Розділ 39. Справжній Анбу!
Мінато говорив максимально серйозним, навіть командним тоном, усім своїм виглядом показуючи, що не прийме нічого крім позитивної відповіді.
Говорячи про чистоту.
Для нього не проблема добитися додаткової відпустки для друга з Абу, але й не раз плюнути.
Але він вважав це правильним.
Просто непокоївся, що Аоба не відпочине з упертості навіть після отримання додаткової відпустки.
Він добре знав свого друга, наприклад, що він має дуже високе почуття власної гідності.
Не помиляйтеся таким нав’язливим ставленням до власного здоров’я, але насправді Аоба дуже занепокоєний всім цим, просто не згадує про це.
Мінато вірив, що він добре знає і розуміє свого друга, тому його серце наповнилось ще більшим співчуттям.
– Я... - Хлопець засоромився, але трохи подумав і відповів рішучим відмовою.
- Мінато.
- Я ціную твою турботу.
- Але зараз не час прохолоджуватися.
- Наближається світова війна!
- Довгим загостренням допитів і тортур є не тільки збирання розвіданих для полегшення тягаря неминучої війни, але й запобігання можливих заколотів у селі.
- Ще раз повторю...
- Колись уже минав час прохолоджуватися!
У цьому голосі він виявив відданість загальній справі, а обезкровлене обличчя свідчило про непохитність і непоступливість.
Не так вже й добре Мінато знає теперішнього Аобу.
Аж ніяк!
Зовнішня Аба чудово знає Мінато.
Тому Мінато навмисно показував Аобу.
Намікадзе Мінато — майбутній Четвертий Хокаґе, повністю схвалений і визнаний Третім Гокеґом Сарутобі Хірузеном.
Тобто він точно несе волю вогню!
Мабуть вже думають як Хокаґе!
Отже.
Якщо ми хочемо отримати від нього допомогу, то не повинні виставляти борг у негативному світлі.
Саме тому він і далі непохитно відмовлявся.
Не тільки з конфронтації, але й у пошуках ідеального шляху назавжди розвіювати сумніви Мінато.
Аоба в перший, але точно не востаннє шукав допомоги у майбутнього Хокаґе.
Близькі стосунки з цією парою матимуть величезні можливості та переваги в майбутньому.
Але якщо це початок тривалих стосунків, а не просто абстрактна акція, то перше враження вкрай важливе!
Якщо зараз не справити належного враження, в майбутньому буде не так-то просто звернутися з черговим проханням.
- До чого ж упертий! - Огризнувся Мінато, його серце наповнилося безпорадністю, але повага до друга лише зросла. Тоді Хокаґе подумав, що вони одного поля ягоди.
- Аоба, послухай Мінато, твоя рішучість виконати борг зрозуміла, але з іншого боку, в нинішньому стані ти станеш тягарем для своїх товаришів! - Несподівано втрутилася червона дівчина, яка мовчала протягом всієї розмови.
По суті, Кушіна хоч деколи здається дуже запальною дівчиною, але вона також не є розумова і тому добре розуміла, що слухати важливіше, ніж говорити.
- Так! Ти не повинен, ти зобов'язаний відпочити, інакше не зможеш гідно виконувати борг! - Сказав Мінато, мертвої нестачі впившись у приємні думки Кушини, а потім додав. - Ти сам сказав про війну, що наближається, але ж вона ще не настала?
- Ну так... - Він неохоче кивнув Аоба.
- Тоді варто відпочити до початку війни! - продовжував Мінато, безцеремонно обірвав Аобу на півслові, щоб у того не було навіть і шансу знайти нове виправдання.
- Сам подумай!
- Якщо ти вже так втомився, то що станеться з війною?
- Так ти не тільки не допоможеш, але й нашкодиш селі!
- Ти цього домагаєшся?
- Тоді добре подумай...
- Якщо зараз добре відпочити, можна підійти до війни в кращому стані і принести найбільшу користь селі!
- Хіба це не найкраще для всіх?
Промова Мінато була дуже переконливою.
Такі слова походили з попередніх висловлювань Аоби, які показують, що він любить село і намагається виконувати свій обов’язок.
Навіть тепер, у важкому стані, він не готовий покинути свій пост в підрозділи тортур.
Такі люди...
Люблять село сильніше, ніж самих себе.
Ось вона — Воля вогню, що передається від покоління до покоління!
Коли листя опадає, вогонь горить вічно!
Полум’я кожного аркуша несе світло і проганяє темряву!
Саме тому Мінато почав змушувати Аобу виконати свій обов’язок і усвідомити, що це найліпший вибір не лише для нього самого, але й для цілого села.
– Но... - Він різко застиг з глибоким задумом.
Мінато не продовжував, даючи можливість подумати.
Куша теж мовчки дивилася на Аобу.
Всередині Ічіраку Рамен стояла тиша.
- Твої слова мають сенс, але... - Незабаром сказав Аоба, але коли збирався продовжити, його раптово перервав чийсь суворий голос.
Власник Ічіраку Рамен був власником голосу.
- Досить! Мінато абсолютно правий, тобі слід відпочити! Пиши, локшина розмокне! - Сказав як відрізав Теучі.
- Ну... добре ... - Покірно кивнув Аоба, усвідомлюючи що подальші відмови можуть вже зворотній ефект.
Краще не знайти моменту!
- Мінато, ти правий. Мені варто відпочити, тоді я зможу краще виконувати свій борг! - Я розумію, що він кинув Аоба.
- Те ж! - Мінато посміхнувся у відповідь.
- Хе-хе-хе-- – приєдналася Кушина.
Атмосфера стала невимушеною.
– Но... - Раптом серйозним і повним гідністю голосу додав Аоба, привертаючи увагу пари.
Від цього усмішки сильно застигли на їхніх обличчях.
- Потрібно прояснити...
- Я згоден тільки на відпустку.
- Ніколи не прийму переклад!
- Моє місце в Аньбу!
- Таким чином я вкладаю внесок у загальну справу села!
- Без Абу я так і залишився би непотрібним відкиданням...
Аби ідеально передав образ сильного духу, але слабкого тіла шінобі, який готовий стати тим палаючим листком на благо загального справи села завдяки чудовій акторській грі.
- Можете не сумніватися! - Важко кивнув Мінато і поглянув своїми блакитними очима на обезкровлене обличчя хлопця, урочисто додав. - Аоба, говорячи чесноту, я захоплююся тобою, ти справжній Анбу!
https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno