Розділ 549.
Лі Аоцюн теж не знав про фіаско, а тому продовжував кидати в Су Ло зневажливі погляди.
Невдовзі, після грабітельного нальоту дівчини на камені-джерело перед Ван Чжункуєм, там не залишилося жодного позначеного червоною точкою. Але й здібності маленької бійки пішли на спад — картина перед очима розмилася, а потім всі вогники погасли, наче задуті поривом вітру.
Су Ло, переповнений почуттям свого обов’язку, втомилася на стілець з червоного сандалового дерева, закинувши руки за голову. Тепер її черга з усіх сил дивитися на Ван Чжункуя, який продовжував риватись у скелях.
Бідолаха, вона вже давним-давно розібрала всі потрібні речі, навіщо і далі копатися в цьому смітті?
Ось тільки Новий Король Крісталів про це не знав, а тому мало не з головою пірнав у цю гру шпильників, старанно відбираючи « онудні» камені.
А Біен Юін все ж не витримав. Змучений недбалістю Су Ло, він гірко злив:
- Ну що за характер, хто тільки так зіпсував цю дівчину!
Ну, хто у здоровому розумі буде балду копати і ніжкою дригати під час таких важливих змагань? З її слів видно, що вона ще й у великій глузіє з завзятості свого противника, поганка цяя!
-Ну, припустимо, до її деякої зіпсованості руку приклав я, - ледачий голос Нангун Люня ледве не змусив підскочити Бієчен Юіна від несподіванки. - Ти щось проти?
Хлопець у відповідь лише щось нерозбірливо проворчав. Навіть якщо він мав щось « проти», висловити це прямо в обличчя Його Вищості він все одно не насмілювався б.
Він також пам’ятав про ті славні часи, коли його друга не цікавила вродлива жінка. Натомість вони його навіть дратували, і при будь - якій поразці він лише зухвало вдерся від підборіддя. Жінки? Це ще навіщо, а ну брись відсічова!»
А зараз? Адже вони ще не одружені, а він вже встиг її розпещувати до такої міри. Щось буде далі... Важкі часи чекають Імперії.
Су Лє Ло, яка не втішалася душевними стражданнями Біен Юіна, усміхалась і спостерігала за зусиллями Ван Чжункуя. Той, хто закінчив зі своєю половиною каменів, з азартом в очах взявся до позосталих після набігу Су Ло пустельним пустим. Чому ж вона відразу впала в очах дівчини, бо не залишила хоч чогось вартісного каменя, що він хоче знайти? Хоча, можливо, він собі дачу будує, ось і набирає будівельний матеріал?
Су Ло легко піднялася зі стільця і підійшла до свого суперника, спітнівши того по плечу:
-Дяденька, не витрачайте свій час даремно. У цій купі сміття немає ні одного кристалу, всі гарні камені-джерело я давно зібрала в ящик. Або, це Ви собі для господарства - кришки від котлів там придавляти, наприклад?
Її приступ гуманності обернувся загальним шоком, особливо приголомшеним виглядав Бієнн Юїн та його компанія. Лі Аоцюн не соромився і сказав, що більшість присутніх уголос:
-Ця тварина з головою взагалі дружить?
- Жити набридло? - Понурив Наньгун Льоуні, доторкнувся до того, хто говорив. Ще одне нешанобливе слово в бік його маленької, і засранець пошкодує про те, що народився не глухий-німим.
- Ні, ну що вона несе ... Ти взагалі можеш повірити в це? - Продовжав вигукувати Лі Аоцюн, але вже не намагаючись образити дівчину.
- Зуміється, більше того, я впевнений — слова моєї Малої Ло істинні, з гордістю кивнув принц Цзінь.
Лі Аоцюн покрутив у вискаку: Яя, ти дійсно хочеш цього кроку за фазою собі в чоловік? Однак він не продовжував сперечатись, вважаючи, що немає змісту з ненормальними дискутуваннями — це легше проігнорувати.
І ось, обидві сторони закінчили вибирати камені. Лі Аоцюн підійшов до столу, кинув презирливий погляд в сторону переповненого скриня Су Ло, і холодно оголосив:
- Смогу закінчено.
