Мовчання затягнулося. Я продовжував уперто гіпнотизувати Нарцису, та ж намагалися знайти в моєму обличчі, щось одне їй відоме. При цьому з обіймів, мене та й не видала, через що мені було досить складно зберігати серйозне обличчя. Мій молодший братик так і ночував спростувати мої останні слова. В якийсь момент я навіть подумав про можливість відвернутися першим, але Нарциса здалась раніше, якось різко відступивши свій погляд в сторону.
- Ладно. - Сказала та на видохі, прикриваючи очі. - Я повірю тобі, але якщо ти потрапиш в неприємності через свій прокляття, то від покарання тобі буде не отвіритися. - Поставила ультиматум жінка... Але так і на сказала, що буду сам розбиратися зі своїми проблемами. Хоча, чесно кажучи, я саме про це подумав на початку її промови... Після цього ви починаєте розуміти, що всі погрози цієї жінки в моєму напрямку є виключно навчальним процесом. Так, насправді вона згідна допомагати мені, навіть якщо моя вина буде повністю очевидною і покарання заслужене.
- Нехай так. - Легок погодився я. - Зараз сперечатися про це безглуздо, та і заціпеніти на цьому не варто. - Додав я, трохи бентежившись у цій ситуації. Навіть спадок Тома не був для мене дуже важливим. Хоча я був чесним, але не намагався контролювати свої емоції. Я не хотів ламати себе об коліно ще й вдома. Мені і школі вистачало для постійної практики вментальній магії, повинен же я хоча б іноді відпочивати.
А то в школі було дійсно багатоментальної магії. Нехай я і не акцентував свою увагу на цій сфері, своїх здібностях, але ця, по суті, використовувалася мною найчастіше. Будь то звичайний навчальний день, з постійною потребою націлювати на себе поведінкову маску, тренування зі Снейпом, або мої особисті заняття в магі. Все це вимагало від мене постійної роботи з ментальною магією. При цьому, мої потреби торкалися майже всіх напрямківментальної магії.
Ментальна маска вимагала від мене філігранної гри власними емоціями і намірами, про банальну акторську гру та говорити не варто. І вона також вимагає від мене багато уваги та зосередженості. З тренуваннями у Снейпа, було все ще важче. На відміну від Нарциси, він дуже вміло використовував на мені ментальну магію, в навчальних цілях, природно. От тільки мені від цього було не легше. Мені доводилось постійно витримувати його сканування, а потім прячати свої справжні емоції, викликаючи в собі абсолютно неприродні для мене відчуття та настрою.
Про банальне покриття і заміну думок та мисленнєвих, я навіть говорити не хочу. Нехай з думками, особисто мені, у інших все по-іншому, і легше працювати, ніж з емоціями, але постійна боротьба із майстромментальній магії, все одно виходить за рамки звичайного тренування. І треба було прокрутити все це так, щоб Снейп нічого не помітив, що на межі моїх навичок. Я тренувався у диулінгі, або просто викладав нові закляття.
Мда, на фоні минулих аргументів, мої заняття в магії, якось вже не виглядають настільки напруженими. Але це не зовсім так. Та ж сама ментальна або стихійна магія, все ще вимагає від мене задньої концентрації, а іноді і особливого стану свідомості. Так, наприклад, підживлюючи магію вогню холодною люттю, я домагаюся майже чи не подвоїти силу заклинання, при тих же витратах магії.
Загалом так, ментальній магії мені вистачило і в школі. Зараз, хочеться просто відпочити від цього постійного тиску. Та й компанія Нарциси мені не дуже то і заважає. Зараз, моя мати, ось зовсім мене не напружує. Ну а якась акторська гра і відігрівання чужих ролей, вже настільки мені приєдналося, що навіть необхідні емоції я викликаю в собі лише рефлекси.
- Так. - Вирвала мене з власної думки, змушуючи знову зосередитися на розмові. - У нас дійсно є про що поговорити і без твого прокляття. - Усміхнулася жінка, змушуючи мене трохи сховатися. Я прямо шкірою відчував наближення нового витка її денного допиту. І не помилився, Нарциса дійсно вирішила продовжити нашу денну розмову. Дуже ж ту зачепили зміни в мені.
