— Ты... — Вона відступила на півшага, перекладаючи погляд Сола на Байрона. — Тобі вже тридцять?
Байрон почесал затилылок. Його горло, без будь - якого розрізання, розійшлося і обнажили гострі зуби.
- Щойно перейшов цього місяця.
Дивлячись на його горло, Конша зрозуміла, що він не бреше. Він уже міг вільно керувати своєю шкірою.
- Твій "локатор" не міг бути таким, як...
Байрон вказав на Сола.
- Через нього? - Конша відчула, що її мозок ось-ось вибухне. - Неможливо!
Раптом вона замовкла. Вона перевела кілька очей на Сола, ніби вперше бачила цього новачка.
Ще кілька місяців тому він зі страхом благав її про порятунок... А тепер один за одним провів фізичну трансформацію, подружився з Байроном і вбив Сіда!
Побачивши, що Конша вагається, Сол вийшов з-за спини Байрона.
— Старша сестра, наступного місяця вам ще потрібні мізки?
Конша замовкла, а потім усміхнулася.
— Потрібні, як же не потрібні? І, якщо ще буде така нагода, вона помахала головою в руці — клич.
З цими словами Конша поправила свій одяг, що розстроївся в бою, і провела пальцем у комірці та відтягла його знову.
- А ти, малюк, вмієш знаходити покровительок.
Соул ввічливо усміхнувся, а в душі подумав: « Якби я сказав, хто мій справжній покровитель, ти б померла від страху! »
Конша зі складним виразом на обличчі пішла.
Але Байрон з складним виразом на обличчі повернувся до Сола.
Соул подивився на його похмуре, але в той же час чомусь простодушне обличчя посміхнувся:
— Старший брат, хочете знати чому Сід на мене нападав?
Горло Байрона розійшлося.
— У цій Башні конфлікти трапляються щодня. Все через ресурси і владу. Я вже втратив цікавість.
Він працював у морзі понад десять років і понищив чимало трупів своїх знайомих.
- До речі, старший брат, ви тепер можете говорити, не розрізуючи горло?
— Я вже на третьому ранзі, — поквапився Байрон. « Раніше я не міг вільно розмовляти, бо не вмів контролювати свою шкіру. Але завдяки твоїй формулі трансформації у мене з'явилися нові ідеї.
— Раніше я завжди намагався з нею подружитися, приховати себе. Але я забув, що я - це я. Вона може бути моєю зброєю, моїм щитом, але не мною. Мабуть, зрозумівши це, я і зміг порівнятися зі своїм "локатором" та перейти на третій ранг.
- Невже вона так допомогла? Не дивно, що ви були готові віддати мені сто зачечених балів. Але коли ви допомогли мені, то борг записується, — сказав Сол, з болем у серці дивлячись на обезголовлений труп Сида.
Він витратив одноразові артефакти, отримані від Корі та Конші, купу грошей на зілля, що імітує смерть, і попросив про допомогу Коншу й Байрона.
Тепер він знову був бідним.
Але принаймні він позбувся Сіда. Сід не тільки кілька разів нападав на нього, але й знав про існування щоденника. Такого ворога треба було знищити!
Цей чоловік, здається, не знав про справжні можливості щоденника, але саме його знання було загрозою для Сола.
Багато секретів не можна довіряти нікому, особливо якщо це скарб.
Людські серця не витримують спокус, так що краще їх і не спокушати.
Невідомо тільки, чи хтось знає ще, крім Сіда, про існування щоденника.
— Сол.
Поки Сол задумався, дивився на труп Сіда.
- Запам'ятай, що ти володієш набагато ціннішим за будь-який скарб.
Серце Сола еклило.
Невже Байрон знає?
« Знання і життя — це найважливіша річ для мага », — продовжив Байрон.
Соул розинув рот. Здається, він не так його зрозумів.
Байрон вчив його!
— Я зрозумів, старший брат.
Поставити життя в один ряд зі знанням, до якого так прагнуть маги... це тому, що без життя все інше безглуздо?
Погляди Байрона, як завжди, були прості і чіткі.
Коли Байрон побачив, що Сол серйозно поставився до його слів, він був задоволений.
— До речі, він знову дістав записник зі свого рота і продовжив записувати, як було домовлено, що ця допомога списує мій борг.
Але він ще щось накреслив.
- Але в результаті ти сам розібрався з Сідом, так що я відрахую двадцять відсотків. Разом... залишається шістнадцять парних балів.
— Без проблем! — Соул не заперечував.
Шістнадцять балів — це його базова платня за понад п’ять місяців!
Байрон забрав з трупа Сіда все, залишивши Солу тільки голе тіло, і сказав, що речі учня другого рангу для нього ще надто небезпечні.
Якби не блиск у очах Байрона, то Сол міг би повірити цьому чесному чоловікові!
Поділаючи трофеї, Сол запитав про ельфійську статуетку, але Байрон лише похитав головою і порадив йому триматися подалі від будь - чого, що пов'язане з ельфами.
Потім він допоміг Солу оглянути його тіло і роздивитися решту трупів.
Труп закоханого Локі не був змінений. Після того як в нього вселився привид, його обличчя було спотворене. Соул не знав, що з ним сталося, чому в нього вселився привид, але зрештою він був лише використаною пішакою.
Байрон сказав, що на Локі таємно підкинули предмет, в якому жив привид. І той, зайнявся його душевним сум’яттям та нестабільністю, здобув розум.