Глава 830: Тиллен.
— Дуже добре, босові про твій викуп, я пообіцяв Лейлін потерти руки.
- Велике спасибі, сер! — Карен відразу почала звертатися до нього по-іншому. Хоча зараз вона виглядала як слабка маленька ельфійка, Лейлін знав, що коли він вилікує її від отрути і озброїть гострим кинджалом, то стане могутньою богинею смерті, яка б'є з тіні.
Після того як вона подякувала йому, атмосфера в кімнаті стала незручною.
— Пан... як щодо того, щоб я покликала свою сестру-горничу? — запитала Карен, що вона була дуже збентежена.
- У цьому немає необхідності. Хіба ти не прийшла допомогти мені налити гарячої води? — хитро усміхнувся їй Лейлін. Кровопролитні битви і накопичення великої кількості енергії розпалили в ньому пожежу, яка була необхідною для загаслення.
- Так, сер! — Уся кімната незабаром наповнилась підлітковою пристрастю.
Сніданок у Таверні Варварів був досить щільним. У повітрі висів аромат м’якого пшеничного хліба і молока, перемішане з п’яним запахом сиру й яєчниці. Поруч стояла плетена кошик соковитих ягід, щоб роздобрити апетит постояльця.
Лейлін сидів за столом, зав’язавши навколо своєї шиї серветку і насолоджуючись їжею. Карен сиділа збоку і час від часу поглянула на нього з рум’янцем на обличчі. Ці жести змусили Лейліна усміхнутися подумки. Вона дійсно виявилася дуже дивною істотою, і він дуже наситився нею минулої ночі.
Темні ельфи, здавалося, мали особливий талант у цій галузі, але й сам Лейлін не був в цьому випадку незграбним юнаком. Його сила була занадто велика навіть для темного ельфа.
У цей момент через двері пролунав голос Ціклопа:
- Босе, ми можемо увійти?
— Входите!
Після схвалення Лейліна, Циклоп, Гігант і Харк увійшли всередину.
Коли Лейлін дивився на величезні темні круги і мішки під їхніми очима, він добре знав, як вони повеселились минулої ночі. Навіть після того, як Лейлін ретельно помився, він міг відчути сильний запах алкоголю і одеколону.
Вони помітили Карен біля Лейліна, але побачили вигляд, що нічого не бачили і їхні очі наповнилися досить сумнівними усмішками.
« Пане, я піду », — сказала Карен, побачивши піратів. Вона знала, що Лейлін має справу зі своїми підлегліми і вирішила піти геть, хоча ще не закінчила снідати.
- Не потрібно. Ти тепер одна з нас, тому тобі слід залишитися тут і слухати, — вимовив Лейлін, поклавши руку їй на плече.
Циклоп був шокований цією дією, і оцінююще подивився на дівчину. Вона, звичайно, виглядала як проста ельфійка і, до того ж, була проституткою, так з чого раптом капітан вирішив завербувати її? Але оскільки це було рішення Лейліна, вони не хотіли заперечувати.
Перед тим як звернутися до Циклопу та інших, Лейлін взяв білу серветку і витер куточки рота:
— Отже, як минула ніч?
Циклоп знав, що Лейліна не цікавиться їхнім станом. Він прочистив горло і почав докладати виявлену ними інформацію:
— Босс! Я вже дізнався...
— У Піратській Бухті є кілька купецьких сімей, які цікавляться нашими товарами. Тим не менш, наш найбільший покровитель - господиня цього готелю ... Ха-ха.
— Эта дівчина-лисица? — кивнув Лейлін. — Що вона нам пропонує?
— 860 золотих монет Дамбрата за все! Ця ціна не вища за інші пропозиції, але це найбезпечніший варіант: Цикорт сплюнув перед тим, як продовжити. Інші сім’ї могли б запропонувати нам вищу ціну, проте я відразу можу вирахувати їх. Вони мерзотники!
Циклоп був піратом, і не міг стриматися від брудних проклять. Однак Лейлін міг їх зрозуміти. У Піратській Бухті можна було зустріти будь - кого, і не дивно, що пірати мали власні міркування про те, як поглинуто їхні кораблі та товари.
Оскільки Варвари були головними у Піратській Бухті, то не було нічого дивного в тому, що вони хотіли купити ці вкрадені товари і потім перепродати їх дорожче.
Хоча Лейлін залишив цукор для своїх потреб, інші його товари коштували щонайменше 3000 золотих монет. Оскільки вони були вкрадені, отже « брудними», Лейлін був би задоволений і малим прибутком.
— Це детальна карта піратської бухти, у тому числі розташування всіх церков, — Халк шанобливо дав Лейліну сувій з овечої крові і передав відповідь судовій верфі. Проте, він додав, що не зможе магічні переробити корабель. Що стосується вартості, то йому знадобиться щонайменше 300 золотих монет...
- Наші кролики вчора розважалися, але нічого страшного не сталося. Вони лише збанкрутували з кількома іншими п’яницями, — оголосив Гігант і, дивлячись на обличчя цього чоловіка, зрозуміли, що вони не програли бою.
ми залишимося тут ще на п'ять днів. Передайте власникові верфі, що все повинно бути готове до цього терміну і попросіть його закінчити роботу якомога швидше. Ми можемо піти на деякі поступки за ціною.
Кораблю потрібно було лише планового обслуговування, а не масового перебудування або заміни цілого киля. У цьому світі є чудові здібності, коли б власник верфі доклав усіх зусиль для того, щоб швидко завершити роботу.
— Будьте впевнені, босс! — Циклоп з упевненістю вдарив себе в груди, взявши це завдання на себе. Халк, що стояв праворуч від нього, замордував.
Лейлін удавав, що не помічає суперництва між своїми людьми. Він не хотів втручатися, поки це йому чи іншим чином не перешкоджало.
— Ммм, Циклоп зможе розібратися. Халк і Гігант, ви підете зі мною, щоб позбутися товарів та найняти людей.
— Ладно. Так, босе! — Оскільки Лейлін дав наказ, все йшло згідно з постановою.
Головний зал таверни був не таким шумним, як минулої ночі, але на підлозі були осколки бітою посуду, а деякі п'яниці і зовсім залишалися лежати на землі.
- Візьміть цього, який не може повернути мої гроші в доки. Відправте його на примусові роботи, і кожного дня жорстоко збивайте його доти, доки він не поверне борг. Поки він не віддасть борг, не дозвольте йому піти, - господиня готелю, дівчина-лица, давала наказ двом Варварам через стійкість, тримаючи руки на стегнах.
— О! Чого тобі не спиться в таку рану, хлопче? — Побачивши Лейліна, її вираз обличчя різко змінився. Вона подивилася на Карен, яка стояла поряд з ним, і ельфійка мимовільно відсахнулася під її пронизливим поглядом.
- Якщо ти незадоволений обслуговуванням Карен, я зміню її на когось іншого!
- Ні, це не потрібно. Вона дуже добра, — відповів Лейлін, почуючи ніс: « Я все ще не знаю вашого імені? »
— Хи-хи, Мене звуть Тиллен. Можеш звати мене мадам Тіллен! — Мадам Тіллен ніжно посміхнулася Лейліну, усміхаючись, наповненою чарівністю зрілої жінки.
— Ммм. Люба мадам Тіллен, я хочу поговорити про нашу роботу і викуп цій покоївці, прямо сказав Лейлін.
— Викупе? — Тіллен перевела погляд на Карен, а в її очах минув дивний вогник, — здається, наша Карина добре задовольнила молодого майстра...
Тіллен, ліниво зівнула:
- Тут не місце для таких розмов, йди за мною.
Вона покохала своїми округленими стегнами, залишаючи після себе сильний шлейф духів. Лейлін посміхнувся, перш ніж піти за нею в маленьку кімнату.
Мадам Тіллен заварила квітковий чай, який, як казали, прийшов від ельфів, і чекала, поки підніметься білий пару, перш ніж проникливо запитати:
- Ти запитав моє ім'я, але я досі не знаю як до тебе звертатися.
— Ви можете називати мене Лейлін, — відповів він. Тому що він хотів укласти з нею угоду, то довіра була вирішальним фактором. Вона тільки запитала його ім’я, яке і так могла легко дізнатися, провівши невелике розслідування.
— Добре, молодий пан Лейлін, — мадам Тіллен схрестила свої довгі стрункі ноги, а її палаючий хвіст обгорнув талію.
— Я можу взяти на себе відповідальність за переговори з товарами, але Карен - рабиня нашої таверни. У мене немає повноважень займатися цим питанням.
— Я знаю, що все тут є приватною власністю Варварів, — усміхнувся Лейлін і потер руки.
*Треск!*
Він спалахнув сильним електричним зарядом, наповнивши приміщення яскравим світлом.
— А раз це так, то покличте чоловіка, який зможе прийняти рішення тут і зараз, - вимовив Лейлін страшним голосом, а його могутня магічна сила окутала його тіло.
- Чарівник! Ти чарівник! — пані Тіллен дуже здивувалась, і їй нічого не було відомо про особистість Лейліна.
Благородні чарівники рідко можна було зустріти в зовнішніх морях. Крім того, Тіллен зрозуміла, що енергетичні пульсації Лейліна належали чарівнику понад 5 рангів. Чарівник цього рівня був гідним авантюристом, і навіть міг мати підтримку сильнішого чарівника!
« Вольшебник на ім'я Лейлін... Цього достатньо, щоб з'ясувати хто він!"
Якщо він не користувався фальшивою особою, Тіллен була впевнена, що зможе усе про нього дізнатися.
— Я ніколи не думала, що мій гість виявиться могутнім чарівником.
Все ж таки, Лейлін дуже чітко розграничував бізнес і задоволення:
- Коли прийде ваш бос?
— Не спеши. Ви зустрінетесь з ним не пізніше сьогоднішнього вечора, Тиллен мітнула в нього квиткаючий погляд, - до того ж, я можу запропонувати тобі багато речей у нашому таверні, за якими можна швидко проводити час?
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv