Лайт відразу закричав від болю.
Мортон, незадоволений його криком, наступив йому на рот.
— Ще раз пікнеш, і твій рот зустрінеться з твоїм затилком!
Лайт, зніс біль і замовк.
Мортон знову підняв голову, очікуючи пояснень від Байрона.
« Він... Здається, починає вірити» - з недовірою подумав Сол.
Байрон, побачивши, що Мортон готовий його слухати, трохи розслабився.
Він швидко подивився на Біла та Лайта, зтиснувши губи і сказавши:
- Через західний договір ми не могли відкрито вас шукати. Довелося послати кількох непомітних учнів третього рангу під приводом пошуку ресурсів, щоб таємно знайти ваші сліди.
- А навіщо ми вас шукали... Ви пам'ятаєте своїх правнучок, Юлу і Киру?
Очі Сола розширилися.
Ім’я Юла йому нічого не говорило, але Кіра — це найчарівніша чарівниця другого рангу, яка приходила в Башню і так зухвало говорила з Господарем?
Невже Байрон говорить правду?
Лайт, можливо теж чув ці імена. Він з подивом витащував очі, але не смів видати ні звуку.
А Мортон, почувши ці імена, поринув у спогади.
Для злого духу було важко згадувати про щасливі моменти.
Після довгого мовчання він нарешті підняв голову.
- Так, мої дві правнучки. У них різниця в три роки, і у обох був магічний талант. Ми тоді три місяці святкували.
— Одна з ваших правнучок, прекрасна пані Юла, — шанобливо вклонився Байрон.
Рука Сола, яка підпиралася підборіддя, зісковзнула і його голова мало не впала.
Він згадав Горсу, з ніг до голови замотованого в рожеві бинти, і не зрозумів, навіщо такій людині дружина.
Старший брат Байрон, він точно не бреше?
А Лайт, який лежав на землі, повільно кліпнув і його обличчя з’явилось задумливим виразом.
Однак Мортон нахмурився, почувши це. У його очах знову з’явилися сумніви.
— Юла? Вона ж, крім експериментів, нічого не цікавилася. Як вона могла вийти заміж?
— Можливо, тому, що наш Господар, як і ви за життя, є магом другого рангу, — відповів Байрон.
Брові Мортона тут же злетіли вгору.
- Це справді видатний маг. Не дивно, що Юла зацікавилась. Але як ти докажеш, що не вигадав цю історію?
— В ім’я роду Кема і вежі магів, — урочисто вклонився Байрон. — Господар наказав мені таємно знайти ваші сліди. Він вірив, що такий великий маг, як ви, не міг просто зникнути. Я багато разів приходив сюди, але безуспішно. І ось сьогодні нарешті вас зустрів. Але у мене немає доказів, тому що ця справа повинна залишатися в великій таємниці.
Мортон знову з силою надів ногою. Лайт затримався від болю, але не смів кричати.
— Смешно. Навіть якщо у тебе немає доказів, то чому ти втікав, коли зустрів мене в підземеллі? І зараз переді мною лише твій фантом. Чого ти боїшся?
— Ви трохи змінилися, я не відразу вас впізнав. - А що до фантома... Я зараз глибоко під землею, часу мало, а літати я не вмію. Це єдиний спосіб зв'язатися з вами.
Мортон деякий час дивився на нього і нарешті прибрав ногу з Лайта.
Той, весь в судорогах, нарешті розслабився. Але його обличчя було так спотворено, що на нього було страшно дивитися.
Злий дух був дуже примхливий, і він це відчув на собі.
- Ну, ти мене знайшов. Хочеш повернутися і доповісти? — Мортон схрестив руки на грудях і підняв підборіддя. - Так багато наговорив, щоб я вас відпустив?
— Навпаки. Я хочу запросити вас, пане Мортон. Хоч я і знайшов вас, але бачу, що ви не в кращій формі. Пані Юла передбачила це і навчила мене одному магічному колу, який допоможе вам стабілізувати свідомість. А коли вона знайде можливість, то прийде і забере вас.
- Де ти перебуваєш?
— Там, де ми вас і зустріли. У вихря душ.
Очі Мортона відразу звузилися.
- Думаєш, я вам повірю?
Байон, побачивши Мортон знову злиться, поспішив додати:
- Цей вихор душ дуже малий. Після нашого втручання він став нестабільним і ось-ось розсіється. Але я пам’ятаю, що лише частина вашого духу покинула його. Якщо він розсіється, знайти решту буде дуже важко.
Втрата частини душі завдала б Мортону непоправної шкоди. Він не міг цього зрозуміти.
І справді, коли Мортона почула це, її погляд змінився. То він вагався, то злився.
Нарешті, два цих вирази одночасно з'явилися на його обличчі.
— У тому вихрі - осколки душ сотень людей, — нарешті заспокойтеся і суворо сказав Мортон. - Навіть я не можу зберегти свою цілісність. А ти, учень третього рангу, що ти можеш зробити?
— Пане Мортон, хоч я і всього лише третій ранг, але понад десять років вивчав душі й трупи у Башні. Я дещо в цьому досягнув. Інакше пані не відправила б мене і не довіряла би мені той магічний круг. Він допоможе вам повернути загублену частину душі і стабілізувати вас, щоб пані Юла змогла вас забрати.
- Це дійсно Юла тебе послала? - Нарешті пом'якшився Мортон.
— Якби я хотів втекти, то не зміг би використати дорогоцінний фантомний камінь, щоб зв'язатися з вами. А якби я хотів заманити вас у пастку... Чесно кажучи, я і сам не вірю, що в мене б це вийшло.