Наступного дня близько 6 годин пополуддні потяг, в якому їхав Янік, повільно зупинився на Московському вокзалі.
Він звик до плавного і швидкого швидкісного поїзда сучасного світу. Але звук цього паровозу « Тудух» не міг нагадати Янікові про дитячий досвід їзди на старих поїздах, коли довкола було багато людей і їхні розмови зливалися в безглуздій гул.
Звичайно, оскільки його сьогоднішня особистість зовсім інша, пасажири не наважувалися розмовляти надто голосно.
Біля міста Янік не міг зітхнути.
Москву можна назвати легендарним місцем. Це славетне місто є не тільки столицею країни з найбільшою територією у світі, але й серцем всієї Радянської Союзу, політичної, економічної, наукової, культурного та транспортних центрів.
Крім того, місто було оточене багатьма війнами і кілька разів його окупували противники.
Вперше монголи почали йти до Москви на початку 13 - го століття. Монгольські лідери провели конференцію на заході Куріельської тераси. І в 1236 році монгольське військо перейшло гори і захопило Болгарського лідера, що під керівництвом Москви.
У 1238 році монгольська кіннота прорвала мури Москви і зруйнувала Русь. На відміну від сучасних великих Москви, Москва була просто маленьким прибережним містечком без великої кількості охоронців. Там було навіть мало цінних речей, які можна було пограбувати.
Наприкінці 15 століття Іван III об’єднав Росію і заснував централізовану державу — Російську царську імперію, яку ми часто називаємо « королівською Росією ». Однак у перші дні свого заснування царська Росія була ще слабкою і не змогла створити повноцінну військову систему. Столиця Москва була захоплена Кримом у 1572 році й спалена.
У середині XVI століття Польща та Літва об’єднались у федерацію, і вона набула небувалого розмаху. На початку 17 століття вони очолювали експедицію до Росії з військом у 180 000 разів. Польща не тільки здобула перемогу в Москві, але й захопила російського царя.
Під час російсько-французської війни 1812 року Наполеон вже взяв Москву, але росіяни підпалили Москва перед відступом, так що французька армія не могла отримати жодних припасів і ресурсів в Москві. Взимку французи не могли пристосуватися до російського холоду. До того ж, таємнича група постійно атакувала французькі війська. Важкі бої та браконьєри змусили Наполеона покинути Москву і відступити з Росії. Росія використала нагоду контратаки, і Франція зазнала поразки.
У битві під Москвою 1941 року, коли німецький центр Бок вже міг бачити у телескопі шпілі Кремля, Радянський Союз розпочав зимове наступництво, внаслідок якого німецька центральна армія втратила близько 500 000 солдатів і зруйнував міф про непереможність Німеччини з часу Другої світової війни 1 вересня 1939 року.
Поїзд повільно увійшов на станцію, і Яннік побачив, що вся станція під військовим становищем була не видно за вікном.
Там стояв навіть цілий військовий оркестр, і здавалося, що вони почнуть грати музику, як тільки люди вийдуть з поїзда.
На платформі є десятки дівчат, які тримають яскраві квіти. Щоб мати можливість з'явитися в таких подіях, сім"ї цих дівчат повинні бути "чистими".
Біля дверей вагона була червона килимова доріжка. Наприкінці килима стоїть група урядовців, які здаються високопоставленими представниками країни. Перед нами стоїть чоловік, якому на вигляд не менше 40 років, але він носить на плечах звання Генерала
«Ого! Це все через прибуття Принца?» — Роммель Гудеріану, який теж був здивований.
« Ми наголосили, що це був неформальний візит, але вони зробили мій приїзд таким урочистим. Здається, Рада має про що попросити нас. В іншому випадку, незрозуміло чому вони так ставляться до члена капіталістичної королівської сім'ї ...." — Янік посміхнувся і сказав: « Следьте за своїм язиком, після того як вийдете. Боюся, що всі вони добре говорять німецькою.
Він відчув, що генерал, який прийшов йому назустріч, був трохи знайомий. Подумавши, він згадав його.
Це один з перших п'яти маршалів Радянського Союзу, Михайро Ніколаєвич Тугачевський.
Цей марш народився 1893 року. У 1914 році він закінчив Александрове військове навчання, брав участь у Першій світовій війні, оцінили Леніним під час радянської громадянської війни і став одним з найбільш здібних командирів групової армії. Після війни він активно просунув модернізацію Червоного Армії і був одним з ключових фігур радянської армії. Наприкінці Другої світової війни, в його часі і просторі, Тухачевський розробив стратегію « Величної глибини», яку Радянський Союз використовував під час контратаки.
Янік повернув голову і подивився на Гудеріана. Протягом наступних поколінь багато людей обговорювали силу бліцкрига марширувала порад Тухачевського і блицигу генерала німців Гудеріана.
Але з його особистої точки зору, бліцкриг - це тільки вступ до механізованої війни, а « більша глибина» — зрілий прояв мегалізованій війні.
Ось простий приклад: з точки зору резервних команд у бліцкризі залишається лише декілька команд і потрібна швидка поразка ворога після початку війни.
"Велика глибина" розділює війська на дві частини: одна частина використовується для відкриття колоди, а інша негайно атакує з голки до глибин. Що стосується реальних воєнних дій, то після прориву щільних вогняних позицій ворога штурмові загони часто втрачають здатність продовжувати атакування, і в цей час тільки сильна резервна команда може провести глибокий напад. Тухачевський міг уявити майбутнє середовище на полі бою в 1930-х роках, але Гудеріан був на радянському фронті у 1940 році і не зміг зрозуміти цієї істини. Було ясно, хто з них сильний, а хто слабкий.
Здається, Гудеріану потрібно було прищепити догму Стратегії « Величної глибини» поки не стало надто пізно. Вони навряд чи будуть використовувати цю стратегію в Європі, але у майбутньому вона буде використана в Радянському Союзі...
Гудеріан не міг не здригнутися. Очі Спадкоємця, який дивився на нього, нагадували йому очі звіра, що дивиться на товстого ягняти.
Як тільки Ян вийшов з поїзда, військовий оркестр відразу сповнив привітну пісню і дівчата принесли гостям у руки великі квіти.
Янік посміхнувся, взяв квіти, ступив на червону килимову доріжку і пішов вперед.
Коли він побачив наближення Тугачевського, то не міг стриматися від своєї долі.
Незабаром « Червоний Наполеон» буде засуджений до страти за шпигунство і відразу ж стратять.
Він буде звинувачений у зговорі з Німеччиною.
Можливо, це так звана жарт долі.
Він дуже хотів, щоб ти підбіг і поплескав його по плечу й сказав: « Гей, друже, за кілька років Сталін вб’є тебе та відішлють усю твою сім’ю до Сибіру. Як щодо того, що ти будеш на моєму боці, і я допоможу тобі уникнути цю долю?"
Але шкода, що якби він так сказав, його б вважали психічно хворим.
Коли він підійшов, Тухачевський простяг руку, і сказав щось на російський. Дівчина, що стоїть поряд з ними, негайно перевела його слова на німецьку: « Ласкаво просимо ваше вивищування забутого принца Німеччини Янік. Я генерал Тухачевський, який буде керувати цією зустріччю. А це наш перекладач Наташа".
https://literna.net/uk/books/246-ya-stav-spadkoyemtsem-nimechchini