Глава 1617
Якщо долина, куди молоді люди потрапили на вихід з телепорту, показалася їм раєм на землі, то наступна локація більше походила до пекла. Небо застелили крони дерев, покидаючи їх у холодну напівмарку. А на килимі з листяної коври на новоприбулих хлопців із кровожерливою цікавістю розглядалися зграї гігантських павуків.
- Які величезні... - Перелякано видихнула Цзи Ян.
Кожна членистоногі й вуглецеві розміри були майже з футбольним м’ячем. Волоссяне тельце червоного-фіолетового відтінку, темно-зелені дрібні очі, вражаючі жвали. Увесь вид павуків був шокований.
- Пурпурові очісти павуки! - шепотом пробурмотів Ло Гаомін - привернути на себе увагу замеркого війська йому го-ки не хотілося.
Ця істота мала на увазі магічні звіри восьмого рівня. Ушкодження короля було десятим. Один павук, можливо, був не настільки небезпечним, але він мав звичай нападати на всіх скопів. Це було вже не тільки пекло страшно, а й дуже небезпечно для життя.
- Дивіться, там, трохи далеко, навісний міст між двох скелях, - негромко поведал Дунфан Сюань. - Гадаю, ця дорога є єдиним способом туди потрапити. Якщо ми хочемо пройти, потрібно вбити всіх цих тварів. Або хоча б кількість, достатньо для того, щоб вони не ризикували на нас атакувати.
Здавалося б, що чоловік ненароком підійшов до рукав Су Ло. У його голові сглянув підступний план. Павуки його хвилювали мало, куди сильніше він цікавився вмістом тієї маленької пляшки, яку дівчина сховала в плаття. У маленькій заварці може будь-що приключитися... Магічні звірі можуть служити йому непогану службу, відволікаючи якусь поганку і її особистого охоронника Наньгун Люня.
Наївний брат-вибачник і подумати не міг, що екс-Четверта Міс давно вже перекинула пили в свій простір. Чому вона має таку цінність? Коли навколо стільки сумнівних осіб, треба було тримати вухо в порядку.
А павуки все прибували. Тепер за їхніми пухкі бичками і ламаними лапками землі не бачили. Король Пурпурних Павів був оточений і надійно захованим своїми підлеглими, зливаючись із натовпом. Наприклад, неможливо було припустити, хто з них є керівником. Але він, безперечно, був настільки залагоджений членамистоногих лише завдяки виявленні лідера.
Ліс наповнився шурханням і топотом тоненьких лапок.
Його Тіраншество притягнув Су Ло і зашепотів їй у вухо:
- Від мене далі, ніж на метр, не відходь, ясно?
- Ясніше нікуди. Я, звичайно, не люблю павуків, але серед нас є товариші цікавіші, і я кивнула дівчину на Дунфан Сюаня. Шкода, що їй не випала нагода прибити цього жука-вонючка. На жаль, його поранення були не настільки серйозні щоб вона змогла його здолати. І двоє його прихлебачів теж злегка заважалися.
- Молодець, співображаєш. Як і завжди, але - крижаний погляд Нанґун Ляйня ковзнув по фігурі братця-звезращенця.
Екс-Четверта Міс задоволена хмикнув. Здається, принц Цзінь поділяв її думки щодо Дунфан Сюаня і напевно й сам спробує прикінчити ворожіння, як тільки уявить випадок. Не дивно, що він не забув про небезпеку такого паразита, як Су Ло.
Павуани оточили своїх жертв і ось-ось були готові атакувати. Наньгун Люні чмокнув наостанок подруги в макушку і холодно наказав:
- До бою!
Усі, хто не миється, встали разом і приготувалися до нападу. На нещасних членистоногих відразу понеслися різношерстяні технології: вітряні лезви, шторми, вибухового вогню, вогняної хвилі, тисячемильної заморозки, шипливих блискавиць... Павуки були восьмої ранги, тоді як переважна більшість молодих людей мала десятий рівень. Наньгун Левунґ і взагалі був на командирському ранзі, так що від тварюок під його гарячою рукою не залишилося навіть попелу.
