У польоті Мор не спікав, він не хотів дати і найменшої можливості противнику втекти, точно, як і його підлаштованим. Усіх їх він вирішив вбити ще до початку битви, так що Джеймс не збирався давати їм і шанс на порятунок. Який сенс залишати таких сильних противників живими? Інформація з Іму це просто бонус який він сподівався виторгувати в удачних умовах, після розуміння віку Джека. Він природно абсолютно не сподівався на цього старого агента і його слово. Вірити людині, яка відлучила тисячі життів як мінімум не особливо розумна ідея. Крім того, він може і не дотримати своєї обіцянки. Мор же своє напевно стрибне, перетворити противника на попіл це було не так вже й складно!
Щоправда, від Джеймса не з’ясовувалась якась повільність противника. Мабуть, той все ще сподівався підкріплення. Мор же не особливо турбувався про це, як би він не зволікав, але міру Джек теж знав. Переборюючи хоч трохи, і його друзі відправляться годувати риб просто втративши запас витривалості, а їхня смерть дорівнює втраті важливих фігур у битві - це точно небажано. До того ж, прибувайте підмозі з Маринфорда сюди, займе принаймні кілька годин на найшвидших кораблях дозору і з нової бази час ненамного відрізняється. Дуже малоймовірно, що бій затягнеться так надовго. Він вже був далекоглядним, тому Мор міг і не поспішати з ним. Хоча, битися з цією підмогою йому все ж злегка захотів...
Пролетівши ще близько десяти кілометрів, морська Диявол почала знижуватися і Джек поспішив слідом у кровопролитний туман. Це була особлива здатність його пробудження, на жаль, її він був здатний підтримувати не більше секунди. Якщо б ні, цей бій пройшов би зовсім інакше. Вона була чимось на зразок навики швидкого ухилення і чудової здатності для маневреності в битві. Крім того, вона не поширювалася за умовою волі озброєнь, що робило її неможливою в активній рукопашній битві або важливою технікою під час просування дистанції. Загалом, фрукт Джека ніколи його не підводив. Його не просто так можна було назвати однією з найсильніших парамецій у світі. На жаль, цього разу він зіткнувся не з тим противником.
Слідом за Джеком вже слідували трохи втомлені товариші. Медуза і Перч ще трималися, а ось Лучі точно видихся від такого довгого використання Геппо. Ця техніка вже точно не була розрахована на перетин таких відстаней. Тільки справжні майстри в ній були здатні пересуватися на милі. Це був найвищий показник засвоєння здатності.
З висоти острів виглядав, як велетенське піщане плато з гір та десяток поруйнованих пальм. Тут точно була створена хвиля Морського Диявола. Правда на острові не справила великого враження, і для битви він мав успіх.
Хоча око оточували трохи менші гори, Мор вибрав великий пустельний каньйон біля їх підніжжя і вставив його подалі від ворогів. Джек підспівав у той же момент, зупинившись в двох десятках метрів від противника. У такому короткому проміжку вони зможуть легко досягти одні одних. Це нічим не відрізнятиметься від маленького шажка назустріч битви. Тому така відстань не мала жодного значення.
У сотнях метрів від цих двох зупинилися троє агентів СП-0, як не дивно, але схоже вони вирішили не втручатися. Мор не наполягав, хоча він би їх ситуації напав при зручному випадку. Тепер же настала година бою, і він вже дав їм поблажок!
Коли Мор повернувся холодний погляд до Джека, то більше не посміхався, він тільки відчепив плащ і залишився по пояс голий. Червоні буси поблискували на сонці, а темні волосся чоловіка почали раптово розвіятися від того ні з цього вітру. Піднімався шторм!
Джек відкинув спрагу крові, як і противник очистив розум від чужих речей приготовившись битися. Джек знав, що вижити буде не так легко, але це сповільнення при невеликій подорожі може зіграти йому на руку. Раніше він вже не вірив у підмогу, але тепер все могло вигоріти. Залишилося тільки протриматися...
Кілька хвилин раніше і днів перед цим, у Новому Світі навіть без Морського Диявола все йшло своїм звичаєм. Спокійно, але іноді небезпечно і криваво. Так, наприклад, після перенесення Штаб-Квартири Морського Варта майже в прикордонні Землі Томто Ланда, Сакадзукі активно почав займатися виловом не приєднаних до Йонко піратів, які ще потребували. На відміну від свого провідника, Сакадзукі займався знищенням піратів сам. Він просто вбивав найтяжчих людей. Звичайно, він стримувався через підвищення посади, але деколи його вбивали.
Сакадзуки дико ненавидів піратів і все, що з ними пов'язано. Його ненависть до них виявилась настільки сильною, що він без будь - яких вагань був готовий ризикнути своїми людьми і навіть цивільними для усунення ненависних йому виродків злочинного світу. З його сумним минулим це в якійсь мірі навіть було виправдано. Тож не дивно, що людина з такою гарячою вдачею навіть хотіла працювати під Світовим урядом. Йому це не подобалось, але вибір був невеликий. З ресурсами Варта отців і знищення піратів видавалось набагато легше, ніж у колишні часи мисливець за головами. До того ж, колись Сакадзукі дав слово одній людині, що обов'язково стане найбільшим дозорним і викорінити піратську загрозу повністю.
Тому, коли ця людина прибула туди, то там її околиці зіткнулися з проблемою набридливих масштабів. Шанкса це не торкалося, але ось територія Морського Диявола і Кайдо дуже навіть. На території першого все ще відсиджувалися небезпечні пірати, на площі другого видавалося таких трохи менше. Хоч дозор офіційно не вторгався в землі Йонко, але Сакадзуки та його люди здебільшого нападали на військових піратів. Але сьогодні після смерті Великої Мамочки з’явилося багато подібних. До того ж військові пірати віддавали перевагу землі Морського Диявола, ніж тиранічного Кайдо спраглого загнати всіх під свій прапор. Отже, пірати запліднювалися, особливо після промови Білоуса. Це був справжній сезон полювання для Морських Вартиних. Щоправда, хоч піратів і вилазили, всі намагалися не шуміти й привертати увагу Морського Диявола, його характер був усім відомий, тому Сакадзукі боявся зайвий раз турбувати такого безумця. Якщо він вибухне на нову базу Варта і влаштує там шумиху - це може дорого їм коштувати. Крім того, настала ще одна війна — дозорні накопичили силу. Сам Сакадзукі з нетерпінням чекав дня зустрічі з морським Дияволом, тим маленьким піратом вбившим Борсалесіно. Йому так і хотілося підпалити його корабель і перебити всю його команду, а самого публічно стратити як колись намагалися страчувати Ейса!