— Ух! — Дженна нахмурилась і схопилася за груди. Корі щойно наданула на хробака. Дуже боляче!
- Що тобі потрібно? — Корі, сердито вставши, схрестила руки на грудях і подивилася на Дженну зверху вниз.
У очах Дженни запали сльози, але на Корі це не справило враження.
- Прибери ці штучки. Коханки мого батька плачуть краще.
Дженна знову була обшарпана. Вона знала, що Корі є гордою і холодною, але не вважала себе такою отруйною мовою.
Навколо нікого не було. Дженна прикусила губу, впала на коліна і вчепилася у штанину Корі.
— Корі, благаю, скажи мені як ти позбулася хробака?
- Якого черв'яка? — Побачивши, що Дженна стоїть на колінах, Корі захмурилась, але не відштовхнула її.
Дженна, подумавши, що та прикидається, прошепотіла:
— Ну... з групи взаємодопомощ.
Обличчя Корі тут же зблідло. Черв'як з групи взаємодопомощ? Вона згадала те, що висмоктав з її голови Байрон. Чи це був черв'як?
Але звідки Дженна знає?
- Звідки ти знаєш? — Кори глянула на неї.
Коли Корі помітила, що Дженна вагається, то відразу вдалась до виходу.
— Мне... Мені допоміг старший ученик, який зі сльозами на очах знову встромлявся в її штанину.
— Кто? — В голові Кори спливл образ Байрона.
« Він не хотів називати своє ім’я, — сказав він. — Я не хочу мати нічого спільного з групою.
— Тоді чому ти не попросила допомоги в нього?
- Він сказав, що не вміє знімати прокляття.
Проклята? Байрон казав, що це паразит. Значить, це був не він?
Коли вона побачила, що Корі мовчить і не йде геть, то вирішила відступати й знову благала:
- Корі, ти єдиний з новобранців, хто був у групі всього один раз і більше не приходив. Ты... Ти, мабуть, знаєш, як позбутися хробака! Допоможи мені, будь ласка, я заплачу тобі кристалами, балами, ніж хочеш!
Але навіть Байрон не хотів зв’язуватися з цією групою, і Корі теж не хотіла проблем. Та й не могла вона допомогти. Корі позбулася контролю над групою, і вони могли не звертати уваги на втрату одного новачка. Але якщо вона почне допомагати іншим, то може знову привернути до неї увагу.
Протистояти вкоріненій та міцній організації було дуже небезпечно.
— Я справді не знаю, — сухо сказала Корі, намагаючись вирвати свою ногу. - Я теж лише новачок.
— Кори, Корі!
Коли Дженна побачила, що та все одно не хоче допомагати, то розридалася і відпустила її на волю.
— Подивися.
У неї й справді була гарна фігура! Перше, що побачила Корі, — білу груди Дженни. Але на другу секунду вона помітила ще більш білого черв’яка, що злегка шевлячи.
— Ух.
Кори інстинктивно відступили на півшага. По її рукам побігли мурашки. Якби Байрон тоді її не врятував, у неї зараз був би такий хробак?
Корі зітхнула і спокійно сказала:
— У такому разі тобі треба звернутися до свого наставника.
— К наставнику? — На жаль, заснула Дженна. — Мій наставник - це вчитель старшого брата Лоя.
Тоді Дженна побачила, що Ло Кай люб’язно і привітно обрала наставника Анзе, хоча він не був для неї ідеальним.
Тепер вона бачила свого наставника лише раз, не сказала йому і слова, і спілкувалася тільки з Ло Каєм. Але це спілкування і було тією ж групою взаємодопомоги.
Тепер Дженна, знаючи про жахи групи, вже не була впевнена, чи її наставник і рука приєднались до цього. Як вона могла просити в нього допомоги? Це було б все одно, що стрибнути в пащу до вовка.
Коли вона побачила коливання Корі, то знову вчепилася до її штанів.
— Пані Корі, ваша високість, благаю за те, що ми з одного герцогства.
Кори прикусила губу.
— Я не можу відповідати за інших, але завтра піду і питаю.
Дженна хотіла, щоб Корі пішла сьогодні, зараз, негайно, але побачивши її вираз обличчя, зрозуміла, що це неможливо. Вона з сумом піднялася. Коли вона дізналась про паразита, то не могла спати. Ця ніч, мабуть, також буде безсонною.
Корі врешті-решт відділилася від Дженни. Якби вони не виросли разом, вона б ні за що не вступила у проблеми цієї групи.
Повернувшись у гуртожиток, Корі постукала в двері Сола.
— Кто?
Почувши стукіт, Сол не відразу встав. Він вже звик спочатку перевіряти, хто за дверима.
- Твій старий знайомий.
Це слово Сол жартома навчив Корі, і вона, з її незграбним вимовам, додала йому зовсім інший відтінок.
Не встиг він прочинити двері, як Корі прослизнула під його рукою.
Коли Сол зачинив двері, вона нетерпляче сказала:
— Соуле, я накочувала тебе неприємності.
— М?
— Це Дженна. Ти, може, не пам'ятаєш...
Корі розповіла свою розмову з Дженною і безсилля додала:
— Вона, здається, впевнена, що мене заразили, а потім я видужала, ось і причепилася до мене.
Згадавши бліде обличчя і перелякані очі Дженни, Корі додала:
- Ти не знаєш, де знайти старшого брата Байрона? Я запитаю у нього, не міг би він ще раз допомогти. Або нехай Дженна сама заплатить за своє спасіння.
Але Сол не поспішав з відповіддю. Він схрестив руки на грудях і сів за стіл.