Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Чорнкнижник у світі Магів

Розділ 74. Великий Маг Серхольм

Прочитано 0% глави

Перевод: Bad3mus

Глава 74: Великий Маг Серхольм

« Я мушу поспішати!»

Лейлін пройшов всередину будинку.

« І.І. Чіп! Використай головну структуру будинку!»

[Задача поставлена, починаю сканування...]

Е.І. Чіп не зміг сканувати схему будинку через шар магії і захисних мір на поверхні будинку. Але тепер вони не працювали.

Незабаром перед очима Лейліна з’явилася пелена світла у вигляді блакитної карти.

« У будинку два поверхи. На верхньому — спальня і ванна! Перший поверх тоді для гостей. Що до експериментальної лабораторії, то вона розташована під землею! Вхід вбудований у задню стінку шафи для одягу!»

Під скануванням І.І. Чіпа інтер'єр будинку повністю був показаний перед ним.

« Спочаткувала в спальню! »

Лейлін швидко вбіг на другий поверх.

Коли Лейлін взяв ручку з жовтої бронзи, то відчинив великі двері у спальню. Його ніс відразу забився пилюкою. Поверхня тіла Лейліна автоматично створила шар чорної світлової мембрани, щоб захистити його від пилу.

Потім Лейлін оглянувся навколо.

« Все розміщено акуратно!»

Спальня була дуже маленькою, в ній було тільки ліжко, стіл, стілець і шафа.

Лейлін відкрив шафу.

« Увесь одяг відсутній. Здається, місцевий власник готувався залишити це місце!»

Лейлін все ж був трохи розчарований, хоча і думав про це раніше.

Він негайно перекопав спальню, але не знайшов нічого цінного. Навіть ящики столу були порожні, тільки в кутах кімнати ми знайшли кілька чистих аркушів пергаменту.

« Це має бути останки щоденника! Шкода, що на них нічого не написано!»

Лейлін відчув, що це було досить прикро. Раптом його очі виблискували.

« Днівник! Він у мене!"

Жовтий пергамент був дуже старим, здавалося, що він готовий розсипатися на багато частин. Але для Лейліна ці кілька шматків пергаменту були найціннішими скарбами!

« І.І. Чіп! Сканируй сліди на пергаменті!»

Лейлін віддав наказ, і перед його очима негайно спроектувався шар блакитного світла. До пергаменту на ньому послідовно з’являлися рядки, написані від руки червоними чорнилами.

"Маг писав щось на пергаменті, але сліди від написаного ним залишилися на цих шматках!"

Лейлін дуже зрадів. Магі використовували закляття тільки для оцінки предметів, але були заклинання, які противилися таким спробам. Але вони не давали абсолютно ніякої захисту від графології колишнього світу Лейліна, і він зрештою знайшов кілька підказок.

Інформація на пергаменті була надзвичайно хаотичною. Багато літер накладалися одна на одну, і навіть І.І. Чіп не зміг їх відрізнити.

Лейлін зібрав розкидані шматки і крихти інформації, які були частиною цього щоденника:

1 вересня, ясно. Полярна Ночі дуже спокійний. Я сподіваюся, що зможу спокійно проводити тут свої експерименти...

5 грудня, пасмурно. Ох! Прокляття! Експеримент знову провалився, як і очікувалося! Трудність синтезу крові перевищує мої очікування...

Решту було надзвичайно туманним, не вдалося розшифрувати навіть дати:

Прочитавши листа Вейна, я провів ще кілька експериментів. Висновок визнати, що він був правий, я весь час слідував у неправильному напрямку. Це дійсно сумні новини...

Експериментальний організм зовсім не вдався. Що стосується залишків яєць, то навіть якщо з них щось вилупиться, мій задум абсолютно провалений. Ох, небеса мої...

Тут більше немає нічого цінного. Може бути, мені варто відправитися в Сади Ділана, щоб подивитися. Вейн сказав, що його експерименти вже досягли кількох успішних стадій - це чудові новини для нас...

На цьому розбігалися записи щоденника. Це був довгий запис невдачі Мага, в результаті якої лабораторія була покинута.

Крім імені Вейна з Садів Ділана Лейлін не отримав нічого.

Проте Вейнів було дуже багато, а про Сади Ділан Лейлін ніколи раніше не чув.

"Ні, хвилинку!"

Раптом очі Лейліна спалахнули, і в куті пергаменту він знайшов ім'я.

Блідну червону мітку можна було побачити з важкої ситуації, тому Лейлін майже пропустив її раніше.

„Нор... Норко Курад Сфар!"

"Норко Курад Сфар!"

Очі Лейліна розширилися.

"Великий Маг Серхольм!"

"Чи можливо, що власником цієї лабораторії був великий Маг Серхольм?"

Норко Курад Сфар був легендою південного узбережжя! У легендах він був не тільки ерудованим науковцям, але й досягнув вражаючих результатів на шляху Мага. Він навіть очолив усіх Магів південного узбережжя, щоб відбивати незліченні напади підземних людей і морських створінь.

Такий великий Маг був зразком для всіх Маґів на південному узбережжі.

Раніше на ринку нечесний торговець, який намагався продати Лейліну Академії Ловіана, хотів видати оригінальну сторінку за писання великого Маґа Серхольма.

« Така шановна фігура, мабуть, дуже цінується. Шкода, що на двох поверхах нічого не залишилося і там точно немає жодної спадщини або чогось подібного!»

На обличчі Лейліна жалілося, але він все ж запам'ятав вміст пергаменту.

« Я сподіваюся, що в експериментальній лабораторії буде чим поживитися!»