Біен Юїн так само присутнє. На його обличчі проникла бормаса: звичайно, сестра загрілася до себе більшу частину каміння, тільки це змагання було зовсім не на кількість, а всередині всіх цих камушків кристали чи ні — ось у чому питання.
Розділ 550.
Хто знає, може вся ця купка каміння не знайти жодного крихітного кристала.
-Сестренка... Ти так впевнена, що всі вони не порожні? - Майже зі сльозами на очах простоал Бієнн Юін.
На що Су Ло безшумно махнула рукою:
- Звичайно, я тобі скажу навіть більше: весь цей скриня повністю забитий камінням-джерелами, всередині яких сховалися кристали. Жодної пустища, так.
Ця дівчина була наївною і немислимою.
Однак їй не доводилося сумніватися у власних словах, коли вона бачила дрібну бійку. А ось скористатися неуцтвом інших... Бієчен Юін зі своєю кислою мордою прямо-таки напрошується на урок:
- Ти мені не віриш? - З лукавою посмішкою запитала дівчина. - Тоді давай так, якщо в моєму скриньці буде дев'яносто і більше відсотків каміння з кристалами — тоді всі вони перейдуть до мого безповоротного користування. Якщо ж ні, то вони твої, як тобі така ідея?
-Дів'яносто відсотків? - Чоловік, здивований округлитим оком.
Лан Сюань, недбало підхопивши один камечок і піднімаючи його на долоні, миролюбно дав:
-Сестренка, ти якось занадто вже засточила правила гри. Пропоную ось що: якщо співвідношення кристалів до кількості каміння досягне хоча б 10 відсотків, то як щодо цього?
Лише 10 відсотків? Ви занадто недооцінюєте її. Су Ло продовжувала стояти на своєму:
- Давайте не грати в підданки, джентльмени, - іронічний полупок і жорстко: - Дев'яносто відсотків. І вистачить базікати — ви згодні на парі чи ні?
-Добре! По руках! - Здається, через протекції Наньгуна дівчина занадто багато про себе знімала, треба її опустити на землю якомога раніше, щоб потім не було боляче.
- Відмінно, по руках, - мурснула дівчина, розтягуючи губи в доситьій усмішки, від якої Бієнн Юіна мороз пройшов по шкірі.
Лі Аоцюн, з усмішкою спостерігаючи за внутрішніми конфліктами цієї сплячої компашки, зарозумілий фирскнув в бік Су Ло:
-Марівець-букашка, ти занадто переоцінюєш свої здібності.
-С чиєго б болото квикали, - доторкнувшись на Ван Чжункуя, дівчина з пухвою повернула отруйну насмішку.
Чим образила до глибини душі ніжні почуття як Лі Аоцюна, так і типу-коріля-кристаллів.
- Якої хоробрості я не боюся, що тебе розчавлю одним пальцем? - Прошипів Лі Аоцюн, не спускаючи такої відвертої наглухості з рук дівчини.
- Та що ти? - У той же момент, Нанґун Льоунь немов з-під землі виріс і ніби невзначень опинився прямо за спиною у Су Ло.
Чоловік у німому обуренні відкривав і закрив рот — цей зрадник, принц Цзінь, посмів в відкритому кинути йому виклик!
- Я збираюся вирішити все світ, тут же втрутилася у конфлікт Четверта Міс Су, - якщо ви так не вірите в мої сили, як щодо ще однієї ставки?
Лі Аоцюна, дивлячись на нього, неохоче повернувся від імені Нангун Льюня, в якому він намагався проробити діру до Су Ло:
- На що сперечаємось?
-Услова така ж, як і Бієнн Юіна - марнувала все своє обява дівчина, - якщо в моїх каменях-джерело більше дев'яносто відсотків кристалів — перемога за мною, якщо менше - я програла, що на рахунок такого?
Очевидно, ця дівча зовсім не потребує кристалів. Як ще інакше можна було пояснити її нездорову потяг до безглуздих пар?
Усі так думали — від Лі Аоцюн і до Бієчен Юіна. Ні, вони можливо сумнівалися у своїй правоті з огляду на дивну впевненість дівчат. Лише десять хвилин тому вони на власні очі бачили, як Су Ло « вибирала » каміння — майже з заплющеними очима тикала навмання і хапала перші уламки.