Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Ван Піс: Кривава зірка

Розділ 94

Прочитано 0% глави

Коли Тен’юбіто було вбито, весь острів збурився і більшість піратів почали збирати пожитки та втікати від острова. Кожен з них знав, що залишитися на острові — це ніби померти. Багато хто навіть не знав сили адмірала, але кожен з них був упевнений в одному - цей чоловік жахливий силою.

Окрім простих піратів, майже всі новачки з Худшого Поколення збиралися на аукціоні Рабів поблизу Морського диявола.

Багато тих, хто втікав від Диявола і хотів йому швидше смерті, а хтось зовсім не сподівався на його перемогу та спосіб цього підзаробити. Багато хто знущався над ним і глузував його безглуздість, а хтось визнавав та поважав його безстрашні, все ж подібні риси були притаманні майже всім великим піратам.

Було ясно одне - скоро станеться щось незбагненне...

- Гей, капітане, нам пора звалити! - Закричав невисокий вусатий пірат, звертаючись до красивої стрункої дівчини з рожевим волоссям.

Вона здивовано на нього подивилася і фирхнула:

- Заткнись Рочі, цей псих влаштував справжній переполох, я думала що він самий хворий в їх команді, але схоже там всі такі. Клянуся, якщо я їх зустріну ще раз... Я цього синьо-окого... Грр...

***

Роща Номер Один.

За кулісами аукціону, на колінах стояв тремтячий чоловік в окулярах з лінзами у формі зірок і розмовляв по Ден Мусі.

- Але... Но... Пане, як ви можете, ви нас кинете?

З іншого боку трубки почувся насмішний голос:

- Фу-фу-ху, до біса торгівля людьми, це минуле століття, можеш забирати аукціон собі.

Власник аукціону зник потім і проговорив трохи не плачучи:

- Пане Дофламінго! Ви нас кидаєте?

- Фуфу-фу, скоро почнеться « Нова Ера», можеш тратити скільки хочеш, але я тобі зараз не помічник. Нас скликають до штабу, незабаром почнеться війна! Фу-фу-ху...

***

Роща Номер Один.

Аукціон рабів був дуже швидко оточений дозорними. Привезли гармати та Мортири, а також десятки добре навчених солдатів.

Серед натовпу стояв чоловік у плащі з типовим назором — « Посуд » і слухав новоприбулий доповідь.

- Пане Філмер, у мене донесення. Адмірал Кізару прибуде сюди особисто і знищить порушників.

Контр-адмірал полегшено видихнув:

- Ху-у-о, раз так, то нам не про що хвилюватися... Будемо чекати, а поки поговоримо з порушниками...

***

У цей же час всередині Аукціона.

Я розповів хлопцям основний план наших дій і сказав, що робити в разі крайньої необхідності.

Всі зрозуміли план дій і погодилися, а далі ми вирушили в сторону Луффі та Рейлі.

Коли я підійшов до Муґівару, то посміхнувся і сказав:

- Ось ми і знову зустрілися, як поживаєш Луффі?

Луффі здивувався і запитав:

- О? А ти що тут робиш?

Я махав рукою:

- Просто прогулювався, ти краще скажи, навіщо ти тут?

- А, ну ми прийшли врятувати нашого друга, точніше подругу, ти її не бачив?

Я почухав підборіддя і запитав:

- Ти про русалку?

- О! Так, так, про неї! - Вигукнув хлопець.

Я кивнув убік дуже підпорованої сцени і сказав:

- Думаю вона там, за ...

У цей момент пролунав гучний голос з усіх боків:

- Злочинці! Негайно виходьте! Скоро прийде адмірал і ви будете знищені, якщо хочете жити, то вийдете й здавайтеся!

У цей момент Кід засміявся:

- Ха-ха, схоже нас прирахували до вашої шайки.

Лозыл:

- Ех, навіть не знаю, добре це чи погано ...

