Алевелла: перш за все, давайте сховаємо мого молодшого брата/Презенті, і складімо нашого наймолодшого братика.
Глава 2. Чому він небезпечний
Частина 2
— Сер Ритаус, дуже серйозний і чесний молодий чоловік сьогодні. Такого нареченого не так-то просто знайти.
— Абсолютно вірно, сестро. Я хочу, щоб сер Рітаус став моїм шурином.
Нет-нет. Франце, ти не повинен дозволити цьому статися. Я сказала це для тебе.
Не те, що б я категорично була проти Рітауса через його чорного серця по відношенню до Франца. Звичайно, це була вагома причина, але була і більш глобальною.
Присутність Рітауса також мала на увазі « Астера». Якщо ви бачите Ритауса, то десь поблизу був Астер. Ці двоє братів були двоюрідними братами, але насправді вони мали близькі стосунки з дитиною та нянею. І тут роль "няні" виконував Рітаус.
Астер заздрив і ненавидів усіх створінь, про яких піклувався Рітаус. Саме цей "Астер" викрадає Франца, переглядаючи його, забирає передню (?) і задню сторону невинності (і?), Францу та знищує сім'ю Веста. Тому він ніколи не повинен бути поруч з сером Рітаусом через Астера.
Щоб розлучитися з Рітаусом, я повинна була переконати в цьому свого батька Міркіза Веста. Але це було нелегко. Мої батьки любили Рітауса, і, очевидно, він був першим на кандидати мого нареченого. Тому мені доведеться повернути стратегію в інший бік.
***
- Йдеш в кабінет мого батька, так?
— Так, саме так... А? Мисс!
Я взяла чай і закуски, які слуга приніс у кабінет, де був мій батько.
- Не поспішай, Отче.
Я посміхнулась так ніжно і мило, як тільки змогла.
- Я бачу, ти робиш щось, чого раніше не робила, так що думаю, тобі є про що попросити.
Звідки ти знаєш?
- Ти говориш так тільки тоді, коли тобі щось потрібно.
Зараз вираз обличчя мого батька, спрямований на мене було схоже з мордою тибетської лисиці.
Гаразд, треба відразу переходити до справи.
« Батько, сер Рітаус — спадкоємець графа Айджара.
Я ніжно погладила батька по плечу.
- І що в цьому поганого?
— А я збираюся стати наступним головою родини Веста.
— И?
— Нам потрібен чоловік, який одружиться з мною заради нашої сім’ї.
- Ти хочеш сказати, що Айджар не буде допомагати родині?
— Да.
- Хмм...
Я знала, що ситуація не така вже й погана, якщо дивитися на неї об’єктивно.
Кожен з дітей, що народилися між мною та Рітаусом, може стати Маркісом Веста і Графа Айджар.
Але перш ніж раціональне мислення мого батька повернеться, мені потрібно переключити його увагу на інший бік.
— А граф Айджар - жадібний до амбіцій людина. Якщо кров Айджар і Веста змішуються, то два скарби в нашому будинку можуть перейти до сім'ї Ійджер.
— Боже мій, невже Граф Айджар така людина?
Це брехня. Я не знаю, що за людина Граф Айджар. Він ніколи не з’являвся в оригіналі.
Але в цьому не було нічого поганого.
Тим часом, два скарби Веста, Шует і Шіцуро були доступні тільки тим, хто вспадкував кров родини Весту.
Якщо змішається кров Айджар, нащадки Рітауса отримають право на скарби.
Крім того, було можливо, що дві сім’ї Веста та Айджар можуть об'єднатися, щоб сформувати велику силу.
О, Боже мой! Шлюб з сім’єю Айджар у багатьох випадках не є таким чи поганим!
Розгублений батько повинен був швидко умозаключити, перш ніж відчув би щось дивне.
- Я знайду собі справжнього нареченого, Отче!
— справжнього нареченого?
— Так, людину, беззастережної вірної і слухняної мені та моїм батькам!
Здавалося, він про щось задумався. Я впевнена, що у нього вже голова йде кругом.
— Давай трохи подумаємо про це. Це не питання, яке вимагає таких поспішних і радикальних рішень.
Батько сказав, що подумає про це і я почала злитися.
Та що з тобою таке? А? Мені це не подобається!
Я нервувала. Я хотів якнайшвидше покінчити з цією справою.
- Батько, насправді мені ніколи не подобався сер Рітаус.
— Поміркуймо про це повільніше.
— Отец...
Оскільки я була в поганому настрої, то до вечора гонилась за Маркісом Веста, щоб розірвати шлюб.
Маркіз Веста, якому з часом набридло моє впертість, підняв руки.
— Кхм, я поважаю твою волю. Я не знав, що ти так сильно ненавидиш сера Рітауса.
- Дякую, Отче.
Я підняла довгу спідницю, щоб висловити свою повагу батькові.
Але мій батько, можливо, зробив вигляд, що поважає мою думку і використовує момент. Я повинна була продовжувати грати.
- Поки ти в Академії Кратьє, поговори з Графом Айджар. Хіба ж сім’я Айджар і наша родина ще не дуже близькі? Ми не можемо в одностороннім порядку повідомити про це.
- Насправді, батько--
Коли я спробувала відкрити рот, Маркіз Весту виглядав стурбованим.
— Я вже послала термінову телеграму серові Айджару. Вибач.
Тієї ночі я мало не втратила слуху.
***
Бум!
У вітальню увірвався молодий чоловік з каштановим волоссям і блідо-зеленими очима, одягнений в зелену уніформу.
Дихання молодого чоловіка збилося.
— Ха, ха. Перед візитом... Візитом... Тобі потрібно повідомляти... Астетель.
В очах молодого чоловіка відображалася прекрасна дівчина, яка сиділа на дивані і дивилася на лист.
Це була красива дівчина з рожевим волоссям і фіолетовими очима.
Дівчина від чотирнадцяти до шістнадцять років виглядала молодо і посміхалася.
- Я казав тобі не називати це ім'я, коли ми самі. Рітаус.
Схвальний вогник дівчини вирвався з її губ низьким, тонким голосом.
Як у хлопчика, який щойно закінчив свою подня метаморфозу.
— Астер.
- Так, це моє ім'я.
Астер ніжно посміхнувся Рітаусу. Але його голос все ще був низьким.
— У мене є спеціальна телеграма від твоєї чарівної нареченої.
Астер показав Рітаусу телеграму, яку він читав. Це була особлива телеграма Рітаусу.
Рітаус взяв телеграму з рук Астера.
- Не читати іншим.
Рітаус спокійно читав, поки тонкі руки обіймали його за талію, щоб притиснутися до нього.
- Я тут, тому що ти не приїхав до нас. Ти злишся?
Шелкові рожеві волосся лоскотали кінчик носа Рітауса.
Пахло ірисом. Цей аромат був жахливо жіночним, але це не справило жодного враження на Рітауса.
- Ти як і раніше виглядаєш, наче камінь. Це не весело.
Коли Рітаус не відповів, Астер обійняв його за талію.
— Ах, це нудно і не весело. Давай поговоримо про твою наречену. Я читав тільки телеграму.
На Астері була сукня з рожевого шовку, одягненого його волосам із чорним мереживом.
Його довге волосся було зав’язане чорною атласною стрічкою, завдяки чому воно виглядало ще гарніше.
Астер відчув, як обличчя Рітауса трохи затверділе.
У чому справа? Але Астера не цікавило зміст телеграми.
— Яка твоя наречена? Вона гарненька?
Коли він змінив своє питання, Рітаус відкрив очі, ніби приказуючи йому замовкнути.
- Вона потворна?
Рітаус зітхнув з полегшенням, спостерігаючи за тим, що чекає на їжу Астер.
— Мені нудно, Ритаус.
Сказав Астер, що лежав з закритими очима.
- Нічого особливого. Моя наречена збирається вступити до Академії Кратьє, де я вивчаю Біблію, — відповів Рітаус, який уважно читав телеграму. У його голосі не було ні краплі ніжності по відношенню до нареченої.
— Вона намагається стежити за своїм нареченим? Забавна дівчина.
— Ні, все зовсім не так. Зовсім ні.
Рітаус похитав головою.
- Що відбувається?
Рука Рітауса, яка тримала телеграму, здригнулася і ослабла. Це виглядало досить абсурдно, ніби він вмиг обісел.
Астер підійшов до Рітаусу, щоб подивитись на телеграми.
—... це повідомлення про розрив заручин.
Обличчя Рітауса зблідло, а очі Астера загорілися цікавістю.
Прийом. Перекладач: титул "сер" зазвичай використовується для чоловіків, названих лицарями. Але титул "сер" може бути використаний для жінок- лицарів. Принаймні, автор так використовує це звання, а взагалі я пошукала в інтернеті, як ще називати жінку лицарем. У деяких джерелах "Леді", але в цьому романі титул даний просто аристократам, і Кайла навіть цим образа.
https://literna.net/uk/books/201-po-pershe-zakhovai-mo-moho-molodshoho-brata