Очі заступника широко розкрилися.
- Він же не думає зробити Камішу своїм прикличеним істотою?
Його голос тремтів.
Інвертувати найгірший жах людства в свою прикликану істоту. Звичайно, це було незрівнянно з каменем рун.
Глава похитав головою.
- Абсолютно неможливо. Жодна людина не може бути такою сильною.
Але якщо ми відмовимо йому в цьому, то потім буде важко підтримувати з ним дружні стосунки, - розсуджував заступник.
Те, що Джін Ву очікував відповіді в штабі бюро, означало,що він хотів цього. Умови угоди були простими.
І якщо відмовити людині в його прохання через недовіру, то відносини будуть зіпсовані.
- Хмм... — І голова здригнувся від жаху.
Якщо мисливець Сон Джин Ву і справді зміг би перетворити Каміша в свою подібну істоту... У такому разі його сила не контролює жодна країна чи організація. А якщо навіть його заклик і був би знищений, хіба він не міг потім відновити його?
"Що було б, якби безсмертний Каміш став ворогом?" - це лякало б навіть подумати.
Це був занадто високий ризик. Чи він просто хотів мати добрі стосунки з одним мисливцем? Перед тим як прийняти остаточне рішення, він поставив ще одне запитання.
- У нас все ще є Томас Андре, мисливець особливого рівня, і майже п'ятдесят мисливців рівні S по всьому світу. Чи це справді варте того, щоб так покладатися на нього?
- Насправді... — Замісник глав на мить замислився. Але, врешті-решт, він виклав інформацію, яку ще не доніс до глави, оскільки вона досі не була підтверджена - схоже, що мисливець Сон Джин Ву ... Вхідний мисливець особливого рівня.
- Що? — підскочив глава.
— Тиждень тому від агента Уайта надійшов звіт, що мисливець Сон Джін Ву може користуватись телекінезом.
—... « Четверо мисливців мали певний рівень впливу на предмети, не торкаючись їх ». Звичайно, крім тих мисливців, які були хілерами.
Було багато сильних людей, які приходили і йшли. Але тільки ці чотири за всю історію мали таку здатність. Бюро мисливців було єдиною організацією, яка знала про ці загальні нюанси. Він навіть вважав цю здатність обов’язковою умовою для того, щоб людина вважалася мисливцем особливого рівня.
"Але у мисливця Сон Джин Ву теж є ця сила?"
І глава з подивом подумав, що, може, мисливець Сон Джін Ву був божественним даром для США, які щойно втратили сильного мисливця Крістофера Рейда. Боже, храни Америку.
Ця країна завжди була поблагословлена Богом.
Вираз обличчя голови змінився...
— Як думаєте, ми можемо йому вірити?
Люди могли бути об’єктивно оцінені своїми здібностями. Але його надійність була зовсім іншою справою.
Заступник, який якийсь час спостерігав за Джіном Ву, запитав.
- Що б сталося, якби хтось націлився на Томаса Андре чи Лю Жигеня з пістолету?
— Це страшно, навіть уявити, — і Томас, та Лю Жиґень не шкодували своїх ворогів.
Хтось міг загинути. Якщо б цьому чоловікові пощастило, йому відірвали руку, якою він тримав пістолет.
- Але Сон Джін Ву не став би так робити. Навіть у найбільш критичній ситуації він намагається розмовляти з противником.
Глава розхвилювався і кивнув. Заступник же продовжив.
— Те ж саме сталося в Японії. Чи могли б ви самостійно роздивитися втечу з підземного підземелля в Японії, не поставивши жодних вимог?
Це було очевидним контрастом з російським мисливцем Юрієм Орловим. Він вимагав за свої послуги від уряду Японії по десять мільярдів доларів на день.
Це було переконливим. Зрештою, хвилювання й сумніви розв’язалися.
—... — Потім він досить довго замовк і вийшов зі свого місця.
- Я покажу йому все тут. Можливо, це стане відмінною можливістю поглянути на що він може.
Почувши це, його заступник просяяв і запитав.
- І де ж тіло Каміша, сер?
Глава посміхнувся йому.
- Ти ніколи не думав, чому під нашим будинком є ще двадцять поверхів під землею?
Джін Ву, який супроводжував голову бюро, зайшов у ліфт.
— Я б хотів спершу поговорити... але, здається, ви більше хочете побачити Kaміша, я правий? — запитав голову у мисливця. Адам швидко переклав його слова.
Джин Ву кивнув.
Голова бюро, його заступник і Адам швидко опустилися на ліфті до підвальних поверхів.
"Штаб бюро мисливців був заснований на тому самому місці, де було переможено Каміш. Вони, напевно, звели його тут, щоб вшанувати пам'ять тих, хто впав у битві з ним, - пойняв Джін Ву.
І щоб ніколи не забувати тих благородних мисливців, які пожертвували своїми життями, аби запобігти найбільшій катастрофі людства. Тіло Камішя мало зберігатися там вічно.
— Динь!
Двері ліфта відкрилися на мінус двадцять четвертому поверсі під землею. Ті, хто чекав на це місце, привітали чотирьох прибульців.
— Пан директор.
— Пан директор.
Глава кивнув їм і повів Джін Ву далі.
— Сюди.
Джин Ву зковтнув. Коли відкрилися добре збережені двері, по його тілу пройшов холодок.
"Ні, це не від холоду", - в повітрі витікав дух магічної енергії. Не потрібно було навіть думати про те, від кого вона походила.
- Тудук-туд!
Джін Ву відчув таке збудження, якого у нього ніколи не було.
"Якщо це магічна енергія після восьми років, то яким же він повинен бути сильним, якщо стане теневим солдатом?"
Джін Ву, намагаючись заспокоїти своє шалене серце, пішов за директором бюро.
« Ми прийшли, — зупинився голова у освітленій довгій кімнаті.
Там був Каміш. Магічна істота, яка могла вбити сотні мисливців рівня S, і разом з ними та п'ятьох мисливців особливого рівня.
Червоний дракон!
Від цього видовища Джін Ву перехопило дух.
« Уся електрика в будинку мисливці виробляють із магічних кристалів з тіла Каміша », — гордо пояснив голова того, звідки береться стільки енергії, щоб тримати величезне тіло Каміша.
Але хлопець його вже не чув.
Його очі були прикуті до дракона. Побачивши вираз його обличчя, голова зрозумів, що настав час для переговорів.
- Ви задоволені, мисливець?
- Відійдіть назад.
Коли Джін Ву сказав це, охоронці затремтіли.
- Сер, що ви робите?
— Тіло Кеміша - скарб Америки!
Але голова суворо сказав їм.
— Не панікуйте. Що б він зараз не робив, я дав на це згоду.
І шум швидко вщух.
Перед тим як спуститися сюди, вони вже обговорили це. Джін Ву запевнив його, що з тілом нічого не станеться. І він вирішив повірити йому так само, як і його заступник.
І потім...
Корейський мисливець підійшов до тіла Камиша настільки близько, як тільки міг, і низьким голосом сказав.
- Встань.
І як і очікувалося...
— Тілинь!
Перед його очима з'явилося два повідомлення.
[Виняття тіні не вдалося.
Залишилося ще 2 спроби.]
Джин Ву, не змінюючи слова, спокійно повторив спробу.
- Встань.
Він хотів собі це магічне створіння. Його бажання віддавалося в його голосі, і ціла кімната задрижала.
"Піднімись," - подумав він.
І тоді світло почало мерехтіти, і звідкись підув холодний вітер.
— КьяяааaаАаоа! — І всі затискали вуха руками, почувши крик дракона, що доносився невість звідки.
Незважаючи на метушню, Джін Ву залишався спокійним. Він побачив розсіяну по підлозі тінь Каміша.
"Я... У мене вийшло?" - очі Джін Ву широко розкрилися.
З тіні повільно почало щось з'являтися. Щось, оповите чорним димом... Незважаючи ні на що, це явно був дракон.
— Ааа... Ааа...
- Що... Що це? - Охоронці в страху відступили.
Навіть голова бюро та його заступники, які знали про можливості Джін Ву, на мить затамували подих.
— КьяяааaАао! — І крик дракона орвався, коли він побачив перед собою людину.
І він сказав...
- Ти закликав мене, володарю мертвих?