Розділ 3.

Герміона дуже зраділа, коли поїхала додому! Нарешті вона закінчила першу півчекаю в цій сумній школі. Отже, кілька днів вона проведе в колі сім'ї і Джеймс пообіцяв подарувати щось цікаве. Вона дуже сумувала за батьками, тож зараз вона їде додому на паровозі і нічого не передбачала.

- Ось ти де! - Відчинилися двері в купі, і там з'явився якийсь учень із середніх курсів, начебто зі слізерін, а за ним якийсь хлопець з її факультету. - Ми прийшли поговорити. - Неприродно з радістю сказав хлопець і наставив паличку на неї. Але відразу ж вилетів, влітавши у свого товариша від магічного імпульсу.

- Ступефай, ступеш. - З кислим обличчям зробила магію Герміона. – Так... Як там казав Джеймс. Ага, інкарцеро. - Після чого затягла двох паралітиків в купі, і через 10 секунд "шмона" розбудила "розмовів". - Як вас звати, і як вам утилізувати? - Запитала вона, оклюменцією контролюючи вираз обличчя.

- Ти хоч знаєш, що з тобою буде бруднакровка? - Виплюнув слизеринець.

- Силенцио! - Зробила вона визгунена німим. - Отже, ось вам розклад, зараз я викину вас у вікно прикріпивши магічний маяк, вас забере одна цікава людина, після чого він достане з вас всю інформацію, звичайно після цього у вас не залишиться ні рук, ні ніг, ані чоловічих гідності, і вас в такому обрубаному вигляді доставлять до ваших батьків, потім на ваші очах точно також поріжуть і залишать у своїх домах. А якщо ваші доми сидять на джерелі, то принесуть вас у жертву для знищення вівтаря. І ваші землі відійдуть тим, хто заплатить більше. Або ви називаєте свої імена і ваших батьків просто оголосять війну, або я отримую більше кишенькових грошей в особисте користування. Мені до речі імпонують обидва варіанти, але якщо я вас викину у вікно, то мені прийде відсоток від ваших імен. - Вона говорила по-рівному, ніби щодня такі промови розповідає. Чому школярі серелі облич. - Ну або можете вибачитися, і тоді розійдемося світом, але знову ж таки це як за мною небажано, мені потрібні гроші для деяких випитувань.

- Я-я Едріан Пьюсі, ч-чистокровний в п'ятому поколення! Я вибачаюся! І більше не буду! - Зітхнув злизеринець коли дівчинка сняла немоту.

- Я Пітер Лорквурк, чистокровний в четвертому поколінні. Немає джерел! Приношу вибачення! - Когтевранець теж вибачився.

- Эх... але нехай. - І помахнула рукою, від чого з хлопців пропали мотузки, а їх самих випростало. - Візьміть свої татухи і провалюйте, не псуй мені більше настрою. Правда вас вже занесли до списку, і в випадку чого знають кого прибити першими. - І, помахаючи рукою, відкрила двері і виштовхувала хлопців. А ті просто здуріли від невербальній безпорадній магії від першої! - Ефухху! - Видихнула дівчинка, схопившись за вхідні ходуном серце! - Ці фільми про мафіозі жахливі! А чарівники вбогі і дримвові дегенерати! - Виручилася дівчинка.

                                    Кінець інтерлюдини.

                                              ***

  Загалом поки не було Герміони, перевірив простий ритуал, начебто звичайний очищаючий від ока. Але зіткнувся з тим, що ритуал хоч і був простим колом із десятком рун, але якийсь дебіл прив'язав його до визначеного часу банальною розставкою руну, так ще він там і приплів всяких сутостей за типом "Мати її магія" та іншу духоту. І через це в умовах, окрім простого напою магіЇ фігури чистилися всяка фігня по типу - пук, сренок, смик і все це у попелі припадкового під електрошоком. Загалом я як глянув в цю хірню, так і закрив, зараз у мене артефактика на пріоритетах.

  Але ритуалістика, той варіант що викладався в юності Дамбльдора ближче до шаманських завиванням, ніж до достовірної науки може далі все буде краще, але навіть так ця фігня з послуманаською обрядистикою виглядає херово.

  І нарешті приїхала Герміона! Ми зустрілися майже під вечір, десь о пів на п'яту, я якраз провів Грейнджерів через колону. Вона була рада, що її зустрічають і взагалі батькам. А ввечері здала мені двох "розумників" що прийшли « поговорити» із паличками наголо. А потім скаржилася на те, що фільми про мафіозі - це не найкращий посібник для методики ведення переговорів. На що я їй обіцяв прислати пошті захисних артефактів від будь-яких ударів у спину. А наступного дня святкували Різдво, де я вручив їй книжку-голема.

- Тільки пам'ятай, що він ніфіга не розумний, він просто буде хорошою інтелектуальною бібліотекою, щось розраховувати або проектувати замість тебе він ніколи не буде, для цього туди потрібно захоплювати або духу, чи душу. - Пояснюю їй.

- Я теж хочу вміти бачити магію. - Сказала вона, приймаючи подарунок. - Просто я в чарах не так сильно просунулась, а чари прояви показують все дуже розмито.

- Підростемо, постараємося навчити, ну а поки остання і основна функція копіювання займає близько хвилини на сто сімдесят сторінок. І благо старі книги і до сотні не завжди притягують, ну і я з горем навпіл навчив його складати зміст. Ну і в майбутньому можна буде змінити розташування книг невідомою мовою. Перекладати він взагалі не навчився, я намагався, але не доля. - Опочався я.

- Але навіть це чудовий подарунок, з яким я до кінця року скопіюю всю бібліотеку! - Вона посміхнулась. - А завтра сходимо у твій притулок, потрібно вивантажити книги.

  А ввечері наші батьки пішли на дорослу вечірку, де можна бухнути. А нас залишили самі вдома, де я та Герміон відкрили сиропчик, який був аж п’ять градусів!

                            На двадцять років у майбутнє!

                                Всі великі і можна!

 Ми з Герміоною валялися злегка п’яні і балакали по поцілунками. Після півгодини у мене була розпростувана сорочка і штани, а з Герміони були спустині колготки та розкололася блузка. Потім ми зібравши речі, пішли до неї в кімнату. По дорозі зайшли до ванної кімнати, де взяли дитячий крем...

  У її кімнаті ми нарешті повністю викрилися і забралися під ковдру! Коли я помітив, що вона перестала займатися і жирок відклався в потрібних місцях. І поки я цілував дівчину однією рукою ласкав підрослі груди, а іншою кишку над якою встиг з'явитися пушок, але через це вона розігрілася і мені довелося спускатися! Де мене відразу ж затискали в ніжки м'яких бедер, але я не залишаюся у боргу і поступово одна моя рука спустилася до її заднього входу. Але вона надто розігрілася, і ще одна стимуляція була їй тільки в радості!

  І притягнувши баночку крему я, добре змазавши її попку і свій пальчик вставив його відразу на половину з хорошою порцією крема, чого вистачає щоб Герміону пробив достатньо сильний оргазм. І я, пом'якшуючи її кіски, давав їй відпочити. Але невдовзі дівчина попросила добавки, а в попку з'явилося вже два паличка, через що довелося додати ще крему, але надлишок мастила дозволив Герміоні вільно і самостійно насаджуватися на два пальці, що у свою чергу змусила її знову бурно кончити. Потім вона відпочила і сплатила минетом ковтання.

                       Повернемося в минуле, до сьогодення.

У результаті Герміона тільки на передостанній день змогла вийти зі мною на прогулянку, всі інші дні вона проводила з батьками. І на цьому наполягав я, щоб вона не забувала своїх коренів, а потім ми розбирали все те, що вона насобирала в складі виручки. І багато чого потрібно було ремонтувати, благорепаро" судячи з усього бере образ цілого предмета зі світу і трансфігурує повітря в недосяжну матерію, ніякого маніпулювання з часом ні! Що підтверджують перші його згадки, як і дата його винаходу датоване 1250-х років.

  Герміона також сказала, що Німфадорі потрібно десь пожити влітку... а може і довше. І я почав ламати підручники, і ще Герміон замовив пошук ритуалів відрубаючого тіла та крові що знаходиться поза тілом, щоб ніхто не міг проклясти або знайти Німфадору. Герміони також потребують цього, бо живуть у школі середньовічних аристократів і там моральні норми середньовіччя. Отже, Герміона проникла в точку її волосся.

  Загалом я ще показав їй на прикладі як зачаровувати артефакти, брав шматочок срібла, робив з нього ланцюжок, провіщав магію, збільшував, вирізав руни-якорю, повернув розмір в норму і наклав чари. І після нового року обіцяв йому прислати амулет захисту із дорогоцінним камінням. Вона не питала про їхнє походження.

  Тож вона поїхала цілком з позитивним настрійом і копіювала апарат, що працював на магії.

                                                 ***

                                         Интерлюдия.

 Перспектива - Гаррічка.

- Привіт, хлопче. Це я, твоя хрещена фея і коротше, ось тобі подарунок на новий рік. - Я намагалася підбирати найгарніших курчат, тож цінуй їх.

  Журнали були англійською, італійською і ще якоюсь мовою Гаррі не знав. Але йому було соромно, але він хотів бачити голих дівчат. Подальша перевірка подарунків показала, що набір цукерок і дивний светр містять цілий комплект зелень, від простого ступіння до зеленого дружби. І тому що це подарунки від матері Рона, то зрозуміло на кого дружба зав’язана. Та й про зілля в одязі він прочитати встиг, ти пітнієш і зелені потрапляєш у тебе через шкіру, і навіть злегка забруднюючись проникає в легені. Отже, він позбувся записки і поклав їх у кучку до Рона, а светр зніс до ванної кімнати, де протримав воду, аж поки чари не перестали видавати наявність зелені.

   Зміна перспективи - Німфадор.

За поверненням до Хогвортс все пішло своїм чергою, але новий похід у виручку зародився дивною частиною інтер'єру. А саме моторошна книга з янтарними очима і обкладинкою із драконячої шкіри, і все це на тонких ніжках, якими вона листувала книгу під собою.

- Він... Зробив свою копію? - Запитала метаморф.

- Ага, дуже зручно, я вже третина стеллажу скопіювала за кілька годин, правда повинна сама приманювати нові книги. – Довольна... Ні, Герміона задоволена. - Ось тобі, проведи у віддаленому місці, можна тут, або в порожній клас. - Протянула вона аркуш.

- Що це? - Запитала Німфадора прийняв лист на якому був абзац тексту і малюнок незрозумілого чого.

- Ритуал відсічення плоті, робить будь-яку частину твого тіла, чи то це волосся, слина, жир, і інше непридатним для ритуалів. І раз ти не пам'ятаєш деяких походів до директора, то раджу його провести, взяла його з тієї книги - звернула вона на старий талмуд, - якщо хочеш перевірити.

- "Валенвудські ритуали для чистоти крові та магії".. Це, скільки їй років?

- Трохи більше двохсот п'ятдесят, але книга дуже корисна як виявилося, хоча деякі речі дикі, і схожі на те що роблять шамани в своїй практиці. - Скривалася дівчинка, хоча звучала так, ніби вона цитувала когось.

- Джеймс розповів? - Німфа посміхнулася.

- Ага, але я з ним погоджуюсь, точна ритуальна фігура з рунами і символами виглядає куди зрозуміліше, ніж підскоки, помахи віячем, та залюкання на певну зірку.

- Ну... Моя мама каже, що магія - це хороший контроль емоцій і чутливість до магії. З першим я трохи прогресую, а ось відчуття магії, мене ледве вистачає щоб зрозуміти, що реакція в зілля пройшла і пора додати новий інгредієнт, або припинити варіння. - Скуксикалася меморфориня.

Джеймс наглядає за магією, щоб більш успішне робити чари без палички, але я поки що лідую в цьому плані. - Сказала дівчинка, і змінила книгу на столі.

- И... Скільки неповних ти знаєш? - Аккуратно запитала Німфа.

- Так, люмус, протеґо, екскуро, тергео і телекінез, інсендіо та агуаменти, і паруочку атакуючих. Хоча люмус Джеймса — це атакуючий заклинання, і коли він зробив його руками, ми мало не осліпли. - Німфадору було завдано шкоди.

- Але як? Ти ж тільки до школи пішла! - Змутилась Німфа.

Джеймс бачив, що дитяче ядро зовсім не відрізняється від дорослого. Лише якщо воно велике і після викиду або коли викинете, то можете відчути своє тіло під час магічної втоми, а потім навчитися керувати магією. І ще він змушував мене медитувати, але через те що ядро постійно пульсує, випущеної магією керувати куди складніше. Довше часу проведеш в медитації. Ми витратили десь місяць на підбір початкового ритму розподілу магії для медитації. А взагалі він сказав, що чарівники самі вірили в те, ніби магія - це важко. А на ділі це не складно, але не всі заклинання можна перекласти на простий жест.

