Глава 882. Третій у безвихідному становищі
Конан відчувала безперервний потік людей, що стікаються для оформлення клубних карт і в її грудях зітхалися неймовірно сильні емоції.
Все, що відбувається зараз тут вже перевершило її уяву.
Звичайно.
Тепер Конан вже трохи несприйнятливі до таких речей.
Тільки ось.
Серед присутніх була Конан, далеко не та людина, яка відчувала найглибші почуття.
Конан просто сприйняла ці явища у Деревні Скритого Ліста як причина для глибших роздумів про життя.
Але все це блякало на фоні глибокого розчарування, що сидів поруч третього.
Тепер третій сидів у закладі, де подавали рамен і дивився на позосталих в піалі кілька нитої лапші. Він був дуже пригнічений і постійно думав про те, як вирішити проблему.
Але хоч би скільки він думав, відповіді не було. Адже тепер він міг виглядати білою вороною, подібно до інших людей.
Інакше, якщо виникнуть якісь питання, все виглядатиме дуже дивно.
Третій добре розумів, наскільки важким є його теперішнє становище. Тому він не міг дозволити собі жодних дій. У той самий час він прагнув повернутися до роботи Конан. Усі ці обставини, навалившись разом, наче тупий ніж постійно різали його серце і завдаючи нестерпних внутрішніх мук.
Поступово.
З плином часу.
Кількість людей, які оформлювали клубні карти на місці зростала.
Біля входу в Ічіраку Рамен знову знайшла довгу чергу.
Ця черга, як і раніше, застрягла на місці й не рухалася, тому що зсередини не виходило жодної людини.
Для третього — цілком різні ситуації виникали дуже схожі почуття.
Вчора третій стояв зовні, бажаючи увійти, але не міг, і щиро не розумів, чому люди всередині їдять рамен так довго і зовсім не збираються виходити.
Тепер же третій сидів всередині, дивлячись на свою майже опустелену піалу, і він зрозумів, чому всі залишаються усередині й не виходять. Однак з іншого погляду він не знав, як вийти з цього глухого кута.
Вірше сказати, не те щоб не знав.
Я не знав, коли саме.
Третій знав, як зруйнувати цю ситуацію.
Тому що найбільш ключовим моментом для виходу з цього тупика було порушення місцевої стабільності. Іншими словами, потрібен був чоловік, який першим задасть питання Конан, а потім залишить Ічіраку Рамен.
Про це знав кожен присутній.
Але зробити це було дуже важко.
Адже кожного турбували наслідки цього питання.
Третій був би не проти стати тим самим першим питатим, адже він абсолютно не хотів тут збирати плітки, і йому було плювати на те, що Конан може про нього подумати, так як вони вже спілкувалися раніше.
Але проблема була іншою.
Третьому було байдуже, а тут присутніх - ні.
Майже кожна людина на місці зосереджувала свою увагу на тому, хто міг би першим поставити питання.
Іншими словами.
Той, хто ставить перше запитання, обов’язково приверне до себе увагу.
Крім того, питання, яке задасть ця людина, обов'язково має представляти для них якусь цінність.
Для третього це створювало величезні труднощі.
Третій прагнув лише одного — щоб ніхто не помітив його.
Адже тепер його головним завданням було розв’язати проблему, а не створити для себе нові проблеми.
Але якщо він почне діяти, то зазнає́ великого головного болю. Він не хотів, щоб його запам’ятав кожен присутній тут чоловік. Адже варто Селевні Скритого Ліста на наступний день особисто втрутитися і вирішити майбутню проблему, як звістка про його присутність тут неминуче розлетиться по всьому селі. І тоді на нього можуть повісити ярлик людини, що прикриває нукена країни Дощу.
Подібно до цього, третій був зовсім не таким.
І ще дещо.
Третій взагалі не збирав плітки про Конан.
Третій знав лише те, що Конан підняла в Деревні Скритого Ліста справжня бурю чуток, і ця буря перекрила ті чутки, які він збирався розпустити, щоб звалити інцидент з Данзо та Орочимару на Корень.
Саме тому до Конан підійшов третій чоловік, щоб зрозуміти цю бурю чуток. Третьою важливою була сама буря чуток, а не звістка про яку люди сідали.
