Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
10 років у підрозділі Питок Конохі (Завершено)

Розділ 17

Прочитано 0% глави

Глава 17. Розбігся на рублю, а удар на копійку

Юта втратив дар мови.

Пропрацювавши в підрозділи більше 30 років.

Він бачив купу зелених юнців.

Але такого лодиря вперше!

До чого ж дивне відчуття...

- Просто спробуй вгадати, чи війна почнеться через три роки? - Перепитав командир.

- Не можу, — похитав головою новачок, не даючи ніяких привідів привертати до себе непотрібну увагу.

– Эх, ладно... - Не став докучати Юта.

Він вже почав розуміти характер цього новачка, чому занизив свої спочатку високі очікування, які виникли через рекомендації командира Ітона.

- До речі... - Про щось подумавши, різко посерйозив і знову заговорив Юта.

- Війна значно підвищить навантаження на наш підрозділ, а у тебе говорять дуже слабке здоров'я, тому я раджу використовувати цю коротку мить перемир’я для тренування! - Повчально сказав командир, відчуюючи кожне слово.

- Так! - Кивнув хлопець, бо саме цього він і чекав.

Аоба не смів приступати до тренувань без наказу зверху!

Адже через виснажливі тренування йому так чи інакше доведеться відкладати завдання, що у свою чергу не тільки приведе до особистих втрат, але й ймовірно вплине на ставлення командирів.

Телу Мудреця також надали йому надзвичайних фізичних даних, які можуть виявитися непередбачуваними під час інтенсивного тренування. Це може призвести до зміни резюме і перекладу в іншому підрозділі Абу.

Тому.

Від тренування більше шкоди ніж користі!

Новачок на зразок нього повинен, немає ...об'єкт дотримуватися передільної обережності, щоб комару ніде було ніс підточити.

Тепер же командир порадив йому більше тренуватися, щоб бути готовим до надмірного навантаження під час військового становища.

Як же йому не послухатись поради керівника групи, а також старшого співкомпанементу?

- Аоба.

- На сьогодні все.

– Завтра приступиш до роботи.

- Можеш йти.

- Не забувай про тренування!

- Наша служба може і не видно...

- Але вона й небезпечна і важка!

Командир спокійно помахав рукою, до цього моменту його вираз обличчя стало спокійним і без особливого інтересу.

- Так! — Почувши, що Егуд відразу розвернувся і залишив Юту на самоті.

– До чого ж дивак! - Похитав головою той, дивлячись слідом ушешньому новачку.

***

Коли Аоба вийшов з кімнати, яка нагадувала морг, він вже звик взяти курс на свою кімнату в гуртожитку Анбу.

Коли він повернувся, то одразу зняв порцелянову маску і зітхнув з полегшенням: « Ех...»

Здається, це було звичайною збіркою підрозділу, але озвучена на ньому інформація...

« Коноха була готова до початку третьої світової! » 

Він не пам’ятав конкретного часу початку війни, але знав деякі деталі.

Наприклад, коли Учаха Обіто вийшов з академії, то вже вівсю шаленіла третя світова війна.

Якщо накласти цей факт на сьогоднішній вік Мінато...

До початку війни залишилося від трьох до п’яти років!

І висновок, ітона Моріно приблизно вірний, адже він якось заснований на свіжих розвідках.

Але це лише думки.

Тримати рот на замку!

«Пора на тренування!» — посміхнувся хлопець від очікування.

За майже місяць у світі Наруто він регулярно використовував лише таємні технології клана, і ще один пункт застосував техніку перетворення, а то тільки для перевірки наград системи.

Ніяких тренувань і практики.

Стоп...

Він навіть не знає як тренуватися!

«Ех...» - зітхнув хлопець, прийшовши до однозначного висновку, що зараз для нього найважливіші фізичні вправи.

Його характерною рисою є саме слабке тіло.

Тому фізичні вправи не викличуть підозр.

Якщо він почне поливати безлічі ніндзюків, неминуче з’являться безпідставні підозри.

« ДЛЯ початку пробігу пару крупчків! » — вирішив Аоба, оскільки йому ще не доводилось перевіряти життєву силу та фізичну міць Тела Мудреця на практиці.

Незабаром він знову одягнувся в порцелянову маску і залишив гуртожиток Абу, взявши курс на гащу поблизу Конохі.

Як видно з повідомлень, на околиці села є ліс зі стовпами та полянами для тренування, але там завжди дуже людно.

Аоба ж не хотів тренуватися на очах у стількох людей, нехай вони швидше всього і не помітять нічого дивного.

Незабаром він прийшов в тиху гаю, де почав неквапливо готуватися до пробіжки, коли раптом відчув на собі чийсь погляд.

Ой-ой-ою!

Хлопець спокійно розминувся, не подаючи уваги, але думки в його голові падали з шаленою швидкістю.

Слежка!

Неважко здогадатися, хто так сильно цікавиться ними...

Є лише два варіанти.

Або Ітон Моріно.

Або Юта Яманака.

Третього не дано!

Но...

Не зрозуміло, яка мета спостереження.

Просто проконтролювати вправу?

Или.

Дізнатися його реальний рівень?

Не суть.

Йому так і не можна подавати уваги.

Так само треба показати слабість тіла!

Адже справжні наміри сталакера ще не зрозумілий.

Обережність понад усе

Аоба таємно прийняв рішення і протяжно зітхнув, прямо як дрихлий стариган, який вийшов тряхнути кістками на свіжому повітрі.

Три хвилини він насолоджувався свіжим повітрям, так би мовити грудьми.

Потім.

Настала черга розминки.

Ступни...

Колені...

Зап'ястя...

Шея...

Спина...

***

У результаті одна лише разминка перед тренуванням зайняла щонайменше півгодини, а Аоба таємно регулювати фізичний стан і поступово робити своє тіло блідішим та потним.

Весь цей час він відчував, як таємний спостерігач стає трохи нетерплячим.

« Пора зробити пробіжку!» — у глибині очей хлопця перенесла зриву, після чого він плавно, крок за кроком почав набирати швидкість.

Шурх!

Водночас він відчував, як його погляд знову стає зосередженим і затуляє йому наскрізь.

Але під час розминки він розробив контрмери!

"Фух...фух ..." - поступово після трьох хвилин бігу, він почав блідіти, обливатися потім і важко дихати, наче вже був дуже близько до своєї межі.

"Фу-ву-Ух..." - незабаром Аоба зітхнув важче, ніж раніше, а його м'язи скувала суднорога і тіло відразу ж вяло осіло на землю.

«Фух, мало не помер!» — трохи відпочивавши головою молоде шінобі і продовжуючи плисти річкою поту...

***

Неподалік від місця пробіжки Аоби.

Очі Ітона Моріно швидко розширилися, і куточок рота дригнув.

"Чи все що?"

"Гребуні три хвилини?"

« Раджі цього я витратив півгодини?» — щиро скаржився командир підрозділу, таємно вирішивши більше ніколи не витрачати час на таке беззмістовне заняття, як спостереження за тренуваннями Аби.

https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno

Попередня главаНаступна глава