- Эх... А як там з квартиром? - Перевела вона тему.

- Ну, оселю у нас є, досить прості зали, залишилося трохи все влаштовувати і можна жити. Правда це притулок під землею, але в принципі там непогано. Та й влітку він там з'явиться красу. Там можна навіть чарувати, але не щось могутнє, так що якщо ти захочеш відразу влітку заселитися, то напевно буде можливо. - Відповіла Герміона.

- Далеко від міста?

- Ні, під одним парком притулок і недалеко від автобусної зупинки. - Знову змінила книгу.

- Зрозуміло... і довго ти так будеш копіювати? - Не знаючи, чим зайнятися і листуючи книжку з ритуалами запитала Німфадора.

- Судячи з теки, тут вісім тисяч триста сорок одна книга, потрібно п'ять повних днів для копіювання. За пару місяців справлюсь. - Герміона задумала.

- Розумники. - Пробурчала Німфа, зрештою вирішила провести ритуал відсічення плоті, вона помітила ще пару надпростих обрядів такого типу, але він діє тільки в перші години. Та й дивляться вони рівно так, як говорила кучерява, пошкрябати, стрибати, скасувати і стряхнути. І навіть Німфадора завагалася в їх ефективності.

    Зміна перспективи - Фэй Данбар.

Коли Гаррі Поттер Фей подружився з ним спочатку, то зовсім не дивився на того, ким його малювали в книжках. Але навіть так подружитися з ним було простіше, але складніше було з Уїзлі, це руде сімейство як п'явок присмоктувалися до хлопця, та все ж Данбар це хоча і не зовсім чистокровна сім"я, а входить в надійний союз ратуючої за чистоту магії, і це аж ніяк не те що мають на увазі більшість слізерінців. Чистота магії, це розвиток і чистота крові від проклять, і хоч їх всього пара десятків сімей, але цього вистачило, щоб затруїти близнюків, а з Роном вона розібралася сама. І хто ж знав, що найлегший невербальний конфундус так добре поєднув у переконанні рудого.

  І потім був Галовін, вона мало не обірвалася від вигляду троля, але Гаррі всіх врятував! Після цього Фей вирішила, що хлопець повинен вчитися і вивчити набір заклинань для запобігання простих махай з ним, які дівчинка помітила відразу, все ж батьки вчили її контролювати своє оточення. А після нового року вона повернулася в замок, де їх трійці явно штовхають на « страх» філософського каменю від "Зла".. Дамбльдор захищає камінь. Взагалі не смішно, будинки її навіть навчили заклинання "фулгурелі", закляття кишить в суперника танцюючі блискавки, а не смертельні, але краса цього вимовляння у тому, що воно летить не прямо в ціль, це заплутаний траєкторії. Після цього мета падає в нападі, і її можна легко знешкодити. Загалом Фей ніби на війну відправляли, дівчинка це розуміла, але було якось страшно.

  Але мама сказав, що коли вже вляпалася, то потрібно викрутятися!

     Зміна перспективи - Рон Уїзлі.

  Як же добре, що мама прислала кілька пачок цукерок! Я такий класний! Мабуть, це через те, що я добре вчу чари і після школи буду багато заробляти! Я такий класний! І цукерки смачні! Та й я чудовий.

                                   Кінець інтерлюдин.

                                               ***

  До лютого він заглибився у повну магічну теорію, яку можна було б зрозуміти на основі прочитаного написа. Отже, триста років тому чарівники ще намагалися внести розум для майбутнього покоління. І ось одна з головних теорій магії, що я знайшов. Чарівники — це нащадки фейрі, і якщо чарівник виховується в дусі високої духовності та близькості до природи, то він стає посередником астралу й світу духа. Тоді він стає оласканим... як би це не матерно... Ну, нехай буде "Мати її магія". І ці хлопці швидко прогресують, ростуть в силах, вони просто чудові шамани-ритуалісти, відчувають мир і працюють як вип'ють крапельку еліксиру удачі "Фелікс Феліц". Але з таким є один нюанс, вони можуть розчинятися у світі або поїхати кукушкою і піти від людей в природу, ставши друїдом, тобто духом рощів. А от ті, хто має планоморно вдосконалити свою магію та розум, розвиваються повільніше, але в результаті стають такими ж сильними, хоча й їх зв'язок з природою менший і "змарні" приходять не часто, а такі чарівники є частиною історії як сила, з якою слід рахуватися.

  І ось по довгому шляху я і хочу йти та вести Герміону, а то буду як ці фанфікові « вибрані» спілкуватися з духами, прагнути змінити свою природу на якусь звіринку, і трахати березку. Загалом я хочу залишитися людиною, і бути могутнім чарівником, якому буде похер на всі ці псевдо-ристотичні традиції що вигадали чаклуни. Навіть шоковані традиції, що описані в фандирах - це банальний випіндрик і шизофізова блажа глави пологів.

  У лютому я зробив півметрового голема сколопендри, точніше пару штук, одна їде по міській каналізації, а інша сидить в Темзі і збирає все цінне мотлох. І хоч я знову міг обміняти фунти на галеони, але золото і срібло було необхідно, як і дорогоцінні камені, бо магія звізець витратна фігня. Отже, галеони на товари, дрібнички на артеріоти і ... артефакти.

  І в березні остання трата галеонів на матеріали для големів обкутнулася горкою усілякого, цінного ламану і багато чого... Все це треба було купити в спирті, включаючи големів. Бо доторкати це руками, навіть після чистих засобів не хотілося. Залишилося знайти чари щодо чистоти сплаву, і можна буде навчитися чистити, а точніше розділити метали.

  Також полістав старі підручники знайшов просту ілюзію для будинку, і тепер в моїх підземельах не об'ємна ілюзія як у залі Хогвортса, але дивитьсяться як скляна стеля. Так що в моєму підземеллї було досить комфортно, тому що записав ілюзію ясного неба, як денного, так і нічного. І це було важко зробити в Британії.

  Загалом я розвивався, готувався до екзаменів, все було чудово, і у мене життя була прекрасна, я навіть від нудьги зробив анімований килим з руним коло вибухом, але він зарядиться тільки від високого фону магії. Та й не почне зарядку без маленького камушка-накопелю. А тепер анімація, шикарна, там маг випускає товсту блискавку у гоблінів, тролів і кентаврів. Загалом, виглядає досить непогано, але він для подарунків "добрим" людям. Так і запилення у килима відбувається протягом кількох тижнів, так що всі миттєві проявили небезпеку по типу шкідливих відходів, і дзеркала з однойменною назвою не розпізнають їх як загрозу. Так що я просто вчився.

                                                ***

                                          Интерлюдия.

      Перспектива - Гарріка.

 Лише через два тижні близнюки задумаюсь, що вони збудили свого брата у лікарняному крило, але навіть так Рон із власної самозакоханості та самовпевненості дав йому цукерку на дружбу зміг просунутися в чарах! Хоча в інших галузях він як був недалим, так і залишився. А Гаррі прогулювався пару разів по замку під мантією-невидимкою, яку йому повернув явно директор, і змовка що він попросив її перед нещасним "випромінюючим" була не найрадісніша. Те дивне дзеркало, що спершу показало батькам, а потім показав його дорослим у віддаленому будинку під чарами. І останнє йому подобалося, подобається те що в майбутньому він може жити спокійно, далеко від цієї дивної марноти.

  Але в останній день Дамбльдора мало не обірвалася від появи його спиною! Той сказав якусь нісенітницю про шкоду ілюзій та фантазії, і інше, після чого пообіцяв прибрати небезпечний артефакт зі школи. Питання, навіщо дзеркало було тут? Взагалі після активного заняття магією думати стало легше, хоч шрам прокляття відтягував магія до голови, ніж промив йому мозок від сміття, хоча іноді це боляче. Так що все йшло своїм чергуванням до восьмого березня.

- "Короче, я не пам'ятаю хлопця ти там, або дівка, так що ось тобі подарунок на « всесвітній жіночий день», ритуал дозволить тобі захищатися від проклять, які можуть тебе повісити через волосся, кров і всю пакість що з тебе впаде. Радій! Адже я не тільки пропилю нерви, але й дбаю за тебе! - І Гаррі спав з цим листом перед Фей.

- У тебе є фея хрещена? Я думала це казка... - Здивована дівчина.

- Я сам не знаю, просто час від часу надсилає поради або ось-таки дрібниці. Але в основному марення. - Сказав Гаррі.

- Це не дрібниця, а дуже сильний ритуал, і не у кожної чистокровної сім'ї є подібний. - Справді сказала Фэй. - У моєї сім'ї є схожий, але такий, щоб раз на місяць проводити немає і срібний пил за дрібним контуром... Не проти, якщо я собі перепишу?

- Ага, тільки де мені ось тепер взяти цей срібний пил? – Задумався Гаррі.

- Зітри пару шеклів, тут максимум десяток піде. – Передклала Фэй. - Я завтра знайду тобі потрібні закляття для цього.

- Ага... - Пригнав Гаррі від ще однієї підлянки в житті.

- Та годі тобі, подумаєш, обережніше потрібно бути. - Потиснула шатеня з хвостиком. - Дивись-дивіться! Герміона йде! - Зашепотіла дівчинка, показуючи на ворушену кучеряву дівчинку, на яку дивилися багато людей, і деякі з опалів. - Ти ж чув, що вона ніби чарує без палички і балакає двох п'ятикурників у поїзді на Різдво. І ніби як парочка сімей тепер злегка на бойовому положенні.

- Ну, вона найкраща учениця першого курсу навіть серед когтевіруна, так що думаю вона може. - Потиснув плечима Гаррі.

- Вона тепер завидна наречена, але кажуть що вона хоч і маглороджена, що хоча й плюс, тому що її чиста кров, а за нею хтось стоїть, і в Хогвортсі її тримає тільки договір, який дійсний до п'ятого курсу. - П'янте Фэй.

- Як же у вас тут все заплутано. — Пожалкувався Гаррі, у якого вже точно вкоренилася мрія про прихований будиночок у глушині під чарами непомітності.

- А ще кажуть, що у неї під мантією мало чи не фортеця з амулетів. І таке маглородженці не дійдуть, просто через вартість. - Повідомила вона.

- Думаєш, а мені можна купити таку фортецю? - Поцікавився Гаррі.

- Це потрібно замовляти індивідуально... а єдиний хто може зробити таке це гільдія артефастерів, або знайомі Герміони. - Про щось замислилася Фей.

   Зміна перспективи - Герміона.

Великий браслет на передпліччі, лівому і правому, на зап'ястях, та на голеніх, і благо їх прихованою плівкою, а то б була як східна дівчина, в браслетах і прощій мишурі, але так, чари підгонки і вони майже не відчуваються. Ну як вишенка на тортіку стильна жилетка, пошита рунами з золота, ну і купа дрібних самоцвітів із чарами накопичення.

  Герміона навіть перевірила всю цю мішуру в виручку навісивши на манекен, і браслети ставлять різні щити, крім протего, наприклад місячний щит, що матеріалізовував прокляття та змушував їх смердючою житкою стікати на землю. І це вже продемонструвала Німфадора, не захист, а прокляття.

  І ходити в цьому було дивно, начебто і не відчувається, але раз на місяць доводилося зливати одну п'яту резерву на роботу пасивного захисту. І тепер єдина проблема - це зілля, але тут можна обійтися заклинаннями. Тільки через цю магічну « гірлянди» вона привернула увагу декана.

- Хмм, цікава робота, стара школа, але дуже надійна, а чари накладені надзвичайно рівно і гармонійно — Примовив професор Флітвік зробивши довгий диригентський змахувати на захист. - Було б цікаво поспілкуватися з майстром, просто давно не бачив такої точної підгонки чар, а каскадна активація вирішує деяку не сутичку деяких захисних чарок.

- Якщо хочете, можу передати лист і, якщо він уподобиться, відповісте... вона людина своєрідна. - Відповіла дівчинка.

- Так, розумію, це ж потрібно було бути таким педантом, щоб кожен контур так вирівнювати! - Доброго усміхнувся професор. - Відразу видно, що людина дуже захоплена. А з приводу листа, думаю - це потерпати в кінці року передам.

  Після чого Герміона перевірила себе на всілякі підходи, але нічого не знайшла і вияв чари нічого зайвого не виявив. Вона заскочила на кухню і набрала кошик їжі, та поїхала в виручку. Там вона спокійно може відтворювати нові заклинання, і продовжувати копіювати бібліотеку. І так, виклик простої бібліотеки викликає поточну бібліотеку з набагато меншою кількістю книг. Дивлячись на які, вона заздрила голому і його швидкості запам'ятовування, так що з березня вона почала пророблювати свій проект... який дійсно повинен затягтися років на п'ять. Я мріяла про діадему Кандіди Когтевран, яка відповідала всім вимогам. А ще я думала, де взяти сапфіров, бо вони ідеально підходять для роботи з розумом, а на малюнку з Кандидою сапфир завбільшки з перепилене яйце... І це засмучувало. Але вона згадала як Джеймс говорив про трансмутацію і те, що перетворення - це часткова спроба замінити повну зміну та трансформацію матерії. Через це дівчина почала вивчати староанглійську мову.

                                     Кінець інтерлюдини.

                                              ***

  До маю закінчив омут пам'яті, довелося добре попрацювати над даними чарами і рунами, і роботу артефакту була цікавою. Він перетворив просту ключову воду на псевдо-рідкість з енергетичним відтінком ментальної енергії сплячої людини. Завдяки цьому людина може спокійно поринути в спогади. І як же я радів, що чари по стисненню пам'яті діють навіть на простих людей, так що я зміг переглядати свої спогади в поз п"ятяного оленя...

  І я відчув потребу енергії, тому мусив заглибитися у рунологію і шукати способи конвертації блискавки в магію. У результаті знайшли тільки відбиття руну блискавки. Але саме це і працювало, що у свою чергу відтягнуло мене в розуміння рун та їх відображення, але по цій стежці руїнології я мав мало чого. Але тепер я почав будувати ветряк, покритий рунами, що приховає його від людських очей, але він буде постачати мій бункер електриком, який буде конвертуватися у магію. Це мало, але це буде компенсувати витрати на накопичувача в бункері для підтримки захисту і іншого що я тут накрутив.

  І матеріали для будівництва я крав з автомобільної звалища за допомогою чарівного зменшення. А решта робив за допомогою зміни та лінійки з рівнем і транспортіром. Загалом зібравши 20 - метровий гілка, який видно тільки в справжньому зору та тваринному оці, я заспокоївся. Шкода, що створення магічної сонячної батареї - це не мій рівень. І не для Британії це справа.

 І я все ж сходив до Грінготс і поміняв нову партію фунтів на галеони. Які відразу ж і витратив для замовлення фіалів зі старими та старіми мовами, давній шумерський, він же акадську, старі перські наріччя, загалом тисяча галеонів стразу ж пішла, в той самий день, а фінали з курсом навчання пришлють сови, вірніше пришуть сову із оповіщенням, після чого я заберу посилку особисто. Потрібно було ще деякі прикраси продати, щоб вистачило на староанглійську.

  Тому в середині травня я почав вчитися не тільки рунології, але і новими мовами, що було досить веселим, всі навколо тебе говорили: "Шлюбше дельме, співали буліме", а ти це все розумів, і з кожним сеансом все краще й ліпше. Правда для цього довелося по півтори години на день стояти раку. Але навіть так я вивчу нову мову на рівні носія за кілька місяців!

  І почав я з староанглійського, щоб зрозуміти те що писали за часів засновників. А те, що я знаю достатньо старих мов, щоб вивчити їх трохи пізніше, тому що мені потрібно хоча б « заразні» знання. Тим більше Герміона скопіювала всю бібліотеку, і навчити мені було що, особливо коли вона привезе копіюючу книжку. Правда, я мало вловився, бо мені знову довелося продати частину збірок безробіток з каналізації. З річки я виловив небагато, лише п'ять кіло цінного лам. А ось каналізація раділа більше, адже скільки всього дівчата зливають у раковини та туалети, і це скарб не поспішає бігти в річку, застряючи в калових масах. І вже ці "деньги" у дорогоцінному еквіваленті пахнуть.

  Отже, насобирив комплект реалізував його в скупці отримавши чотириста галеонів і знову спустив їх на матеріали для нової копіювальної книги. І до приїзду Герміони я її закінчив, і навчати її як першу книгу не став, всі інструкції передасть іншим голим.

                                               ***

                                       Интерлюдия.

    Перспектива - Гаррі.

 Гаррі їхав на паровозі додому, Фей забрали батьки з Хогсміда і разом із ним поїхав один Рон. І хоча Гаррі хотів чимось радіти і тішитися так само, як Рону, але після проведення ритуалу відсидіти перед від'їздом - це одержимість пропало. Загалом до кінця подорожі Гаррі зовсім відійшов від наведених чар.

  Навіть дядько Вернон, що забирав Гаррі з вокзалу бачачи не найвеселіше обличчя Гарі мовчав. Після цього його відправили до нової кімнати, яка була складом зламаних іграшок Дадлі.

 Стук-тук! У вікно постукали, а точніше постукав лист. Гаррі відкрив вікно і лист просто шлепнулося на підлогу, і більше нічого не сталося. Гаррі хотів перевірити лист на зілля, але згадав про чари нагляду, так що просто розгорнув його олівцями.

- Привіт лопух! Це я, твоя хрещена фея, і я рада повідомити тобі, що ти можеш готувати дупу для моєї туфельки!» - Гаррі і забув про цю загрозу. - « Але ти можеш змінитись, на другому аркуші є ритуал відчистки тушки зілля, але оскільки ти дурник, то обряд виведе зеленим шляхом. Тож приготуйся обігрітися і осушатися! Рітуал проводі де-небудь в парку, далеко від чужих поглядів. Ну і паличкою не користуйся, просто вклади у фігуру магію вручну. Удачі, і термін тобі тиждень, інакше туфелька буде в твоїй дупі!!"

  Гаррі відразу повірив, бо тільки цей невідомий ставитися до нього так. Але цей чудовий ритуал виявився простим, але він потребує звістки про магію і його можна самодостатно зробити, коли вона проходить через свою магічну силу. Але для цього потрібно навчитися її випускати без палички! Чого Гаррі не вміє! А затримати туфлю в дупі він дуже не хотів!

                                   Кінець інтерлюдини.

 Увечері після зустрічі з Герміоною та її батьками, потім довелося зустрічати Німфадору на зупинці і вести її у сховище, ця гаїна навіть не хотіла провести вдома день. І що я захистив притулок і від сов, і її знайти через цих пернатих гадів не вийде. Ну і ритуал відсічення вона провела.

- Так, фігурки бачиш? - Я наказую на міні- големи, і вона киває. - Їх тут кілька сотень по всьому комплексу, і якщо спробуєш зайти в закриті приміщення, то вони тебе паралізують та зв'яжуть, й будуть тикати купою голок з отрутою до тих пір, поки я не прийду.

- Це... Якось моторошно, але справедливо. - Скуксикалася Німфа. - Але тут круто до речі, красива стеля. – Кивала метаморф.

- Дякую, просто елементарні чари будівництва, трансфігурація і руни. - Відповідай. - До речі, як там дослідження твого дару? - Дивлюся на дівчину.

- Ну... Я думала ти мені допоможеш, а так я политала пару старих трактатів, але кілька мов я не розумію, і староанглійська дається не дуже добре. - Покорилася вона. - Але якщо я зараз буду тут, то ми напевно просунемося в цій справі! - Вона мене підкріпила.

- Ти хоча б перетворення практикувала? І бажано не потворне обличчя, а перетворення в інших людей. Хоча тіло можна змінювати для збільшення фізичних показників. Але це потім, вже вечір, а у мене і так багато справ. Але якщо хочеш мене спокусити своїм тілом, то я згоден подивитися.

- Що? Ні! Вали давай уже! І тут поїсти, є що? - Запитала вона.

- Эх... Завтра сходимо і поповним запас їжі. Ти сподіваюся не збираєшся бути нахлебницею? А то поставлю натурою відробляти! - І роблю ручкою Жамк-жамк!

- Ну... раз сюди сови не прилетять, то ... Обміняєш мені галеони на фунти? - Подивилася вона на мене великими очима... І в її випадку - це буквально.

- Ага, шафа для продуктів там, твоя спальня за тією дверима, побачимося завтра. - Попрощаючись з дівчиною в Літтл Вінінг, треба передати лист очкостому і все ж таки умудрився схопити зелений.

                                             ***

                                    Интерлюдия.

  Перспектива - Німфадори.

- Як влаштувалася рідна? - М'яко запитала мама через дзеркало.

- Ну, тут непогано, дивись які тут стелі! - Німфадора повернула дзеркальце і показала м'які бежеві стіни та «прозору » стелю. - І це ілюзія, тому що ми під землею, Герміона та Джеймс сказали, що це необхідно для того, щоб відчувати себе комфортніше в землі. Итак... і годувати мене безкоштовно не будуть... - Дурашливо посміхнулася Німфадору. - Але тут є кухня і завтра він обміняє мені галеони на фунти для покупки продуктів. Але взагалі тут непогано... Хоча ці діти дивні.

- Так, хоча вони допоможуть тобі стати сильною чарівницею, головне не лінуватися, адже вони вже більші за тебе... Ох Мерлин! Це ніби Мерлін і Моргана, адже мало хто в їхньому віці здатен на таке, а деякі мають рацію, у нашому суспільстві поважають силу, і тобі краще стати сильною. І зробити це за пару років, і раз у цьому підземеллі можеш чарувати, то практикуй цілими днями, вчи нові закляття, попроси доступ до їх бібліотеки... І шкода, що таку книгу як у них замовляти небезпечно, бо майстра можуть і передавати записи. - Андромеда зіпсувалася.

- Ну... тут є бібліотека, але мене туди не пустять. - Розповіла Німфа. - У всякому разі поки.

- Думаю з часом пустять, а поки відпочивай, і сиди тихо, сова від аврората вже приходила з пропозицією про роботу. - Нахмурилася мати.

- Эх... Ладно ааххх! - Зевнула вона. - На добраніч мама.

- На добраніч дочка. - Мати усміхнулася м'яко, і дзеркала погасло, ставши просто дзеркалом.

    Перспектива - Гаррічка.

- Вийшло! - Невіруще прошепотів Гаррі, коли він зміг магію зсунути олівець! Він цілу ніч напружувався щоб домогтися цього результату! І навіть зміг трохи відчути свою магію! - Тепер залишилося знайти вапно і напоїти її магією, і якось улизнути в парк. - Гаррі не дуже хотів мати зайві предмети у своєму тілі, і тепер він точно відчистить своє тіло від зайвих пакостей!

                              Кінець інтерлюдини.

                                          ***

  Звівши Герміону наступного дня на діагностику я повністю заспокоївся, потім все якось завертілося, ми демонстрували свої успіхи і успіх у магії, і через тиждень вона вкаїла у Францію на відпочинок з сім'єю, майже на цілий місяць...

- Слухай... як ви запам'ятовуєте стільки заклинань? - Пожалкувала Німфа, коли я готувався замкнути прохід до омуту пам'яті.

Герміони мають супер-пам'ять, а у мене - дивак, тому я не маю нічого спільного з Ґерміноном. Але чудова координація і реакція. – Кивав я.

- Від скромності ви точно не поворухнете. - Скривилась синя.

- До речі ось. - Зі своєї сумки дістав свої шкільні підручники з четвертого до шостого класу. - Прочитай і виконуй завдання з книжки з математики, соціології та біології. Це дитяча програма, і така мудра та стара діви як ти впоратися з цим за кілька місяців. - Я їй посміхаюся.

- Ты... Жартуєш так? Та тут же, навіщо мені це? - Знуталася чорна.

- Суфікс кругозір є важливою частиною для повного розуміння світу і його роботи, без цієї інформації ти будеш маглом з паличкою! - Після цих слів направляю руку в стіну, створюю три перетинні трикутники, що утворюють "Інсендіо" і як з люмусом у мене вийшов нехильний вогнемет! Що дуже здивувало дівчину. - Бачиш? Зможеш так само, значить ти вже на шляху до сили.

- Це що в біса таке було? – Вражалась червона.

- Інсендіо, безкоштовний інсендіо. Струмені полум'я можуть бути й сильнішими, але не хочу копати стіну. - Потисную плечима.

- ... - Вона плаксиво подивилася на мене, як на виверга і тирана, через що я стаю паличку та каструльку слабенький «бабіліус» це типу шокера в дупу. – Ай! За що?

- Бери книжки і йди, вчись! Через тиждень у тебе іспит, загалом я зайнятий, не доставай мене. - І зачиняю двері в приміщення.

- Э! Ээе!? - Почувся переляканий крик, і через пару годин обличчям в тазіці я вийшов, забравши уроки з собою, ну і застав дівчину що сидить за столом. - Це точно дитяча програма?

- Ага, а тепер пішли в магазин... і сподіваюся ти готувати умієш? - Дивлюся на дівчину.

- Ну... якщо тільки не багато. - Вильнула поглядом.

- Давай двадцять галеонів і отримаєш сотку фунтів на витрати. - І ми зганяли в супермаркет, купили все що легко готувати: макаронів, спагеті, фарш, цибулю, соуси і майонез, та підлогу кивків вареного м'яса. Ну і солодощів для мозку.

                                            ***

                                Интерлюдия.

   Перспектива – Дамбльдор.

- І підведемо підсумки, в плані є маленькі шорохуватості, такі як маленька Фей, і впливати на неї буде складно, але нічого критичного. Але шкода, що Том мав більше запасних варіантів ніж я думав. - Він розмовляв із своїм феніком. - Так, а тепер давай підберемо нового викладача ЗОТІ... Потрібна якась відома, але бездарна фігура, хм, на кого у мене там є комупромат? - Його погляд впав на герб Гриффіндора. - Лев, лев, лів... Так!  Гілдерою Локхарт, цей сміливий лев! Хех, це буде смішно. - Дамбльдор розселився, а його фенікс похитав головою, бо період життя феніксів сотня років, не так як у нього три роки, але все через те, що людина перед ним зробив його відводом для проклять що спалює їх з кожним переродженням.

   Зміна перспективи - Гаррі.

 Цілих чотири дні Гаррі витратив на збирання і начебто напої її магії. Потім ще дві години на те щоб розкреслити ритуал як в інструкції, і все через те, що йому останні два дні надсилають туфлю п'ятидесятого розміру! Тому він зараз сидить в кущах парку після ритуалу, мало того, що він пропотів бурхливим і їдким потім, так ще у нього скручило живіт майже відразу після обряду. Через годину, як біль скінчився він подивився на кольорові відходи життєдіяльності, і це дало йому зрозуміти, що тепер він чистий! Але ритуал просто жахливий! Добре ще вистачило футболки щоб стерти піт, а потім він зміг прийняти душ ... і наступного дня туфельки не прийшло! Зате була записка.

- « Тіпа молодець, виправився раніше, ніж фея хрещена очікувала. А тепер візьми просту ручку і випишіть усі закляття в тетрадь та запиши їх так само як і прокльони, що вивчав факультатично. Копі знання, відтаюй закляття і вчи прості предмети за типом математики та англійської, а то будеш як твій батя дармоїд. Я взагалі поражаюсь як у такого мудака виріс порядний син, я взагалі спочатку думала, що Дадлі це ти, типу вони схожі з вчинками, такий же дармоїд і хуліган. Але ні, мабуть порядність твоєї матері передалась і тобі. Якщо припружаться Уїзлі, гони їх нахер, я б і сама їх прибила, але лень.» - було в записці.

  Гаррі і сам не хотів до Уїзлі, а до Фей в гості не потрапити, бо батьки будуть проти неї, вона й так ризикує, дружить з ним. Ну а ще його відрубали новини про те, що його батько не був святим, а був як Дадлі... і Гаррі не хотів бути як кузен, він взагалі хоче спокою та магії. Ну і те що Рон говорив про електроприбори брехня, Гаррі вже використовував олівець для перемикання музики в зламаному плеєрі що залишився від Дадлі. Там немає пари кнопок, і перемотування не працює, але в цілому програвач працює! Шкода батарейки рідко вдається отримати.

                                  Кінець інтерлюдини.

                                               ***

  Німфадора має нехлих таких шило в дупі, вже через три дні я знайшов її паралізованою в оточенні десятків маленьких космо-мужиків.

- Ну і чого ти поперлася до омуту пам'яті? Я ж казав, що він закритий і уроки з мовами я забираю. - Приселення я на корточки поруч з метаморфом якого непогано перекосило. - Ща я тебе почищу від отрути, тільки метод комплексний, так що не заздрю я тобі. - І відтягнув її в « екологічний» зал, де розділи його до білизни і накреслити навколо неї поки єдиний очищувальний ритуал, і вже через хвилину вона почервоніла та почала пітіти, а ще за мить вона з гнівом пішла у туалет.

- Що за паскудний ритуал? І взагалі я просто одним оком подивилася, а вони як вистрибують! - Жала дівчина в одному рушнику.

- Угу, і ти випадково викрила засмаглі чари на дверях. Загалом продовжуй навчання, ну а я піду далі вчити мову. - Я похитав головою, тому що навіть бібліотеку відкрив, хоча вона зі старих підручників, але досить інформативних, так би мовити тут працювало правило: "Раніше було краще".

  Навчання староанглійського йшло швидко, оскільки матеріалу для практики було занадто багато, і ритуал очищення що підкинув Гарріку я дізнався зі старої книжиці. І зі старих книжок я і дізнався про такі речі як закони пологів, які багато плутають та приписують до законів магії! А магія має лише деякі обмеження, але не закони. І це блін у книжці про магічне суспільство, в книзі під назвою "Мир магії, введення".

  В результаті цілий місяць проходив мирно, Німфадора чудала, я вчився, ми ще раз грали в магічну битву перекидаючись жалюгідними. Потім відробляли закляття біля бойового типу, я більше глибоко пішов в рунічну магію, і вона чудова тим що не залежить від фаз Місяця та дрейдяни. Деякі ритуали залежать від зовнішніх факторів, але навіть на такі є свої постійні аналогії між ритуалами.

  Також я дізнався, що авіалінії концептуально не відрізнялися від часів стародавнього Риму, хіба що в південних країнах через свої школи магії марки. Але ось для метел накладання чар ще геморой! Загалом дерево спочатку розділялося на три частини, дві зовнішні, і центральний стрижень, на стержень накладалося ціла купа рун якорей, після було проведено з десяток чарів, серед яких немає чар комфорту для промежини. Що не сказати про килими, які і були прототипами польотів. І ось для килимів чари набагато легше, п'ятик геометричних фігур, три десятка рун, і ось у нас на руках льотний засіб зментальним управлінням. Так що я зробив дві жилетки з чарами польоту!

- Ну як? - Запитав я Німфадору, пролітаючи поруч з нею в позі лотоса.

- Ти ж знаєш, що в Британії заборонено будь-які льотні засоби крім мітел? - Подивилася на мене заборгована мемоморіня.

- Якщо чарівнику не дозволятиме займатися магією і робити прогрес, він не буде відрізнятися від простого з паличкою! Так що майже всі закони міністерства йдуть нафіг. - Махонув я лапкою. - Ти до речі хочеш літати зі мною під відвідомою уваги? - Протягнув їй шкіряну жилетку, зібрану за допомогою чар вічного склеювання.

- А давай! - Загорілася дівчина, і ми вже в сутінках полетіли до міста!

- Полетіли наркодилери грабувати? - Я їй зрадив.

- Що? Эээ... - Зависла вона в повітрі.

- Плачу десять тисяч фунтів! - Кидаю найжирніший аргумент.

- Так! Куди летим? - Швидко погодилася вона.

- В райони навколо центру, там завжди купа шпани, якої завжди щось відомо. - І новий вхід з конфундусом і невидимою швидкістю вийшов куди м'якше, але прибутковіше! А зверху поливали обливейтом.

- І з двохсот тисяч мені тільки десять? - Напилася дівчина.

- Ти хоч знаєш скільки магічні опитування коштують? А скільки матеріалів, це просто жувати! А ще не всі беруть фунти, а срані гобліни не хочуть міняти більше тисячі разів на півроку. – Сетвал я.

- Так-так, я бачила гору скарбів в майстерні. - Закотила вона очі.

- Це матеріали для артефактів, і тільки частина можна продати. А тобі 10 тисяч вистачить дуже і на довго. І половину ти можеш обміняти на тисячу галеонів, що знову тобі вистачить на рік комфортного життя.

- Ну... так-то це так...

- А якщо хочеш грошей зверху обмовленого, то завжди можеш ходити тут напівголою і за це я буду давати тобі по двадцять фунтів на годину! - Посміхаюся їй.

- Пошляк! Я все Герміоне розповім! - Почервоніла дівчина.

- Так-так, і з приводу свічки телесами, пішли в ритуальний зал, будемо дивитися що видасть ритуал аналізу при роботі твого дара, так що з одягу на тобі повинна бути тільки та безрозмірна бавовняна футболка. - Посміхаюся їй.

- А навіщо його проводити так пізно? - Змутилася вона.

- Щоб після ритуалу ти була зовсім втомлена і не змогла ухилитися від заклинання прибирання і твоя футболка розчинилася б. - Роблю вигляд пай хлопчика.

- Засранець. - Констатувала вона, але в результаті вона прийшла у ритуальний зал де я магічним крейдом намалював ритуал схожий на вісімку з великим і малим колом. - І що мені робити?

Зараз я запущу ритуал і по опису, що ти робиш про твоє тіло. І я хочу подивитися, як ви робите магію в момент трансформації. – Ну... Я трохи пижу, тому що я чітко бачу її простий вид енергетичної конструкт у вигляді спіралі від тіла в магічний початок до якоїсь складки.

- І що мені робити? В кого перетворюватися? - Поцікавилася дівчиною.

- Так... Стривай, я запускаю ритуал. - Після вимови ключа-фразу вливаючи магію у ритуал. – Нус... Тепер зроби талію вже, груди на два розміру більше, і бедра ширше, ну й так само попку більше. - Вона хмикнула і виконала вимоги. - Ага, а тепер стягни футболку ось-так. - Я показав у своєму прикладі.

- Ну ти гад! - Усміхнулася дівчина, показавши дуже сексуальну фігуру, яку обтягувала футболка.

- Чудово! Ритуал працює, ну і ти дуже еротична. - Кивав я, приймаючи набір образів. - А тепер перевернися до своєї версії 13 років.

- Це... буде важче, але здійснимо. - Дівчина прикрила очі, здула вдосконалення і мабуть напружила пам'ять. Після чого почалася перетворення, і я зміг спостерігати за роботою просторової кишені, те як у справжньому зору дивитися перемінення плоті на енергію. - Як дивно. - Захитнулася вона.

- Зате я зміг проглянути як працював твій дар, конкречники це мені не дало, але я хоча б міг розглянути його роботу, ну і побачив рідку фігуру дівчини. – Кивав я. - А взагалі ритуал цікавий, він як би у м'якій формі транслює оператору свідчення фізіології пацієнта.

- Так-так, збоченець ти просто. - Закотила вона очі.

- Ні, я просто хлопець у якого йде статеве дозрівання. - Відбрехався я.

- Щось я не пригадую таких стурбованих в Хогвортсі. - Скептично сказала.

- Ага, у вас, напевно, там або масштабний ритуал, або зіллями глушт. Інакше я не зрозумію, як у вашій школі-інтернаті всі не перетрахалися. - Кажу я, а вона замислилася.

- Хмм, а адже і справді я не чула жодного випадку сексу в замку та на його території. - Видала вона. - Максимум поцілунки і за ручки трималися... навіть коли відокремлювалися в уных старост.

- А ти звідки знаєш? - Дивлюся на неї з посмішкою.

- Ну... - Вона приклала руку до стіни, і та змінила колір як хамелеон. - Я якось отримала доступ до ванної, але туди нагнули несподівані гості.

- Хех! А ти хоч би теребонякала в школі, чи це тебе наганяло тільки вдома? - Стало цікаво.

- Взагалі-то про таких дівчат, непристойно питати! - Змутилася вона.

- Ясно, а Герміони лібідо прокидалося після приїзду зі школи. – Кивав я. - Але в школі вона пригадувала тільки поцілунки, а про бичування навіть не задумувалася.

- Отже засновники продумали і цей момент, і, напевно, там діє якийсь ритуал. - Угодила Німфадора.

- Эх, ладно, давай роздягайся, і я піду додому.

- Ага... - Тільки потягнулася до полиць футболки, які задумалися Німфадору, але - ЕЙ! Ти зовсім здурів!

- Так! - Кивнув я. - Але жарти жартами, але я дійсно піду додому. Так що не нудьгуй.

  А коли повернулася Герміона, це стало ще приємнішим! Для початку наші льотні жилетки можна використовувати з різною силою тяги, і зробивши нас в три легші ми вечорами грали у догоню по дахах Лондона, а навіть ловить злочинців граючи в « героїв». Що дуже подобалося дівчатам. А вдень ми вчилися чарам і постійно трансфігурації, та змінюванні речей. Зачаровуючи Герміона, вона почала робити все можливе для того, щоб накладати щось на предмети. І це завдяки добре розвиненому образному мисленню, що як я колись казав є дуже важливим для чарівника.

