаю, як це зробити. Але мені не потрібні додаткові проблеми. Та й псувати життя Луні я не хотів. У тієї школи і так була неоднозначна репутація, а тут вона ще й до мене в ліжко залізла... буквально. І якщо я розумію, що нічого між нами не було, то ось мої поклонниці, які не так вже й мало, можуть зрозуміти все занадто неправильно.
- А у тебе тут тепло. - Притиснуючись до мене сильніше, сказала дівчинка. І тільки тоді я помітив, що на дівчинці нічого крім легкої нічної ночі і немає. А в замку, тим більше під кінець жовтня, не сказати щоб дуже тепло, та й підлогу великого залу не сказав би дуже теплий. Всі інші люблять спати в більш щільному одязі, принаймні у повній піжамі з теплою носком.
- Ти чого в такій легкій одязі? - Запитав я, наклавши на дівчинку зігріваючих чари. було мені це дія нелегка, але вже з палицею то я зміг впоратися з цим найпростішим заклинанням. Я все одно не збирався проганяти цю дурницю, та й допомогти своїй знайомій був не проти. Особливо, якщо ця знайома власникка унікального Дара, що може допомогти мені краще зрозуміти магію. Нехай і не зараз, все ж моїх знань з магії поки що недостатньо, щоб розібратися з даром дівчинки. Але це тільки поки що...
- Наглі наргли вкрали мою піжаму. - Не дуже-то хвилюючись з цього приводу, відповіла дівчинка. Я лише зітхнув, коли згадав про те, що ця нарґламі називає не надто приємні їй особи. Ну, точніше буде сказати якихось містичних істот, що супроводжують таких осіб. Та не суть, головне, що дівчатка задирають... і та прийшла просити в мене допомоги. Так, це прохання не було висловлене прямо, але якщо після такого відкриття я не дам своїй дівчинці допомоги, то буде дуже неприємно.
- І ти прийшла до мене погрітися? - З легкою усмішкою, запитав я, вже прикидаючи як би провчити цих нахабних нарголів. Залишати свою піддослідну в біді я не збирався. Та й не буде нічого складного в допомозі цій дівчинці. У мене вже є знайомі з когтеварана, що за певну плату готові надати мені свою допомогу. Ну а грошей для такої справи мені точно не шкода. Все одно у мене їх набагато більше, ніж я можу витратити на прості розваги.
- Угу. - Вдарилася носом в мої груди, зовсім не соромлячись притискатися до мене. Так, ця дівчинка вже пропонувала мені секс, коли заступила наші з Сіо Нін розваги, так що про ніяковіння тут говорити дещо недоречно. Мабуть, я не могла стриматися від того, що дівчина буквально видала всім своїм виглядом. Вона незвичайна, що вже тут казати...
Але й нехай. Я не дуже соромлюсь. Та й моє прокляття на неї не реагує, так що спати я можу спокійно. А завтра... або коли мене трохи відпустить після недавнього ритуалу, я допоможу дівчинці. Нехай мені і плювати на внутрішні тирки воронів, але раз вже до мене звернулися за допомогою, відмовляти я не буду. Тим більше, що Місяць зовсім не дурна дівчинка. Божевільна - так, скільки завгодно, але не дурна. Вона знає, що я можу багато вимагати за свою допомогу, але все одно прийшла до мене.
Толі просто довіряє мені, толі вважає, що зі мною легко розплатиться. І той і інший варіант мене повністю влаштовують... Хоча варіант з довірою мені нарватися більше. Я взагалі така тварюка, що сама нікому не повірять, але відчувати і користуватися чужим довірою любить просто безмірно. Особливо мені подобається довіра дівчат... Особливо легко й приємно використовувати ці засоби.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda