У цей момент Джін Ву спіткнувся про довгий меч Кім Чойля, який той виронив, коли втратив свідомість. Обміркувавши щось в голові, він підштовхнув його до Кім Чолю.
Весь цей час за ним пильно спостерігали. Це, природно, був бос ельфів. І, як за командою, головний ельф і Джін Ву кинулися один на одного.
Коли два кинджали людини зустрілися з двома ножами монстра, в різні сторони полетіли іскри від їх зіткнення. Роздався неприємний скрегіт металу.
Крак! Крак! Вжик!
Тенові солдати та ельфи також зустрілися у рукопашній схопі. Мисливці стояли осторонь і спостерігали.
До мене Хван повернувся до Пак Гві Джін і невпевнено запитав:
- Це ....Хіба ми не повинні якось допомогти командиру?
На що Пак Хві Джін лише похитала головою.
- На жаль, це не та битва, в якій ми могли б взяти участь. Ми будемо лише заважати.
Поле бою, що зараз розверталося перед ними, було одночасно чаруючим і жахливим. Величезні чорні ведмеді, які розмахували своїми кігтями, розриваючи суперника, повалені тіньові солдати, що всі продовжували за раз відновлюватися і знову сипатися в бій, та ельфи, котрі висипали свої списами і стрілами праворуч й ліворуч, мечі і виблиски від їх зіткнень були видно всюди.
"Що в цій ситуації зможуть зробити мисливці В і З рангів взагалі?"
Єдине, що їм залишається це молитися. Тільки так вони могли допомогти.
Пак Хві Джін перевела погляд на довговолосого ельфа, а потім подивилася на Джин Ву, що був зайнятий у бою. Її серце буквально пропустило удар, настільки їх битва була захоплюючою.
- Кха!
Джін Ву виплюнув кров з рота.
Бос цього підземного підземелля був чудовим!
Битва тільки почалася, і здавалося ще лише закинулась, але Джін Ву вже встав і мав поранення по всьому тілу, навіть був неглибокий рана на животі.
Йому потрібно було протриматися ще 3 хвилини, і він думав, чи зможе це зробити?
У той час, тенові солдати продовжували відновлюватися разом з чим продовжувала все більше падати його манна.
Нарешті, закляття над яким так довго чарували чарівники було завершено.
У цей же момент, прямо посеред будування ельфів, різко з'явився і обвалився величезна вогняна куля, розмірами більше, ніж вевільний м"яч, який був раніше.
Бабах!
Це була оновлена сила чарівників, які підвищили свою силу за допомогою збільшення рівня.
У цей момент Кім Чоль прийшов в свідомість від вибуху, який потряс все навколо і навіть підкинув його, мало не розірвав його барабанні перетинки, ніж і привів у почуття.
- Ммм...
Кім Чоль підняв свою голову.
Крак! Бах! Бабах! Пум!
Усе довкола заволокло туманом, створений хмарою пилу. У цьому тумані йому з’явилася жахлива картина, що б'ється між собою ельфів і тіньових солдатів.
"Що за... ... нахрін тут?"
Кім Чол не знав, що́ перед ним відбувалося, але він добре розумів, чому зараз лежить тут і мимовільно втягується у цю битву.
Все через той удар, який прийшов по його затилку!
Перед тим як його вдарили, він чудово почув чийсь голос!
« Це був голос Сон Джин Ву!»
Кім Чоль спробував піднятися. Як тільки він встав, у нього відразу захворіла і закрутилася голова. Його відразу переповнило соромом і ненавистю до однієї людини.
Зрештою земля перестала обертатися і сила повернулася в кінчики пальців, а руки перестали трястися. Кім Чоль підняв свій довгий меч і стиснув його в руках.
У будь-якому випадку, вони були оточені з усіх боків ельфами і в них все одно не було ніяких способів вижити, як вважав Кім Чоль.
Тоді, принаймні, він збирався зробити одну річ.
"Сон Джин Ву, я збираюся перерізати тебе навпіл і вбити!"
Зорим оком Кім Чоль окинув поле бою перед собою намагаючись знайти Джін Ву.
.... наступив!
Джін Ву бився з одним із ельфів, і залишив відкритому спину без уваги те, що відбувалося навколо нього.
Це був прекрасний шанс.
Кім Чоль встав у стайку і стиснув меч.
І, нарешті, він побіг прямо на Джин Ву.
- Хааая!
Однак Джін Ву помітив Кім Чоля, і він не збирався перешкоджати йому. Натомість він ніби чекав на майбутнє й насолоджувався тим, що відбувається.
"Чудово, це ж ти".
Джін Ву вірив у Кім Чоля.
Кім Чол біг з усіх сил, міцно тримаючи свій довгий меч в руках, готовий у будь - яку хвилину відрубати Джін Ву голову на його шию.
- Зникни!
Спереду був бос, позаду був Кім Чоль.
Здавалося б, що Джін Ву опинився у безвиході і ось його кінець, де він не міг рухатися й ухилитися. Але в цей момент Джін Ву сказав:
- Ікрид!
Здавалося, весь цей час, що знаходився поруч Ікрид, тільки і чекав команди, щоб з'явитися, і він відразу ж заблокував удар Кім Чой своїм мечем.
Дзінь!
- Ні!
Очі Кім Чоля від такого розширилися.
Прямо на нього дивилися криваво-червоні очі!
Кім Чоль був шокований. І перш ніж він встиг хоч щось сказати і якось відреагувати, Икрид, не вагаючись, швидко перейшов у наступ і тут же глибоко проткнув Кім Чоля в груди своїм довгим мечем.
Хрючись!
Меч увійшов у груди Кім Чойля і вийшов з його спини, проткнувши останнього наскрізь.
- Кха!
Джін Ву швидко відступив.
« Я вірив у Кім Чоуля, і знав, що він так зробить. Мій план повністю вдався."
Ким Чол був людиною, яка діє не подумавши, рухається туди-сюди, повністю йдучи на рахунок своїх бажань і емоцій. Їхня взаємодія і знайомство було досить коротким, але цього цілком вистачило Джин Ву, щоб вивчити Кім Чолу.
Кім Чоль з мечем у грудях, втупився на Джін Ву.
- Ты....ти...
Кім Чол не зміг закінчити свою промову і впав, зітхнувши востаннє.
Ікрид відразу ж вийняв з нього меч і заблокував боса, взявши його на себе, в той час як Джин Ву наблизився до Кім Чолю і наказав його тіні проявитися:
- Поднимайся!
І відразу ж.
У цей момент.
Хаяаа...
З тіні Кім Чоула почала з’являтися величезна тінь, що нишпорила бурхливим криком.