- Ти занадто нав'язливий. - Зітхаючи, чесно сказав я, повертаючись в сторону матері. Але відмовлятись від цієї розмови не став. Все одно, почесне пояснення всіх своїх дивностей, я вже давно придумав. - Невже так складно зрозуміти, що змінене прокляття і відкрилий дар просто не можуть не сказатися на своєму носі? - Придавши собі максимально втомлений і похмурий вигляд, а також потурбуючись про збіганість демонстрованих та випробуваних емоцій, запитав я.
- Мені потрібні деталі. Я просто зобов'язана знати, що саме з тобою відбувається і як мені на все це реагувати. - Твердо вимовила жінка, сильніше стискаючи мене в обіймах. Я не став чинити опір, лише кивнувши і ще раз видихнув.
- Будуть тобі подробиці, але скажи... що ти знаєш про пустий магію? - Почав я свою розповідь, не з стандартного питання. Але цей прийом спрацював, рішучість Нарциси трохи похитнулась і її увагу перемкнулося. Це може стати проблемою для мене, з боку мага. Мати могла і помітити якусь слабкість.
- Багато. Набагато більше будь-якого випускника Хогвортса. - Спокійно сказала Нарциса, ні крапельки не сумніваючись у своїх навичках. Ну і на підтвердження своїх слів, відправила в одну з подушок, що варять на підлозі, режучи закляття. Та розлетілася ціла купка пір'я, з яких Нарциса вибудувала в повітрі, герб нашого роду, а потім повернула подушку у первинний стан. Сильно! Я не зможу точно, так само як і Раперо з Секо — це не дуже просте закляття.
- Круто. - дозволив я собі крапельку справжніх емоцій. - І як добре ти відчуваєш свою магію? - Задав я наступне питання, чим багато шокував матір. Та аж застрелилася вся, перш ніж притиснути мене до себе ще сильніше.
- Розповідай. - Влада вимагала та, хоча в мені, цей "приказ" і не викликав жодного відторгнення. Я знав, що такі інтонації з'являються в голосі Нарциси лише тоді, коли та стає справді серйозною. Кілька років тому, я дійсно почала краще відчувати свою магію, так що зрозуміти тебе я зможу. - Не збавляючи зосередженості, додала та. Ну а я не став мучити її сподіванням, привівши до розповіді.
Метаморфізм також можна вважати магією. Так, з деякими обговорами але можна. - Почав я, влаштовуючись зручніше в руках матері. Все-таки, та дуже мене зжаліла, після недавнього мого питання. - Саме завдяки йому я вперше зміг відчути свою магію... - Почав я свою розповідь, не забуваючи захищатися від ментального сприйняття моєї матері.
І нехай, через занадто малу відстань між нами, приховувати свої справжні емоції було складно, але в даному випадку це не критично. Я розповідав не про якісь великі таємниці, або дійсно важливі для моєї легенди речами, я всього лише описував матері відчуття від мого дару, і від свого прокляття. Все ж, ці дві речі дійсно сильно вплинули на мене...
І так, про вплив я також розповідав. Правду розповідав, нехай пояснити в двох словах, як пов'язані між собою моя впевненість у собі і моє відчуття власної магії, я так і не зміг. Але Нарцис хватили і мого не надто зрозумілого пояснення. Але дар є цілком індивідуальним. Навіть в одній сім'ї, де кожен розбудив той самий родовий дар, люди сприймають цей подарунок по-різному.
І тому питання чи якісь сумніви у Нарциси не виникло. Вплив дару, на ще неформовану особу, може бути дійсно колосальним. Тим більше, що дар у мене далеко не один, а метаморфізм так ще й прокинувся зовсім недавно. Загалом так, жінка знайшла для себе адекватну причину всіх моїх змін. На чому й заспокоїлася, лише пообіцявши особисто допомогти мені в боротьбі з прокляттям і маючи безалкогольний характер.
Я не мав нічого проти такого розкладу. У бібліотеці Малфоїв було багато нових знань. Нарциса - це досить досвідчена чари, щоб вважати ту гідним для мене вчителем. Правда, навчання почнеться лише з наступного місяця. Вже завтра, мене обіцяв забрати з пологового поместия дід. Ну а навчання на відстані, якось не здається мені хоч трохи можливою. Та й не до того мені буде, Абраксас напевно вже придумав, чим мене зайняти на весь найближчий місяць.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda