Над хмарами політ Чернільного Танца раптово припинився.
Її 160-метрові серебристо-білі драконьї крила потужно вдарили по повітрі, перетворюючи його на штормовий вихор, здатний розірвати на шматки все, що було поруч, і легко розсікаюча хмари попереду.
Чотири багрові вертикальні зіниці трохи звузилися, дивлячись на синій системний екран, який раптово з'явився перед нею.
Це було повідомлення від Перероджених. У ньому говорилося, що сила завойовників набагато більша за всі очікування і вони благали її про зустріч, щоб виробити план відречених дій.
Чорний Танець ковзала поглядом по повідомленню, потім перевела його на підкладені координати, і її губи повільно зігнулися в оскалі. Ця усмішка була жахливою і страшною.
- Дуже сильні? - Пробурмотала вона собі під ніс, і її юний голос був майже поглинений виттям вітру на такій висоті. — Ну, тоді мені доведеться побачити, наскільки вони сильні!
Її дракони крила люто змахнули!
БА-ДА-М!
Сильніший звуковий удар розірвав небо за її спиною, і масивне тіло Чернільного Танца перетворилося на серебристо-білу блискавицю, що прямувала до Чикаго з ще більш шаленою швидкістю, ніж раніше!
...
Чикаго, приміська каналізаційна система.
Глибоко в темних і сирих тунелях стояв замкнений повітря, насичене нестерпною сіткою. Час від часу по кутах шуршували щури. Сім людей жалися в цьому вузькому просторі, мало освітленому парою аварійних ламп.
Чжен Мен погасив цигарку і подивився на Лі Вея.
- Ну що? Ти зв'язався з ним?
Через те що американські спецслужби оголосили на них повне полювання, їхні фотографії розлетілися по всій країні. Тепер варто було їм хоч на секунду видатися на глядачам, як їх координатно виступали під прицілом. Тому весь цей час вони могли лише ховатися в цих без сонця каналізаційних колакторах, виживаючи на сухому пайках і воді, купленій у Системному магазині.
Лі Вей втупився у свій портативний комп’ютер; потік даних на екрані швидко мінялися. Він поправив окуляри і гірко посміхнувся.
- Я вийшов на зв'язок.
У очах Чжен Мена блищала іскра надії.
— Але, — продовжив Лі Вей, - інша сторона не відповіла.
Він вивів на екран зображення - рухому світлову точку, яка з неймовірною швидкістю летіла в бік Чикаго.
- Схоже, він збирається розібратися з цими завойовниками самотужки.
Коли з'являвся Мисливець і визначалося його приблизне розташування, Балансировщик міг використовувати свої повноваження, щоб встановити канал зв"язку між Переродженими та мисливцем для короткого діалогу. Тепер Лі Вей, який зламав систему відеоспостереження Чикаго, отримав офіційні новини разом з точними координатами Мисливця. Використовуючи повноваження Айві, він вислав цьому невідомому Мисливцю дані про загарбників.
Але не прийшло слово, навіть підтвердження отримання повідомлення. А тепер ця світлова точка на надзвукової швидкості наближається до Чикаго.
— Ха! — Один з чоловіків, що були біля Айви, скривдився у люті. — Високомірний наглець!
Його звали Скета, він був членом команди Айві. З тих пір як він особисто побачив жахливу силу завойовників, він зрозумів, що Мисливець ніяк не може бути вертикальним цим п'ятером.
- Ми бачили силу тих загарбників! Як один мисливець може зрівнятися з ними?
Він стиснув зуби, його голос тремтів від неконтрольованого гніву і розчарування. Невже цей Мисливець дійсно думає, що з парою талантів і крапелькою сили можна йти лоб в чоло проти п'ятьох завойовників, кожен з яких подібне до мисливця вищого рангу? Це самогубство!
У каналізації запанувала коротка тиша. Ніхто не став заперечувати Скеті. Тому що всі знали - він говорить правду. Сила завойовників вже вийшла за межі їх розуміння. П'ятеро істот, що співпадають з топовими Мисливцями, плюс монстра, якими вони контролюють ... Як один Мисливець може перемогти?
Чжен Мен довго мовчав, перш ніж знову подивитися на Лі Вея.
- Можеш зламати військову систему і дістати ще один вертоліт?
Його голос був глухий, але він відчував рішучість.
- Це наш єдиний шанс.
Він замовк, обводячи поглядом усіх присутніх.
— Якщо Мисливець загине, ми будемо в повному програші.
Ті загарбники вже знають їхнє приблизне місце розташування. Якщо ворог використовує всю потужність американських спецслужб для пошуку, то їх знайдуть лише питання часу. Тому їм потрібно знайти спосіб врятувати Мисливця. Їм потрібно зробити щось масштабне!
Лі Вей трохи замовк, а потім повільно кивнув.
— Я спробую.
Він опустив голову, його пальці застукали по клавіатурі. На екрані один за одним падали файрволи, одна за одною мали права доступу. У каналізації було чути тільки стукіт клавіш і важкий дихання групи. У куті Ван Кунь не пропустив ні слова, лише мовчки дивився в одну точку у темряві. У його очах спалахнуло складне світло. На ньому був закріплений координатор, і він збирався залишити команду, щоб виграти їм час для укриття.
...
Центр Чикаго.
Колись метушливі вулиці були спорожнілі. Висотні офісні будинки, розкішні торговельні центри та широкі площі - все було пустельним і лише рідкісне сміття перекочувалося по кутах, переслідуваних вітром.
Але це місто не було по-справжньому порожнім.
Десятки масивних Чудовищ розташувалися по всьому місту. Дехто повернувся серед вулиць, пригадуючи живі пагорби. Інші викачували по зовнішніх стінах хмарочосів, їхні потворні кігті пробивали скляні фасади. Ще інші прибували біля фонтанів на площах, їх тьмяно-жорсткі вертикальні зіниці холодно сканували околиці. Навіть найменший Чудовище мав понад 30 метрів завдовжки.
Це були справжні монстри; більшість цих істот, які мутували після поглинання генного вірусу, прийшли з природи і мали вроджену кровожерливість. А генний вірус посилив цю спрагу крові до нескінченності. Але навіть так, всі вони простерлися тут, очікуючи наказу свого господаря.
А в самому центрі міста, на вершині найвищого хмарочоса, з’явилася величезна істота. Гігантський пітон завдовжки понад 100 метрів. Його товста тулуба кілька разів оперезувала всю будівлю, а чорна луска відливала на сонці холодним металевим блиском. Велика голова зависла в повітрі, мова то й справа пробував повітря, а темно-золоті вертикальні зіниці дивилися на далекий горизонт.
І на його голові стояла фігура, склавши руки за спину.
Молодий стояв на голові Гігантського пітона, його темно-золоті вертикальні зіниці вдивлялися у далекі небо. Штормовий вітер тріпав поли його одягу і зрошив чорне волосся, але не міг пересунути його з місця ні на дюйм.
Він хотів зробити найвеличніший прийом для цього таємничого Мисливця.
Десятки Чудовищ. Стометровий гігантський пітон. І п'ятірка.
Він хотів подивитися, який вираз буде у Мисливця, коли він побачить все це. Чи це буде тремтячий страх? Спроба розвернутися і бігти? Или...
— Босс.
Позаду нього спустилася з неба Лей Ін і приземлилась на Гігантського пітону. На її руках все ще танцювали електричні розряди, а на губах грала її фірмова лінива усмішка.
— Військові відступили, а тепер це місто наше полювання.
Хлопчина злегка кивнув.
- Вона майже тут.
Сказав він м'яко, в кутах його рота з"явилася граючись у насмішку, а в темно-золотих вертикальних зірочках спалахнула вогник спраги крові.
- Сподіваюся, вона мене не розчарує.
Лэйн Инг усміхнулась.
— Розчарує чи ні, — скоро дізнаємося.
Вона підняла руку, і на кінчиках пальців застрибували іскри електрики.
- Але якщо вона виявиться занадто слабкою, буде нудно.
Юнак не відповів. Він просто стояв там, не зводячи очей з далекого неба. Там хмари забурли, наче щось розірвало небо на великій швидкості.
...
Чорний Танець: « Я дбаю про маленьку дитину (^tang *)»*
Чорний Танець: « Дивись, як високо я тебе піднімаю ».
Чорний Танець: « Моя донька виросла і стала такою слухняною» — Су Лі. Нічого, нічого шляків ✔."
https://literna.net/uk/books/156-teritoriya-ihri-vid-kazhana-vampira-do-loli-tira