Розділ 2165
Чим більше Лен Сяо задумувався над цим планом, тим сильніше він запалав. Він неодноразово намовляв Чжао Ци, повторюючи з натиском:
- Ти зобов'язаний заманити цю смердючу дівчину всередину! Чуєш, зобов'язаний! Будь - якою ціною! Ти зрозумів мене?
Стародавні руїни - це вам не лісовий лабіринт Аснер з його численними вхідами і виходами, передніми та задніми. Ні, там був лише один-єдиний вихід. І якщо він, Лен Сяо, перекриє цей вихід, то це буде все одно що замкнути собаку в будинку і потім бити її - класична пастка!
- Ваш покірний слуга зрозумів, босе! — Чжао Сы был так злюдоражен, наче вірний вассав, готовий без вагання віддати життя за свого пана, який нарешті оцінював його по заслугу.
І треба віддати належне Чжао Ци, він дійсно виявився не промахом. У нього й справді було кілька козирів у рукаві, і йому вдалося направити Су Ло та її супутницю саме по тому маршруту, який входив до стародавніх руїн.
Який же підступний принцип він використав для цього? Насправді, все було до смішного просто.
Він зв'язався з Ляо Ером, і той, загнувшись соплями та сльозами, в усіх подробицях виклав Чжау Сі свій геніальний план по заманиванню Простушки.
Отримавши від Лео Ера цю безцінну інформацію, Чжао Сі знайшов упевненість. Якщо Ляо Ер зміг обвести навколо пальця цю Простушку, то чому б йому не впоратися з цим завданням? Адже він завжди вважав себе більш винахідливим і хитрішим, ніж ця розтягнена Ляо Ер.
І який же тоді метод придумав Чожао Сі? А справа в тому, що Чжао Сі мав ручну магічну тваринку.
Він використовував цього пташа, щоб навмисно підбурити Простушку, спровокувати її, а потім змусив тваринку швидко ретируватися. І ось Простушка клюнула на приманку, вже носилася в весь бік за ті, що втікають з магічними звірятками, і переслідувала його із наполегливістю мисливець собаки.
Час був уже пізніше, і Простушка добре зголодніла. Коли вона побачила цю взуттєву, апетитну літаючу Свинью, то відразу уявила собі соска, що спливає з жиром смаженого поросятко. Ця ідея повністю зачарувала її розумом і очима, тому вона гналась за своєю потенційною здобиччю з неймовірним азартом та ентузіазмом.
Магічний улюбленець вправно послуговуючись ситуацією, крок за кроком, петлячи і ухиляючись, заманив Простушку пряміком до головного входу в стародавні руїни.
Коли вона побачила цю сумну картину спустошення — напівзруйновані стіни, купи каміння, порослі бур’янами руїни, - Су Ло злегка нахмурилась, її погляд став більш уважним і настороженим.
« Що відбувається сьогодні? — подумала вона. — Чому на кожному кроці є пастки і підстави? Те гніздо бджоломурав, то Лесовий лабіринт, тепер ось ці древні руїни, які виглядають абсолютно покинутими, але при цьому ніби натякають на сховані скарби... Надто багато збігів."
У глибині очей Су Ло мілинула холодна, ледь помітна усмішка. Вона почала розуміти, що відбувається.
Свиня вже давно була притопана одним сильним ударом Простушки. А потім, як повідомив їй маленький Пурпурний Сорог своїм гострим нюхом, ця свиня виявилася не диким магічною звіриною, яких в цих краях вдень з вогнем не ситієш, а ручним чарами. Отже, їхня мета була цілком очевидною.
Це був простий логічний висновок: цей магічний улюбленець спеціально підіслав Лен Сяо, щоб заманити їх сюди. А це у свою чергу означало, що Лен Сяо вже давно знав про існування цих стародавніх руїн.
А що сказати про Лена Сяо? Чи міг він не піти сюди на розвідку? Та якби тут дійсно було щось цінне, він би вже давно все вигріб підчисту! Їй б точно нічого не дісталося. Тому Су Ло не цікавилась цими так званими стародавніми руинами.
Звичайно, Чжао Си і уявити собі не міг, які думки риються в голові Су Ло у цей самий момент. Тепер він затаївся біля входу і спокійно потирав руки, його маленькі очки перебігали в різні боки. Він згорів від нетерпіння, очікуючи, коли ж Су Ло, осліплена пожадливістю, риниться всередину руїн.
Однак Су Ло, на превелике розчарування, зупинилася біля входу. І та зловісна, повна прихованої загрози посміхушка, що грала в її очах, змусила Чжао Си здригнутися, по його спині пробіг неприємний холодок.
Побачивши, що Су Ло розвертається і, очевидно, збирається піти, Чжао Са запаникував! Він доклав стільки зусиль, щоб заманити їх сюди! Невже вони так просто візьмуть і підуть? Ні, цього не бувати! Він не міг цього допустити!
У розпачі Чжао Си відчепив невеликий прозорий кристал пояс і направив його на сонячне світло. Під променями яскравого сонця кристал спалахнув, відтворивши яскравий промінь світла. І цей самий промінь Чжао Сі негайно направив в бік Су Ло, намагаючись привернути її увагу.
— Ого! — Су Ло ще не встигла і слова вимовити, як Простушка зумовлена ахнула, широко розкриваючи очі.
- Скарб! Малюк Ло, там всередині точно є скарб! Давай швидше увійдемо і подивимося! — Простушка схопила Су Ло за руку і з ентузіазмом потягла її всередину руїн.
Су Ло закотила очі: « Невтішно розум того, хто ховається всередині... справді на одному рівні з Простушкою? Така сокира..."
Коли Чжао Си побачив це, негайно просяяв, його брови поповзли вгору від задоволення. « Чорт забирай, — подумав він. — Дві дурні дівчата! Виявляється, їх так легко обманути!»
Але він не встиг повністю насолодитися своїм тріумфом, як фігури Су Ло і Простушки раптово зникли з його поля зору. Він навіть не встиг здивуватися цьому, як раптом відчув, що на нього швидко наближається якась тінь!
А в наступну секунду величезний, важкий кулак з усієї сили впав йому прямо на лоб!
"Бум! Бам! Трах!"
Бідолаха Чжао Си не мав жодної можливості навіть пікнути в відповідь, як його вже ретельно відділила Просташка, перетворивши його фізіономію на роздуту свиню голову. Все його тіло було вкрите синцями і кровоточивами, не залишилося жодного живого місця.
На закінчення екзекуції Проста прийшла йому ногою на спину, потім нахилилася і грубо схопила його за волосся та ривком підняла голову!
— Кажи! Та Летюча Свиня була твоєю, зізнайся! — Грозно проричала вона.
Чжао Сы зовсім пошел... Як, чорт візьми, його розкрили? І коли це сталося? Чому він сам нічого не помітив? Він був у повному замішанні.
— Який же ти дурний, — Су Ло, схрестивши руки на грудях, з пихатим виглядом зупинилася перед переможеним Чжао Си і з легкою посмішкою майже насмішкою подивилася на нього. - Невже тобі так не терпиться позбутися життя, що ти вирішив пожертвувати власним магічним пташкою, тільки б ми тебе знайшли, а потім прикінчили?
Плачучи потоками, вони ринули з очей Чжао Сі... Ну чому? Це було зовсім не так! Він зовсім не такий, яким міг собі це уявити!
Су Ло повільно присіла на коточки перед Чжао Си, щоб їх очі опинилися на одному рівні. На її прекрасній обличчі гралася тепла, майже ласкова усмішка:
- Якщо ти так прагнув славитися таким оригінальним способом, то було б дуже неввічливо з мого боку не допомогти тобі в цьому, чи не так?
