Розділ 160.
- Добре, присягаюся своїм життям! Коли я була на гірському Хребті заходу сонця, Лю Жосюе побачила там Су Ло разом з його Високістьм Принцем Цзинем. Це чиста правда, розізли мене грім, якщо я збрехала тобі! (п.п: йо-хо-го і пляшка рома). З усією серйозністю вимовила Лю Жосюе, піднімаючи праву руку вгору і присягаючи. У її очах не було ні краплі брехні.
Су Вон і так спочатку вірила Лю Жосюе, але тепер вона переконалась у правдивості її слів остаточно. Морщини на її обличчі розгладилися, і вона важко здихала.
-Ну все-таки, Горний Кремет заходу сонця і столиця поділяють тисячі кілометрів, численні гори та озера. Як Су Ло вдалося так швидко повернутися?
- Що? Су Ло насправді вже повернулася? - Очі Лю Жосюе широко розкрилися від подиву, вона не вірила своїм власним вухам.
Коли я привела до неї батька, вона вже була там. Бути висміяною Лю Жосює — останнє, чого вона хотіла б зараз.
- Вона дійсно повернулася... - з виразом на обличчі а-ля « я так і знала» проговорила Лю Жосюе.
Звичайно, інтуїція не обманювала її. Вони намагалися зловити Су Ло після того, як не змогли вбити, але в них нічого не вийшло. Їй варто було здогадатися, що і зараз вона не зможе так легко позбутися цієї дрижки.
В останній раз вона бачила Су Ло, коли її команда намагалася зловити дівчину і вбити.
Тоді звідки не візьмись з'явився божественний Дракон, він не просто перешкодив їм зловити Су Ло, але також відкрив полювання на них. У цій ситуації її команда залишилася тільки розбігтися хто куди.
Після цього вона зіткнулася з особистими служницями Феї Нефритового Озера. Вони наказали їй відвести їх туди, де вона бачила Су Ло востаннє.
Хоча служниці не називали її причиною пошуків Су Ло, Лю Жосюе чітко відчував потребу крові.
Тому без будь-яких заперечень і зі спокійною душею, вона відвела їх на потрібне місце.
Вона думала, що Су Ло тепер не уникнути своєї долі. Але вона виявилася живою, як тарган. Очевидно, їй було важко вийти сухо з води і повернутися додому в неушкодженості.
Су Вон нахмурилась.
- У тебе є думки, як Су Ло могла так швидко поїхати до гірського хребта і назад?
- Можливо все завдяки Чешучатій Драконо-лошаді його Височності Принца Цзинія? - з деякими сумнівами запропонувала Лю Жосюе.
- Абсолютно неможливо! - Су Вон відразу ж відкинула цю версію. - Кажуть, що навіть Фея Нефритового Озера не може наблизитися до Чешукавої Драконо-лошаді. Що вже казати про Су Ло. Як же їй це вдалося? Ви повинні бути добре знати, що вона не змогла досягти навіть першого рівня. Вона повна бездарність!
Лю Жосюе лише посміхнулася.
- Ви всі були обманені Су Ло. Я, звичайно, не в курсі вашої сімейної ситуації, проте, бойові навички Су Ло були на вищому рівні. Вона була швидкою, спритною і гнучкою. Вона навіть змогла уникнути смертельних атак Лю Вейміна, а він між іншим Асасин. Тепер ти все ще вважаєш її ні на що не річною безталанкою? — Трохи поміркувавши, Лю Жосюе вирішила розкрити все те, що вона знала про Су Ло.
- Що ти щойно сказала? Су Ло змогла ухилитися від нападу Лю Вейміна, коли він напав на неї, використовуючи свої навички найманого вбивцю?
Лю Веймін займав третє або четверте місце серед молодих майстрів бойових мистецтв. І хоча він використовував усі свої техніки і трюки, Су Ло все одно змогла втекти від нього?
Та як же таке можливо...
Але якщо припущення Лю Жосюе правдиві...
Раптом в пам'яті Су Вон спалахнув недавній випадок, коли її хтось зайняв під зад біля Пруда Лотоса, через що вони вдвох з Су Хі кубаром полетіли у воду! А потім хтось розвів вогонь, який привернув увагу кронпринца і його звиті ...
Він же не з повітря виник!
Речі, які відбулися в той час, явно були пов'язані між собою. Так багато досадних збігів і зв'язків обставин, в один день, за одним часом та в одному місці? Малоймовірно. За всім тим, що сталося тоді, явно стояв хтось.
Можливо... що все тоді було сплановано і підбудовано Су Ло?
Якщо Су Ло дійсно приховувала свою силу, то цілком можливо, що саме вона стоїть за всім!
Паззали повільно ссунулися в загальну картину, і Су геть дізналася правду. У той день, у всьому була винна ця маленька повія. І в майбутньому, напевно всі їхні проблеми були так чи інакше пов'язані з Су Ло!
Глава 161
Чим Су Вон більше думала про все це, тим сильніше її бісила Су Ло і вся ситуація в цілому. Вона дуже розлютила зуби і хотіла розірвати Су Ло на дрібні шматочки.
- Що нам тепер робити? Тільки не кажи, що ми дозволимо цій мерзоті жити собі спокійно, пахнути і далі. Нам тепер що, мовчки ковтати всі її висміювання і знущання? - продовжувала люто шипіти Су Вон.
Та вона краще сама піде, на перший же сутичок повіситься, ніж буде спостерігати за мирним і безтурботним життям Су Ло.
Лю Жосюе нахмурилась. Довгий час вона важила перед Су Вон, глибоко занурена у свої думки. І раптом її осінило, це було подібно до того, як на тебе раптово виливають відро холодної води — будяжуче і освіжливе відчуття.
- Є ідея!
- Що? - Очі Су Вон засвітилися, вона була вся на увазі.
Злісний блиск з’явився в очах Лю Жосюе, яка не збиралася відспати.
- О, моя задумка сервет Су Ло в порошок. Така жорстокість і злість, мабуть, не під силу й тобі. От тільки, боюся, у тебе кишка тонка провертає таке.
На обличчі Су Вон розцвіла лінива душа усмішка.
- Витерти її в порошок? Звучить гарно. Хіба Су Ло не жорстока і підступна? Буде їй по-засвятком перед пологовою. Кажи! - Виголосила вона.
- Добре. Тоді підійди ближче, діточко, я шепну тобі на вухо дещо цікаве.
Лю Жосюе тихо прошепотіла на вухо Су Вон задумане нею.
- Це... не надто чи... - На мигновені на обличчі Су Вон з'явилося сумніви.
- Яка ж людяність! Тоді йди і обсип її піском з пісочниці, малятко. Якщо ти не можеш на таке погодитись, то можеш забути про помсту Су Ло! - насміливо проговорила Лю Жосюе, вона знала, куди треба бити, щоб змусити цю м'янку діяти.
Здається, що підбурення було найповільнішим методом впливу Су Вон.
Вона відразу стала серйозною, як тільки почула слова Лю Жосюе.
- Добре! Я зроблю все, що від мене вимагається, згідно з твоїм планом - урочисто оголосила вона.
Су Ло, ти так безжалісно обійшлася зі мною. За таку несправедливість я відплачу тобі тією ж монетою, і вже не знеохочуйся.
Бідна Су Ло, вона навіть не підозрювала який огидний план готували ці дві дівчини.
Повертаючись у двір Су Ло.
Лише після того, як Су Вон зі своєю сувою велично покинули подвір’я, Лу Ло вирішила відпочити.
Вона повисла на руках Су Ло, жалібно благаючи її:
- Пані! Цього разу Ваші шалості зайшли занадто далеко. Ви повернулися якраз вчасно, ще трохи і всьому прийшов би кінець! А давайте Ви більше не будете залишати свій двір, добре? У мене й досі серце тріпотиться, наче скажене - боюся, ніби грудна клітка не проб'є!
Су Ло декілька разів клацнула її по лобі, щоб заспокоїти, а потім усміхнулась.
- Тихо, курча.
- Пані...
Су Ло повільно попрямувала в бік виходу, Лу Ло, відчайдушно застонавши і оселившись на ній. Вона намагалася достукатися до розсудливості Су Ло.
- Та заспокойся ти. Я поки не збираюся виходити, ось, дивись. - і Су Ло ввалилася у гамак, досить щупаючись від теплого сонечка.
"Пока не збираюся" означає, що потім вона знову збирається... на жаль Лу Ло залишалося лише змиритися зі свавільною природою її пані і радіти, як це було насправді.
Здавалося, що після пробудження з коми її пані стала зовсім іншою людиною. Вона стала більш енергійною і відкритою, а також впевненою в собі. Крім того, пані стала більш рішучою щодо її власних інтересів.
Це було прекрасно, в минулому, вони завжди страждали від нападів інших. Тепер вони можуть помститися своїм кривдникам за все!
Су Ло зузила очі, згадуючи минуле: крижана вібрація стріли запущена у неї.
Це була ти? Фея Нефритового Озера?
Губи Су Ло скинулися в ухмилку, очі холодно близнули. Вона була збуджена і задоволена - вона знайшла собі нову мету.
Що ж, Фейка - змія, ми ще подивимося, хто-кого. Нічого не забути, ніхто не пробачить.
Як тільки з'явиться зручний випадок, вона все поверне в стократному розмірі.
Су Ло закрила очі, її дух покинув тіло і увійшов всередину його простору.
За останні кілька днів Су Ло виявила ще одну дивовижну властивість. Це відкриття змусило її танцювати від радості.
Вона могла входити всередину свого простору під час сну, щоб тренувати бойові мистецтва. А також вивчати талмуд з технікою « Простірної магії», що передав їй Божественний дракон. За якихось сім коротких днів вона досягла досить-таки приємних результатів.