Після довгих суперечок між трьома Саске зрештою погодився на пропозицію піти поїсти. Для нього не мало значення, голодний він чи ні. Місія завжди була на першому місці. Але коли двоє об'єдналися проти одного, у нього просто не залишилося вибору. Ось як все і сталося. Тепер вони сиділи в випадковому ресторані з розгубленими виразами на обличчях. На жаль, вони вибрали місце серед піратів-новачків, які зупинялися на цьому острові. Манери за столом для більшості піратів були не так вже й важливі. Три ніндзя не могли зосередитися на їжі, коли страви зі столу продовжували літати.
- Ненавиджу все це! Ми можемо піти? - Саске сидів, опустивши голову. Його гнів був помітний на обличчі і в голосі.
- Так, апетит у мене все одно пропав. Шкода, що так багато їжі пропадає даремно, — сумно сказав Наруто. Більшість страв на столі навіть не виглядала апетитно після того, як пірати ковтнули все дочіста.
- Можна я спочатку вб'ю її? - Саск, маючи на увазі піратку з найбільш огидною манерою є.
- У неї дійсно є нагорода. Бонні, здається. Вона досить відома. Але ми повинні залишатися непомітними, так що ні, ти не можеш її вбити, - тихо сказав Ітачі.
Незважаючи на шепот, він недооцінив слух одного з новачків. Людина з неймовірно довгими руками сидів в кутку кімнати, і його вуха наздрилися при словах Ітачі. Він був єдиним, хто повністю зосередився на ніндзя і вміло вловив суть їхньої розмови, хоча чув лише окремі слова.
- Ми будемо стежити за ними. Навколо них обов'язково станеться щось цікаве, - шепнув він своїм товаришам і продовжував мовчки спостерігати.
- Хлопці, йдемо, — сказав Ітачі і встав. Він оглянув кімнату, поклав на стіл трохи грошей і вийшов, входячи за собою хлопчиків.
Ззовні все було спокійно, незважаючи на те, що це був район, який кишить піратами. Можна було будувати здогадки, але зараз це не мало значення. Ітачі не був дурним або слабким, як і обидва хлопчики. Вони відчували на собі погляд того довгорукого чоловіка з моменту, як увійшли в ресторан. Ітачі хотів піти, тому що подальше перебування тільки привернуло б увагу. Очевидно, вони пішли надто пізно тому що за ними вже стежили.
Ітачі був майстром у багатьох речах, однією з яких було відстеження. Йому потрібно було лише секунду, щоб з’ясувати, що за ними відбувається.
- Хлопці, зараз почнеться бійка. Будьте готові! - Він витягнув сурикен і кинув його в сторону однієї з найближчих дахів. Його рухи були настільки швидкими і плавними, що людина не встиг зреагувати і отримав удар в голову із вражаючою силою.
Після того як тіло впало на землю, декілька людей приземлилися на певній відстані від них. Серед них був і той довгорукий з ресторану. Вулиця була практично порожня, крім кількох підлітків, що сиділи біля стіни вдалині і не звертали особливої уваги на конфронтацію. Бійки тут були занадто звичними, так що навіть дітям було байдуже, якщо тільки в них не брали участь могутні пірати або морські піхотинці.
- Ти вбив мою людину! - Він заявив довгорукий капітан цієї маленької піратської групи. Ітачі впізнав його по плакату з нагородою. Це був один з багатьох піратів-новачків, що зібралися на цьому острові.
- Тобі не слід було йти за нами. Тепер ти повинен померти, щоб ми могли продовжити нашу місію, - голос Ітачі звучав монотонно. Саске відразу впізнав цю манеру брата. Саме так він говорив, коли мав справу з Акацукі. Холодний, відірваний і безжалісний. По голосу брата Саске зрозумів, що цей пірат-новичок вже мертвий. Все, що залишалося - переконатися, чи все пройде гладко.
- Невже це так? Я просто хочу поговорити! - Сказав довгорукий новачок. Він виглядав ігриво, але за цією маскою переховувався тигр, готовий нанести удар.
- На жаль, це вже неможливо, — Ітачі зробив крок вперед, його очі загорілися яскраво-червоним, і всім, у тому числі Саске та Наруто, стало важко дихати. [Прислухайте до мого голосу] Його тон був захоплюючим, більше не холодним, але таким, який міг спокусити будь-кого. Його голос був досконалим для вух, і це негайно запровадило всю групу до транс. [Скретчмен Апу. Я хочу, щоб ти став на коліна. Робіть те ж саме: Слово Ітачі мало більшу вагу, ніж слова світового аристократа. Хоча ефект був той самий. Вони впали без жодного слова опору. Наруто і Саска теж не пощадили, вони впали на коліна, але Ітачі не звернув на це уваги.
Ітачі швидко кинув сурикені, щоб убити їх всіх, крім Апу. Коли кров входила у землю, він вихопив меч.
- Це трохи більш драматично, ніж хотілося б, але знову ж таки. Майстер Алукарда справді має талант до драматичності, а Ітачі встромив меч у серце Апу і дивився, як його тіло падає на землю.
— Наручуто, Саска, прокидайтеся, — Ітачі дав щічку обома і хлопчики опритомніли від трансу.
- Що сталося, і чому моя пам'ять затуманена? - запитав Саске, тримаючись за голову.
- Так, і чому в мене така сильна голова біль? - Наруто стояв на колінах, потираючи лоб пальцями. Хлопчики підняли голови і побачили мертві тіла, а потім перевели погляд на Ітачі.
- Одне з моїх переваг. Хоча цьому важко навчитися, і я ще не оволодів цим повністю, так що саме тому ви двоє потрапили в оману. Вибачте, але з часом я впораюся.
— Це небезпечна ілюзія, — сказав Наруто і трохи відступив. - Це схоже на Шалінга?
- Майже. Я вторгаюся в тіла людей, комбінуючи магію з моїм наміром, а потім використовую це через мій голос, щоб керувати людьми. Проблема в далекості дії, а також у тому, що я ще не настільки точний для своїх цілей.
- Ого, ти ще більш непереможний, ніж минулого разу, коли ми тебе бачили — сміх Наруто був напруженим, але його страх перед Ітачі знову втих.
- Люди з сильною волею можуть легко чинити опір цьому. Принаймні, моєї. Майстер Алукард успішно загіпнотизував Героя Гарпа кілька років тому. Я не можу цього зробити, Гарп негайно зламає ілюзію і вб'є мене на місці - Ітачі вніс це з легким сміхом. - Ну, він такий же сильний або трохи слабший Лаббока я б очікував цього від нього.
- Саск завжди захоплювався сильними і могутніми людьми, та Ґарп був одним з тих, хто мріяв битися. - Я тільки сподіваюся, що Алукард або якийсь інший командир не вб'є його раніше, ніж у мене з'явиться шанс зустрітися з ним обличчям до обличчя.
- Не хвилюйся про це. Ґарп - дідусь Луффі, а батько Люфі любить його, вірно? Тож Ґарпа, ймовірно, врятує або щось подібне - сказав Наруто.
- Що він сказав! - Ітачі з зухвалою посмішкою вказав на Наруто.
- Сподіваюся, що так. Ґарп - це найближче, що я можу отримати до бою з командирами прямо зараз, Саске стиснув кулак і важко видихнув. - Ну і що тепер?
- Ми йдемо шукати нашу мету, залишимо цих хлопців. Все одно ми нічого не досягнемо, — відповів Саска на запитання Наруто.
- По-перше, Саске, нас бачили підлітки. Вони ховаються в тому будинку. Іди і розберися з ними, щоб нічого тут не привело до нас. Після цього ми зможемо піти.
Саске кивнув і зник з місця.
- Тепер ми вбиваємо невинних? - Наруто вже не був таким наївним, як раніше. Він розумів, що на війні є жертви і потреба. Але це не означало, що йому подобалося. Він був готовий зробити все, щоб захистити місію та своїх рідних.
- Ми завжди робили те, що було необхідно. І, до твого відома, є більше способів змусити когось замовкнути, ніж вбити його. Запам'ятай це на майбутнє, - Ітачі посміхнувся і поклав руку на плече Наруто.
- Як скажеш! - Наруто злегка посміхнувся у відповідь.