  І ось його в подальшому можна розвивати чарами ілюзій! Але для їх застосування потрібні заняття окупацією, що ми також відробляли, розвиваючи такий тип мислення. Так само ми дізналися, що зілля також чудово діє на простих людей, і люди взагалі не завдають шкоди походженню поруч магами та магічними насиченими місцями. Отже, довелося робити артефакт схожий на дубинку поліцейських з фільму Сталіно "Рарушник" який до речі не вийшов. Ця кийка з гарантією вирубала людину на дві години, і ми використовували її для нагляду над будинком Герміони не спрацювали, вона могла приспати батьків для запалення батьківським курсом лікувальних зеленій. Оскільки вони вірять у магію, то сумніваються в такому виду медицини. Як ефект мої та її батьки зовні пом’якшили, а їхнє здоров'я стало міцнішим.

  Я взагалі дуже підозрюю, що в каноні їй промили мізки, щоб вона віддалася від батьків, адже насправді вона їх сильно любить! Загалом її врятувало тільки те що вона не стала частиною голд-мембер-фрі. І зацікавившись цим, я шукав у своєму гримуарі інформацію про зрадників крові. Зрадники крові — це люди, які порушили закони про родовий кодекс, але не є магічними законами! Бо магія взагалі похер на зраду, шахраїв і іншу нісенітницю. І зрадник крові можна стати лише через порушення родового кодексу, наприклад - Кодекс говорить ВАГДА і за будь-яких обставин допомагати родимам, але у Рона Уїзлі був прадід який набрав купу чистокровних сімей з магічними контрактами та добре їх всіх поїв, і коли його майже притисли, він попросив допомоги в сім'ї, що означало смерть роду, ось родина такого розумника і послав, як прокляття що стримала їм половину кількості енергоналових йде від ядра і схоже прокляття вплинуло на Ми повинні працювати, якщо маємо когнітивні функції мозку і не можемо зробити собі нормальний дім. Та та сама трансфігурація поробити кам'яних блоків з уламків скелі і валунів простіше простого...

  Та навіть Німфадор бачив, як магія відкриває перед нею свої можливості. Він почав задумуватись: « Чому чарівнику потрібні гроші і безліч різних міністерських працівників?» Ми навіть летали в Оттері-Сент-Кечпоул, і найкращі будинки копіювали кам'яні будівлі вісімнадцятого століття, а ось « Нора» дивилася прямо зовсім убого... Навіть моє підземелля виглядає як п'ятизірковий готель у порівнянні з цією халупою яку будували без лінійки і за допомогою чар вічного приклеювання. А в деяких місцях будівлі не змінювалися ще з сімнадцятого століття. Загалом я штовхав її в сторону розвитку, так як навіть її будинок у місті був дуже потріпаним на вигляд, старим і дерев'яним, коли каміння та скель у Британії хоч жопою джуй, просто змінити їм форму, зменшити і забрати на місце будівельні майданчики, або зробити простіше і копнути під грунтом, скелястих місць під землею теж до фіга.

 Та й просто гуляючи вулицями маг-британини і користуючись конфундусом, щоб розмовляти перехожих ми з'ясували, що 99% прокажених жителів вважають окслюменцію темним мистецтвом, або ненужею блазню, але відмінно демонстрували своє невігластво, а деякі показували жалюгідне відхилення в психіці. Ну а ті, у кого був оклюментний бар'єр... ну їх довелося обеззброїти і продемонструвати список ідіотів та нормальних чарівників. А робили ми це через те, що Німфадора бряхнула, ніби чарівники не страждають від психічних розладів і не хворіють на маглівські хвороби. Чи слід їй казати, що вона розчарувалася у шкільній програмі і що окульменація є одним з найважливіших уроків, які роблять людину стабільною, а не імпульсивного ідіота в наш час.

  До середини липня я дістав стару англійську мову і перейшов на єгипетську, тоді як Герміона з Ніфадорою вчила староанглійською. Чи слід казати, що чарівник майже не відчуває своє тіло в такий момент, він наче уві сні, і я не утримався і потрігав їх щіпки. Лише підліткове тіло про себе знає. Та навіть Герміона просить з нею побути для взаємних ласок, після яких на неї із якою заздрить Німфадор. Але поки розумова система нас не задомінує, як і присоромити, тому що ми її відразу розкусили.

  Я поплутно читав і вивчав нові заклинання та зачаття, я вдосконалив захист Герміони, додавши їй додаток невидимості, і найпростіший модуль польоту, який дозволяє злетіти на десяток метрів. З часів килимових польотів, а також приклеювання пілота до польоту можна було зробити теж легко. На черевики я поставив їй на бойні звуки, і їх можна відключати та вмикати, ну і зачарував сережки з аквамарину на ментальний щит, їх довелося запалювати через ритуал, а енергію повинна була подавати сама Герміона щоб артезимізувати її магію від чужої і завжди оповіщав про вторгнення. Ну а я навчив наші книжки-големи розуміти староанглійську, і тепер вони шукають слова на цій мові.

                                                 ***

                                         Интерлюдия.

  Перспектива - Гаррічка.

- « Я тут згадала про те, що ти не забрав у представників школи свій ключ від сейфа! Тому завтра напиши Макгонагал, що тобі потрібно піти за покупками, а гроші в сейфі, і ключ у неї. І так, це я, твоя улюблена фея хрещена, я просто плавала під водою, милувалася красою підводного світу, і тут бачу рибу з золотим оксамисом, та згадала, що бабла то у тебе немає! То ти на курорт не зганяв!»

  Гаррі і сам не втішився, оскільки й забув про це, та виконуючи домашнє завдання і намагаючись вчитися з минулих підручників Дадлі, він зовсім замучився, а також інших думок у нього не залишилося. І те, що Гаррі майже завжди проводить вільний час в кімнаті тішило його дядька і тітка, ну й не радувало Дадлі, якому нікого шплювати.

     Зміна перспективи - Добі.

 Я вже місяць виконую наказ господарз... Білий чарівник! Я вже кілька разів перехоплював пошту для Гаррі Поттера! Правда кілька листів він не зміг забрати, а при спробі це зробити його мало було не вбив дивний хлопчик!

  Але ми повинні виконувати завдання! Ось Гаррі надсилає свій сову з листом, і Добі тільки приготувався до телепортації листа, як його обв’язує срібний ланцюг, що не дозволяє йому зникнути або створити магію!

- Ну привіт засранець! - З повітря виявився страшний хлопчик! - Дякую за пошту! - Він забрав у Добі свої кохані листи! - Що таке виродок? Не думав, що тебе покарають за крадіжку? Ну так веселися, твоя улюблена гра почалася! Хрусь! - І настала темрява.

   Зміна перспективи - це Гаррічка.

  Наступного ранку Гаррі отримав відповідь не тільки від Мінерви Макгонагал, але й від друзів. Тому він мусив витрачати весь корм для того, щоб Букля не перерозподілилася і розослала відповіді! Вона вже після третього листа почала дивитися дуже не добре. А ще він мусив наполягти, щоб Уїзлі до нього не приїжджали. А Макгонагал сказала, що прийде до нього на початку серпня, і листи так тягли втому...

  Зміна перспективи - Німфадор.

- Я не розумію, звідки в них стільки сили і цілі? - Говорила Німфадора матері у дзеркалі. - Кожного дня щось робити, вивчати, кидатися безпорадною магією... Я розумію, що ми чарівники. Для нас магія буденність, але для них вона також є чимось звичайним, проте коли я забуваю зробити щось таке, яке вони вважають звичайною справою, або вважаю щось дурнем, вони дивляться на мене як на дурку...

- За цей час ти підросла в силах, і навіть заробила... але заробила! Плюс вчишся і пізнаєш багато нового, навіть забутого, і це без особливих клятв! Цінуй це, бо навіть я ще недостатньо просунулася в майстерності, щоб дозволити мені навчати членів сім'ї! Тож не знеохочуйся, ти там лише другий місяць, але вже вивчила більше ніж за останній рік Хогвортса! Так що тримайся за них. - Андромеда. - А ще тобою знову цікавилися з академії аврорів, але я сказала, що ти все ще за кордоном і коли повернешся не знаю. І цікавився сам Грозний-око Ґрюм. Отже сиди під захистом, благо твої друзі навісили чари від сов.

- Та я і сама хочу стати сильною чарівницею, щоб не бути божевільною на фоні цих двох монстрів ... але мам... - Вони два маленьких збоченця! Я їх вже кілька разів бачила розгубленими! - Пожалкувала Німфадора. – А на рахунок Грюма... Хай йде подалі, він же перший і мало не головний прихильник Дамбльдора!

- Ех, думаю аврори до тебе більше не пристануть, а з приводу дрібних збоченців ... Ти що заздриш? - Андромеда з'їдала, дивлячись як її дочка червоніє. - Я пам'ятаю, як ти показувала цього Джеймса, він досить симпатичний хлопчик, і добре складений для своїх років...

- Ма-а-ам! Досить! Я і так тут... як каже цей дрібний негідник "смагаю від гормонів", так і ти мене підначиваєш! - Наздогнала Німфадора.

- Хі-хі-хи! Ти ж метаморф, просто прийми вигляд його дівчини, а потім зажадай відповідальність! - Мати відверто приколювалася.

- Я зараз відключу зв'язок! - Пригрозила Німфа.

- Ладно-ладно! Але до хлопчика придивись, він дуже перспективний, в мій час би його давно запоїли і одружувалися, хоча такого ще спробуй підкорити... Потім можна і поміряти. Гаразд, походження другою дружиною без контракту работоргівлі теж непогано! - Жінка посміхнулася. - Все, на добраніч! - І відключилася, не дав вставити слова своїй дочці.

- Ось жешь! - Надулась Німфадора.

                                   Кінець інтерлюдини.

                                             ***

  Да... Я грохнув Добі, і зробив його в якійсь мірі вільним! Цю паразитічну хімеру з нерозуміння обмовленого ельфом. Довелося добре намагатися знайти способи їх повитягки без використання магії, тому що будинок Гаррічки оповите десятком всіляких сигналок, як міністерських, так і когось іншого. Я навіть здивований, що ніхто Гаррічку не прислав клаузу, ніби він використовує складні чари поза Хогвортсом. Отже, вихід був протидемонічний ланцюг для лахів, а саме простий срібний ланцюжок з рунами для утримання магічних тварюків.

  Домові ельфи створили замін спадаючого Брауні - європейського дому, які залишилися ще де-небудь, але оселитися з пихатими чарівниками вони не хочуть. Відтого хімерологи з ритуалами створили самовідновлювальний обряд заклик нових «ельфів », і духи в тілі стали рабоплинними бобами. Правда, дух міцно приєднаний до тіла і через промивання фізичного мозку можна помити мізки та духа. Ті й збожеволіли, особливо якщо не пов’язати добрих контрактів.

  І ось такого напівбезумного, майже злетів з котушкою Добі я грохнув, після чого я повернув Гаррічку листи, що будівкою тягав у кармашці. Після цього у невідкладному порядку потрібно було робити голим жуків для спостереження за рудою сім’єю. І все для того щоб дізнатися, коли вони підуть за покупками до Хогвортсу.

 Ох як я « здивувався» коли мухи големи слідкують за Гаррічкою і за рудими засікли збирання червоних та прихід до МКВ Макгонагал в один день з різними тимчасовими періодами, але так що вони одночасно зустрілися у Космо переулке. Після цього дочекався канонічної «біти» рудого з блондіном. А потім під перекаченим відвідомим увагою поміняв щоденник Тома, на такий же протеєвий щоденник для луз. А сам щоденник загорнув у відріз драконячої шкіри, а відрізав в ящик, вимальований рунами що запобігають виплескам магії, як зовнішній, так і внутрішній. Тому я захистився від пошуку.

  Що робити з хрестражом я не уявляю, але в господарстві знадобиться більше речей пов'язаних із частинами магічного дару інших чарівників у моїй книжечці з десяток. І там від банального поглинання цього куска собі з наступним процентним зростанням себе, і до поступового занурення із простим підвищенням щільності магії, але не збільшення резерву. Інші речі можуть завдати духовної шкоди і заполонити духовну хімерологію з непередбачуваними наслідками, а також мати можливість зобов'язання реципієнту з його « подарунками». 

  Переробка із поглинанням виглядає краще, але з такими ж обмеженнями, як і при нестримному заклопотані. І саме обмеження пов'язані з нездатністьми чарувати від місяця до трьох. Але є ще простий варіант, в якому я просто розвантажую цей шматочок душі. І найкраще в цьому варіанті те, що ритуал не зуботворний! Решта все ще не мій рівень, а Вольдеморду потрібно бити.

  Ну і сам ритуал потрібно проводити біля гір, оскільки в місті всю цю енергію після розпочинання засікти як пити. А за містом можна, приблизно за 100 кілометрів, а потім і змотуватися швидше. Загалом я задумався, але не серйозно, запечатаний хрестраж, і добре. Отже, я переважно займався захистом Герміони і досягнув успіхів та захист від імперіо! А не захист, а захисний комплекс — кулясті блискавиці! Адже любителі підкорювати люблять наказувати все з близької відстані, і захист буде кульгати таких розумників по повній. Ну і сигналку з діагностом начепив. Одна з них мені, а інша я вручив адвокату, на що той здивувався. Але він похвалив мене за ініціативу і після цього здав його черговому правителю із відповідними правилами.

  І на щиколотці у неї голим-браслет що буде збирати кров з непритомних тушок. А все тому що вона, як і я люблю хизуватися, і мало кому це сподобається. А особливо аристократам, які вважають себе особливими і, якщо хтось особливий з народу виділяється, їм це не подобається.

  Герміона, звичайно ж, може дати школам по шиї, Німофадору, відмінниця і розумник того підтвердження. Ми ж, як не надто досвідчені чарівники чи чаклуни або кусаємо кілограмом голки, або по площі, і нігера не бомбардували. Загалом трансфігурація по площі є силою! Затратно, але потужно, швидким змахом відсікаєш куб простору десять на 10, перетворюєш повітря всередині цього в горючий газ і БУХ! Таке ми правда перевіряли далеко за містом, і врятували тільки артефакти захисту.

  Але повернемося до реальності, в серпні я зробив нове відгалуження з басейном, де ми чудово плавали і засмагли під магічними імітаторами сонечка. Правда наповнювала басейн три дні, але це вартувало його! А потім Герміона поїхала в Хог, і ми хоч за рік витягнулися на голову ставши вище деяких акселератів-свірців, але у натовпі не вирізнялися, хіба що...

- Непогано, ростете в моїх очах. - Кивнув я Малфоям, що були дивними захисними артефактами, які я визначив за відомою основою дефектів. Після чого пройшов колону з батьками Герміони.

 Гарріка я бачив у вагоні, так що ніяких польотів на машині, машина я до речі оглянув, і як артефактор старший Уїзлі непоганих, але як знавець « Мамаглівських технологій він селючка... Чар анімації в машині просто дохера, але питання — нахор? А ось чари польоту як на єгипетських килимах, тільки виконані вони не на килимі, а на дні фордіка, і Єгипті чари використовувалися до возів.

  Зрештою почалася нова навчальна пора, у восьмому класі було так само нудно, але тепер я читав купу літератури часів засновників Хога. Яка зараз лине « загубленими" знаннями, багато було по сьогоднішніх мірках грубим, оскільки вимагало від чарівника думати і уявляти, що він вивергає з палиці-жезла-палички. Це ближче до статути почали робити комплексні заклинання, в яких можна сказати « все включено". І це виглядає як добре, але насправді перетворює магію на паломахництво.

  Ну і найбільш веселе було з щоденником, який я підкинув Джині Уїзлі!

                                                ***

                                       Интерлюдия.

  Перспектива - Джінні.

Джінні Візлі була збентежена, її новий знайомий Джоні Деп був дуже вульгарним, вона ж просто записала свої почуття на рахунок Гаррі в новий щоденник, а він виявився щоденником з протеєвими чарами! Це здивувало Джінні, але вона швидко записалася з хлопцем що був трохи старшим за неї.

- Ну він вічно біжить з цією Фей! І не звертає на мене уваги! - Змущалася Джіні в щоденник.

- А ти чого хотіла? Я чув, що твоя мамка взагалі божевільна і може всіх навколо зіллями напиватися, так що це ще дивно що вона не « закохала» Гаррі в тебе, ну або Гаррі просто добре стежить за тим, щоб їсти та трогає, позбуваючись зеленого. Ти теж була б у медичному крилі, щоб перевіритися. А потім подивитися, що подобається Гаррі, і тоді зможеш з ним говорити не тільки про те, щоб ти хотів його спектку побачити! - Писав Джонні Деп, і на останнє висловлювання Джині густо почервоила.

- Та не хочу я його піську побачити! - Змутилася вона. - І взагалі вистачить так грубо висловлюватися!

- Ти ж хочеш подружитися чи одружитися з ним? - Джині кивнула. - Тоді рано чи пізно побачиш його п'юн! Навіть якщо ти будеш його другом, то як тільки він підросте, він буде радий показати тобі свого „молодшого" я знаю про це, читав книжку з колдомедики! - І тут сперечатися було не з чим, Джонні був занудно-розумним. Хоч і безмірно вульгарний.

- Добре, я подивлюся... - Нехотливо відповіла дівчинка.

  Зміна перспективи - Герміона.

Новина на їхньому факультеті дивна, дивиться на неї і посміхається, ніби щось знає, хоча дівчинка кумедна, пов'язана саморобними артефактами та як вона розумна. Правда через тиждень її почали гннобити однокласниці, через що Герміона втрутилася і навчила Місяць чарам що захищають речі від чужих, і фінітою їх не зняти. Через що "наргли" обурилися на Герміону, але банальний жест стиснення зв'язав цих дівчат і ті притихли, а коли Трійцю дівчаток підтягнуло до невільної кучерявої дівчинки яка виявила, що терпіти гидоту за спиною не буде.

  Герміона зрозуміла, що занадто багато перейняла у свого хлопця, особливо вона це помітила через тиждень після повернення в замок. Розбіжності оточенням, що заперечує прогрес і полічує це все стагнацією пробиває навіть контроль окупації. Добре Джеймс надав її розрахунками і всім необхідним для створення меншої скрині! За розрахунками, ця скринька має зменшити книгу до розміру нігтя мізинця. І з цим ящиком вона винесе всі книги зі складу, а потім приймеся за пошуки "Зникальної шафи", який доведеться відремонтувати. І тоді вона зможе бачити Джеймса в школі.

  Хоча ще сумує той факт, що Німфадора тепер не вчиться в Хозі, і не з ким влаштувати хоч якусь дуель.  І єдиний варіант відробки заклинань залишився у вигляді манекенів в виручці. З новим захисним комплексом і маскуванням руху по замку просто в радість, а висота стелі за чотири метри дозволяла їй ставати невидимою та літати завдяки жилету.

  Що допомогло їй побачити стежку пари п’ятикурників з різних факультетів за собою, і всі чисті в тому чи іншому поколінні. Через тиждень вона почала зв'язуватися з Джеймсом, а через тиждень сова прийшла комар, розміром із долоню, з функцією хамелеона і кількома відділами для крові та зі змінними «хвостками ». А найважливіше те, що укус комарки був безболісний!

  І цей комарик за два тижні встиг зібрати всі зразки крові всіх переслідувачів, а в той час Джеймс ударними темпами збирав големи для прориву через захист магічних особняків. І "хвістки" з кров'ю вона передала через найпростішого трансфігурованого кенгуру який під невидимостю стрибав в сторону Хогсміта, де їх забрав Джеймс, все ж льотні жилети дуже зручні. У добавок може працювати куди довше за рахунок поглинання навколишнього магії, хоча так і споживання магії до висоти в кілометр мінімальні та відновлення резерву перебиває використання... якщо ти така ж сила, як і вона. Ну і, якщо вмієш сам поглинає магію з навколишнього середовища, не сподіваючись на автоматику ядра.

                                 Кінець інтерлюдини.

                                               ***

  Чорт, ось що за фігня? А!? Якісь вилупки караулять мою дівчину в темних кутах цієї херової школи, загалом довелося працювати по вісім годин на день, точніше від сьомої вечора до третьої ночі. Також треба було знайти магазин, де продавали вітрильника. Мені б підійшли і лляні простирадла, але для роздумів потрібен шар матеріалу, який не згорає за секунду від кількості енергії. Потім варіл їх у зілля для магічного насичення.  Ну і робив дроидів Б2-НА з зоряних воїн, а їх округлий торс ставмістом рунічних чар зниження, і тепер у мене десяток дроїдов що можуть поміститися в кишеню. Ну і броню собі зробив.

  Але найважливішим був ритуал просторового тунелю, а саме фіделіус - це простір-інформаційне викривлення, яке я не бачу взагалі ніяк, хіба що у вигляді паразитного магічного сяяння в справжній зірці, і то починаючи від двадцяти метрів та ближче. Перевіряв я це на Гріммо-12, адресу хоч я знаю, але будиночок мені не з'явився, скільки б я не говорив адреса перед філідельусом. А ось ритуал, начочений на вітрильнику повинен пробити метровий тунель через цей захист, пряміком до будування і за день до отримання зразків крові « розумників» я перевірив його в будинку Блеків. У результаті я пройшов крізь захист з боку даху, але навіть так чіпати будинок не захотів, там стільки всього накрутили, що я дивуюся як воно там не рвонуло і не конфліктує!

  Потім я наклеїв компаси, щоб знайти батьків і почав шукати кров. Хоча я виглядав шикарно! Взяв за основою легкої моделі броні з гри « Хелґейт Лондон », а все тому що це іронічно та круто!

  А компас, який має дві стрілки показав мені вечірком першу ціль... Під простим комплексом схована, і навіть шматки вітрила для проколювання не довелося використовувати. Тому я просто впав поки всі були вдома, і найцікавіше було в тому, що у них вікна були зачаровані на обігу та звукоізоляцію. І, врвавшись у суд по всій вітальні, видав два могутні сходинки і розчарувався від чистокровних ВЕЛИКИХ ПОЛЕШОБНИКІВ! Швидко рознявшися до білої пари дорослих чарівників, я витягнув їх на задній двір. Зв'язав і залишив під прицілом артефактних стріляв моїх Б-2.

- І так, я зараз зніму з вас параліч, і ми тихо побалакаємо. - Прогудел я через шолом.

- Ти хоч... - Почав був мужик, але невербальна сила.

- Ти будеш трупом, - засвітилися візерунки, що замкнули мені очі в шоломі - я зрозуміло пояснюю? І так, слово переходить пані.

- Що тобі потрібно? І ти хоч розумієш наслідки нападу на нас? - Запитала жінка.

- Наслідки будуть такі, я вас убиваю так, що вас навіть некромант допитає. Ну а потрібно мені тільки одне, ваш відриск помічений в слезі і намагаючись зловити мою дівчину у темному кутку Хогвортса. І мені це не подобається, так що зараз ми торгуємося за ваші життя і життя вашого відприска. Оскільки я не острівний дикун як ви, я за таку херню буду діяти жорстко і швидко, якщо потрібно й півсотні найманців наберу для цього справи. Але добра я людина добрий, і підготував ось такі прості магічні угода, навіть витратив двадцять галеонів щоб перевірити його у місцевого юриста. - І повісив лист угоди, в якому чорним по білому написано, що вони ні словом, ні справою, ані милим, і міністерство шкодити їй не будуть, я про екзаменаторів та інших ініціативних ідіотів що пригодовані чистокровними. Ну і була припичка, що вони не мають права поширюватися про мій візит протягом тижня. - Альтернатива цьому контракту смерть. Я не люблю, коли моїй наречені хочуть зашкодити, і тому що я взагалі на херу вітав вашу аристократію, що нібито народилася від магії, то я вас буду різати як скажених собак без будь-якого пієту.

- Грейнджер... це ж та магло... - Почала задихатися від нестачі "Вейдера" жінка.

- Моя наречена вже зараз сильніша за деяких дорослих чарівників. І вона на відміну від ваших чистокровних дрібних пиздюків вміє думати головою і по-справжньому оволодіває магією, а не просто махає палицею. І якщо ти назвеш повноцінну чаринку цим принизливим словом, я тебе тут же покінчу. Ясно? - Вони були критично кивнули, бо я почав їх не тільки в районі шиї.

- Ми підпишемо договір, і проінструктуємо нашого сина. - Сказав мужик, і я звільнив їм руки, після чого вони підписали угоду петушиним, вона ж криваве перо і підмахнули договір, потім той розколовався на дві частини і легко їм на руках стильними татушками. А моя частина лежала на срібній пластині з рубіном-накопичувачем, чим мабуть заспокоїв їх.

- Ну і не розслабляйтеся, табличка вже сьогодні ляже на слабких-таких розміру накопичувач, так що якщо спробуєте скинути нитку договору, вам прилетить в ту ж секунду. І якщо буде захист, то просто зігните, без захисту перетворитеся до пороху. - Правда цей накопичувач доведеться робити вже сьогодні десь на східному березі острова, загородивши його від шинка, там вітер круглий рік, а за осінь населяють під зав'язку.

