Глава 3645
« Це дійсно груба упередженість...» — мимовільно подумали про себе троє охоронців, дивлячись на поведінку третього старійшини. Але перелічити вони не посміли. Тільки мовчки кивнувши старійшину, вони підхопили бездушного Гун Іжаня і першими поспішили назад у Секту Тяньйо.
У цей час Су Ло і Малий підопічний займалися збиранням у своєму домі. Оскільки вони мали перебратися в секту, треба було вирішити справу з майном. Мало - помалу було б надто важко упаковувати кожну річ, тому Су Ло трохи поміркувала і запропонувала юнаку:
— Сяо Ке, просто вирви цей дерев'яний будинок з землі.
Основа хатини була захищена магічним бар’єром, накладений двома великими вчителями. З теперішнім рівнем сил Су Ло не могла навіть сподіватися пробити його, але Малий підпільник мав артефакт Божественного рангу — кинджал, який був по - справжньому всемогутнім.
Цей легендарний пістолет, озброєний юнак, без жодних труднощів вирізав собі фундамент і тоді Су Ло відіслав його у приміщення. Отже, вони не повинні були нічого збирати: коли прибувають до Секту Тяньдао, то тільки знайдуть вільне місце, підготовляти ґрунт і поставити дім назад. Справді, найкращий спосіб переїхати з усіх можливих.
Хижини вчителів Су Ло не чіпали, залишивши їх на попередньому місці.
Третій старійшина, який проводив час неподалік на лужейці, раптом почув сильний гуркіт — « Хуала! ». Здивований, він побачив, що дерев’яний будиночок зник. Він сказав: « Простота і швидкість в справах. Проте наступного разу він побачив Су Ло, і його загорнув неземна краса.
Маленький підопічний стояв поруч з нею, високо задиривши підборіддя; в його позі сквоїла звичайна холодність і зарозумілість. Старійшина уважно оглянув дівчину, його очі на мить звузилися, а потім він видав тихий, повний жалю зітхання. Яка прикрість. Лік цієї красуні міг затьмарити богинь, але її здібності були нижчими від будь - якої критики.
Вона все ще перебувала на ранзі Святого, рівень настільки низький, що старійшина навіть не знайшов слів для коментарів. У цьому суворому світі, де панує культивація, така сліпуча зовнішність могла стати лише джерелом лиха. « Я повинен бути, вона просто служниця, яку підібрав цей хлопчисько» — подумав про себе третій старійшина.
Маленький підопічний не вважав за потрібне представляти Су Ло старому. Він просто розмашистив вперед. Коли на гірських стежках потрапляли небезпечні ділянки, він просто підхоплював дівчину на спину і перемахував через перешкоди. Коли ж дорога була гладкою, Су Ло сама наполягала йти пішки.
Це тривало близько п’яти днів, аж поки перед ними звисала густа марева туманність. Вони не побачили величних воріт під склепінням трьох ієрогліфів, виведених могутньою рукою: « Секта Тяньйо ». Ці знаки видавалися не створеними людиною, а самою волею неба.
Третій старійшина, важливо погладивши бороду, багатозначно сказав:
- Ці три ієрогліфи тануть в собі невичергову ментальну силу. Вони є першим випробуванням для кожного, хто хоче ввійти до наших воріт. Духовна енергія слабка, а талант посередництво ніколи не зможе перетнути цю межу.
На обличчі юнака не дригнув жоден м’яз; він явно не розумів натяку, що в ньому говориться про старого чоловіка. Су Ло таємно посміхнулася, але зовні зберегла невміння, ретельно зображуючи таке ж здивування, як і її супутник.
Маленький підопічний знову посадив дівчину на спину і зібрався ступити під звід воріт, але старійшина перешкодив йому йти.
— Ох, дитяе, ти ж хочеш знищити цю бідолаху? — Він з очевидним занепокоєнням вигукнув: « Я не знаю, що робити ».
— Погубить? — Сяо Ке вскипів від обурення, почувши таке страшне слово. Він навіть не звернув уваги на зневажливе « перемоняжка» в адресу Су Ло.
Глава 3646
- Що ти несеш? — Він був розлюченим.
Третій старійшина пояснив:
— Ця арка перевіряє силу духу. Якщо духовної енергії недостатньо, то ментальний тиск при спробі увійти просто розтрощить розум і перетворить людину в слюни ідіота. Але не хвилюйся, зліва по цій стежці є заїжджий двір, там можна зупинитися. Можеш навідати її у вільний від тренувань час.
- Що? Чи ви можете відвідувати їх у вільний час? — Маленький підопічний втупився на старого таким лютим поглядом, ніби збирався зідерти з нього шкіру живою.
Третій старійшина, будучи одним з вищих лайок Секти Тяньдао, рідко когось боявся, крім Глави секти і патріарха, але зараз під цим крижаним оком підліток його серце зрадницькі екло.
Су Ло заспокоївся юнак по голові, і той відвернувся від нього. Дівчина перевела погляд на старійшину і з легкою посмішкою сказала:
- Отже, тут перевіряється виключно духовна енергія, а не загальна сила культивації?
« Духовна енергія — це основа сили », — відповів старійшина. - Чим вище вона, тим більше потенціал практикуючий і тим вищим його майбутні досягнення. Для першого тесту цього критерію цілком достатньо.
Суламітка кивнула і підштовхувала свого захисника:
— Идем, Сяо Кэ. Це лише духовна енергія, нічого страшного.
Оскільки юнак слухав Су Ло без жодних вагань, він не зважав на докір старійшин і впевнено ступив прямо під арку воріт. Третій старійшина мало не застрибнув від хвилювання:
так не можна! Ти ж усього лише на ранзі Святого, а для проходу потрібно бути ментальною силою рівня хоча б Юйхуа! Зараз тебе розчавить, зупинись негайно!
Але маленький підопічний був глухий до його слів. Він непохитно йшов уперед.
Дорога сягала сто тисяч метрів над бездонною глибиною. Єдиною опорою була тонка нитка з сталі Ціан, товщиною якої майже не було мізинецьу. Довкола вили і шалено здіймалися люті астральні вітри « Ґанфен », але зверху обрушувався величезний ментальний тиск.
Старійшина з завмираючи спостерігав за ними, але на його превелике здивування Су Ло не тільки викрила ознаки болю, а й зовсім розслаблено дивилася навколо. « Странно... Невже вона зовсім не на ранзі Святого? Невже я так різко помилився?» - старійшина занурився у пучину сумнівів в власній прозорості.
Насправді він не знав, що фізична міць Су Ло насправді впала до мінімуму, але її духовна енергія залишилася непорушною. Інакше внутрішній простір просто сплеснувся б. Отже, вона все ще була на пікі дев'ятої зірки ранги Юйхуа, тоді як фізично - тільки на вершині рани Святого.
Незабаром вони проминули небезпечну ділянку « Небо» і перед ними відкрилася панорама Секти Тяньйо. Старійшина все ще сподівався, що він навчить хлопця в учнів, але негайно залишив його холодною і пронизливою рукою. Він зрозумів, що його культивації не вистачить, щоб стати наставником для такого таланту, і вирішив чекати виходу старого брата з медитації.
У Секті Тяньйо було поділене на зовнішні та внутрішні учні. Згідно з правилами, будь - який новачок мусив почати із зовнішнього кола і лише після того, як пройшов іспити, міг стати внутрішнім учнем. Тільки особисті учні старійшин могли мати привілеї, але він відмовився від наставки і мусив дотримуватися загальних правил.
Сяо Ке поставив запитання на Су Ло і, отримавши схвалення кивок, розмашисто написався в сувої реєстрації, після чого передав пензля їй. Коли третій старійшина побачив, що дівчина теж збирається поставити підпис, він вигукнув:
— Постой, постой! Ти служниця! Навіщо тобі лізти в ці справи і піднімати зайвий шум?