У Су Яна боліла голова, він натиснув на скроню і безвольно сперся на камінь, не бажаючи відповідати.
Сюй Юньчжань кілька разів перевів погляд між Ґу Фейді та Су Яном і теж замовк.
На мить на цій галявині відновилася моторошна тиша.
Невдовзі дві фігури вийшли з Кам'яного Лісу майже одночасно, по одній з кожного боку.
Пу Ліньюнь, піднявши очі, побачила Ґу Фейді та Сюй Юньчжаня, які стояли посередині, і одразу підбігла до них, усміхаючись: «Я знала, що ти, Старший Брате, будеш першим! Чому ти не виходиш? Чекаєш, щоб ми вийшли разом?»
З іншого боку, Фан Сі окинув поглядом Ґу Фейді та його супутників, і, побачивши Су Яна біля виходу, в його очах промайнуло здивування.
У цей час Пу Ліньюнь також помітила Су Яна і, нахмурившись, запитала: «Чому ти теж тут?»
Су Ян ще не встиг відповісти, як Ґу Фейді та Фан Сі заговорили одночасно:
«Він був першим».
«Чому він не може тут бути?»
«Він був першим?!» — цього разу Фан Сі справді здивувався. Він повернув голову до Су Яна і спантеличено запитав: «Тоді чому ти не виходиш?»
Су Ян схрестив руки, зображуючи позу Святого Сина Демонічної Секти, і байдуже сказав: «А, не хочу. Я не хочу вступати до Малого Нефритового Павільйону».
Ця відповідь, безсумнівно, приголомшила і Пу Ліньюнь, і Фан Сі, які щойно прибули.
Через деякий час Фан Сі першим прийшов до тями і, серйозно нахмурившись, запитав: «Святий Сину, ти серйозно подумав?»
Су Ян кивнув: «Так».
Фан Сі раптом посміхнувся, скоса поглянув на Ґу Фейді й запитав: «Отже, наш молодий герой Ґу теж залишається тут, бо ти відмовляєшся вийти з Кам'яного Лісу?»
Су Ян демонстративно кашлянув, тримаючи себе в руках: «Так, він сказав, що не хоче моєї поблажливості».
Фан Сі голосно засміявся: «Ну, чудово. Якщо ви обоє не хочете бути першими, тоді я ним буду!»
Сказавши це, він попрямував до виходу з Кам'яного Лісу.
Ґу Фейді зробив крок вперед і мовчки зупинив Фан Сі.
Фан Сі посміхнувся: «Я чув, що Лідер Альянсу Ґу з Павільйону Парячих Хмар найбільше цінує праведність, але не очікував, що молодий герой Ґу, його єдиний син і молодий голова Клану, буде таким владним. Ти не лише намагаєшся шантажувати Святого Сина, але й перешкоджаєш іншим героям пройти через Кам'яний Ліс... Хіба це стиль Павільйону Парячих Хмар?»
Його слова приголомшили всіх п'ятьох присутніх.
Ґу Фейді інстинктивно заперечив: «Я не...»
«Ти не шантажуєш Святого Сина, тоді чому ти погрожуєш йому своїм власним майбутнім?» — запитав Фан Сі.
Ґу Фейді: «Я не...»
«Вступати чи не вступати до Малого Нефритового Павільйону — це особиста справа Святого Сина. Якщо він уже прийняв рішення, то яке ти маєш право приймати інше рішення за нього?» — запитав Фан Сі.
Ґу Фейді: «Я просто...»
«Ти не просто не хочеш його поблажливості, ти просто не хочеш, щоб у майбутньому тебе дорікали, мовляв, ти зміг прославитися у світі бойових мистецтв лише тому, що він відмовився від вступу до Павільйону», — посміхнувся Фан Сі. — «Ти просто турбуєшся про власну репутацію, чи не так?»
Від слів Фан Сі Ґу Фейді почервонів і, стиснувши кулаки, сердито сказав: «Я не думав так! Я просто відчуваю несправедливість щодо нього! Він має чудовий талант і присвятив себе бойовим мистецтвам, але його примушує Лідер Демонічної Секти... Я, я просто не можу дивитися, як така перлина затьмарюється...»
Су Ян дивився, як Фан Сі змушує Ґу Фейді замовкнути, і раптом відчув бажання засміятися.
Він знав, що Ґу Фейді насправді не брехав. Його персонаж завжди був сонячним, наївним і рішучим. Можливо, через юність він часто робив те, що вважав за потрібне, не зважаючи на почуття інших. Але його наміри ніколи не були егоїстичними чи темними.
Як і в цій ситуації, Ґу Фейді був на 100% переконаний у принципі «перший прийшов — перший обслужений».
Звичайно, така особистість була непоганою для вигаданого персонажа, але коли Су Ян дивився на Ґу Фейді як на живу людину, він вважав його впертим, дитячим і дуже проблематичним.
Раптом Сюй Юньчжань, який досі мовчав, засміявся. Він простягнув руку, поплескав Ґу Фейді по плечу і сказав: «Фейді, не дозволяй їм тебе заплутати».
Ґу Фейді був спантеличений.
Су Ян теж виглядав здивованим.
Сюй Юньчжань продовжив: «Молодий герой Фан, який зміг пройти через цей Кам'яний Ліс, мабуть, щойно говорив не зовсім від щирого серця? Тепер у мене є вагомі підстави підозрювати, що ті чутки про молодого героя Су у світі бойових мистецтв і його зарозуміла поведінка — це лише гра, щоб заплутати світ. Зрештою, не кожен може пройти Лабіринт Кам'яного Лісу Малого Нефритового Павільйону».
Су Ян: «...»
Розумні другорядні персонажі — це так дратує!
Сюй Юньчжань, побачивши, що Су Ян і Фан Сі мовчать, усміхнувся і запитав: «Якщо молодий герой Су зможе чесно і без приховування відповісти на кілька моїх запитань, я переконаю Фейді вийти з Кам'яного Лісу першим. Як тобі така пропозиція?»
Су Ян відмовився: «Чому я повинен тобі відповідати!»
Сюй Юньчжань не звернув на це уваги і одразу поставив запитання: «Чому молодий герой Су стверджує, що не хоче вступати до Малого Нефритового Павільйону, але прийшов на відбір? Навіщо він отримав нефритовий дзвіночок на горі Мейчжу? Навіщо використав усю свою силу під час випробування внутрішньої сили біля воріт? Чому визнав, що тренувався всю ніч? І чому... добровільно увійшов до цього Лабіринту Кам'яного Лісу, що бентежить серце?»
— Тому що так було написано у сценарії.
Але Су Ян не міг відповісти так.
Тому він просто дивився на Сюй Юньчжаня, лютуючи в душі.
Він казав! Розумні другорядні персонажі справді дратують!
«Я теж хотів би знати, що тобі, маленький брате, не подобається в нашому Малому Нефритовому Павільйоні, що ти раптом передумав вступати?»
Раптом над їхніми головами пролунав голос, який неможливо було визначити, чоловічий він чи жіночий.
Цей голос з'явився без попередження і налякав усіх п'ятьох.
На вершині валуна біля виходу з Кам'яного Лісу сиділа особа в яскраво-червоному розкішному вбранні, з бездоганно доглянутим обличчям і зачіскою, і було неможливо сказати, чоловік це чи жінка.
Він... або вона, спершись рукою на коліно, а іншою підперши щоку, примружив очі і з посмішкою подивився на Су Яна: «Скажи мені, маленький брате. Поясни мені, чому ти прийшов на відбір, показав такі видатні результати на кожному етапі, дістався сюди менше ніж за одну паличку фіміаму(15хв.), а тепер раптом не хочеш вступати до мого Малого Нефритового Павільйону?»
Щойно це було сказано, всі погляди сфокусувалися на Су Яні.
Менше ніж за одну паличку фіміаму?!
Що це за демонічний талант?
Ні, що це за неперевершена чистота і невинність?!
Ходили чутки, що найшвидшою людиною, яка пройшла Лабіринт Кам'яного Лісу Малого Нефритового Павільйону досі, був нинішній Лідер Альянсу бойових мистецтв Ґу Жохай з Павільйону Парячих Хмар. І навіть він тоді витратив більше ніж пів години, щоб вийти.
Червона постать не отримала відповіді і тихо посміхнулася, кваплячи: «Маленький брате, говори ж».
Су Ян, нарешті, підвівся з валуна, подивився на червону постать і сказав: «Оскільки ти знаєш, коли я сюди прийшов, ти, мабуть, чув, що я говорив Ґу Фейді. Я звик до комфорту, і мені потрібні красуні для догляду. У Малому Нефритовому Павільйоні... надто багато правил, я не хочу вступати».
Червона постать з усмішкою простягнула палець і, вказуючи в повітрі на груди Су Яна, сказала: «Я не вірю цим словам, бо чую, що твоє серце б'ється нерівно. Маленький брате, ти брешеш».
Почувши цю мелодраматичну фразу, Су Ян ледь стримав вираз обличчя.
Червона постать продовжила: «Це дуже цікаво. Ти, малий, кидаєшся нісенітницями та брехнею, але зміг пройти цей лабіринт, що бентежить серце, менше ніж за паличку фіміаму... Така унікальна людина! Я повинен взяти тебе до свого двору і як слід тебе дослідити».
Су Ян онімів і швидко обмірковував, як повернути цей сюжет, що відхилився від курсу, назад.
Може, справді використати внутрішню силу і серйозно поранитися!
Саме в той момент, коли Су Ян збирався активувати свою внутрішню силу, втрутився чийсь байдужий жіночий голос: «Чі Тонг, не дражни його. Оскільки він уже дійшов сюди, він не може вирішувати, вступати до Малого Нефритового Павільйону чи ні. Якщо він не зможе зосередитися на тренуванні і не підвищить свою внутрішню силу на вищий рівень, ніхто не зможе пройти через цей Кам'яний Ліс у зворотному напрямку. Су Ян, ти це розумієш?»
Су Ян: «...» — Ні, не розумію!
Скільки ж налаштувань було вирізано з того сценарію, який він отримав? Чому він не знав, що вступ до Малого Нефритового Павільйону є майже примусовим? Хіба автор роману настільки антилюдяний? З такими налаштуваннями, як йому повернути цей сюжет, що розвалюється, у правильне русло?!
Найгірше, що для цього карколомного повороту сюжету, який втрутився, не було навіть готових реплік!
Як йому, напівписьменному випускнику, який багато років тому закінчив школу, імітувати витончену манеру мовлення стародавніх людей?
Може, просто відпустити ситуацію?
Су Ян вирішив, що незалежно від того, хто це говорить, якщо ця людина наважиться з'явитися, він обов'язково буде сперечатися з нею, щоб переконатися, що Малий Нефритовий Павільйон не порушить його планів!
З ледь чутним кроком, біла жіноча фігура, яка раніше проводила випробування внутрішньої сили біля воріт Павільйону, повільно вийшла з Кам'яного Лісу.
Су Ян «...»
Зовсім злякався.
Очі жінки в білому все ще були затуманені, а її голос був спокійним: «Не потрібно більше сперечатися про те, хто був першим. Я і Чі Тонг добре бачили ваші дії в Кам'яному Лісі. Навіть якщо хтось хоче поборотися або поступитися цим першим місцем, він не отримає схвалення Малого Нефритового Павільйону. Тож, залишатися тут немає сенсу. Слідуйте за мною».
П'ятеро людей перезирнулися.
Усі вони бачили неймовірно глибоку внутрішню силу цієї жінки в білому, і ніхто не наважився заперечити. Врешті-решт, вони слухняно пішли за нею з Кам'яного Лісу.
Пройшовши кілька кроків, Су Ян подивився на спину жінки в білому, і раптом щось спало йому на думку. Його очі засяяли: «Раніше когось дискваліфікували за те, що він провокував Малий Нефритовий Павільйон. Якщо я зараз почну бунтувати, мене теж виженуть?»
Жінка в білому зупинилася і повільно обернулася, її погляд невиразно сфокусувався на Су Яні.
«Ні», — сказала вона.
Світло в очах Су Яна миттєво згасло.
Жінка в білому байдуже продовжила: «Я поранила й вигнала тих двох, бо їхня сила була далеко не вражаючою. А такого генія, як ти, можна пробачити за будь-що в Малому Нефритовому Павільйоні. Якщо ти отримаєш дозвіл Голови Павільйону, то навіть твоє бажання мати красунь навколо не є абсолютно неможливим».
«Тому тобі не потрібно чинити опір».
Су Ян: «...»
Легендарний Малий Нефритовий Павільйон, де ж твоя мораль і принципи?!