Працівники лікарні також дивилися на цей рейд. Ім’я Сон Джин Ву доносилося звідусіль. Його можна було чути по всіх корпусах і коридорах лікарні, але ніхто не посмів говорити про його матір за стінами лікарень.
- Хочете сказати, що її вилікували від "Вічного Сна"? Хіба це взагалі можливо?
— Наскільки мені відомо, це був перший випадок одужання, — сказав лікар.
- Коли це сталося?
— Давайте поглянемо... - І погляд доктора кинувся кудись вгору, поки він намагався згадати точну дату - думаю, п'ять днів тому.
—... - І тут на президента знайшла хвиля розуміння.
Тепер він зрозумів, чому хлопець спочатку відмовився від участі в рейди. Джін Ву попросили приєднатися до команди приблизно в той же час, коли прокинулася його мати.
"Його батько пропав всередині Воріт," - президент знав про це.
Його мати була дружиною чоловіка, який втратив свого партнера у Ворітах. Для Мисливця Сон Джин Ву було важко залишати матір, яка вже пройшла через все це. Його участь у рейди могла розладнати жінку.
Вже не кажучи про операцію на острові Чеджу, яка до цього тричі закінчилася провалом.
Президент зрозумів, який грубий він колись був, не придаючи значення цим обставинам.
"Так ось чому він вирішив не брати участі в рейди."
Хоч би як там було, президент Товариства запевнив нас у тому, що всі непорозуміння тепер були забуті.
"Такий хлопець, як він, чільніше рідкіша порода..."
Його міркування перервала молода працівниця з Асоціації, яка увійшла в кабінет.
- Пане президенте.
- Що відбувається?
— У нас виникли проблеми, коли ми намагаємося зв'язатися з сім"єю Мисливця Мін Бун Гу.
— С матей?
— Да.
Це було щось таке, чим президент повинен був зайнятися особисто.
Під час рейди смерть її сина показали в прямому ефірі. Вона подзвонила в Асоціацію, щоб переконатися, і там не знайшли іншого виходу, крім як розкрити правду. У президента серце розривалося від звуку її тремтячого голосу. Вона деякий час не могла стримати сліз. Але до кінця розмови все, що він міг - це тільки сидіти і слухати її приглушені виглякання.
— Я поїду сам.
- Ви хочете сказати... Особисто?
— Чи ви хотіли б дізнатися про таке по телефону? Стояти над порожнім труном сина, якого тільки що втратили?
— Э-це... Нуу...
— Я поїду сам, розповім їй все і передам свої співчуття.
- Добре, робота вклонилася. У цей момент задзвонив її телефон.
Дзвонили з асоціації. Вона попросила вибачення у президента, перш ніж прийняти дзвінок.
— А? Хтось хоче побачитися з президентом? Що? Кто? — І робітниця вичекала на президента. Ґон Хі похитав головою: « Я не хочу ні з ким зустрічатись сьогодні.
Робототниця прикрила телефон рукою, щоб приглушити мікрофон.
- Ну, він хотів би вас бачити, пане президенте... Це Мисливець Сон Джин Ву.
- Мисливець Сон Джин Ву? — Очі президента широко розкрилися. Він одразу ж забрав свої слова назад, — скажіть йому, що я вже в дорозі.
Один з працівників проводив Джін Ву в кабінет президента. Хлопець сів у крісло.
Тоді до нього звернувся працівник: « Чи ви хочете чогось випити? »
Джін Ву раптово зрозумів, наскільки його мучила спрага. Якщо подумати, то з тієї жаркої сутички він і макова росинки в роті не тримав.
— Просто води, - запитав він.
- Дякую! - Відніс співробітник.
"..."
- Не зрозумів.
Взявши маленьку пляшечку води з стоячого холодильника, який стояв біля нього. Він поставив її поряд з Джін Ву і вклонився: - Прошу вас, покличте мене, якщо вам буде ще що-небудь потрібно.
— Добре, — відповів Джін Ву.
Порівняно з розслабленою обстановкою, яка царювала, коли він був тут в останній раз, все навколо нього, здавалося, були як на голках.
"Напевне, це через рейди." - припустив Джін Ву. Він думав, що мусить звикнути до цього. Мабуть, люди почнуть поводитися трохи по-іншому, перебуваючи поруч з ним.
Незабаром прибув президент Асоціації: — Мисливець Сон Джін Ву!
Хлопець спробував піднятися, але Гвен Хі жестом зупинив його. Цей чоловік тільки що повернувся з острова Чеджу. Серед усіх мурашок, яких він здолав, був і жахливий монстр, який мало не знищив всю команду Мисливців S-ранга.
Тепер Джін Ву був почесним гостем. І вже Го Гун Хі не хотів вимовити йому неповаги після того, як він врятував життя інших Мисливців. Замість того, щоб сісти в крісло за своїм величезним столом, Гвен Хі сів у гостеве крісло навпроти Мисливця.
— Я чув про те, що сталося в мурахиному гнізді.
— О, так. — Джін Ву був радий, що президента привели в курс справи.
"Тоді спілкуватися буде легше," - подумав він.
Президент продовжив: - Що перед тим, як їм чином ти повернувся назад в Корею...
Кілька осіб з Асоціації побачили Кайсел перш, ніж Джин Ву повернув її назад у тінь. Не дивно, що президент був у курсі.
- Ти також потрапив на острів Чеджу?
Взагалі-то, Джін Ву вирушив туди через "Обмен Тінями". Але чи варто було йому викладати всі свої карти?
Джін Ву вирішив поки потримати правду.
— Все вірно, - кинув він.