Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Володар Нічим

Розділ 55 - змінна

Прочитано 0% глави

Не було попереджень і порад Люда, а Зіон взагалі не мав прямого тиску на Сон Міна. Але хлопець не був до кінця спокійний. І він не втратив пильності.

Минуло три місяці з тих пір, як він став найманцем S-ранга. За цей час Сон Мін виконав три місії, взяті через Ерибуразу. Оскільки існувало обмеження на кількість місій, які можна було взяти, він не міг більше їх виконувати.

Коли його фінансове становище стало прийнятним, він виплатив Сілґерус додаткову суму грошей. Хоча Сон Мін заплатив 27 мільйонів доларів раніше, він виплатив більше грошей на 60 мільйонів.

На решту грошей він купив у Ерібайза духовні ліки.

Пілюля, яку він купив, називалась Вічна пігулка. Було важко порівняти її з Малою та Великою пігулкою відновлення Зіона, але він отримав зі Святої духовної каплиці після перемоги в Колізе Єневісі.  Ці пігулки коштували десятки мільйонів ері, тому він витратив усі гроші на виконання місії.

Він не жалкував про це. Замість того щоб вивчати нові бойові навички та технології, він вирішив зосередитися на тому, що вже вивчив. А в цьому процесі було потрібно Ци.

Сон Мін відчув перешкоду.

У нього накопичилося багато Ци в дантяря. Незважаючи на збільшення Ці через поглинання пілюлі, він все ще не міг прорватися крізь стіну. Для цього потрібно в кілька разів більше Ці, і то ще не факт, що йому це вдасться після того, як він поглине велику пігулку відновлення.

Переп'яття.

Чи то циркуляція Аметистого Хлака, чи виконання рухів Безкінченного Копія або коли він рухався в кроках Біженового Фантома Сон Мін відчував наявність перешкод. Воно було занадто високим, щоб перестрибнути і надто міцним для пробіння. Під час тренувань на горі Муші, йому давали чисту форму росту, але після того як він покинув її, зникла і ця підтримка зросту. Єдине, що йому допомогло у рості зараз — його статус Безкласового і жвавого низькорівного бойового скелета. Крім того, навіть у придачі з докладені зусиллями, його бойові навички й техніки навряд чи виявляли ознаки росту.

Безтенвой Фант все ще був на п’ятому рівні, тоді як Аметистове Хлако і Нескінченне Коп'є на шостому. Хоч пройшло три місяці від часу, коли з гори пішов дощ, прогрес був невеликий. Хоча Сон Мін навчився ліпше вчитися, крім цього, він нічого не набув.

Йому потрібен магічний доспех.

З ним він зможе прорватися через перешкоду. Наемник третього рангу досяг піку лише завдяки магічному доспеху. Саме тому він так прагнув його отримати. Якщо Сон Мін отримає доспех, вже на піковому рівні, він може досягти межі заднього рівня.

Ну, принаймні, він на це сподівався.

ніж я думала.

Після цих двох місяців Сілґарус виглядала досить виснаженою. На ній був весь той самий одяг, що й минулого разу. Сон Мін кивнув їй на знак вітання.

— Все в порядке. Я не дуже потребував зброї.

- Це все через те, що ти вніс додаткову плату у середину роботи. Через це знадобилося більше часу, ніж я припускала.

Сілгарус нахилилась і підняла спис.

— Я не дала йому імені, — сказала вона. — У мене це не дуже добре виходить, та й вважаю, що це якось чудово, давати імена зброї. Врешті-решт, все що від нього потрібно - це робити для чого воно створене.

Сон Мін не міг зосередитися на її словах. Його увагу повністю привернула Копія. Воно було дуже... Немає нічого поганого в тому, щоб бути зброєю, а це було настільки схоже на зброю, що не могло б існувати жодним іншим чином. Ну, на спис, якщо бути точним.

Долина його деревка була близько трьох метрів, воно було неприродно прямим і зроблено з таємничого блискучого металу. Кістка була довгою і густою, а нижній кінець списи був досить гострим, щоб його теж можна було застосувати в якості зброї.

Але найбільше уваги Сон Міна привернув наконечник списа. Дволазовий наконечник був досить довгим, щоб можна було використовувати не тільки палі, але й рубні удари. Хоча копьо було повністю темного кольору*, Сон Міну так більше подобалося.

(П.п: Мабуть на арті він з цим списом, вбраний у магічні доспехи). На старому, не новому.)

Він відчував, що це було зроблено не для виду, а для якогось практичного застосування. Сон Міну влучало мало доброї зброї, і тим більше йому не доводилось використовувати її, але Солґерус списа був достатньо добрим, щоб повністю підкорити його.

« Основний метал — міфріл », — Сілґерус раптово схопила списом двома руками. — Цей метал має високу близькість з маною, тобто з Ци. Його міцність змінюється відповідно до того, скільки ти його влив. Використовуючи Ці-зброю, сила списа буде менш дзвінкою*. Я також зачарувала його магією самовідновлення, так що якщо ти влиш у нього Ци, більша частина пошкоджень сама по собі відновиться. Хоча, це не спрацює, якщо спис розрубають навпіл. У такому випадку, просто принеси його мені, і я полагоджу його для тебе.

 (П.п.: наскільки я зрозумів, тут є на увазі зменшення/заглиблення сили лязуча при контакті з іншою зброєю або твердим об'єктом.)

- Я хочу спробувати його...

— Звичайно, валяй, — кивнула Сілґерус.