Невдовзі навколо них з’явилася територія безпеки і безпауму діаметром близько ста квадратних метрів. Пурпурові пауки, які залишилися, могли просто розгніватися і розчаровано клацати своїми жвалами за цією невидимою кордоном.
Глава 1618
Король Пурпурних Пауканів наказав припинити наступ. « Неадекватні якісь, - думав він, — ні тут розстеляйте, ані до побачення, ні поговорити про погоду... Ніяких навичок спілкування». Незрозумілі жертви їхньої популяції були ні до чого.
І битва припинилася.
- А що це там таке? - тхнула Су Ло пальцем у круглі камінці, від яких виходило тепло.
Наньгун Левуню потрібно було лише простягнути руку, щоб підхопити маленький білий камінь і кинути його в долоню чоловіка.
- Тримай, - вручив презент коханій і ніжно поправив її трохи розтріску.
Су Ло розливалася, що призвело до незареєстрованого нападу на Дунфан Сюаня і Лі Аошена.
- Міс Су, у нас тут, взагалі-то, бій якщо ви не помітили. Можливо, виявите хоч краплю серйозності? Ви на полі бою чи в пісочниці, врешті-решт? І хто тебе так розпещував, хотів би я знати...
Екс-Четверта Міс нічого не відповіла. А Наньгун Льоуні притягнув дівчину до своєї грудей і ковзнув крижаним поглядом по промовцеві:
- Ну, скажімо, це я її розпещував, якісь проблеми? - і для переконливості напустив на Лі Аошеня духовну силу.
Бідолаха спав з обличчя. Пот градом струмив по лобі. Вени відчайдушно здулись, шкіра пішла плямами, ніби раз положилися всі капіляри. Чи вам здається, що в вас є якийсь вплив експерта?
Лі Аохан не міг відірвати очей від Су Ло. І в той момент, коли він відчув, що ось-ось рухне на коліна (що напевно стане останньою краплею у чаші його приниження), він не витримав і все ж видав:
- Міс Су, прошу вибачення, язик мій — ворог мій, - і щоб підтвердити повноту свого каяття двічі луснув по обличчю.
Цзи Ян з шумом втягнула носом повітря. Ось так третій старший Брат, ну, герой, альпін! Готовий будь-кого, хто посміє відкрити рот на його крихітку Ло - Ло, розірвати на дрібні шматочки.
Сама екс-Четверта Міс теж в який раз вражена жорстокістю коханого. Настільки, що потягнувши його за рукав, пробурмотіла:
- Та годі тобі, я теж у чомусь була неправа. Забудемо?
Ні, вона явно влещувала таку турботу, а також добробут Лі Аошеня турбувалися її не шибко. Проте, вони повинні були ще не раз зійтися в битві зі всякими чудовиськами, а хлопець був якою-никукою, але бойовою одиницями. І втратити це підмозі зазріти було б просто шкода.
Наньгун Левюні слухняно схилив голову:
- Як скажеш.
Така покірність не була чимось несподіваним. І як тільки цій дівчинці вдалося приручити дикого тигра? Тільки що він був готовий рвати і метати, а зараз - тільки подивіться, хіба що не мурк від задоволення!
Бієчен Юін украдкою показав другові великий палець. Так тримати! Дивишся, Су Ло з нього адекватної людини зробить.
Екс-Четверта Міс на це демонстрація благоговіння лише закочувала очі. У даний момент вона розважалася тим, що підкидала на руці роздобутий камінець.
- І як він тобі? - Негогомінним голосом запитав Його Тіраншество.
- Дивні відчуття, чесно кажучи. Я розумію, що цей камінь не має ані краплі духовної сили і він абсолютно безглуздий у плані культивації, але... Таке відчуття... Ну, він мені подобається.