Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
По-перше, заховаймо мого молодшого брата.

Розділ 56 Цвіт Імператриці

Прочитано 0% глави

У палаці, де живе Імператриця, сторонні не можуть безглуздо увійти. Тільки найближчим помічникам Імператриці, яких було дуже мало, мали туди доступ. Інші повинні були просити Аудієнції, як і чоловік Імператриці, Імператор та його діти.

Навіть сьогодні Імператриця проводила багато часу у своєму саду, незважаючи на присутність своїх синів. Зрештою другий Принц і третій принц, стоячий поодаль, підійшли в матері.

Імператриця обрізала червоні квіти садовими ножицями, подібні до лілії.

— Матушка. (П/п: в даному випадку використовується не "омані", а « поманім», тобто -ним, що стосується шанобливого ставлення, але я думаю, це знають всі. Я не знала, як це перекласти. Ніколас також додав -нім.)

Третій Принц посміхнувся і покликав свою матір. Імператриця, тримаючи квіти в руках, обернулася і побачила своїх двох синів. На губах Імператриці з’явилася усмішка.

- Ласкаво просимо, мої дорогі сини.

Третій Принц швидко підійшов до Імператриця і схилив голову. Імператриця ніжно обняла третього сина за плечі.

Ці двоє виглядали настільки прив'язаними один до одного, що можна було б прийняти це за зворушливе возз’єднання матері та сина, якби їх побачили сторонні. Очі Імператриці були спрямовані на її другого сина, Крприца, який стояв позаду неї.

- Ласкаво просимо, Спадкоємець Принц.

Коли Імператриця простягнула руку, другий Принц неохоче підійшов до імператиці. Імператриця обіймала свого другого сина.

— Я радий, що моя матуся стала кращою.

Голос Другого Принца, якого призначив Спадкоємець два роки тому, був слабким.

- Кайрусе, ти виглядаєш погано.

Почувши тривожні слова матері, Кайрус поспішно витер обличчя тильної стороною долоні. Під долонею відчувалася груба шкіра. Останнім часом його обличчя стало худим, тому що він не міг добре спати.

- У тебе під очима синці, брате. Мабуть, у тебе зовсім немає часу на сон.

Коли третій Принц, Рутай, заворочав, Кайрус сердито подивився на брата. Але невдовзі він опустив очі.

- Це тому, що я останнім часом не сплю.

Почувши слова Кайруса, Імператиця з тривогою поклала квіти на стіл.

— О, боже... Не можу повірити, що ти не добре спиш, Кайрус. Ти хочеш "Квінсі" яку я щойно зрізала?

Імператриця дала Крпринцу червону « Квінсі», що лежала на столі. Вона схожа на лілія, але у неї був запаморочливий аромат від квітки « Квінсі», а не лилії. Обличчя Кайруса дивно спотворилося, і незабаром до нього повернулось колишній вираз.

— Все в порядке. Це улюблена квітка моєї матері...

Холодні руки Імператриці ніжно торкнулися лихого обличчя сина.

— Оскільки це квітка, яку я люблю, то готова подарувати її моїй дорогій дитині.

Кайрус неохоче прийняв Квінсі, бо більше нічого не міг сказати. Вираз обличчя Кайруса став ще похмурішим. Третій Принц Рутай тронув Кайруса за плече.

- Не роби своє обличчя таким похмурим, брате. Чому ти так хмуришся, коли отримуєш цю дорогоцінну річ?

Кайрус подивився на Рутая і струшив руку з плеча.

— Чому б тобі не взяти одну?

Внаслідок цього обличчя Рутая на цей раз іскрилось, але він не відповів і замовк. Імператриця весело посміхнулася синам.

— Ви повинні добре ладити, діти. Що подумають мої племінники, коли побачать своїх дядьков такими?

Імператриця виховувала онуків, які залишилися від першого сина. Перший син був отруєний іншими братами через боротьбу за престолостедію. Імператриця також знала про це, але їй було байдуже.

Не має значення, хто з її дітей стане Імператором. Не важливо, що відбувається кривава боротьба за трон. Завдяки цьому процесу імператор стає найсильнішою дитиною. Найважливіше, що поки що діти, які були від неї.

— Наступного разу я постараюся послати їм подарунки.

Рутая саркастично відгукнулася на слова Кайруса.

- Ти повинен послати справжні подарунки.

- Ти єдиний, хто може так зробити. Я так не роблю з дітьми. На відміну від інших.

Недавно Рутай подарував отруйного павука дітям, які залишились після смерті Першого принца. Це був смертельно отруйний павук, але діти, які нічого не знали, думали, що це іграшка.

- Навіщо ти перешкодив, племінники добре проводили час з ним...

— І вони мало не померли.

Невидиме полум'я ось-ось повинно було висихнути між двома Принцями. Тим часом Імператриця наказала покоївці принести чаю.

- Якщо хочеш, я подарую тобі Квінсі. У ньому є інгредієнти, які примушують тебе почуватися краще.

Ще один Квінсі тримала в руці Імператриці. Другий Принц витончено прийняв Квінсі.

— Моїй мамі дуже подобається ця квітка.

— Так, Квінсі допомагає позбутися негативного настрою і добре виспатися. Цибулина Квінсі має сильний ефект.

Імператриця поставила Квінсі в варзу і посміхнулася. Ніби квіти перед нею дуже красиві.

- Це всього лише слабкий "стабілізатор" для звичайних людей на зразок нас, але для декого це смертельна отрута.

Довгі нігті Імператриці слідували за червоними пелюстками.

— Це також квітка, яка робить слабких людей жорстокими, а здорових є хворими.

- Хто ці люди?

Невинно запитав її третього Сина. Імператриця усміхнулася елегантно.

— Я вибрала Квінсі і поклала його в букет для подарунків дітям.

Третій Принц посміхнувся, і обличчя другого принца посуворіло.

— Він такий ароматний, приємний, що для них це отрута.

(Сміх) Невдовзі покоївка прикоїла візок, подавала чай та інші охолоджені напої. Це був жовтий чай, схожий на колір Квінсі. Рутай нехтував чайом, а Кайрус тримав у руці чашку і захистився й не міг говорити.

— Там немає отрути, не хвилюйся, Спадкоємець Принц.

— Все зовсім не так, матусю. Вибач.

Незабаром Кайрус залпом випив чай. Чай солодко підходив до кінчика язика і залишався гіркою ноткою.

- Ти знала, що Квінсі був смертельною отрутою проти них?

Випивши весь чай, Кайрус запитав матір про те, що його цікавило. Він подивився на її, яка стояла перед ним. Імператриця виглядала набагато молодшою від свого віку. Це була не жінка середнього віку з дорослим сином, а молода і гарна дівчина.

— У Квінсі немає духів.

—... Духи?

— Усе довкола нас має дух. Духи не можуть говорити неправду, тому вони говорять все, що бачать, чують і відчувають.

Тільки тоді Кайрус зрозумів слова Імператриці.

— Тож вони навіть не знали, що ці квіти існують і можуть бути смертельними для них. Бідолашна...

Поставивши чашку з чаєм, Кайрус глибоко зітхнув. Ця тема була актуальна сьогодні, оскільки її зворушила історія про Царство Духів.

— Я зустрів свою матір з Рутеєм, щоб розповісти тобі про мій сон.

— Не придавай надто великої важливості своїм снах, брат.

Коли Кайрус подивився на Рута, Імператиця заперечила.

- Спадкоємець завжди мав добре передчуття.

Імператриця народилася з магічними здібностями, але ніхто не успадкував їх. Однак тільки другий син Кайрус перейняв унікальне чутливе чуття. Це було схоже на передбачення.

- Це сон, який мені часто сниться останнім часом.

- Що це за сон?

Імператрице, чарівниця, було цікаво дізнатися про сон її другого сина. У порівнянні з її власною силою вона була дуже незначна, але точність впадання був досить висока, коли з'явилася інтуїтивна ситуація.

— Довкола трону була кров. Він весь залив кров'ю, наче промок від дощу.

Сон Кайруса почався з трону, який завжди сяяв на позімі.

Іноді він сидів на троні наодинці, а іноді ні. Але кров завжди була всюди. Навіть мармурова підлога, не покрита червоним килимом, була повністю в крові.

Там лежали люди, які стікають кров'ю. Це був сон, але інстинктивно він зрозумів, що це були « струмки».

Тільки тоді йому в ніс вдарив огидний запах. Коли Кайрус намагався відійти від жахливого видовища, щось шевельнуло перед купою тіл. Кайрус здивувався і подивився в ту сторону.

Щось піднялося з грудей трупів. Це була жінка, закривши обличчя довгими, заплямованими кров'ю волоссям. Вона підійшла до Кайруса, не показуючи свого обличчя.

Дивна фігура викликала страх. Кайрус намагався втекти, але ноги не слухалися.

- Це місце... Моє дитя...

З волосся жінки капала кров.

- ...уйди з дороги.

Тіла почали підніматися одна за одною позаду жінки, що наближалася. Все в крові...

- Стільки, скільки захочемо... Я заберу твоїх нащадків.

- Це все?

Кисло запитав Рутай, схрестивши ноги. З раннього віку Другої Принц Кайрус мав слабку особистість. Тому він не вів активної боротьби за престоластедію. Він не міг зрозуміти, як той залишився живим. Рутай дбав тільки про Четвертого Принца, свого найбільшого суперника. Але його думки змінилися тепер, коли Кайрус став Спадкоємцем.

« Він слабкий. Він всього лише мрійник або дурень, який просто грає з марними ілюзіями."

Він був обраний Спадкоємцем. Не він ...

Чому? Він не розумніший, і він не дуже добре володіє мечем або має справу зі своїми підлеглими. Він просто боягуз, який так боїться, що нервує через дрібниця!

- Ти покликав свою зайняту матір і мене через це сну?

Коли очі Рута стали затверділими, Кайрус відразу потиснув їм плечі. Зважаючи на ставлення Рута, яке стає більш жорстоким, коли він виявляв слабкість, він повинен бути претенційним... Він знав це, але його сон був страшнішим за свого молодшого брата.

— Рутай, хіба він не сказав що скрізь кров? Звичайно, я б злякалася, якби це був такий сон.

Вона, здавалося, захищала свого Другого Сина, але Імператриця також не цікавилась цим.

- Гори мертвих тіл... І у неї було рожеве волосся...

Тихий голос вирвався з уст Кайруса, наче осип. Лише тоді обличчя Імператриці стало затверділим.

- Рожеві...

Імператриця, побледенивши, кидала головою.

- Царство Духів повалилося через міжусобиці. Мы просто... Єдине, що залишилося від них, — це порожня земля Алик.

Імператриця налила червоний чай в порожній чашку Наслідника.

- А привиди не можуть перемогти живих.

Алий чай нагадував кров.

— Хоч би скільки я жила, я була великим екстрасенсом і чарівником. Але мертві є мертвими.

Імператриця тримала перед Крприном чайну чашку.

- Так що не турбуйся про це, Спадкоємець Принц. Чи ти хочеш сказати, що той чоловік, який очолить цю Імперію, буде знятися жахливі сни?

Імператриці усміхалися, але очі — ні. Тому що їй не подобалася боягузливість її другого сина.

Кайрус і не думав більше пити цей червоний чай тому, що кров, яку він бачив у сні, знову спалахнула в свідомості

— Це не так, матусю.

Принц Кайрус не міг говорити. Це було не єдине, кого Кайрус бачив уві сні.

"Уві сні була матуся".

Фігура з рожевим волоссям зникла у світлі від напіввідкритих дверей.

У той момент, коли Кайрус полегшено зітхає ... Двері відчинилися.

Через двері в кімнату, де знаходився Кайрус, зайшов молодий чоловік. На підлозі все ще була кров. Але молодий чоловік все одно. Швидше, він посміхався.

Молодий чоловік, що виявився поруч, кинув щось важке перед Кайрусом. Він докотився до ніг. Кайрус, який зрозумів, хто це, був шокований. Похилий предмет виявився відрубаною головою його матері.

Мало - помалу прояснилося обличчя молодого чоловіка, якого неможливо було роздивитися в деталях без доброго освітлення.

У вродливого хлопця було рожеве волосся.

https://literna.net/uk/books/201-po-pershe-zakhovai-mo-moho-molodshoho-brata

Попередня главаНаступна глава