— Нет, нет... - Тільки і встиг проліпити Чожу Сі, намагаючись помолитися про допомогу, але Простушка відразу нанесла йому ще один нищівний удар по голові, що призвело до того, щоб він миттєво знепритомнів.
Су Ло холодно подивилася на розпущене тіло Чжао Сі, після чого почала обшукувати його. І, як вона очікувала, їй вдалося виявити у нього карту Леза Заката.
З цією карткою в руках подальші дії значно спрощувалися.
Су Ло знала, що продовжувати цю гру в кішки-думки з Лен Сяо дозволяє йому вимотувати її - не найкращий варіант. Вона повинна була перехопити ініціативу, перейти в наступ і знищити Лен Сяо тут, у Лесу Заката. Інакше, він дасть їй ще багато клопоту в майбутньому.
Завдяки ретельному дослідженню карти Су Ло почала задумуватись. Її шлях від Середньої гори до Нижнього гір, по суті, пролягав через ліс Заката. Але, як вона зрозуміла тепер, завдяки « старим » ліно Сяо, який її рухав, вона поміщалася не через прямі лінії, а поступово зміщалась на південний захід.
А що було далі, в південно-західному напрямку?.
Су Ло провела пальцем по карті, і її палець зупинився на ділянці, яка зображувала багрово-черевий ліс.
Це був ліс Кривавого Тумана.
На цій карті показано великий жирний хрест!
Гніздо бджіломурав, Лесній лабіринт Аснер, ці древні руїни - кожен з цих небезпечних ділянок на карті був позначений таким же яскраво-червоним хрестом. Отже, той ліс Кривавого Тумана був головним козирем Лен Сяо — його найбільш смертоносною пасткою!
Адже це був вже четвертий червоний хрест на її шляху!
Су Ло акуратно склала карту і, не залишаючи слідів свого інтересу, засунула її назад Чжао Сі за пазуху. Потім вона, взявши з собою Простушку, покинула це місце.
- Ми його не вб'ємо? — З деяким здивуванням запитала Простушка.
— Ні, не будемо, — відповіла Су Ло. — Якщо ми вб'ємо його, то зігнимо змію раніше часу, тільки схопим Лен Сяо.
— Зрозуміло, що простушка не дала відповіді на подальші запитання, покладаючись на рішення Су Ло.
Су Ло поглянула на небо, оцінюючи позосталі світлі часи, а потім перевела погляд на густі зарослі джунглі, що простягалися попереду.
- Я не піду! — Вперше Простушка виявила непокору. Причиною цього було те, що Су Ло наказала їй йти вперед самій!
Су Ло нехо виблискувала на неї очима:
- Що значить "не піду"? Ми з тобою влаштуємо змагання! Ти підеш он тією дорогою, а я - цією. Подивимося, хто з нас першим вибереться з цих джунглів, домовилися?
Простушка з серйозною і навіть кілька суворих виглядах подивилася на Су Ло, потім схилила голову навскісним оком, переглядаючи її, ніби намагаючись визначити, наскільки правдивими є її слова та чи немає в них якогось підвоху.
У відповідь Су Ло лише усміхалася з сердечною усмішкою, зберігши спокій і невгамований вираз обличчя. Завдяки цьому Простушка може вивчати себе скільки завгодно. Але вона не могла прочитати на її обличчі, хоч би як намагалася.
- Ну, а якщо я виграю... — Почалася Простушка, явно обмірковуючи умови.
— Якщо ти виграєш, - перебила її Су Ло, все ще яскраво посміхаючись, то отримаєш десять смажених молочних порост! Цілих десять! І я особисто їх для тебе приготую.
— Договорились! — Це дуже велика спокуса для Простушки. У неї відразу ж потекли слинки при одній думці про таке задоволення, і, не чекаючи подальших вказівок від Су Ло, вона зірвалася з місця і зі всіх ніг кинулася бігти за вказаною їй стежкою!