Як Су Вон могла бути тим, кого шукав принц Цзінь? Якби його Високість принц Цзінь насправді був захоплений такою Су Вон, тоді він ... був сліпий, як кріт!
Су Цзянь зневажливо махав рукою в бік своєї третьої дочки:
- Відведіть негайно це відбиття, від одного погляду на неї мені стає погано.
- Папочка... - У той же момент сльози почали литися з очей Су Вон. Вона скинула руку служниці і, підбігши до Су Цзяну, вчепилася за його ногу: - Папуля, спаси мене. Папочка. Щодня ваша донька пила тільки воду, але з якоїсь невідомої мені причини, все одно стала такою жирною. Швидше, спасіть вашу доньку, татко...
Су Вон нічого не розуміла, що вона мало чим харчувалася повітрям, але все одно була « диваком » і трансформувалась у свинюшку. І нарешті, їй вдалося вийти на божий світло зі свого арешту і зустрітися з батьком, хіба вона могла пропустити цей шанс? Якщо вона нічого не зробить, її життя і справді буде зруйноване!
Його думки неможливо прочитати по обличчю Су Цзяна. Він насупився і сказав:
- Поводься пристойно, тут Його Високість принц Цзінь знаходиться. Слуги, негайно виведіть її звідси.
Оскільки вже вона не була тій, кого шукав його Високість, йому, природно, не потрібно було бути ввічливим з нею. Навіть більше, ця Су Вон... Пригадуючи той день, дії відбуваються серед шаленого вогню у Су Цзяна прямо-таки руки чосіли придумувати свою донечку, що так зганьбила його.
Су Вон ледве вдалося вирватися на волю, з якою статою вона повинна легко здаватися? Вона міцно вчепилася у ногу Су Цзяна, буквально приклеївшись до його стегна. А раз вже і Його Високість тут набувається, вона вирішила використовувати будь-які можливості і почала скаржитися уже йому:
- Ваше Високість, прошу Вас, переконаєте мого поважного батька запросити Аптекаря і вилікувати мене. У мене більше немає сил. Умоляю Вас!
Наньгун Лууні відставив чашку в сторону і загадково посміхнувся, запитливо піднімаючи брову:
- А це у нас...
Су Цзянь натягнувся і сказав:
- Як би це не виглядало, ця дівчина моя дочка, Ваше Високість – Су Вон. Кілька днів тому з нею дещо сталося, тому... Слуги швидше виведіть Третью Міс геть!
За наказом Су Цзяна група жорстоких і потворних слуг почала наближатися до Су Вон. Вони схопили руки і ноги третього Міс та потягли її з залу.
"Треті пані Реденції Су..." раптом очі Нанґун Ляйня забили поганою блиском. Він швидко підняв руку:
- Стривайте.
Ця коротка фраза змусила слуг встати, як скам’янілих. Вони відпустили Су Вон, з підобострастим дивлячись на його Високість принца Цзинія. Як тільки Су Вон вийшла з рук огидних слуг, вона зрозуміла, що покладатися на допомогу батька марно. Тому вона хиталась і попливла в бік Нангун Люня. Вона повзала навколо нього і плазувала, кажучи:
- Ваше Високість, благаю Вас. Ваше Високість, рятуйте мене ... - ридаючи і задихаючись, просила вона.
Люди в залі були спантеличені. Невже його Високість принца Ціна цікавила така падла жінка, як Су Вон, цей жирний холодець? Однак, Його Величність має дуже специфічні смаки.
Усі присутні зосереджувалися на особі Нанґун Люня. Вони уважно стежили за кожною його реакцією, боячись пропустити жест, хоч рух.
Наньгун Левюнь, злегка звузивши очі, втупився на Су Вон.
- Що? Хтось хоче завдати вам шкоди?
- Так! Хтось отруїв мою їжу, інакше, як би я стала такою жирною всього за кілька днів. Ваше Високість, я благаю Вас, заткніть слово за мене перед моїм батьком. Пару слів, які Ви замінять тисячу слів до мене. (П.п: Наньгун Луюнь — замість тисячі слів :D)
Сльози Су Вон, не зупиняючись, текли з її очей. Від її колишньої краси не залишилося і сліду, в поєднанні з величезним та жирним тілом на неї взагалі неможливо було спокійно дивитися.
Всупереч загальній знижці, його Високість принц Цзінь не став її зневажати, а широко посміхнувся.
Злегка постукуючи пальцями по підлокотницькому крісла, він сказав:
- Можливо, ви зробили якусь помилку в минулому, за яку зараз і розплачуєтеся належним чином, а?