Глава 3006
— А? — Всі з подивом втупилися на Су Ло.
Су Ло з загадковою півулибкою подивилася на І Ченя:
— Останнім часом під час культивації ти не відчуваєш, що твоя духовна сила не тільки росте, але й зникає?
— Да! — очі І Ченя миттєво загорілись.
Останнім часом не тільки його алхімічна практика немов зайшла в глухий кут, готова вибухнути у будь-який момент, але і під час занять бойовими мистецтвами він виявив, що з кожним днем його сила почала таяти. Чим більше він тренувався, тим слабшим ставав... Він хотів битися головою об стіну!
— Благаю дівчину Су врятувати мене! — Цього разу І Чен опустився на обидва коліна!
- А чому я повинна тебе рятувати? — Су Ло іскоса глянула на нього.
- Які будуть умови дівчини? — І Чен виявив небачену для себе поведінку.
— Допоможи мені знайти людей, — коротко відповіла Су Ло.
Знайти людей? Це простіше!
- Кого саме шукає Су?
Су Ло описала зовнішність Наньгун Люня і Святого Лорда-старейшини.
Хоча тільки Шефе міг швидко знайти людину в цих краях, плем’я не було нестачі для людей. Якщо вони всі розійдуться на пошуки, шанси знайти їх будуть дуже великі.
У гіршому випадку, якщо ця група наткнеться на Наньгуна або Святого Лорда-старшейшину, вони просто схоплять їх і заставляють показати дорогу.
До того ж, їй не доведеться бути в боргу перед І Мо. Чому б і ні?
— Добре! Ми негайно зберемо людей і підемо на пошуки. Сподіваємося, дівчина вилікує нашого брата І Ченя! — З цими словами натовп повернувся до племені, щоб покликати підмогу.
І Мо з гіркою усмішкою подивився на Су Ло.
Невже вона так сильно не хоче бути йому зобов'язаною?
У цей момент Е Цинчан розлютилася і закричала:
— А ну стояти! Всім стояти, я сказала!
- Чого тобі? — Люди, які не могли контролювати свій гнів, зупинилися і втупилися на маленьку принцесу племені.
— Хто дозволив вам йти шукати людей? Ваша сьогоднішня тренування ще не почалася! Все живе на тренування, нікому не дозволяю нікого шукати! — Як же Е Цинчен могла дозволити бажанню Су Ло сповнитися?
Раніше всі без жодних слів підкорялися її словам.
Але зараз, після її окрика, повисла трунна тиша. Люди дивилися на неї дивними, складними поглядами...
Через такі погляди Е Цинчен серце забилося в паніці, а шкіра голови оніміла.
- Е Цинчен, якщо ти хочеш смерті брата І Ченя я не побоююся прикінчити тебе першою! — Лай Тринадцятий, найвірніший послідовник І Ченя, люто виплюнув загрозу!
Кров миттєво вдарила Е Цинчен в голову!
Однак Лай 13 - й чоловік уже впровадив людей у плем’я, щоб зібрати всіх і відправити на пошуки.
- Другий брат-наставник... — Е Цинчен повернула голову до І Ченю, дивлячись на нього зі сльозами на очах, готова розридатися.
Але погляд І Ченя також змінився.
Раніше в ньому були турбота і захист, але зараз... Він був смертельно хворий, і без лікування він помре. Вона хоче його смерті?
І Чен вперше зрозумів, що маленька сестричка, яку він завжди балував, виявилася настільки егоїстичною...
Е Цинчен застигла.
Хоча ніхто більше не лаяв її, вона відчула себе покинутою всіма, самотньою і покинутим...
— Я ненавиджу тебе! — І Цінчена, проричала в обличчя Су Ло, а потім перевела повну ненависть погляд на І Ченя та Мо. — Я ненавиджу вас усіх!
Прокривши це, І Цінчен кинулася вглиб племені!
Су Ло небезпечно приголомшувала очі і сказала:
- У мене передчуття, що ця дівиця Е Цинчен натхне бід.