Перед нею з'явився Невілл. Вона передала йому спис, і той зник.

— Будь ласка.

Сон Мін простягнув руки, щоб взяти спис. Перше, що він відчув коли взяв його в руки було відчуття "легкості". Незважаючи на довжину в три метри, вона все ще була дуже легкою. Але воно не було таким, як здавалося крихким. Він почав розмахувати їм. Здавалося, що деревко списа було зроблено саме під його руки, і при кожному помахі, воно видавали приємний звук.

— Тобі подобається?

У нього ніколи не було зброї кращого якості, так що він не міг представити зброю, краще цього. Сілгерус розсміялася.

- Добре, що тобі подобається... Я створила це спис за рухом твоїх технік, так що з ним тобі буде простіше їх виконувати. Хоча, все залежить від тебе. Випробуй його.

Сон Мін спробував влити своє Ци у спис. Аметистого кольору Ци обволокло наконечник. Швидкість поглинання Ці була набагато ліпшою у порівнянні з дешевим списом. Свууус! Його швидкі рухи неодноразово пронизували повітря. Можливо, через вагу він виявився швидше, ніж раніше, але атаки нисколечко не втратили могутності.

Дякую.

- Тобі не треба мені дякувати. Я просто зробила свою роботу, натискаючи плечима і відказала Сілґарус.

Потім вона зникла. Сон Мін трохи посміхнувся, дивлячись на спис в руках. Він був солідарний з нею про ім'я, і тому не збирався давати його копю.

— Здається, пані Сілґерус вам дуже сподобалася, — видав з усмішкою Невілл. - Це ваш спис. Основа зроблена з додаванням міфріла, вкрита чорною залізною рудою. Обидва ці метали чутливі до мане, і тому дорогі. Ви дали їй 60 мільйонів ері, вірно? Більшість суми мала піти на ці матеріали.

— Правда?

— Да. Якщо не рахувати ціну за матеріали, то можете вважати це практично безкоштовною роботою. Але навіть у цьому, була виконана така досконала робота... Міс Сілгарус не любить людей по нашій стороні.

Сон Мін кинув, поки слухав його. Він знав, що інші до дива добрі йому. Однак було важко з’ясувати, чи така доброта є доброю. Таким чином, він вирішив прийняти його, незважаючи на обережність.

— Чи ви хотіли б взяти наступну місію?

— Нет, не сьогодні.

Сьогодні він збирався піти в гільдію найманців. Після того, як він почав виконувати місію через Ерібурайзу і зберігав пильність щодо Зійсу, він не дуже часто навідувався туди, але настав час зробити це. Через кілька місяців будуть виявлені підземелля темного мага. Він мусив з’явитися в гільдію, щоб зібрати будь - яку інформацію.

— О, до нас з'явився досить рідкісний гість.

Коли він увійшов у гільдію, Берн стояв за барною стійкою і привітався з усмішкою. Інші найманці на поверсі з його появою замовкли.

Сон Мін став досить відомим, поки виконував високорівні місії протягом останніх трьох місяців. Він убив двоголового троля. Те саме сталося з чорним мінотавром і королем ящера. Всі ці монстри по силі були вище S-ранга.

- Ти прийшов, щоб стати SS-рангом? — запитав Берн, коли Сон Мін підійшов до нього.

Хлопець гірко посміхаючись, похитав головою:

- Ні, я не з цього приводу. До речі, не бачу тут Люда.

- Через місію він зараз дуже далеко. То чому ж ти прийшов?

- Я прийшов подивитися, якщо якісь місії зацікавили мене.

« Так, — випалив Берн, наче очікував цих слів від Сон Міна.

— Було виявлено підземелля.

- ... Що?

Слова Берна дуже здивували його. Це було дуже несподівано. Сон Мін має спогади про минуле життя. У цей момент він тільки почав свою діяльність у якості найманця в Бехенґеру, і незважаючи на нечесність цих спогадів, у нього вони все ще були. Але він ніколи не чув про виявлення підземного підземелля в цей відрізок часу.

- До речі, хіба не ти зловив того огра-хімеру три місяці тому?

— Да... — кивнув Сон Мін, з суворим виразом на обличчі.

— Ми були дуже роздратовані й перевірили райони, що лежали неподалік, і зрештою через три місяці знайшли зацепку. Ми знайшли підземний підземелля, але виявилося, що це штучно створено, а не природне середовище. Да. Це підземелля темного мага.

Потік подій змінився.

Сон Мін зковтнув і подивився на Берна. "Існування" - це підземелля мали знайти через два чи три місяці. Однак потік подій змінився. У минулому обрізання часу не вбили відразу після його виявлення, але оскільки в цьому відрізку він убив його, час потекло іншим ключем.

- Це досить рідкісний випадок, тому ми плануємо зібрати команду експедиції за допомогою найманців з нашої гільдії. Хоча точної дати ще не відомо... А як щодо цього? Хочеш брати участь?

—... Хто ще вирішив взяти участь у поході?

— Зион. Хоча збираються не всі найманці Корони. Троє S-ранга і п'ять найманців А-Манґа вирішили взяти участь.

Це теж змінилося. У попередньому відрізку Зіон не брав участі в цій експедиції. Точніше, він не міг. Того разу він перебував на завданні разом з головними членами його

- Я братиму участь...

Сон Мін прикусив нижню губу, але кивнув головою.

Незважаючи на появу змінної, що все змінила, він не міг відмовитися від магічного доспеха.

https://literna.net/uk/books/252-volodar-nichim

Попередня главаНаступна глава