Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Ван Піс: Кривава зірка

Розділ 150

Прочитано 0% глави

Норт не був оточений, але прямо перед ним стояли два людини. Обидва були досить високі і виглядали не слабкими. Один був бритоголовий, в дивному одязі, на плечах якої були дивні кулі, з білими і синіми смужками. З цих куль звисав довгий жовтий плащ.

Інший чоловік був чимось на нього схожий, і так само носив незвичний одяг. Він був злегка вище свого товариша. Його волосся було яскраво рудим, поступово переходячи в жовтий колір до кінців. Причіска була схожа на шолом, у трьох вигнутих зрізах. З одягу на ньому був тільки плащі і штани.

Норт одразу впізнав цих двох, пара числилася досить сильними піратами. Якщо вірити чуткам, хоч вони і не сильні як Конфетні Генерали, але їхня сила недалеко пішла. Зштовхнутись відразу з двома цими братами, було досить неприємно. Навіть підвищивши силу Норт був не дуже впевнений у битві. Ці двоє були Шарлотта Овен і Дайфуку відповідно. Обидва були братами Катакурі, хоча в цій сім’ї ймовірно всі брати або сестри.

Обидва брати хмуро подивилися на здоров’я перед собою, що не поступався їм у рості. Норт відчув, що звалити не вийде, тому зітхнув:

- Схоже по-доброму не вийде...

- Правильно думаєш, тобі кінець, дарма ти сюди з'явився. - Холодно сказав лисоголовий.

Норт тільки криво посміхнувся, після чого його тіло почало дивно себе поводитися. Двоє братів нахмурилися, а потім сталося щось дивне...

Хрусть* Хрсю *

Кості почав швидко рости з тіла рудого пірата. Вони швидко покрили все його тіло, створюючи щось на зразок доспеха. Але ріст кісток не сповільнився, вони поступово збільшували його. П'ять метрів, шість, десять, дванадцять... Зупинившись на 20 метрах, по окрузі пронісся гучний насмішний голос:

- Ра-ха-хо, подивимося, на що ви летитесь маленькі міністри! - Посміявшись, всі кістки раптом почали чорнити, після чого у величезній костовій руці з'явилася величезна кістка, яка теж швидко почорніла. Легкий блиск давав волю озброєння, але навіть дурень було зрозуміло, що це не проста воля зброї. Покрити таке тьмяне тіло хакі може лише справжній профі в цій справі.

Коли вони зрозуміли, що зіткнулися з ворожим противником, то стали серйозними людьми. Вони активували силу обох фруктів і кинулися на ворога. Норт тільки затоко розсміявся і з неймовірною для його розмірів швидкістю вдарив кісткою...

***

У цей же час, в іншій стороні Пірожного замку.

Робін і Саргон легко проникли замок, особливо після шуму наделаного капітаном. Більшість сильних піратів покинули територію, а ті, що їм зустрічались, були легко переможені силами теслі. Все що від них вимагалося, це знайти понеглиф вказівку, на що Робін з радістю погодилася. Саргон же був не проти знайти собі нормального противника. Він відчував біля потужної аура, навіть кілька з них, так що бій повинен був вийти цікавий. Звичайно, він мав небагато впевненості. Можливо, той кого він відчував був в рази сильніший за Джека. Якщо так, то буде дуже важко, особливо якщо він не один. Противник також приготувався і, здається, вони охороняють неглиф. Це звичайно приємно, завдяки їм вони швидко змогли його знайти, але ось кількість сильних людей, там точно більше ніж потрібно було. Але відступати він не міг, зараз всі битися, значить і він повинен ...

Зупинившись біля великого сталевого дверей, Робін кивнула:

- Ось і прийшли. Ви готові Саргон-сан?

Старик хмикнув:

- Звичайно готовий, і до речі, говорив ж, клич мене просто Саргон, ми ж команда...

- Поняла. - Робін посміхнулась і кивнула. Після чого старий зробив пару кроків босими ногами по підлозі і легко відкрив величезні двері, в кілька разів більше себе.

З легким скрипом, величезна дверцята відчинилася. Але двоє піратів зовсім не зраділи. Ті, хто їх чекав у внутрішньому місці, дуже раділи.

Найбільш вражаючими були мабуть всього двоє, інші були не слабкими, але не представляли особливої загрози для Робін і Саргона. Навіть якщо вони нападуть усім скопом, то не особливо зможуть щось зробити, але ці двоє були дуже небезпечними...

Першим ліворуч був високий великий чоловік, точніше істота, що начебто трапляло на чоловіка. Його зовнішність була надто незвичною. Товстяк, шоколадний костюм, обличчя і руки якого складалися з напівжирної білої речовини. Він був одним з міністрів, а точніше Міністр Взбітих Сливок, Шарлотта Опера. Хоч він і був міністром, але не можна сказати, що він був дуже сильний. Але він точно був кращим за більшість присутніх, але титул міністра отримує не кожен.

Але цей хлопець був нічим, порівняно з дівчиною поруч. Вона була дуже довгою, а точніше її ноги були надзвичайно високими. Було легко зрозуміти, що вона має якийсь зв'язок з племенем довгоногих. Дівчина була трохи збентеженою і дуже привабливою. Блакитні очі і біле волосся, що спаде до самого пояса. Дівчина носила смугастий купальник, а також великий жовтий шарф. Довгі черевики і злегка незвичний бере, що закриває повністю її голову. У лівій руці вона тримала довгий меч, а за спиною у неї було ще одна зброя. Формою воно нагадувало лезо у вигляді спіралі. Звичайно, будь-хто у новому світі міг би знати її. Шарлотта Смузі - міністр Сока і одна з трьох Конфетних генералів. Її нагорода була навіть більше ніж у Крекера, хоча це звичайно не показник її сили.

Смузі була головною перешкодою для досягнення мети. Не займи Мор та інших членів команди Великої Мамочки, і зараз у Саргона й Робін не було б шансу щось отримати. Але раз тут лише два перешкоди...

Сарґону посміхнувся і, піднявши погляд на дуже високу дівчину запитав:

- Леді, може пропустіть маленького старого?

Робін хіхнула, а Смузі не звернувши уваги на слова старого, присоромилася і холодно сказала:

- Убийте порушників.

Чоловік десять, що оточували дівчину, відразу ж рвали в сторону парочки. Робін посміхнулася, а Саргон просто плескнув у долоні:

- Чим більше, тим краще! - Після бавовни старого, з його тіла вирвався потік чогось дивного, схоже на тирсу. Потім поряд з ним було декілька точно подібних копій Саргону, всі вони були абсолютно ідентичними, навіть живими, якщо це можна так назвати. Всі слони посміхнулися і кинулись в атаку. Але Смузі була не дурною, вона знала, що перед нею не простий противник, так що вона відразу кинувся до старого.

*Дзинь*

Лезання прослизнуло повз, лише злегка поранивши Саргона, він посміхнувся і спритно відстрибнув від стіни, спокійно приземлився, лізши босом об підлогу. Ці двоє відділилися від головної битви, Робін вже почала битися з натовпом піратів і кремовим хлопцем, так що Саргон не відволікався. Його клони ще можуть трохи їй допомогти.

https://literna.net/uk/books/148-van-pis-krivava-zirka

Попередня главаНаступна глава