Кід подивився на мене і сказав:

- Ну, якщо ми тепер наче пов'язані, то ми візьмемо натовп на себе.

Я посміхнувся і сказав:

- Не варто, через пару секунд їх вже не буде.

Кід змінився в обличчі і вже збирався запитати що я маю на увазі, як повітря навколо завибрував, і настала тиша ... Потім пронісся дивний гул і раптом ...

*** БУМ!

Грім і блискавки почали обрушуватися з неба на все побудова безглуздих, навіть земля почала тремтіти. Всі навколо стояли в шоку і не могли зрозуміти що відбувається, тільки я, Рейлі та команда спокійно посміхалися. З другого боку, вони кричали і бігали як безголові мухи, коли на них сипалися блискавки, руйнуючи мортири й мушки.

Через деякий час блискавки припинилися, і небо почало знову світити, але тиша не зникла. Потім у дверях спалахнула пожежа і з'явилися двоє людей, це були природно, Санджі та Намі. В очах блондина грали іскри блискавки, а дівчина весело посміхалася.

- Чёрт, да що ви за демони... - З зітханням пробурнил Кід.

Ло просто посміхнувся і нічого не сказав. Але Луфі навпаки, вигукнув:

- Крууто! Ти їх усіх один поклав, чорт, наскільки сильний?

Санджі видихнув дим сигарети і гордо проговорив:

- Я другий після капітана, найсильніший в команді.

- Що сказав хрін бровий? Хто там другий? - Зоро звичайно такого терпіти не став і кинувся на нашого кота.

Зітхнувши, похитала головою і підійшла до мене й запитала:

- Що будемо робити? Я чула що скоро прийде адмірал, ми знову йдемо?

Я похитав головою:

- Не цього разу, сьогодні ми залишаємося до останнього.

Кід хмикнув і помахав рукою:

- Ну, це ваша справа, а я звалюю, покеда...

Ло кивнув і сказав:

- Ми теж йдемо, до зустрічі в Новому Світі.

Коли двоє пішли, я повернувся до Луффі і сказав:

- А ти?

Луффі не зрозумів і просив:

- Що я?

- Ти йдеш не збираєшся?

Луффі посміхнувся:

- З чого б це? Прийде адмірал, і я йому пику начищу, от і все.

Рейлі засміявся:

- Ха-ха, ось це дух, не дивно що він дав тобі цей капелюх. Ти не ображаєшся хлопець, але адмірал тобі поки не по зубах, зараз тобі краще піти, доки твоя команда не постраждала.

- Я не збираюся тікати! - Відмовився Мугівара.

Я зустрів його і сказав:

- Луффі, ти можеш і не збираєшся, але подумай про свою команду... - Я подивився на його людей і сказав:

- Пол року тому адмірал міг легко прикінчити мене і всіх моїх людей, якби не Рейлі-сан ... Загалом, якщо не хочеш втратити своїх накама, то краще йди і про русалку не забудь.

Луффі довго думав... Його обличчя то гукнуло, то мимовільно хмурилося, а потім він зжався кулаками і сказав:

- Гр, я... Ми йдемо, але ми ще зустрінемося, обіцяю!

Потім хлопець почав втікати в сторону сцени, а його команда пішов за ним. Я зітхнув і повернувся до Рейлі, після сказав:

- Удачі Рейлі-сан, думаю ми тепер побачимося нескоро, а у вас схоже додавалося роботики ...

Рейлі подивився в слід Луффі і зітхнув:

- Та вже, схоже на те ... - Потім він простягнув мені руку і сказав:

- Ну, до зустрічі морською Дияволом.

Я посміхнувся і простяг руку у відповідь, потім міцно стиснув і проговорив:

- До зустрічі Темний Король.

На цій ноті ми розійшлися, Рейлі пішов за Луфі, а я з хлопцями вирушили на вихід. Він вже десь тут, я відчуваю ...

https://literna.net/uk/books/148-van-pis-krivava-zirka

Попередня главаНаступна глава