  І так мені потрібно ще вісім разів, бо оболтусів було дев'ять, наступні два рази пройшли приблизно також, і тільки на четвертий мені забралася вітрила з пробійником. Але найцікавіше, що у своєму домі тиха проникнення вони не очікували, правда в манорі була захист, і мені відключили телепортацію, хоча ящик на моїй спині робив теж саме, та й телевізійнопортуватися я не міг. Але жодних придушень чужої магії не відбулося, хоча судячи з прочитаного таке повинні були включати в першу чергу. Але тут люди просто закрили можливість телепортації і підняли захист будинку вже після проникнення в будинок. І якщо від моїх перекачених сходів вони прикрилися, то від десятка залпів дроїдів вони склалися, мало не підібрали! Але все обійшлося, і я отримав ще один стовпчик руну договору на табличку.

- Ось ви мені скажіть, я просто школяр у порівнянні з справжніми магами, але ви-то дорослі блювати чарівники! Якого хуя вас так легко було спелити? Якщо б старші захопили вашу Британію, то вони були б просто мимохідними! Це ж блять ідіотизм якийсь! - Дивився я на двох чарівників у сповіді, які були не в кращому настрої, так що просто дивилися на мене неприємно.

- Тобто ви без відома старших влаштували все це? И... - Обережно почала дівчина, для жінки занадто молодо виглядала.

І якби вони знали, то просто б нагнули тут всіх в позу п'ятого, і зіграли би вони й на МКМ, та на Мініство і на Дамбльдора, бо у магії важлива сила і майстерня не на вашому боці, просто так вийшло що мені сподобалась дівчинка з вашого захолодження, але вийшло так що її законопатію до вашої кулі, а до кінця п"ятого курсу вона буде вчитися тут. Загалом бийте, мені ще працювати потрібно. - Сказав я, і мої Б-2 зібралися в підсумок, а я змив у небо ставши невидимою.

  У результаті тільки один раз за весь рейд в мене кинули нереалістні, і якщо Імперіо та Круціо розбилися про фізичну броню, то від Авади я прикривався голимом, який не помер, але ручні ланцюжки пішли по звизі, залишивши їх суть дестабілізованою. Після чого я на очах цих мудреців вкрив корпус, очистив руни від чужої негативної ... ну, нехай буде мого-духовної енергії. Потім поводив пальчиком по рунах, і Б-2 встав у стрій.

І, в принципі, я розмалював вам всю глибину дупи, до якої ваш відрив вас вигнав, і тепер давайте думати, згодні ви на таке вирішення проблеми, або я вас тут завалю й піду далі.

- Я член вікенгам... - І його шия провернулася на 360, у цього чувака з гнилими вкрапленнями безліч смертей, загалом він займався чорницьою людиною, і явно ритуальний.

- З ним ясно, людина не використовувала ритуалами очищення від кривавих обрядів, і судячи з усього забиті їм все ж якось проклинали його після смерті. Але ти чистий, і судячи по душі чорні ритуали не проводила. Так що з тобою я можу домовитися. - Дивлюся на вилупку... Знову дівчина, а дивилася на дохлого чоловіка, чия душа вже відлучилася від тіла й полетіла. Після чого я знищив тіло заклинанням.

- Я... Я згодна! - А з її аури розв'язався каскад вузлів-клепків.

- Ось і долоні! І займися вихованням, та і власним розвитком, а то я взагалі не отримав опору, я про нормальне, так що підпиши, і я пішов. - І вона підписала, причому радості в ній майже не було, але було якесь полегшення... Божевілля.

  Потім я стирив п’яток розбитих автомобілів зі звалища через зменшення і полетів на скелясте узбережжя, де цілу ніч працював над створенням шинки та приміщення для накопичувача. Після чого злий і ні хріна не пильний пішов до школи. Відписав Герміоні що все на мазі, і все вирішено, через тиждень можна буде заспокоїтися.

  А ввечері зібрав спогади про «рейду» і залишив його в кімнаті з омутом пам'яті, переглянувши які допитлива Німфадора назвала мене психом, а потім подивилася ще раз!

                                                    ***

                                           Интерлюдия.

  Перспектива – Герміона.

 Через тиждень ті люди бігали від старшокласників просто почали ходити з порожніми обличчями, а один хлопець і зовсім ходив як мішеком прибитий. Потім їй підкинули записку і сказали, що вони вибачаються за переслідування. І взагалі "чистокровні" тепер її шугаються, і обходять дугою. Хіба що Дафна з нею спілкується так само, як і раніше, ну та сестри Патіл, їм взагалі напевно все побоку, якщо тут цікаво, то потрібно бути поруч.

- То це твій хлопець з ними щось зробив? - Треба було Парваті ходити по колу і отримувати від Герміони односкладні відповіді.

- Ну, я просто скаржилася, а він все вирішив... По-своєму, і він аристократів від магії не визнає, бо знає, що немає ніяких "лордів з чаклунства" та інших титулів, а те що люди в минулому накрили місце виходу драконячої жили, побудувавши там будинки, але себе назвали лордами - це дурість. І на прикладі, що показує, як знання з точністю перебивають весь цей аристократичний літак. - Зрозуміла Герміона, через що дівчинки явно скисли.

- Тобто не існує? А як же історія та інше? - Запитала Падма.

- Є тільки рівні сил що придумали ще тисячоліття тому. Учень, підмайстер, магістр, архімаґ. І підмайструйці повинні знати як мінімум в трьох напрямках, майстер повинен розбиратися в одному напрямку і створити щось своє у цій області. Магімістр повинен бути не тільки обізнаний в п'яти напрямках, але й бути на визначеному рівні сил, ну і Архімаг має вміти за раз знести місто, а потім піти додому з парким розумінням що йому ніхто нічого не зробить, бо кривдники були у тому місті. - Зрозуміла Герміона прочитані рядки з підручників історії написані через сто років після будівництва Хогвортсу.

- Эм... Зараз майстер стає, отримавши майстерність в одному напрямку. А магистром присвоєння трьох напрямів, але ніяк не по силах. Та і наскільки я знаю, чиста сила давно ніхто не вимірював. – Помітила Дафна.

- Ну, скажімо так, Джеймсу на це плювати, як і на некомпетентних чарівників, що поринули в відчуття власної виключності. Хоча це розуміють гільдії, але все одно розвиваються тільки в своєму колі. Отже, після п'ятого курсу я піду з цієї школи і буду вчитися сама. - Пожалкувала Герміона. - До кінця 18-го віка чарівники спокійно переймали досягнення простих людей, але після того як відрізало, і ви ніби забули слово « прогрис», а з несподіваною смертю старих та сильних представників чаклунів, які не грали у "чистокровність". І ось ми маємо що є, одна світова й єдина мешканка сутичка, де з'являється лорд від самої магії, коли магія взагалі пахує на титули, та такий дурійний біль мають тільки боги і вищі духи. І ті, і інші - це такі сутності, з якими краще не контактувати, інакше вас зрештою прожуть та не виплюнуть, бо чарівники для них як вітамінки. - Закінчила хмурова Герміона, а « товариші" задумалися.

  Зміна перспективи - Дамбльдор.

  Эм да... Новина про появу на островах цих психів напружила, а те що вони поклали око на бруднукряску Грейнджер не те щоб важливо, але змушує діяти так, аби не підставляти дівчинку. Це ж треба було за вечір притиснути майже десяток сімей, так що попередити не могли наступних і так по ланцюгу, і це всього лише один хлопчик! А що можуть вчути "старші" чарівники взагалі страшно подумати, йому та Ґріндемальду тоді пощастило що ці психічні істоти були в Австралії і їм було просто плювати на війну, а так було б « веселе» як у монгольських шаманів на початку століття. А потім не стало доброї половини шаманів, просто раз! І немає володарів степу!

  І ці психи яким крім сили і знань нічого не потрібно зараз в Норвегії, а їх відриск знайшов собі наречену з місцевих, судячи за її успіхами, чомусь її навчили встигли, як і надати захист на десяток тисяч галеонів ...

- І оскільки на розмову не викличеш, дівчата явно перевіряють на різдвяних канікулах, а знайшовши моє втручання, то доведеться шукати нове тіло, або перероджуватися в родині Уїзлі. – Скрився бородач. - У найближчі кілька років Том не висунеться, інакше дівчинка не встигне закінчити п'ятий курс і коли маленька звалить з чоловічим чоловіком, можна буде почати план. Хмм, закінчить п'ятий курс... може організувати їй екстерн? З сучасною програмою - це класна справа! - Зрадився Дамбльдор і почав думати, як вигнати дівчинку без шкоди для неї за кілька років, щоб після четвертого курсу точно викинути!

                                 Кінець інтерлюдини.

                                             ***

  Сижу я значиться в кафеці, кушу бургери, дивлюся на людей, і тут бачу пару усмішку магів у досить сучасних одязі, та з сучасними стрибками. Посмішки і щось обговорювали, і йдуть не під чарами, а просто, й найбільш паршиве що ці чарівники раз едак в три сильніше Малфоя старших рухаються до мене. Селі навпроти, посміхалися, пів хвилини, а потім явно засталися, дивлячись на мене магічним зором.

- Так це і є наш непередбачений родич? – Весело запитав мужик старший.

- Так, секундочку... Останній раз мене приписували до якихось відбитих кочівників, і я так розумію це ви? - Дивлюся на них, а у них немає паличок, але є кільця-концентратори, для них своя система жестів наскільки я знаю.

- Так, але тепер мені цікаво, ти явно чарівник. Але як ти сховав свою енергетику? - Запитав другий, не переставши копати на мене магічним зором.

- Магія! - Розсунув я руки і в невидимому для звичайного ока форматі написав магію це слово.

- Хрр! - Хрюкнув оглядовий. - Так, чого це я? Так хто ж ти хлопець?

- Ну, можна сказати, що я такий же, як і ви, просто як зрозумів що живу на острові дурнів, то й почав жити за своїми правилами, ну і якщо у мене вийшло відрізати від місцевої школи, тоді моя подруга не змогла. Ось я трохи її і оберігаю. Начебто все. - Потисную плечима. - А як ви мене знайшли?

- Хмм, взяти штурмом майже десяток особняків магів - це небагато? - Запитав старший.

- Ці ідіоти без ніжки біля горла нічого не розуміють, сидять у своїй резервації і вважають, що вони найбільш-самоті! А в результаті їх удосконалив і посадив на контракт просто пацан. І що там з пошуком? Чи мені потрібно провести ритуал « Дельфійських туманів»? - Пам'ятаю один ритуал, який перешкоджає пошуку з боку провидців. На місяць правда.

- Ем так, а хлопець то поінформований цілком добре. - Щось викинув старший.

- Слухайте, я зовсім не люблю загадки, так що, або ви щось незрозуміле говорите, Або я забиваю хер на вас і живу далі. І якщо мені будуть заважати жити я буду організовувати конкурси, щоб відволікати також було весело. - Говорив я, готуючи під столом потужний конфундус, бо чоловіки тільки з кільцями. Але той, що не вимикає маг-зображення помітив форму контуру.

- Ем, так, точно, ми тут чисто щоб подивитися хто це такий розумний що прикривається нашою репутацією, та і працює приблизно, як ми. - І нібито непомітно передав ментальний імпульс своєму другові, і той також перейшов на маг-зріння.

- Ти вирішив тут половину кварталу вирубати? - Здивувався той, і так, потужність ручної конфундуси в моєму виконанні, мабуть, зробить це.

- Та я ось просто думаю, а чи не проникли ви випадково в мій притулок або ж прийшли до місця де мене можна знайти безпосередньо? - І збивав щось сформоване на їх кільцях.

- Відразу сюди, так що не кип'ятитися. - Сказав старший. - Ми з Гільдії шукачів, точніше не зовсім гільдії, а збори чарівників. Що не підтримує сучасну тенденцію і намагається розвиватися як чаклуни давнини.

- Ага, це я знаю, що раніше було краще, і трава зеленіше. - Киваю їм. - Дивно скільки всього можна знайти, будучи не дебілом. Ну і раз ви подивилися на мене, то я піду.

- Почекай, ми хотіли дізнатися місцеві новини. Просто наші пророки говорять про якогось обраного і іншу муть. - Почав той що помладніше.

- Бородатий директор школи і багато титулів Дамбльдора мутить воду, а один ідіот створив шість філактерій різновиду хрестраж, і все через те, що місцеве міністерство зовсім з різьби злетило і перетворило місцевий маг-мир на острів дурниць. Це якщо в цілому, а так ... Нічого критичного, просто політика. Але точно не знаю, може святіші щось мутять, але особисто мені плювати, я до них не лезу, вони до мене не лізуть. Але якщо вони чіпають моїх близьких, то я не соромлячись трону їх, і все це без черниці, оскільки тільки дебіл не подумає застосувати свої знання в новому ключі. У загальному бийте. - Сказав я, і активувавши щити звалив, так і не помітивши жодних слідів.

   Зміна перспективи - Столиця з парою.

- Ем так, якщо ми спеціально створили таку репутацію, то він живе, як про нас говорять. - Помітив молодий чоловік.

- Ну і він досить сильний для свого віку, як і умілий, без конценератора так контролювати магію, правда реакція на нас в нього була як ті росіяни на кордоні, і тому що він явно володіє магічним зором, я не зважився лізти в його голову. - Додав старший.

- Що будемо робити? - Запитав той що молодший.

- Подивимося, робити все одно нічого, і десяток років в інші країни поки краще не складатися. - Ув'язав старший. - Дуже багато людей, які не зважуються на це, відтоптали ноги й руки. Отже, подивимось на цей цирк з боку. - Усміхнувся чоловік.

   Повернення перспективи.

Херня якась, але в чомусь це не канонічний світ "Гаррічки" і тут є якісь неформали. Ну та пофіг, зараз головне гойдатися! Для чого я перелопів кілька товстих томів про розвиток дару, і не знайшов нічого для розвитку магічного початку, тільки для ядра, та замітка по цим методам скинув Герміоне. А сам продовжив по старій, випуск 90% всієї мани, медитація і відновлення до половини, загартована мана та відчуття розтягування аури. І фізичні заняття, поки мій магічний початок трохи здувалося, а взагалі потрібно зробити щось що буде постійно мало поглинати мою магію в накопичувач, щоб у мене завжди було 90% резерву, і десять завжди відновлюється. Але як це зробити я поки не знаю, це потрібно копати в даних про магічних кандалах, бажано рунічних, їх можна модифікувати під мої потреби.

  Ну і ще я виявив одну забавну річ, можна знімати готове заклинання з кінчика палички, і херувати їм з руки без довгого формування. І це прикольно, створив заклинання паличкою, і взяв у запас, а потім просто посилаєш їх з маленькою паузою дивуючи противника безпомічної магії. Навіть Герміона змогла повторити цей трюк, а всього-то і потрібно мати досить хороший контроль магії або по тренувати його пару років як моя кучерява подруга.

  В результаті я просто гойдався понімного розкидаючи навколо големів спостерігачів, як виявилося запис ілюзій тут дуже активно практикують ... Люди, які задумалися над цим, але в основному люди тут вважають « побачення» непотрібним і ненадійним. А потім дивується, хто ж пройшов в їх будинок без будь-якої маскування і обікрав! А так зібрати рунічну « консоль» з гніздом для маленького голема, після чого просто переглядаєш запис.

  Ну і ще я думав, що подарувати Герміоні, і не придумав нічого крім телефону, аля мобільна-розкладка. Для цього запряг Німфадору для варіння зілля яким необхідно обробляти дзеркала для роботи протеєвих чар, які є основою праці сквозного дзеркало. Але єдиною зміною буде те, що артефакт буде півміханічним, щоб там було два "номера" для дзвінка.

  Замість хрестовини був поворотний диск, який провертав два дзеркальця зі стороною за півтора сантиметра, чари зовнішньої ілюзії проектували зображення на екран, а саме дзеркало в віконці цього крутого диска. Ну і ледве-єле, але впіхнув туди систему запису та відтворення ілюзії. І для цього є шість кнопок, загалом схрещував механічні артефакти з големики і звичайні. І якщо з теми чар і зачаровування для мене як би розуміють, то дивлячись як варять зеленію, я дивився і думав... Що за фігня тут відбувається?

  Один телефон віддав її матері, другий залишився у мене, а третій з двома "номерами" відправився поштою Герміоне. Її мама попросила провести їй екскурсію по всьому замку та його околицях.

                                                  ***

                                          Интерлюдия.

    Перспектива - Ентоні Голдштайн.

 Ентоні, як і багато напівкровки, або маглородженці спостерігали як Ґерміона Грейнджер з його факультету розмовляє по мобільному телефону зі своєю матір'ю... а його телефон, виданий батьками на першому курсі здоху при вході в територію школи. Хоча Каса працював стабільно!

- Герміона, не підкажеш як у тебе тут працює твій телефон? - Все ж запитав, коли дівчинка з видихом полегшення закінчила розмову.

- Це... ну, в школі комунікаційного зв'язку не існує у принципі, тому що вишок немає, сама школа і прилеглі землі прикриють якимось бар"єром, який формує електромагнітну аномалію, так що навіть якщо ти захистиш рунами корпус мобільного, він не буде працювати, банально не зловить сигнал. Так це модифікація дзеркала, і може зберігати до восьми номерів та знімати відео зі звуком, правда слотів під кіно лише шість. - Зрозуміла вона, а інші ворони її уважно слухали.

- А як таке зробити? - Ентоні зрозумів, що зможе зробити свій аналог.

- Мій хлопець тут запрацював щось з големії та магії ілюзій, і якщо ілюзія начебто із найпростіших динамічних ілюзії, - ввела вона на стелю, — і на відміну від тієї що над нами мрія не об'єднана, то ось у готеміці я не дуже розбираюся, а як робити півмеханічні артефасти також. - Големіка? Це відповідь брата, якого можна вивчити факультативно подумав Ентоні. - Хоча третина всіх чар тут на рунах, і щоб все соромитися він, напевно, збільшував заготовку. - Задумала дівчинка... Хоча вже скоріше дівчина, бо від цвіркунів відрізняється відомими горбиками, правда підколювати небезпечно, тому що тут ходять дуже суперечливі чутки про збори чистокровок до яких навідався і у деяких зниклих батько.

- А скільки буде такий артефакт коштувати? - Все ж тримати артефакт, який дозволяє зв'язатися принаймні з 8-ма людьми - це крутіше ніж просте дзеркало.

- Не знаю, галеонів тридцять, може більше, це я за матеріалами сужу, і це, не враховуючи цінний камінь як накопичувач для тривалості, хоча скільки коштує зілля для обробки дзеркал, я не знаю. - Відповіла.

- Три галеона, і заливати дзеркало потрібно гарячим зіллям. - Сказав хтось із старших.

- А такий артефакт коштуватиме від сорока до шістдесяти, залежно від каменю в ньому. - Вже доповнила іншу старшу студентку з воронів. - А яка система зв'язку артефакту?

Всього може бути вісім зв'язків, ви можете зробити так, що тільки один матиме 8 взаємозв"язків. Інші не будуть відрізнятися від дзеркала, хіба що системою запису як в колдофото, але кольоровою і з звуком, та й тривалість запису від декількох годин до доби. А можна зробити так, що всі вісім зможуть спілкуватися між собою, але це окремо. Відразу зв'язок восьми людей начебто неможливо, хоча не знаю. - І ось це вже багатьох змусило переглянувся між собою, особливо підслуховуючих слизінців.

- А у твого хлопця є дозвіл на створення артефактів? - Запитав хтось з чистокровних ворон.

А він не потрапляє під юрисдикцію британського міністерства, тому що вчиться не тут і йому взагалі плювати на місцеві закони, які забороняють чарівникам займатися магією без дозволу. - Герміона посміхнулася, а хтось пробурчав, що і закони в принципі.

- Він темний маг? – Буркнув Рон Уїзлі з іншого кінця залу.

- Він за майбутньою спрямованістю рунолог - артефактор. А щодо темного мага, до нього можна віднести тільки прокляття і обряди з жертвами, ніж займатися відверто нерозумно, оскільки й простий магія може зашкодити, був якось інцидент коли він перестарався з люмусом і ми мало не осліпли. Люмусе! - Сказала Герміона і направила паличку вгору, і всі проморгалися від яскравої спалаху, ніби Колін Криві їх сфотографував. - А у нього було ще яскравіше.

- Мінус десять балів за використання магії поза класом! - Сказала Макгонагал.

- Плюс двадцять балів за унаочнення, що магія за годину не добра і не зла, а зашкодити можна не тільки прокляттями! - Висказався їх декан, Філіус Флітвік.

   Зміна перспективи - Місяць Лавгуд.

 Місяць Лавґуд — особлива дівчинка, і не те що бачить будь - яке, а те, що вона зберегла лев’ячу частину свого колишнього життя! І в попередньому житті її звали Наталі Хейсвіг, батько англієць, а мати російська. І тому вона чудово говорила двома мовами, і навіть французькою.

  А пам'ять дівчинки прокинулася до трьох років нового життя, і дівчинка немов прозрів! І стала цікавитися життям і світомбудівництва магічного суспільства! Ну і виходило те, що родо-магія про яку вона читала з фанфіків по знайомій всесвіту не існує в тій мірі що вона звикла бачити на сторінках фанатських творів. Родова магія є, але щоб вона утворилась родоначальник повинен був пожертвувати свою магію при смерті, щоб магічний відбиток його спеціалізації залишився і передавався нащадкам через зв'язок з каменем роду. А її сім'я чорниць не займається.

  Так і жила дівчинка, поки через півроку не прорізалась одна незручна здатність, а саме бачити минуле, років на десять, і майбутнє на пару хвилин. А над цим здатність бачити духів! Так що тепер зрозуміло хто такі мізкошмиги, морщерогі кізляки і ще тисячі всіляких кразоябр! Але це допомогло їй врятувати нову матір... Мати в дупі завбільшки з мітлу! Яка все ж прислухалася до слів доньки яка бачить найближче майбутнє, і не стала заливати якийсь ритуальний малюнок дивним зіллям... алхімік самоучка м-мати!

  А потім її почали використовувати як сигналізацію для запобігання нещасним випадкам! Батько добре зрозумів, що дружина занадто підперезалася і зачепив Луну братику! І тепер її мати доглядає за річним немовлям на ім'я Мунлайт... типу вони зобов'язані місяці, тим що на світ з"явилася ще одна дитина... а все просто, Ксенофіус хоч теж з прибагом, але дуже мудрий чоловік! Знає, чим зайняти жінку на пару, будівництво років.

  І ось вона потрапила на знаменитий вокзал, старий паровоз, купа школярів, злегка обізнані обличчя, оскільки маги Красові! І дуже відрізняються від простих людей Британії, і вони живуть довше, якщо проводити ритуали. Ось знаменитий Гаррі Поттер! З дивними мізками, ну і одягнений він не в обноски, а в нормальний костюм! А поруч з ним... Точно не Герміона Грейнджер, і як підказує їй дар, це якась Фей Данбор. Герміона попрощалася з батьками і, здається, хлопець був у всьому винен.

- Оу! - Здивована Місяць побаченим, бункером, Німфадору, склепіннями, магією без палички! І все це на Когтеврані!

  І з Гаррі Поттером вона взагалі не спілкується! Хоча Гаррі побачив, що пригоди пішли згідно з каноном, і як бути далі Місяць не знає, адже це вже не є канонічним вченням! І незрозуміло через кого... Хоча Герміона корисна і розумна, Місяць просто забула про знущання в каноні! Щоправда, дивитися на Герміону в духовному розумінні не дуже приємно. Але Герміони не тільки захищені, але й стельс-режим з повноцінним польотом! А тепер у неї є мобільний!

  Ну і як вишенка на торті, її загадковий хлопець, який за вечір мало не випив майже десяток чистокровних сімей! Просто раз, і все! Тепер Герміону не можна чіпати, навіть якщо вона є маглородженою. А як виявилося, її хотіли навчити за те, що вона сказала просто кілька простих речей. Місяць тепер ставиться до питання: "Що за херня тут діється??"

    Зміна перспективи - Драко Малфой.

 Драко хоч і не поступався Герміоні в оцінках, але явно навіть у домашньому навчанні не співав за нею... А той хлопець, самотньо мало не вбив купу народу! Звичайно, ті, хто хоче жити в мирі, вибирали життя! Та й мало хто хоче, щоб якщо що, їх будинок почали штурмувати найманці з можливістю швидкого зламаного філілу! Батько пообіцяв показати на різдвяні канікули, як вдова Роулі зробила копію спогадів.

  І через контракт тепер у сім'ї немає претензій на десять років, хоча Драко не думав, що хтось буде мститися, тому що в разі чого розправа буде миттєвою!

https://literna.net/uk/books/139-yak-stati-mahom-u-sviti-charivnikiv