[Предмет: шкіряний гаманець]
У гаманці міститься [20 000 золотих] і [буття з теплою водою]
Витягти [20000 золотих] і [булику з теплою водою]
Як тільки Джін Ву дістав усі предмети з гаманця, вони автоматично перенеслися в його інвентар.
Він відразу відкрив його, витягнув звідти пляшку з водою і осушив в один присід. Трохи не економно, але що зробити.
- Фуух..
Пляшка прийшла дуже до речі. Його вже давно мучила сильна спрага. Однак, незважаючи на потребу в спрагах, він відчував дедалі більше втоми.
"Скільки ще це буде тривати?" - запитав себе Джин Ву.
Ні, питання не було в цьому. Чи є взагалі кінець цієї подорожі?
Джін Ву кинув прожню пляшку на підлогу і ще раз оглянувся по сторонах.
Він перебував у підземеллі щонайменше три години. За цей час і його тіло, і мозок дуже втомилися.
"Було б непогано відпочити"
З цими думками Джін Ву притулився до стіни печери.
« Викликати стан»
Клік.
[Усталість: 66].
Втома поступово наближалася до критичного рівня. Якщо ми досягнемо 70 відсотків, то це призведе до згубних наслідків для нашого тіла і розуму.
На мить він закрив очі. Йому треба було зменшити рівень втоми й відпочинку. Йому дуже хотілося спати.
Джін Ву почувався настільки втомленим, що навіть тепер міг заснути. Більш того, йому здавалося, що він може заснути прямо під час битви.
Справді, час для перерви. В принципі, було б непогано скоротити це.
Коли Джін Ву вже планував відбути в Морфею, пролунав гучний звук.
Вжих!
Зі свистом, який видає предмет, коли прорізає повітря, до нього щось наближається.
Як і в уповільненій зйомці, Джін Ву чітко спіймав стрілу, що була випущена у нього.
Хлоп!
Потім, дуже повільно Джін Ву відкрив свої очі і подивився на порушника спокою.
На великій відстані від нього стояв лучник, який заправляв в лук нову стрілу і готувався стріляти.
"Ех, поки рано спати чи не так?" зітхнув про себе Джін Ву.
Він випростався і викликав кинджал з інвентаря. Незабаром він вже був зібраний і готовий до битви.
Князик!
Джин Ву різко вдарив чергового лицаря в живіт, притиснувши його до стіни кулаком. Живіт лицаря буквально зкужився від сили удару Джин Ву. На місці удару зяяла глибока вм'ятина.
Рицар більше не міг рухатися.
Клік.
[Ви перемогли лицаря]
[Рівень підвищився]
Трохи шкода, звичайно, що в умовах цього підземного підземелля підвищення рівня не впливає на відновлення стану. Але було приємно бачити, що рівень постійно зростав.
Ще більше потішає те, що втома не була б такою нагромадженою. Або якби підняття цих рівнів впливало на втому і якось її знижувало.
Джін Ву мірошком глянув на свій кулак і поцокав язиком. Той виявився пошкодженим.
Він міг би швидше відновитися, якби у нього була можливість відпочити хоч ненадовго.
Але ці довбані монстри не давали йому ні хвилини відпочинку. Навряд чи вони зараз ввічливо підійдуть убік і терпеливо почекають. А йому потрібна перерва, хоч якийсь.
Однак він не повинен був скаржитися, враховуючи кількість усього цього.
[Ісользувані предмети]
[Ожерелья Хранителя]
[Кіраса Великого Лицаря (В)]
[Обуття звичайного Вбивця]
[Перчатки малого Лучника (С)]
[Колько Великого Майстра (В)]
Все сталеве, що Джін Ву міг використовувати, але поки не використовував, зберігалося у нього на складі.
"Ех, хотів би я мати якусь потужну зброю"- мріяв Джін Ву.
На жаль, всі кинджали, які він зміг отримати від вбивць, по силі атаки були схожі на його ніж Васіліска. До того ж, вони не мали ефектів, які були у його кинджала. І навіть більше того, у них не було взагалі ніяких інших ефектів, що могли б посперечатися з ефектами його кинджала.
Тут Джін Ву помітив чарівне сяйво.
Цей лицар теж може йому щось дати?
Джін Ву простягнув руку до світла, що виходив від переможеного ворога і витягнув предмет.
Клік.
Перчатки Старшого Лицаря
Ранг: В
Тип об’ єкта:
Ефект: зменшення фізичного урону +3%.
Додаткові ефекти: Запобігання ушкодженню рук.
( Якщо мішеня менше 80, рухи будуть повільні)
"Ого"
Обличчя Джін Ву покрилася рум'янцем. Він міг отримати ще один предмет старого Рыцаря.
Недурно, дуже нерозумно. Він одразу ж його одягнув.
Як і всі інші предмети, що він використовував, рукавички зовсім не відчувалися на тілі й зникли відразу ж. Тому він не відчував дискомфорту, коли їх використовували.
Він поворухнув пальцями, і теж нічого. Первчатки не відчували ані потреби, ані жодних труднощів.
Він сказав: « Дуже добре, просто чудово! »
Джін Ву стиснув руку і підняв голову. Він пішов далі по дорозі і знову завернув за кут.
Зрештою дорога, освітлена смолоскипами, закінчилася.
Під кінець коридору були величезні ворота, які свідчили про те, що за ними його чекає бос.
Взагалі для боса мати двері це досить дивне явище.
Був уже один схожий випадок. Звичайно, він відразу спалахнув у його пам’яті.
Двері, що ведуть до підземного підземелля є священними, де був бос величезних розмірів. У той час у всіх учасників кампанії не вистачало підготовки, щоб боротися з чимось подібним на того монстра, тому кожен, хто там був, дуже постраждав.
Але тепер все було по - іншому. Джін Ву озирнувся довкола, щоб оглянути місце в якому він знаходився.
« Мені знадобилося майже 6 годин, щоб дістатися сюди...»- поміркував він.
У нього був 45-й рівень, він був упакований в різні спорядження. Він готовий до цієї зустрічі.
Єдине, що трохи зруйнувало цей момент - це те, чого йому так і не вдалося відпочити. Джін Ву хотів би зменшити свою втому, і трохи підвищити фізичну силу, але не міг. Так як кожен раз коли він вже ось-ось засинав, монстри, немов привиди. З'являлися ніби з нізвідки і переривали його сон.
Джін Ву більше не хотів зустрічати монстрів і витрачати на них свою силу та енергію.
[НР : 4511 / 8330]
[МР : 660 / 790]
[Усталість : 43]
"Я повинен пройти це завдання, чого б мені не коштувало"- поклявся собі Джін Ву.
Нарешті, в останній раз все переаналізувавши, він схопився за дверні ручки з обох боків від воріт.
Кыкыкикуликикыг...!
Масивні двері легко піддавалася діям Джін Ву, він навіть не докладав зусиль щоб її відкрити.
Ворота поступово відчинялися.