Це не Данзо-сама?
У Аби не було навіть думки.
Що хтось постукає у двері його гуртожитку посеред ночі.
Більш того, ця людина виявиться Кенре Учиха, в якого він щойно кинув сувій.
Деякий час.
В голові Аби з’являлось багато думок.
Мозок швидко змагався.
Неможливо.
Цей чоловік не міг здогадатися, чи не так?
Чи він комусь розповів?
Це випробування чи розбірка?
Невже так важко було просто передати інформацію?
У голові Аби було повно думок, але його обличчя не показувало цього. Хлопець зберігав свій звичайний спокій, і показав лише легкий натяк на невдоволення через те, що його потурбували.
— Ха-ха-хо, Аоба, Фугаку попросив мене знайти тебе, він сказав, що хоче сказати тобі щось важливе і чекає в лісі на захід від села. - Сказав Кенре з посмішкою. Він не став ходити навколо та близько і відразу перейшов до справи.
— Хм?
Аоба замер на мить.
Щось було не так!
Кенре повинен був бачити сувій.
Но...
Чи не підозрілі його дії?
Аоба раптово налякався: він тільки що кинув йому сувій, і його відразу знайшли.
Надто великий збіг!
— Ну... Просто Фугаку попросив мене передати тобі повідомлення, щоб ти зустрівся з ним у лісі на заході від Конохи, він хоче сказати тобі щось важливе! — Учиха Кенре ніяково посміхнувся. Він знав, наскільки поганим було його виправдання, але він просто не зміг придумати жодної іншої причини.
Тепер його головною метою було обдурити Абу і змусити його піти з ним.
Якщо тільки він зробить так, що Аоба побачить Данзо-сама і ніндзя з Деревні Скритого Хлака.
Тоді Данзо-сама неминуче змусить Аобу замовкнути.
У такому випадку.
Ніхто не дізнається, що він у всьому замішаний.
Навіть якщо Данзо прочитає спогади Аби, останні будуть тим, що Фугаку попросив Егуда піти до лісу.
А це мало пов'язано з Кенре.
У будь-якому випадку.
Він повинен скористатися цією можливістю.
Щоб затягнути Фугаку на дно.
- Ти хочеш сказати, що старший брат Фугаку попросив мене піти в ряту посеред ночі? — Аоба злегка прищурився, демонструючи спантеличеність.
Він говорив, щоб потягнути час якомога довше.
Воно потрібно було для того, щоб виносити правильні рішення.
Аоба відчував, як людина перед ним знав, що він має до чогось відношення, і наче не знав.
Але він не наважився поставити на це!
— Так, так, саме тому Фугаку хоче, щоб ти поїхав туди, тож йди швидше! —Кенре кілька разів кивнув.
Відразу.
У цей момент.
Аоба раптово зробив крок вперед.
І підняв праву руку до лоба Кенре.
— ты...
Побачивши це, Кенре інстинктивно хотів ухилитися.
Но.
З огляду на те, що він обманув Аобу.
Не можна було виявляти надто багато ворожості.
Він зупинився.
Ніяких каверз.
І в той же момент.
Аоба дуже недбало постукав по його лобі.
— У тебе температура?
Аоба зробив такий вираз обличчя, як ніби він дивився на дурня. Але між цими словами в його голові пролунав чіткий електронний сигнал.
[Динь! Читання свідомості успішно! Нагорода: Вірш Ветра: Вакуумна Волна!]
Відразу ж після цього.
У його голові пронеслися сцена за сценою.
- Це у тебе гарячка. Я кажу правду, Фугаку чекає тебе, йди перевір. — Кенре люто струшив його руку.
— О...
Аоба кивнув і сказав: « Тоді просто старший брат Фугаку не в своєму розумі. Запросили мене на побачення посеред ночі замість Мікото...
І продовжуючи говорити, він швидко пролив спогади Кенре.
— Просто поквапся, не заставляй Фугаку чекати надто довго. — Настійливо рекомендував Кенре.
— Я знаю. Ти повертайся, махав рукою Аоба.
- Ні, Фугаку хотів, щоб я проінструктував тебе куди саме йти. Мені потрібно переконатися, що ти підеш куди треба. —Кенре не хотів відпускати Аобу одного. Якщо він нікуди не піде, то все що він щойно сказав буде марно, і навіть може викликати підозри.
