Увечері.
Боруто, виснажений, повернувся додому.
— Я дома...
- О, повернувся? Чув, ти сьогодні був у дідуся. Поел? — Посміхнувшись, запитав Наруто, який сидів на дивані.
Боруто кивнув.
— Угу. Бабусю, як завжди, готує чудово.
Він озирнувся і надув губи.
- Вона сьогодні знову не прийде?
Наруто важко зітхнув.
— Не говори так про маму. Вона Хокаґе, у неї дуже багато турбот...
— А що сказати про дідуся третього? — Боруто схрестив руки на грудях. — Я знаю, що майже кожного вечора третій Хокаґе був удома.
Наруто не знайшовся що відповісти і тільки пробурмотів:
— Ну, третій... Третій, звичайно, відрізнявся від інших Хокаґе...
— Пф-фут, — фиркнув Боруто, перебився і втік до своєї кімнати.
Наруто провів його поглядом і зітхнув. Потерпивши підборіддя, він встав і попрямував слідом.
Клинок.*
Увімкнувши світло, Наруто нахмурився і побачив, що син завалився прямо в вуличному взуття.
— Ты мився? Піжаму одягнув?
— Ладно-ладно, зараз йду... — Боруто, доставаючи піжму і прямуючи у ванну.
— Давай живіше! — Наруто зі сміхом легонько зайняв його під зад і додав: « Сьогодні п’ятниця, завтра й післязавтра у тебе вихідні. Посидимо, пограємо.
— О? Правда? Оце здорово! А дядько Курама теж буде?
Наруто не стримав усмішки.
Звісно. Виступимо загін отец-син. Цього тижня допоможе дядьку Курамі взяти ранг Володарю!
чудово!
***
Ніч. Кабінет в резиденції Хокаґе.
Хіната в важких окулярах з чорною оправою потерла перенесення. Її волосся, яке вона не розчісувала вже кілька днів, сплуталися. Поруч з нею, розгорбившись над столами завалених документами, сиділи виснажені Нара Шікаку, Наро Шикармару, Х’юга Неджі та Учиха Шіша.
Лише після того, як Юя Шікаку відійшов, він повністю зрозумів наскільки сильним був той чоловік.
Часто було так, що поки клан Нара шукав потрібну інформацію, Юя вже знаходив розв'язок. Залишилося лише дочекатися даних для підтвердження.
Хінати не мали такої потреби. Щоб вирішити це питання, їй потрібно було піднімати архіви, перевіритися з минулими прецедентами і довго думати про те, чи можна застосувати старе рішення. Це віднімало уйму час.
Юя ж, отримавши звіт, лише кидав на нього погляд і відразу розмашистував резолюцію.
Можливо, це було не ідеальне рішення, але воно завжди було найшвидшим.
Але проблема вирішена, а ризики приховані — десяте.
Будь - які можливі наслідки цього були відчутні у швидкому зростанні та розвитку села. Простіше кажучи, всі були зайняті зароблянням грошей і ніхто не мав часу звертати увагу на дрібні труднощі, адже час — це гроші.
І за обідом Коноха продовжувала розвиватися, проблеми не мали шансу проявитися.
Але коли Хінати прибули, економічний ріст сповільнився і з часом почало виринати дедалі більше проблем.
Тепер, майже через десять років, вона сама не поводилася. Зрештою Хінате довелося просити допомоги.
Батько і син Нара прибули, але й їхні зусилля виявились недостатньою. Хіната покликала Неджі, а потім перевела Шісуї з Абу, щоб він допомагав у адміністративних справах. Тільки так вдалося хоч якось стабілізувати ситуацію.
Звичайно, Хінати майже не мали часу на житло.
У перші роки після її вступу в посаду, завдяки п'ятирічному плану, який залишив Юя, все йшло гладко. Але наблизився десятий рік, і вже не залишалося сили для боротьби з папами.
У цей момент її телефон завибрував.
Вона дістала його. Повідомлення від абонента "Муж".
Наруто писав, що Боруто знову набідокурив, але дідусь все владнав. Далі йшли звичайні домашні новини і питання, коли вона повернеться. Дитина, очевидно, нудьгував за матір'ю.
Хіната зітхнула і відповіла лише: « Постараюся ».
Зрештою, така заклопотаність була не завжди. Перед ними були два вихідні дні, і перед ними завжди було багато справ. У свята все буде спокійніше, люди відпочивають і тому конфлікти з подіями стають меншими.
Хіната втомилася, повернувшись до документів.
Несподівано на екрані її комп’ютера вилилося повідомлення.
Вона зустрілялася. Її улюблений стример розпочав трансляцію.
А в її підписках був тільки один канал.
Так, це був домогосподар Наруто.
Хіната трохи збудилась, а потім стріміла. Наруто, Боруто і Курама у своїй фізичній формі грали рейтинговий матч.
З гучномовців доносилися їхні голоси.
— Дядя Курама, дядьку! Ворожий лісник на топі!
- А ти що робив, коли він йшов нагору? — Наруто не витримав.
— Я фармил ліс.
- Та щоб тебе...
— Ха-ха-Ха-хо!
На трансляції були веселощі й сміх. Хіната дивилася на них з теплою посмішкою і, залишивши стрим у якості фонового шуму, продовжувала працювати.
Так тривало до другої години ночі. Нарешті, коли вона розступилася з останнім документом, то потьмяніла від перенесення і подивилася на порожні місця, де ще нещодавно сиділи четверо її помічників.
Після того як Хіната пом’якшила затемнену пояску, вона зрозуміла, що йти додому вже немає ні сил, ні сенсу. Вона просто пройшла в змінну з кабінетом кімнату відпочинку і впала на ліжко.
Вона згадала, як вперше опинилася тут і з дитячою цікавістю запитала Юя, для чого ця кімната.
Він відповів, що це місце, де вона зможе відпочити, якщо встане від роботи.
У результаті те, що для нього було місцем для рідкісного відпочинку, для неї стало майже другим домом.
— Эх... — Зітхнула вона, закривши очі.
І в ту ж секунду заснула.
https://literna.net/uk/books/143-naruchu-ya-z-i-v-zolotii-frukt