Лейлін кинув в бік спальні останній розчарований погляд, потім дунув, і пергамент розпався на шматочки.

Він дістався до шафи для одягу на першому поверсі. Спочатку вмонтована шафа мала прилягати до стіни, але завдяки маленькій тріщині Лейлін зміг роздивитися за ним прохід.

Мабуть, це зробив змій Манкесте.

Лейлін зсунув спустошену шафу, і перед ним з'явився чорний прохід.

Лейлін клеїв пальцями, і шар світла вигнав темряву, відкривши лісничний проліт, що веде вниз.

Очі Лейліна були зворушливими, коли він спускався.

Шкіряні черевики видавали глухий шум від тертя по землі.

Порівняно з будинком нагорі, підземний простір був більш просторим і розміром майже 3 — 4 будинки.

Багато стін, що перетиналися, розділяли підземну лабораторію на кілька великих зон.

Лейлін продовжував спускатися, і час від часу йому на очі з’явилися згадки про ці ділянки.

У них був стародавній рукописний шрифт. Однак він мав деяку зв’язок з мовою Байрона. Поки Лейлін спускався, він оглянувся.

Зона інформаційного матеріалу, садового зону, інкубатора, зони зілля та трави... Перед очима Лейліна з’явилися величезні терени.

Коли Лейлін побачив зону інкубатора, його очі сяяли і він увійшов всередину.

Навколо нього весь час ширяв шар світла, освітлюючи картину зони інкубатора.

Першими йому попалися на очі багато круглих скляних куполів, але склела вже тріснули, відкривши безліч гнилих яєць таємничих організмів.

Після повідомлення І.І. Чіпа, що навколо немає ознак життя Лейлін надів пару рукавичок і взяв у руки сіре яйце, схоже на гранітний камінь.

[Ідёт сканування. Рівень схожості з драконом Манкесте: 73,2%; величезним деревним пітоном: 34,5 відсотка; величезною лісовою ящіркою: 13,8 відсотків.

И.И. Чип постійно процікавлював результати сканування.

« Це ж усе брати і сестри напіврослого змія Манкесте!»

Лейлін зітхнув, побачивши багато мертвих яєць всередині скляних куполів.

Якби вони все ще живими, Лейлін, мабуть, не зміг би втекти.

Після деяких пошуків Лейлін знайшов дивний інкубаційний резервуар. Поверхня скляної кулі тріснула наскрізь, так що вийшло кругле отвір, і виднілися залишки яєчної шкаралупи.

"Мабуть, той змій Манкесте був виведений в цьому інкубаційному резервуарі..."

Лейлін прикинув зону і продовжив пошуки, але зрештою нічого не помітив. Він міг взяти тільки яйце, схоже на камінь, і кинути його.

Зона інформаційного матеріалу, садового зону, зони зеленого варення, зону травичності...

Лейлін все раз озирнувся. Великий Маґ - Серхольм, напевно, вклав у це багато часу та зусиль. Кожна зона була забудована надзвичайно ретельно.

Але, виходячи, він забрав все з собою. Лейлін, який сподівався щастя від нього, тепер повністю відкинув цю думку.

Він не знайшов нічого, крім кількох чистих аркушів пергаменту в спальні.

« Спадщина! Кімната для препарування!»

Лейлін зобразив розчарування гримасу, яке було важко приховати і увійшов до кімнати.

Стальні двері з гуркотом відчинилися, і повітря накрила концентрована аура щільної негативної енергії. Лейлін навіть міг чути слабкі стони незліченних душ.

Він негромко вимовив афоризм великого Маґа Серхольма:

- На шляху Мага, який шукає правду не уникнути пролиття крові!

Оглянувши зону, Лейлін помітив, що на білому столі для експериментів залишилося трохи слідів чорної крові. Він взяв звідти трохи порошку.

« І.І. Чіп! Сканування!»

[Виживих клітин не виявлено! Через різні види інтенсивного випромінювання у фрагментах клітин існують вади та мутації, неможливо виявити джерело!] — повідомив голос І.І. Чипа.

- Прокляття!

Цілком розчарований, Лейлін пнув стіл для експериментів.

Для Мага, який любить дослідження, немає нічого більш розчарованого, ніж присвятити незліченні зусилля на вивчення минулого і повернутися з порожніми руками.

Хоча цей щоденник був дуже корисний для Лейліна, він не мав жодної вартості щодо великого Мака Серхольма.

Це був великий Маг Серхольм! Офіційний Маг, щонайменше 4 рівні!

Але в його лабораторії Лейлін не добув абсолютно нічого, і це його дуже злило.

« К черту! Принаймні, у мене все ще є щоденник того невдалого типа. Я нічого не втратив. Більш того, ця експериментальна лабораторія великий Маг Серхольм міг використовувати, будучи ще магом 1 або 2 рівня. Інакше я б напевно не зміг увійти ..."

Раптом Лейлін відчув велику радість.

Якби він проник у лабораторію великого Мага Серхольма, коли той перебував на пікі своїх сил і якби тут було закладено якесь прокляття, то Лейлін вже точно не зміг би зараз чинити опір.

ББам!

Як якби пінок по столі експериментів запустив якусь ланцюгову реакцію, по землі пронісся вітер, перетворився на вихор і підняв пил в повітря.

"Ей?»

Обличчя Лейліна напружилося, і він звунув праву руку в гаманці на поясі.

Цейлон ставав все більшим, поки не перетворився на напівпрозору людську фігуру.

- Як багато років... Як же давно минуло! Я нарешті чую запах живої людини!

Полудра фігура ніби зітхнула і явила розмитий старий лис.

https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv

Попередня главаНаступна глава