І Чен з усмішкою відповів:
- Що вона може зробити? Може вона спалює склад лікарських рослин, щоб не дати тобі взяти інгредієнти для мого лікування?
Глава 3007
Складання лікарських трав - це все, що накопичується багатством Племені Огненого Клінка за нескінченні роки.
Су Ло злегка підняла брову. Їй навіть стало цікаво, що ж викине дівча Е Цинчен.
« Люди і Ченя пішли на пошуки, мабуть, вони незабаром зустрінуться з Нангуном», — подумала Су Ло.
Вони йшли за рештою села Племені Огнений Клінка.
За словами І Мо, територія племені була простою і шириною.
Їхні доми були оточені горами і водою.
Будинки в поселенні мали форму куполів.
У самому центрі стояла жертовна Башта, де жив Великий старійшина. Її шпиль йшов у хмари, і ніхто не знав, яка її справжня висота.
Вождя розташовувалося поряд з жертовною Башнею і була другим за висотною будівлею в племені.
Су Ло та інші йшли вулицями, але помітили, що людей у племені дуже мало — майже всі пішли.
І Ченя пояснив Су Ло:
— Напевно, всі пішли на пошуки. Не хвилюйся, твоїх друзів скоро знайдуть.
Однак у очах Су Ло промайнула тінь тривоги.
Наньгун Левуні та Овян Юнці опинилися разом. Як вона могла бути спокійна? Ці двоє можуть з'єднатися в будь-який момент.
І Мо хотів відвести Су Ло відпочити, але в цей момент до них підбіг зажурений чоловік.
— Шефе вийшов з самотності, нікого не може знайти і зараз у люті! - Він сказав.
И Мо и И Чень переглянулись. Вони зрозуміли, що Танічен вже побігла нарікати.
Треба було негайно розв’язати непорозуміння в серці Водя, інакше Су Ло загрожувала небезпека.
Тому вони відразу ж вирішили податися до Вождя пряміком.
Будинок Вождя лежав не близько від входу до села, але всі вони були майстрами бойових мистецтв, так що це відстань для них нічого не означало.
Товсті золоті лози Зміненого дерева акації щільно окутали сімох чоловіків. Крім Су Ло, ніхто не знав, що всередині цих коконів подібні до лялечок шовкопряда, є люди.
У резиденції Вождя.
Е Цинчэн, ридаючи і розмащуючи сльоз та сльози, обіймала ногу свого батька, голосно виття й попутно жаліючись на кривдників.
Вождь був у повному замішанні.
Масиви племен змінилися, показуючи на вторгнення сильної чужої людини. Великий старійшина був на самоті, а Водя і так голова йшла кругом. А тут ще Е Цінчена зі своїми сльозами та маленькими дівчатами проблемами.
Але через один недавній випадок він відчував провину перед Є Цинчен, тому ніколи не міг змусити себе бути суворим з дочкою.
Непомітно для себе він виростив Е Цінчена примхливою і свавільною.
Тепер було запізно виховувати, лаяти — марно; він почувався безпорадним.
Коли голова Вождя вже була готова лопнути від плачу Е Цінчена, на порозі з'явилися І Мо та Чен, ведучи за собою Су Ло.
Побачивши ж Мо, хутко замахав рукою:
— Ви, двоє братів, прийшли якраз вчасно! Швидше допоможіть вчителю заспокоїти Цінчен, йдіть сюди!
І Мо та Чен переглянулися, але з місця не посунулись.
У цей момент Е Цинчен підняла голову і побачила Су Ло. Вона відразу ж підстрибнула, як ужалений кролик, і, тича в Су Ло пальцем, люто заірвала:
- Навіщо ти прийшла? Це мій дім! Тобі тут не раді! Забирайся звідси! Геть!
Погляд Водя перемістився на Су Ло.
Е Цинчен відразу ж кинулася до батька і вчепилася у його руку:
— Папа! Убий її! Це вона мене ображала! Відомсти за мене!
У той момент, коли Шефе побачив Су Ло, ніхто не помітив, як його обличчя злегка змінилося! Здавалося, він занурився в якісь далекі, древні роздуми ...