Глава 1377
- Ты... Та як ти... - Задихнувся від обурення Су Цзянь. - Ти не маєш права навіть в очі мені дивитися, а обдумав вказувати?
Домоправитель начепився на міну вираз « кірпич номер два» і байдужий хмикнув. Сам би він не пустив цю делегацію і з задоволенням грюкнувши дверима прямо перед носом Великого Генерала. Але господиня мала свої плани на « родинок» і зустрітися зі своєю думкою та баченням ситуації.
Сподівання дитини Сицзи затягнулося, і це не сприяло доброму спілкуванню. У мовчанні минув час, коли всі присутні вічно перебували в стані спокою. Але нарешті, повернулася служниця — скажений сказанство Су Цзяня не виглядає ані засухуючою, ні винною - окинула чоловіка байдужим поглядом і механічно тоном вимовила:
- Проходьте, будь ласка.
У Су Цзяняня дёрнулась око. Але, ймовірно, вирішив приберегти все що залишилося роздратування для « гостемної» донечки, мовчазно прослідкував за дівчиною.
***
Су Ло розслаблено сіла на своєму символічному троні в парадній залі. Маленький божественний дракон досить щукався на колінах хозяюшки, а білосніжна лисиця крутилася в її ногах. І якщо перша тварина була відома главою пометування Су, то ось друга тваринка здивувала не тільки своєю присутністю, але й кількістю хвости на вертляві. Він навіть вирішив порахувати оні (ймовірно, щоб кілька заспокоїти сказ: два, три, чотири... Дев'ять цілих? Дев'ятихвоста лисиця? Час від години не легше!
Сю Цзянь, удаючи із загнівливого приступу заздрості, підняв очі і нарешті глянув на саму екс-Четверту місію. І відразу ж подався заготовленою гнівною проповідю: з нальотом байдужої нудьги на його обличчі дивилась прекрасна дівчина, тільки віддалено нагадуючи свою дочку.
- Хто ти?. - Немно зірвалося з його губ.
Ні, якщо ви краще подивитесь, риси колишньої Су Ло ясно простежувалися і маленький дракончик був більш ніж дізнаємося - а паршивець визнавав господинею тільки її. Но... що мало статися, щоб за якихось два роки її зовнішність так змінилася? Вона ніби зійшла зі сторінок легенд, наче була вся скута з мрій і снів, перше, що приходило на думку від одного тільки погляду на неї - « вдосконалення». Куди вже там Фее Нефритового Озера до такої краси! А вже говорити про його власних дочерок і зовсім не коштувало.
- А що, є варіанти? - Поразливо поцікавилася екс-Четверта Мисс, почувши бійку за вухом.
- Ло Ло, ти за ці два роки буквально розцвіла, - видавив з себе Цзи Ян. Його заздрість все ще не зупинялася: дівчина не тільки подобрила зовнішній вигляд, але й досягла восьмого рівня — висоти, про яку він сам не наважувався навіть мріяти! І це вже не згадуючи про додавання чергового легендарного піта до її і так великої колекції.
- Вашіми молитвами, - недбало відповіла дівчина. - Якщо б ви не отримали від мене такої вищої влади, то ніколи б у моєму житті не відбулися такі разючі зміни.
Її безбарвний тон змусив Су Цзяня наскваджуватися. Якби вона почала сваритися, звинувачувати його або принаймні насміхатись - це дало б йому зрозуміти, що їй все ще не наплювати на їхню сім'ю. Але така повсюдна байдужість, ніби вони стали шанобливими знайомими за ці роки, яких сама Су Ло не проти і зовсім забути. Це було справді страшно.
Зрозумівши, що на цей щирий прийом немає сенсу, чоловік оселився без запрошення і намагався повернутися до своєї ретельно продуманої промови:
- Твоє вигнання було непорозумінням. І тепер, коли все прояснилося, ти можеш повернутися в маєток Су будь-коли.
- Ось як, значить? У будь-який час? - без найменшого натяку на зацікавленість перепитала екс-Четверта Міс, погладжуючи бійку через теплий спинок.
Глава 1378
- Звичайно. Нічого, при наявності власного будинку, шлятися по всякому... - Су Цзянь скептично обізвався залу, що принаймні тягла на звання "роскошної" але не злякався і впевнено продовжив: - Подворотням. Так що давай, жоно збирайся і повертайся з батьком в маєток.
Су Ло хрюкнув. Пиркнув. Глибоко надихнула. І, не злякавшись, розхотіла від душі. Її затокастий сміх пощеченої пройшовся через самовдоволену фізію чоловіки, і з нього відразу ж слетів весь образ « продуктивного татаньки»:
- Охамела? - Я бахнув рукою по столі Су Цзянь, різко схопивши ноги: - Над чим ти тут усміхаєшся?
- І ти ще питаєш? - підвилася, у свою чергу, наковсти родича екс-Четверта Міс, в перерваі між черговим нападом сміху.
- Су Ло! - Ось тепер голова сім'ї Су і впертий був у люті. Але коли це турбувало Су Ло?
- Ну що? Чим ще порадієш? - Бідолаха ледве перевела дух, заспокоюючись. - Я ж таким темпом точно стану безсмертним!
- Додому, живо! - Терпеливість Су Цзяня законерно підійшло до кінця. Не чекаючи ще однієї гострої відповіді дочки, він потягнувся схопити дівчину за руку і поволодіти силою, якщо потрібно. І це він даремно: зло в обличчі дрібної бійки не дрімало, і тільки завдяки неймовірній удачі та спритності чоловік встиг віддерти довжину тіла, коли остренькі клинки клікнули на міліметру від його пальців. - Су Ло, ти що, власного батька вирішила покалічити?
- Батька? Чому б тобі випала така честь — зватися моїм батьком? - Змахуючи скупою рукою (не інакше, від умилення нав’язливим наївним татком), дівчина доброзичливо загладила всторога шерстку бійки. І ти розкатав губу — у батьків до неї нападає! Гроссмейстер Рон Юн, Майстер Града Чистилища, якийсь загадковий, але жахливий експерт, чиє ім'я їй так ще й не довелося з’ясувати - кожен із цих шановних панів не геть претендувати на звання її батька. І в порівнянні з ними Су Цзянь навіть поруч не стояв у момент запліднення її поважної матусі.
- Су Ло! Звідки в тобі така безсердечність і холодність? - намагався присоромити дівчину голова сім'ї Су (останній, у свою чергу, ледь не ляпнула щось на зразок: « Уся в тебе, татусю"), але вчасно одумала - чи раптом родич сприйме цю іронію за визнання батьківських прав. - Визнаю, тоді я був введений в оману, ми один одного неправильно зрозуміли і тільки через це непорозуміння я виключив тебе з сім'ї. Але минуло вже два роки, напевно тобі набридло злитися, вірно? Не може ж рідна дочка все життя ненавидіти свого батька через таку дурість!
- Так, Су Цзянь, ти дійсно занадто багато на себе береш. Ви подивіться, який важливий - хр ... кхм, батько паперовий - принизливо вихиталася його незаміжньою дівчиною. І, подумавши, додала: - Але вже навіть не паперовий. Ти ж сам мене викреслив з родинних каналів, забув?
- Ти смієш в очі називати батька по імені? - Збудив чоловік, начисто проігнорувавши її останню фразу. - Та тільки за це ти заслуговуєш смерті!
- Ступай вже, - зітхнув Су Ло, дивлячись на главу пометування Су, як на болезного. - І прийми добру пораду: не називай себе тепер моїм батьком. Ціле будеш.
Все ж, якийсь час він дійсно був батьком для маленької Су Ло. Тільки тому екс-червона Міс виявила до нього поблажливість. Але цього разу! Якщо йому заманеться і далі порити нісенітницю про своє батьківство, довго він не житиме. Особливо, коли ці нісенітниці почують вихідці з Града Чистилища. Яке ж огидне їхнє ім’я — Богині Янь Хуа!
- Я зрозумів. Су Ло, ти виросла. Окрепла. Знайшла нових друзів і нові таланти. Тепер маєток Су тобі ні до чого, і тому ти відкидаєш свою сім'ю, як якийсь сміття! - Вигукнув Су Цзянь, який явно не проникав добрих намірів дівчини.
Чепухня, - придрукувала його Су Ло і демонстративно зівнула.
- Та як ти смієш!