Це сталось.
Що він вже натягнув тетиву лука.
Не було зворотного шляху.
Справа має бути зроблена!
— Тоді почекай, поки я переодягнуся.
Аоба не закривав за собою двері, а розвернувся і пішов всередину.
У його свідомості.
У пам'яті промайнув фрагменток спогадів.
Аоба миттєво зрозумів, що сталося.
Ось це так!
Цей Кенре дуже хоробрий!
Він навіть наважувався перехопити сувій, переданий Учіху Шанінґу.
І не тільки це.
Він навіть був готовий підставити Фугаку.
Однак.
Справа була не в них.
Ти, чорт візьми, прийшов по мою душу!
Аоба такого не очікував.
Цей чоловік на ім'я Учиха Кенре дійсно вмів дуже ризикувати. І навіть знайшов його, найбільш неприємного справжнього злочинця, з стількох людей.
Ось це - здатність.
Прочитавши спогади Кенре, Аоба відчув дуже змішані почуття і навіть не знав, що на це сказати.
Його обережно планування.
Можливість використовувати сувій Юти Яманака.
Він хотів поставити гарне шоу, в якій клан Учиха дізнається, що Данзо вступив у угоду з іноземним ворогом.
Таким чином, клан Учиха буде думати, що Данзо вступив у зговор, а Данзо вважатиме, ніби клану Учіху підставив його.
Але на півдорозі з'явився Кенре.
Аоба бачив у пам'яті цього чоловіка рішучість підставити Фугаку.
Якщо він не піде.
Тоді це не спрацює.
Можливо, доведеться почати з цього.
Для нього такий розвиток подій буде занадто поганим.
Подумав.
Аоба відразу зрозумів, що плани змінюються.
Доведеться імпровізувати.
— Так...
Аоба перевдягався в щоденний одяг темного кольору і повернувся до Кенре біля дверей.
- Зараз вони чекають на вбивць, і це дуже небезпечно. Не знаю де брат Фугаку виконує місію не відведе мене туди? — Аоба говорив тихо.
За спогадами Кенре.
Ця людина безумовно хотів піти з ним.
Так він зможе продати його, побачивши Данзо та інших на власні очі.
Звичайно, він не пустить Аобу одного.
Бо інакше про кінець.
Чи вдасться йому підставити його.
Кенре не дізнається.
Змінні в цій справі надто важливі.
Звісно. Вже пізно, і я буду турбуватися, якщо ти підеш один. Я буду вести і захищати тебе! — Кутики рота Кенре злегка поглиналися в задоволеній усмішку. Він зрозумів, що жертва заковувала наживку.
— Тоді підемо!
Вираз обличчя Аби ще залишався незрозумілим.
Коли він підійшов до дверей.
Він бурмотів дуже низьким голосом.
Але тільки так, щоб Кенре міг почути.
- Що сталося з старшим братом Фугаку? Він дійсно трохи не в собі, раз шукає мене посеред ночі.
Про ці слова.
Кенре нічого не сказав.
Але самозадоволення в його очах завмерло ще яскравіше.
Схоже, що...
Ця дитина остаточно клюнула!
Тепер можна запускати план.
У серці Кенрі було так спокійно, що він вже думав, як це - підставити Фугаку.
Але Аоба таємно спостерігав за його реакцією.
Він був упевнений, що не викликав підозр.
Він не міг згадати одне твердження.
Досвідчений мисливець завжди прикидається жертвою!
У цей момент Егуда несподівано стало зрозуміло, що́ він мав на увазі.
У майбутньому...
Він зможе використовувати це.
Коли він піде на "охоту", він може зробити так, щоб видобуток відчула себе мисливцем і стала вважати його достатком.
І ось.
Аоба і Кенре разом вийшли з гуртожитку.
У напрямку невеличкого лісу на захід від села.
— Чому брат Фугаку захотів зустрітися в західній гаї? — Аоба розпочав вести світську розмову у формі питань, щоб не дати Кенрі часу заспокоїтися і добре все обміркувати.
— Це... тому що Фугаку там на завданні. — Обережно, але швидко відповів Кенре. Він боявся, що Аоба, який легко потрапив на гачок, знайде лазівку, і щось зміниться.
—Тоді чому брат Фугаку попросив прийти саме мене? — Аоба продовжував питати, а сам у той час думав про те, як повестися з цим хлопцем поруч із ним.
— Це... те, в чому я не зовсім впевнений... Запитайте Фугаку, коли побачиш його. Я просто знайшов тебе, як він просив. - Кенре трохи розгубився, але видав пояснення, яке було дещо неправдоподібним, навіть за його мірками.
— Ладно.
Аоба кивнув, зробивши вигляд, що відразу повірив і більше не ставив жодних запитань.
Кенре зітхнув з полегшенням.
Однак.
Це тривало недовго.
І знову почувся голос Аби.
— До якої частини лісу ми прямуємо? — Знову запитав він.
— Добре... це захід... Йди за мною... — Кенре не бачив точної точки зустрічі на сувої. Він ніяк не міг відчути, куди йти і навіть думав, чи варто вирубати Аобу та понести його через плече.
- Гей-ей, все в порядку, я знаю це місце, ми часто там зустрічаємося. — Аоба загадково усміхнувся. Це спантеличило Кенре, але Аоба продовжив: "За мною.
З урахуванням сказаного.
Аоба повів Кенре в напрямку, де ховалося ніндзя Деревні Скритого Хмару.
Їм були прочитані всі спогади Отто.
І там були всі розвідані.
Тепер у Конохі ніхто не знав краще за нього, де ховаються люди з Кумо.
Спочатку він не хотів туди йти.
Думав, що на цьому його участь в цій справі закінчиться.
Але він не сподівався того, що відбувалося сьогодні.
Учиха Кенре насильно втягнув Аобу у те, що відбувається.
— А?
Кенре на мить розгубився, не розуміючи, що мав на увазі Аоба.
Сліпий кішок потрапив дохла миша [1]?
Фугаку і Аоба не придумали нічого кращого, ніж зустрічатись у лісі на заході?
Який збіг?
Кенре почав глибоко сумніватися в собі. Він був збитий з пантелику нескінченним монологом Аби.
Спочатку було питання.
Потім він сказав, що регулярно зустрічається з Фугаку.
Між питанням і наступними словами не було логічного зв'язку.
Додайте до цього той факт, що Кенре спочатку збрехав, щоб привести сюди Аобу.
І вміст сувою, в який заглянув Кенре.
Раптом він зрозумів.
Що кількість інформації просто занадто велика.
Настільки, що Кёнре трохи розгубився.
І швидкість його мислення сповільнилася.
Повільно.
Вони пройшли певну відстань.
Тепер Аоба йшов попереду, а Кенре слідував позаду.
Але це було правильно.
Це дійсно був невеликий ліс на заході.
- Це не Данзо-сама? — Роздався несподіваний вигук Аоби.
І він чітко донісся до вух Кенре.
У той же момент.
Аоба підняв руку і вказала на темне місце далеко.
Порослий високою травою.
Але людських фігур там не було.
Але були тіні.
Вжух!*
Кенре змінився в обличчі, він не хотів, щоб Данзо помітив його, інакше він теж може назавжди замовкнути.
Майже миттєво.
Кенре впав на землю, пильно і уважно вдивляючись у фігуру Данзо, зосередивши всю свою увагу на темній траві.
*Пуф!*
Саме в той момент.
Роздався пронизливий звук.
І очі Кенре раптом розширилися, в них з'явився блиск недовіри.
— Ты...
Учиха Кенре виявив, що не може поворухнутися. Тонкая ніть чакри проникла в його серце, і він вже не міг говорити, навіть якщо б захотів.
Однак.
Його розум ще думав.
Хіба не так убивця?
У цей момент думки Кенре прояснились.
Як і сказав Ямагірі-сама.
Це була дуже тонка чакра, і весь процес зайняв не більше 5 секунд.
Виявилося, що...
Жертва і вбивця не знали один одного.
Це був напад з засідки!
Він навіть не думав про таку можливість.
Кенре не міг зрозуміти хто вбивця, але зовсім випадково вгадал ...
[1] Це китайське прислів'я, щось на зразок нашої « блюдечки з голубим мішком" - що означає отримати дещо легко і без зусиль.
https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno