«Якщо він носитиме цю підвіску, то справді буде в безпеці?» — Ґу Фейді подивився на Чі Тонга. — «Я ніколи не чув про подібні дивовижні речі».
Чі Тонг похитав головою: «Я не бачив того листа і не знаю, що саме вчителька дала молодшому братові... Але якщо вона так каже, то проблем бути не повинно».
Су Ян взяв яскраво-червону підвіску у формі фенікса в руку, розглядаючи її.
Він відчував, як від неї хвилями розходиться тепло, проте воно не розсіювалося в повітрі, а м'яко огортало все його тіло.
Згадуючи численні легенди про Безсмертну Фею Ціньбо, що ходили в Малому Нефритовому Павільйоні, Су Ян раптом подумав, що їхня вчителька, мабуть, не зовсім звичайна людина. Можливо, вона займається самовдосконаленням для безсмертя або... є особливим персонажем поза основним сюжетом. Оскільки в оригіналі вона була прописана як «вища сутність поза світом», то її дари точно не підведуть.
Тож Су Ян, стиснувши підвіску, обережно спрямував внутрішню силу й застосував техніку "Крок, що плекає квіти", стрімко описавши коло навколо присутніх.
Цей вчинок налякав Ґу Фейді. Він миттєво перехопив юнака й тривожно запитав: «Як ти почуваєшся? Є якийсь дискомфорт?»
Су Ян прикрив очі, відчуваючи, як потужний потік тепла від підвіски вливається в його тіло, пригнічуючи Крижану сутність холодного ставка, що вже почала ворушитися. Він раптом усміхнувся: «Діє! Ця підвіска справді приборкує крижану сутність».
З цими словами він накинув шнурок підвіски собі на шию.
Ґу Фейді допоміг Су Яну поправити волосся, надіваючи прикрасу, проте все ще виглядав стурбованим: «Навіть якщо так, не використовуй внутрішню силу без потреби. Доки не припече, краще стримуйся. Вчителька згадала, що Нефритовий Мозок може розбитися... можливо, якщо ти зловживатимеш силою, він трісне. Інакше вона б не наказала мені дістати того Білого Полум'яного Ґу ».
У цих словах був сенс, тож Су Ян кивнув: «Добре, я не буду користуватися силою без крайньої потреби».
Ґу Фейді нахмурився й продовжив: «Судячи з намірів вчительки, вона хоче, щоб ми приєдналися до сил Павільйону Парячих Хмар та бойового світу для облоги Демонічної Секти... Але раніше батько вдав, ніби вигнав мене з Павільйону, щоб заплутати плани Клану Привидів Е'ло. Якщо ми зараз з'явимося серед війська праведних шкіл, це може бути недоречно».
Су Ян не знав, що робити, тому звернувся за порадою до Ло Юя.
Лікар замислився на мить: «Вчителька не казала прямо, що ви маєте йти разом із Павільйоном Парячих Хмар. Вона лише веліла йти в пустку, а потім до Клану Привидів Е'ло...»
Його брови дедалі більше зсувалися до перенісся, він занурився в роздуми.
Через деякий час він підвів погляд на Ло Іня: «Твоє завершення навчання справді пов'язане з поверненням до королівського двору задля помсти?»
Ло Інь ствердно кивнув: «Мій батько-хан, мати, брати та сестри — всі загинули від меча Е'ло Цзюе. Звісно, я мушу помститися».
«Тобі не варто поспішати потайки повертатися до Клану Привидів», — мовив Ло Юй. — «Ми з А-Юе припускаємо, що облога Демонічної Секти Павільйоном Парячих Хмар має інше підґрунтя, можливо, пов'язане саме з Кланом Привидів Е'ло. Побачивши листа вчительки, я впевнився в цьому ще більше... Мне потрібно зустрітися з Ґу Жохаєм особисто й усе з'ясувати».
Він зробив паузу й повернувся до Ґу Фейді: «Отже, ви спочатку підете зі мною до пустки. Поки що не з'являйтеся поблизу загонів бойового світу. Коли я дізнаюся справжню причину облоги, ви вирішите, як діяти далі».
Ґу Фейді переглянувся з Су Яном і кивнув Ло Юю.
Коли питання було вирішене, Ло Юй запитав у Ло Іня: «За твоїм диханням я бачу, що ти практикував... техніку прихованого вбивства загону Тіней армії Чорного пір'я?»
Ло Інь відповів: «Так. До того, як усе сталося, я проходив вишкіл у загоні Тіней. Саме завдяки навичкам прихованості мені вдалося втекти й дістатися Малого Нефритового Павільйону».
Ло Юй зітхнув: «Хай там як, ці навички дозволяють убити лише одну людину».
Ло Інь залишився безпристрасним: «Мені потрібно вбити лише його одного, цього достатньо».
Ло Юй заперечив: «Навіть якщо в Малому Нефритовому Павільйоні ти зосередився на мистецтві вбивства... Королівський двір Клану Привидів Е'ло під суворою охороною, поруч армія Чорного пір'я та вежа Білих шаманів. Тобі буде вкрай важко підібратися до Е'ло Цзюе. Тобі краще піти зі мною й таємно зв'язатися з тими, хто незадоволений правлінням узурпатора, щоб розколоти його сили зсередини... Але це потребує ретельного планування, тут не можна поспішати».
«Щодо армії Чорного пір'я... можливо, не варто хвилюватися».
Чі Тонг втрутився в розмову: «Я попрошу батька-імператора дати мені мандат на управління частиною прикордонних військ на північному заході, щоб силами армії стримати Чорне пір'я. Якщо б я раніше не був впевнений, чи зможу переконати батька, то тепер, зустрівши шостого дядька, я спокійний. Зрештою, до того як покинути палац, шостий дядько був одним із рідкісних молодих генералів нашої імперії. І батько йому довіряє».
Почувши це, Ло Юй повернувся до Цінь Цзяньюе.
Той на мить замислився й подивився на Чі Тонга: «Тоді я супроводжу тебе до столиці».
Ло Юй занепокоївся: «Але ви не бачилися двадцять років. Людина на троні завжди змінюється... Що як він не дасть тобі військової влади й не випустить зі столиці?»
Цінь Цзяньюе всміхнувся: «Якщо не випустить, я просто втечу з дому ще раз».
Слухаючи їх, Чі Тонг раптом засміявся: «Почуття старшого та шостого дядька справді глибокі! Подивіться на Ло Іня — він зовсім не хвилюється, що я можу застрягти в столиці!»
Ло Інь мовчки глянув на Чі Тонга й промовив: «Якщо ти не повернешся, так навіть краще. У столиці безпечніше, ніж вести війська до кордону».
Чі Тонг жартома вдарив Ло Іня кулаком: «Якщо я не приведу війська, щоб підтримати тебе, ти хочеш, щоб армія Чорного пір'я розірвала тебе на шматки? А ще кажеш таке...»
Дивлячись на їхні жарти, Ло Юй та Цінь Цзяньюе обмінялися поглядами, і в їхніх очах було здивування.
Раніше вони думали, що лиха доля між імператорським двором та Кланом Привидів Е'ло обірветься після того, як вони обоє покинуть свої палаци й стануть відлюдниками. Проте через двадцять років серед їхніх нащадків знову з'явилася пара, готова відкинути походження та минуле, щоб підтримувати одне одного.
...
Всі обговорили загальний план і вирішили затриматися в містечку Мейчжу на пів дня, щоб усе ретельно обміркувати, а завтра вранці вирушити в дорогу.
У містечку Мейчжу досі працював заїжджий двір, який колись відкрила Зала Орхідей Демонічної Секти. Здавалося, вони зовсім не переймалися майбутньою облогою. Звісно, лише Су Ян знав, що цей заїзд належить Секті, але він не збирався видавати себе, тому пішов за Ло Юєм до іншого готелю, який вони орендували вчора.
Ло Юй та Цінь Цзяньюе рідко з'являлися у світі бойових мистевств, тому, перевдягнувшись у бродячих воїнів, пішли збирати новини про облогу.
Чі Тонг, який давно не бачив Су Яна, почав розповідати йому про події останніх пів року. Оскільки він роками не цікавився ситуацією у світі, він лише зараз дізнався від друзів про гробницю Святого Меча та спадщину, а також про те, як Ґу Фейді заразився Ґу і як Су Ян рятував його.
«Виходить, ти та Ло Інь — двоюрідні брати!» — Чі Тонг негайно підтягнув Ло Іня ближче. — «Але ви зовсім не схожі, не дивно, що раніше не впізнали одне одного!»
Ло Інь залишився спокійним: «Я був тоді малим і зовсім не пам'ятаю молодшу тітку, звісно, я не міг його впізнати».
Су Ян відповів ніяково. Він не надто хотів називати Ло Іня братом, тому вирішив і надалі звати його «старшим братом-учнем».
«Проте, якщо ти маєш таку кров... твоя присутність у Клані Привидів Е'ло може допомогти розв'язати проблему з вежею Білих шаманів», — додав Ло Інь.
Він пояснив: «У твоїх жилах тече кров королівської доньки Клану Привидів Е'ло, і ти вивчав техніку "Напівзів'яла Червона Квітка", тож тебе можна вважати наполовину шаманом Е'ло. Коли Е'ло Цзюе захопив владу, він змовився з однією шаманкою, щоб убити попереднього великого шамана, і так підкорив вежу. Теперішній великий шаман не має королівської крові. Якщо він зустріне тебе, то, ймовірно, втратить контроль над Білим Полум'яним Ґу».
Су Ян сторопів: «Але я не належу до Клану Привидів. І моя техніка "Напівзів'яла Червона Квітка" — лише уривок методів вирощування Ґу. Як я можу змагатися з великим шаманом?»
Ло Інь похитав головою: «Щодо інших отруйних комах я не певен, але Білий Полум'яний Ґу — це король паразитів, якого великі шамани Клану Привидів століттями вирощували у своїх тілах, живлячи кров'ю королівських доньок. Питання крові — це таїнство, я не знаю причин, але впевнений: твоя влада над цим паразитом буде значно сильнішою, ніж у теперішнього шамана».
Це пояснення налякало Су Яна ще більше: «Але в листі вчительки йдеться про те, що Фейді має приборкати цього паразита. Він не з Клану Привидів і не вчив техніку "Напівзів'яла Червона Квітка"...»
«Це й мені здається дивним», — погодився Ло Інь. — «Ґу Фейді практикує методи школи праведного спрямування. Якщо він отримає вогняного Ґу, його внутрішня сила стане неймовірно палкою. Без королівської крові приборкати його буде смертельно небезпечно. Але... якщо вчителька каже, що це його шанс, значить, так воно і є».
Су Ян та Ґу Фейді обмінялися поглядами. В очах обох з'явилося розуміння.
— Хоча Ґу Фейді не має крові правителів Клану Привидів Е'ло, у нього є Су Ян; хоча він не вчив техніку "Напівзів'яла Червона Квітка", її вчив Су Ян; і хоча його енергія янська, внутрішня сила Су Яна зараз крижана, що допоможе стримати полум'я. Доки вони разом, завдяки Су Яну Ґу Фейді справді зможе приборкати Білого Полум'яного Ґу.
А коли він його отримає, його внутрішня сила стане в рази гарячішою — саме такою, яка потрібна Су Яну під час парної практики.
Однак це означало, що якщо Су Ян коли-небудь піде, Ґу Фейді серйозно постраждає від дії Ґу.
«Це занадто небезпечно», — прошепотів Су Ян, нахмурившись. — «Чому вчителька вважає це твоїм шансом?»
Ґу Фейді стиснув кінчики пальців Су Яна: «Крижана сутність холодного ставка теж була небезпечною, але ти заради мого порятунку колись ризикував життям...»
Су Ян безпорадно відповів: «Припини про це згадувати. Я ж не знав тоді, що порятунок обернеться цією крижаною сутністю. І спочатку вона не шкодила мені, а навіть допомагала. А цей Вогняний Ґу навіть звучить як щось лихе».
«Тут ти не зовсім правий», — втрутився Ло Інь. — «Приборкати його небезпечно, але якщо це вдасться, він більше ніколи не боятиметься жодної отрути, а його янські техніки стануть значно потужнішими».
Су Ян все ще виглядав занепокоєним, тож Ґу Фейді швидко змінив тему: «З твоїх слів виходить, що цей Ґу належить великому шаману Клану Привидів. Якщо я його заберу, що буде з шаманом?»
Ло Інь помовчав і відповів: «Якщо моє вбивство провалиться, а ви розгромите вежу Білих шаманів і заберете Ґу, це послабить сили Е'ло Цзюе. А якщо я зможу захопити владу завдяки вашій допомозі, то вважатиму цього Ґу занадто скромною нагородою для вас. Крім того, Білий Полум'яний Ґу не єдиний у світі, просто доведеться шукати нового в крайніх північних землях».
Саме під час цієї розмови пролунав стукіт у двері, і голос служника промовив: «Вино з орхідей п'ятого місяця, яке замовляв молодий пан, прибуло».
Всі в кімнаті переглянулися. Ніхто не знав такого пароля.
Ґу Фейді, як найсильніший серед них, подав знак іншим, схопив свій меч і пішов відчиняти.
За дверима справді стояв офіціант із глеком вина, але він виглядав трохи старшим за звичайних слуг. З широкою посмішкою він переступив поріг і, не вагаючись, зупинив погляд на Су Яні.
Су Яну здалося, що він десь бачив це обличчя. Помітивши візерунок орхідеї на краєчку одягу чоловіка, він здригнувся й тихо покликав: «Лань Ву?»
Почувши це ім'я, Ґу Фейді теж здивувався й негайно зачинив двері.
Лань Ву поставив глек, опустився на одне коліно й вклонився Су Яну: «Підлеглий Лань Ву вітає Святого Сина!»