Глава 837
Дівчата занепокоїлися, переглянулися: не добре-то як! Судячи з шуму, цілий натовп йде прямо сюди. Навряд чи подібний галедж сприяє сну короля діамантових мавп!
Су Ло і Цзи Янь, не зговаряючись, кинулися до виходу. Треба обігнати цих непроханих гостей і негайно вийти з печери, тільки тоді вони будуть в безпеці. Лише за наступним поворотом подруги ніс зустрілися з Ло Хаошенеєм і Ло Деі, а також зі своїми супроводами.
Завидів Су Ло, Ло Деі відразу спалахнула і заголосила, як пожежна сирена:
- Втекти удумали? Наказую вам зупинитися! Сдайте червону акацію, і ніхто не постраждає!
Екс-Четверта міс здригнулася і сердитим пошепки веліла малавці:
- Заткнись! Досить кричати!
А Цзи Янь, думаючи, що дії краще загрозливого шипіння, в цей же момент спробувала закрити рот Ло Деї - але стоїть поруч Лок Хаошені перетере її добрі наміри на корню. Але на допомогу подружці поспішила Су Ло — також простягаючи руки до голосної дівчини, щоб не мучити її рот рукою. Тільки - но охоронець не дрімає, дівчина відразу вискочила з вікна двоє молодиків.
Сама винна вирішила, що дві подруги просто хочуть її вбити, а тому заголосила ще голосніше:
- Так ви... ви...
- Якщо ти не хочеш померти, замовкни! - Су Ло суворо вимовила, подивившись дівчинці прямо в очі. Тон її був негримким, але дуже переконливий. Ло Деї злякалась і притиснулася до брата. Але голос її від цього тихіше не став:
- Другий старший брат, вона.... Вона накричала на мене! Швидше, допоможи мені їй помститися! - Так було, чим більше Су Ло наказала їй замовкнути, тим голосніше ця ідіотка кричала.
- Чокнута дура! Король Алмазних Обезьян знаходиться буквально в сусідній кімнаті, і якщо ти його розбудиш - оо, я подбаю, щоб тебе він з'їв першою!
- Король діамантових мавп? - Небезпеки Ло Хаошена. - Не брешеш?
- Звичайно, - фирснула у відповідь екс-Четверта Міс Су. І вона різко додала: - У будь-якому випадку, нас лише двоє, а вас ось скільки зібралося — цілий шведський стіл! Думаю, з вас він і почне.
- Ти блефуєш! - Перед тим як юнак встиг хоча б рот розкрити, знову залізла Ло Деї. І, змерзнувши Су Ло презирливим поглядом, усміхнулася: - Ну, де твій Король алмазних мавп? Де? Хай виходить, я його вб'ю, а шкуру повішу біля свого ліжка!
Су Ло просто мовчки тхнула пальцем в сторону, показуючи напрямок.
- Добре, я піду туди і подивлюся, але якщо там не виявиться жодного хоча б захудалого короля, то ви віддасте мені варіацію Акації!
Екс-Четверта міс потиснула плечима. Для неї зараз першочерговим завданням було втекти з цієї чортової печери, подалі від хутрової бомби сповільненої дії. Єжели дурна дівчинка і вперто наважиться наблизитися до Королеви діамантових мавп, то напевно його розбудить, і весь гнів незворушного дива впаде на неї, що було тільки на руку Су Ло. Вони з Цзи Янь якраз встигають вибратися.
Дівчата переглянулися, підмигнули один одному і як тільки парочка сім'ї Ло увійшли в кімнату з Королем, кинулись бігти. Ось тільки 10 експертів, які виросли на їхньому шляху, і змусило їх зупинитися та трохи задушити.
- Міс, вам доведеться почекати повернення молодого майстра і міс - без їх наказу ми не маємо права вас випустити, - строго насупився високий дітлахів, вперивши похмурий погляд на дівчат.
Глава 838
На шум обернулися Ло Хаошень і Ло Деї, так що довелося Су Ло мило посміхнутись, помахати їм ручкою і залишитися на місці. Брат і сестра синхронно покрутили пальцем у скриню й продовжили свій шлях, уважно вислуховуючись. Але жодних звуків, окрім дихання та серцебиття присутніх, Ло Хаошене так і не зміг розпізнати.
Деї зимно сміялася:
- Король діамантових мавп є великим чудовиськом, коли він спить, хропіння трясе всю печеру. Це навіть у книжках наголошується, але що ми чуємо зараз? Нічого! Одного цього достатньо, щоб довести: Су Ло бреше. Братик, пропоную просто піти і забрати нашу Червону Акацію, ніякого короля тут немає!
Ло Хаошень, загалом-то, поділяв скепсіс своєї сестри, але, будучи досить обережним людиною, лізти на пиріжок зайвий раз не ризикував.
- Раз вже ми тут, - в деякому нерішучості сказав він, — давай уже пройдемо ці нещасні десять метрів, переконаємося особисто. Інакше ця п'явка-Су Ло не відчепиться, сама розумієш.
- Так, ти правий, утремо їй ніс, - просяяла посмішкою дівчисько.
Сама екс-Четверта Міс вслуховувалася. Храпа нет? Що ж, це може означати тільки одне: Король алмазних мавп прокинувся. Волосся на загривці дівчини від цієї думки стали дибки, а серце здавалося швидко емігрувала в район п'яток — настійно рекомендуючи останнім чесати звідси і куди подалі! Лише суворі охоронці не поділяли поміркованості двох подруг, і тому вони зовсім не хотіли пропускати їх на вихід. А після стало вже пізно...
- Це... Що ще таке? - Почувся стиснений писк Ло Деї через спину застигшого Лє Гаошеня.
- Король Алмазних мавп...
Перед братом і сестрою раптом виросла маха, покрита щільною шерсткою-чешуей, блискучої, немов справжній діамант. Обидві голови тупо втупилися на тремтячих букашок, потім перевели погляд на решту натовп людей, які сміло порушити його сон...
І тиша.
Ноги Ло Деі ніби паралізували, і дівчина повільно осіла на підлогу. Її брату тільки і вистачило сил, щоб її рефлекторно підхопити - на більше його свідомість в даний момент було банально неспроможне.
Якщо б це була звичайна діамантова мавпа, то він ще би тягнувся з нею у могутності. Але король... Король! Мало хто з присутніх зможе хоча б написати перед тим, як буде просто їсти!
Усвідомлення того, що воно неминуче, послужило знатним пінком. Перекинувши сестру через плече, Ло Хаошене гаркнув своїм людям « Бежим!» і сам розвернувся до виходу, але в наступний момент король діамантових мавпок нічого не вартий обома кулаками по підлозі. Поток посипався величезними шпильками, блокуючи прохід і ще мимохідом ледь не завалив купою каміння тих братів з сестрою. Ло Хаочень чудом мітнувся в сторону, рятуючи себе і свою ношу від погребання живцем.
- Бра-браск... Що нам робити? Мені так страшно... - лептала дівчина, вчепившись у руку родича як за рятівну соломинку.
Як же вона шкодувала за своєю поведінкою! Як вона могла... Як вона могла так радісно бігти в обійми своєї смерті?