Іншими словами.
Третій зовсім не знав жодних деталей щодо чуток про Конан, які так активно ходили зовні.
Врешті-решт, інформація, яку отримує майже кожна людина, була фрагментарною і вимагала часу для того, щоб зібрати її докупи. А він вчора і сьогодні витратив більшість часу на те, щоб стояти в черзі перед Ічіраку Рамен у Деревні Скритого Листа.
По - третє, не було часу досліджувати всі ці справи.
А якщо не розумієш суть справи, то й питання задати не зможеш.
Адже, якщо третє питання буде поставлене так: відповідь на це запитання відома всім людям або те, що не слід було б питати, лише зробить його поведінку ще дивнішою. Люди часто приходили сюди збирати плітки, коли не вистачало пліток по Девні Листа.
Якщо людина ще не розібралася в першопричині подій, вона могла б залишитися у селі і продовжити з'ясовувати деталі там, а не приходити сюди.
Отже, ніхто з них не міг сказати особисто чому його присутність тут. Він не міг запитати, тому що не розумівся в ситуації. І навіть якщо б він хотів стати тим самим людиною, яка першим задасть питання і зруйнує глухий кут, то все одно не знав би, з чого почати. Крім того, він не хотів так відкрито виявляти свою присутність перед усіма.
Хоча він вже два дні поспіль вистачував чергу, щоб прийти сюди і поїсти рамен, до тих пір, поки він залишається мовчазним, в подальшій увагу може не бути прикуто до нього.
Але якщо він, двічі відстоявши чергу заради локшини, в кінцевому підсумку першим задасть питання, і це запитання буде зовсім не пов'язане з тим, що дізналися ці любителі збирати плітки, то це виглядатиме дуже підозріло. А наступного дня чутки навколо Конан припиняться.
Це було б рівнозначно тому, щоб відкрито заявити всім, що все це - його рук справа.
Третій не хотів доводити ситуацію до такої крайності.
Це повністю суперечило його самому принципові щодо того, як знешкодити репутацію в даний момент.
Третій хотів знеславити свою репутацію, але зовсім не прагнув накласти на себе більше компромата. Але якщо справа Конан буде залагоджена хоча б трохи не так, цілком можливо, що він взиє на себе ще один великий тягар вини. Для нього це стало б майже що падінням до безодні, звідки немає повернення. Мрія знову стати Хокаґе перетворилася б у щось майже неможливе, що означало би зраду надії, яка на нього поклав учитель Тбірама.
Третій добре розумів становище вчителя Тбірама в Деревні Скритого Ліста. Коли вчитель Тобіра був готовий підтримувати його, то багато наступних проблем можна було б вирішити. Але якщо він розчарує вчителя Тобіраму, то всьому прийде кінець.
Третій чітко усвідомлював: якщо Конан провалить справу і запрацює тавро для Нукенина країни Дощу, то вчитель Тобірамі також буде незручно відкрито висловлюватись.
Цей момент був надзвичайно важливий.
Це змусило його бути пильним, але в той же час він не розумів, як давати собі раду у цій ситуації.
Все це все ще залишалося вкрай незручним.
У даний момент.
Третій, сидячи на стільці в Ічіраку Рамен, буквально не знаходив собі місця. Він зовсім не знав, які подальші кроки треба зробити, і почувався дуже брудним.
Кінець кінцем.
З ситуацією, з якою він зіткнувся прямо зараз.
Справді, було досить важко.
« Що ж робити...»
Третій повільно роздумував про себе, в його голові мілино безліч сумнівів, але жодного придатного рішення не було, через що він до цих пір перебував у цьому глухий кут.
"Ех ..."
Думаючи про це.
Третій зітхнув.
Розчарування в його грудях стало ще сильнішим.
Можна було з упевненістю сказати, що ніхто із присутніх зараз у Ічіраку Рамен не збирався йти. Через це Третій зовсім не знав, як розв'язати проблему; в його голові все сплуталося у єдиний клубок, а на душі скресла кішки.
"Збувається тільки діяти за ситуацією."
У серці третього була невимовна безвихідність, і вся ця відсутність дала йому сили. Чим більше він думав, тим важче ставало для нього. Він наче заліз у глухий кут, не вдаючи з себе виходу.
https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno