Хоча всі троє носили коричневий одяг, проте були дуже відмінні.
Людина, яка стояла попереду і говорив.
На його голові була червона шапка з символом ніндзя Іви, а форма його обличчя надавала йому сталевої і похмурого вигляду.
З двох інших.
Один - чоловік з скрокотним волоссям, скріпленими пов'язкою ніндзя, його обличчя було трохи видовжене, він носив невеликий синьо-білий жилет поверх форми ніндзя. Зовнішній вигляд був досить млявим і постійно сіяв.
Інший був в оранжевих сонцезахисних окулярих, за якими ховаюлося злегка відрешені очі, які створили враження, що йому на все начхати.
Коли всі троє стали пліч-о-пліч.
Можна було визначити характер співрозмовника лише за його мімікою.
— Не интересно.
Аоба знав, що ніндзя перед ним дивиться на Сакі і, судячи з питання він питав її... але Сакі була його товаришем по команді, і він не збирався дозволяти дівчині брати на себе відповідальність за такі речі.
- Я не тебе питав!
Почувши відповідь Аоби, ніндзя, який стояв перед нами, знехтував. Він навіть не подивився на Аобу, а продовжував дивитися на Сакі, як ніби вона була йому цікава.
- Це не має значення, повторю ще раз, ви не цікаві нам. Отже, ви можете повернутися у свої місця з таким же успіхом — знову заговорив Аоба байдужим тоном, але рішучістю не боячись цих трьох.
— Ты...
Шинобі Іви, який був лідером групи, подивився на Аобу так, ніби збирався битися.
*Скрип...*
У цей момент.
Двері до класу відчинилися.
І увійшли три команди, всі генини села Листа.
Поява цих шінобі відразу поміряла запал Іви.
- Як тебе звати? — Зимно запитав лідера, дивлячись на Аобу. Він знав, що тепер, коли прийшло стільки шенобі, спроба навчити цю людину невиконання, зараз не час піднімати шум.
Однак.
Аоба, з іншого боку, цього разу не сказав ні слова.
Просто...
Судячи з його вигляду, він не злякався, а повністю його проігнорував.
Наче нічого не чув.
Неначе з повітрям спілкувався.
І не звертав уваги.
— Ты...
Ніндзя Іви зітхнув, відчуваючи презирство від Аоби. Ця думка дуже роздратувала його, і він не знав, як цей чоловік зміг досягти такого результату.
Хтось інший.
Після такого питання з його боку злякався б і назвав своє ім'я, або боявся б це зробити, але подібний погляд « ти не заслуговуєш знати" дуже принижував їх.
— Добре!
Лідер кивнув Аобе, і на його обличчі з’явилася холодна усмішка.
- Я представлюся, я шінобі з Івагакуре, мене звуть Акаїну. Сподіваюся, ви не зустрінете мене на пізніших етапах екзамену, інакше вам не пощастить так, як зараз! - Він сказав лідеру, і після його очей мітнувся до Сакі та Рей, а усмішка на його обличчі стала ще більшою.
— Не знаю, чи зможеш ти захистити цих двох дівчат, але не зустрічай нас, інакше у них будуть проблеми!
Останні слова Акаїну підняли праву руку і витягнули один палець, а в той же час підняв ліву руку, стиснутий та великий пальці разом і стиснув їх у коло.
Негайно.
Він зробив « О», а пальцем лівої увійшов у нього.
І поводив туди-сюди.
Для Сакі і Рей такий жест виглядав дивним, обидві ще не стикалися з подібними речами. Вони не мали жодного сенсу.
Хоча вони отримали вчора від Ітона книгу, написану Фугаку, у них не було можливості почитати її до початку екзаменів. Вони не бачили нічого конкретного, так що їх знання по цьому предмету були дуже поверховими.
Однак...
Якщо Сакі і Рей нічого не зрозуміли.
Це не означає, що Аоба не зрозумів.
Аоба явно відчув провокацію цього чоловіка, але продовжував мовчати. Зараз не час відразу нападати на неприємності, адже іспит ще не почався серйозно.
— Ха-ха-хо...
Насміхаючись, Акаїну розвернувся і пішов назад, залишивши своїх товаришів позаду.
Більш млявий на вигляд підняв руку і надів щиток на Аобу.
- Ти дуже сміливий! - Сказав він холодно. Він був в одній команді з Акаїну і добре знав його. Не так багато людей з Івагакуре наважувалися зв'язуватися з ним.
— Мене звати Аоцзі!
Покинувши ці слова, ніндзя негайно повернувся і пішов за Аокіджі.
— Мене звати Кізару, — назвав своє ім’я третій.
— Неояснимо!
Сакі не втримувалася і приснула, але завдяки цьому вона отримала раннє уявлення про екзамен.
Врешті-решт, коли вона щойно зіткнулася з цими трьома шенобі Івагакуре, в її серці оселився страх.
Хоча всі шінобі, з якими вона зустрінеться через кілька хвилин, будуть її суперниками на іспиті...
Але ця зустріч з ніндзя в чужому селі є зовсім іншою!
- Аоба, дякую! — Вона не знала, як справилася б з ситуацією, якби Аоба не вийшов вперед і не сказав кілька слів відіслати три ніндзя.
— Просто трохи зробив ротом, — байдуже сказав Аоба, бо його зовсім не хвилювали такі речі, навіть якщо він і образив когось, то тільки людей не з Конохи.
З людьми з інших сіл легше мати справу.
Врешті-решт, вони і так у ворожих стосунках.
Навіть якщо досі немає війни.
Аоба вважав, що Іва прийшла до Коноху, щоб спричинити неприємності і почати атакувати Лісст.
Тож...
Якщо вони ніндзя з Скритого Камня.
Смерть - це смерть.
Усім на них плювати!
Аоба добре розумів, що коли б підібрався запитати імена, то не був би ніндзя з міста Кам’яна, а з Ліста, він не говорив би і залишив би цю справу на Сакі.
Зрештою, з огляду на походження Сакі Нара.
У селі дійсно було не так багато людей, які наважилися б на неї атакувати, і навіть так, це навряд чи фатальна проблема.
— Ці три чоловіки такі дивні, вони не питали імена, а просто назвали свої. Хіба не занадто безсоромно? — сказала Рей в поганому настрої, не бажаючи нічого знати про ці три.
- Це не має значення.
Аоба злегка похитав головою, потім трохи усміхнувся і сказав: « У них немає жодних шансів, може бути, інші загони повинні трішки турбуватися, але для нас немає жодної загрози!
— Ага...
Обличчя Сакі покрилася зморшками, вона глибше зрозуміла характер Аоби.
Чоловіка.
Не можна розхвалити.
Невеликий комплімент, і він відразу піднявся на вершину!
Сакі навіть не думала, що Аоба може зробити те, про що він говорив, і сприймати його як високопарну промову.
— Акаїну
— Аоцзи.
— Кизару.
Сакі піддалася губами, беззвучно повторюючи імена цих трьох чоловіків, і не так оптимістично, як Рей та Аоба, але вже бачив у тих трьох чоловіках своїх головних противників на цьому іспиті чууніна.
Мало-помалю.
Кількість кандидатів у класі зростала.
Більшість з них були шінобі Конохі, і майже кожного разу троє шеїнів Івагакуре уважно їх розглядали.
Через якийсь час.
І знову увійшов загін ніндзя з Скритого Каменя.
Але ця команда виглядала не так велично, як попередня, відразу зрозуміло, що між двома командами є розрив у силі.
- Аоба, ти був правий. Прийшло дві групи з Іви, я тільки не знаю наскільки сильна остання загін, він здається досить маловідомим, - м'яко аналізувала Сакі. Після того, як вона сталася в душі, її погляд дедалі більше сподобався Аобу.
— Ці троє — пушене м’ясо, — байдуже сказав Аоба. Він міг сказати, що це трио взяте для жертвоприношення просто за виразом їхніх облич. Їхні аури повністю відрізнялися від перших трьох, зовсім інший рівень.
- Що означає "пушене м'ясо"? — запитала Сакі серйозним тоном. Вона вперше чула цей вираз, і хоча не розуміла його, їй здавалося, що він дуже складно і спеціфічно
— Ну... Просто... нічого корисного! — Аоба не був упевнений, як це пояснити, зрештою, те, що він мав на увазі під « пухальним м'ясом» трохи відрізнялося, тому подумав і додав пояснення. - Ви можете дивитися на це так, що вони використовуються для прилучення уваги.
— Або ті три хлопці, що були раніше, сильніші, — сказала Сакі, почав гарячково накопичувати інформацію в голові.
— Верно, — кивнув Аоба. У нього не було можливості включити свої почуття, але навіть так чату двох груп точно не на одному рівні. Сила першої тройки напевно не нижча за чуунина, і мета відсилання їх для здачі іспиту достатньо ясна, так сказати.
*Скрип...*
Однак.
У цей момент.
Роздався ще один поштовх у двері.
Ввійшов дуже симпатичний і красивий темноволосий підліток, якому на вигляд було тринадцять або чотирнадцять років, за ним йшли хлопець та дівчина. Очевидно, вони були в одній групі.
— Вау!
Красивий чорноволосий хлопець тільки увійшов у клас і став центром уваги дівчат, які втратили дар промови від подиву, перетворюючи іспит на величезну сцену зірної хвороби.
— Член клану Учиха?
Аоба злегка нахмуріл брови, побачивши чорноволосого підлітка, який мав стандартне обличчя Учихи. Не тільки холодний погляд на обличчі, але і форма з гербом клана, все це показувало, ким він був
— Не може бути?
Сакі з недовірою втупилася на Аобу, з таким видом, ніби дивилася на дурня.
— Аоба.
- Не кажи мені.
- Що ти його не знаєш?
Вузьки рота Сакі злегка подерглися. Їй здалося дивним, що її противник був найпам'ятнішим ніндзя на цьому іспиті.
- Дивно, що я його не знаю? — Безтурботно відповів Егуда. - Він мене теж не знає!
— Це...
Сакі замерла на мить, вона не розуміла, що за логіку використовує Аоба. Той чоловік тобі не знає, так?
Але це дивно, що ти його не знаєш людей, вірно?
Негайно.
Дівчина подивилася на трьох шінобі Івагакуре.
Вони відразу помітили, що дивляться на юнака з клану Учиха...
*Примітка: Імена трьох шенобі Іви з китайського перекладаються як червоні собаки, зелений півень і жовта мавпа.
При додаванні розділу, подивився як перевели їх на англійський... І це саме так, хоча варіанти були.
https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno