Перевод: Bad3mus
Глава 65: Глибоко під землю
- Більше немає потреби дивитися. Те саме сталося, коли я вбивав цих істот раніше.
Віконт Джексон дістав білий носовичок і начисто витер свій клинок, перш ніж прибрати його в ножні.
« Коли воно померло, дійсно сталося самозрушення!»
Лейлін був здивований. Це абсолютно суперечило законам природи.
Коли Лейлін побачив скелет, від якого все ще йшов білий дим, він взяв одну з кісток.
Висохлий білий кістка вся була всіяна тріщинами. Здавалося, що вона розпливається навіть від найменшого натискання. Лейлін надав пальцем трохи сильніше, і суха кістка з шипким звуком перетворилася на білий порошок.
« Щось не так!»
Очі Лейліна виблискували. У білому кістковому порошкі він помітив щось схоже на кровоносні судини.
[Цель все ще випромінює життєву енергію. Виявлено присутність високорівного патогену. Носителі радять зберігати дистанцію!]
У цей момент в полі зору Лейліна з'явилися результати сканування І.І. Чипа.
Лейлін поспішно вислизнув з руки червоні вени і почав очищувати долоню за допомогою енергетичних частинок.
- Щось не так?
Мерфі теж виявив невдале.
- Обережніше з цими кістками, в них щось є!
Лейлін нахмуріл брови і швидко відступив від них.
У цей момент, на сухому скелеті ящірки раптово з'явилося безліч криваво-червоних вен. Кістки покрились безліччю дір. Здавалося, що вени раніше паразитували на кістковому мозку.
Незліченна кількість криваво-червоних вен утворилася, переплітаючись подібно до гілок дерева і почав трансформуватися в невелику істоту.
Воно було трохи схоже на попереднє, але мало криваво-червону фарбу. Час від часу на ньому виступали вени. Тварини не мали очей або рота, а його чотири ноги здавалися міцними.
Існування виявилося надзвичайно швидким. Перед тим як Віконт Джексон та інші послушники змогли зреагувати, воно зірвалося. Було видно тільки розмиту червону смугу.
- В погоню! Ця істота напевно якось пов'язана з в’язнями лісами!
Людина, повністю вкутаний у сіре одіяння, щось прошепотів Віконту Джексону, який негайно віддав цей наказ.
« Люди в сірому постійно йшли за Віконтом Джексоном, відколи ми залишили Полярну Нічі. Мабуть, він є надійним помічником і має чудові здібності до виявлення."
Очі Лейліна звузилися, коли він використав І.І. Чіп для сканування.
« Це додавання і зовнішній вигляд, та ще й енергетичні хвилі послушника 2 рівня? Цікаво!»
- Швидше! Наздоганяйте!
Почувши накази Віконта Джексона, Чорні Залізні Стражі негайно підтримали його. Людина в сіром слідувала відразу за ними.
Послуги, які залишилися, подивилися один на одного. Мерфі безпорадно сказав:
- За ними!
Лейлін негайно сповільнився крок і підстроїв під швидкістю Мерфі.
- Як ви думаєте, чим може бути ця штука?
- Схоже, якийсь паразит! Виявлено силу паразита, що материнський організм має принаймні 3 рівні сили. Або навіть офіційного Мага!
Мерфі дуже посміхнувся.
Лейлін і його маленька група не становили жодної загрози для офіційного Маґа. Будь-яке закляття 1 рівня могло легко знищити їх усіх.
"Так бути не повинно!"
Лейлін похитав головою. За розрахунками І.І. Чіпа, сила того паразита хоч і була непоганою, але материнський організм долений мати силу не вище послушника 3, інакше Лейлін давно б дав деру.
« Це всього лише дослідницька місія, я навіть сам її вибрав. Раптом вона опинилася пов'язана з організмом, який має силу мінімум послушника 3 рівня, ось пощастило ...."
Лейлін більше не знав, що сказати.
Він був радий, що не прийшов сюди раніше поодинці. Тому що, на відміну від головних персонажів романів з його попереднього світу, він не був здатний на фантастичні припливи сили під час небезпеки. Єдиним результатом була б смерть.
Слухач крикнув:
- Обережно, ми поринаємо! Я вже відчуваю в повітрі щільну аура негативної енергії!
Лейлін відчував негативну енергію сильніше. Все-таки, він спеціалізувався на енергетичних частинках Тьми. Так само як у спеціалізації на рослинах і Світліях було зроблено ретельний поступ, щоб дослідити позитивні сили Лейліна, він відчував потребу проводити більше часу в негативному відпочинку.
« Схоже на околиці лісної академії Кості Бездні. Не дивно, що я відчуваю себе як риба у воді!"
Лейлін підняв комір, щоб приховати посмішку, яку видавали його уста.
Роздався звук удару по доспехам, і загін раптово зупинився.
- Зникло! Я бачив, що це червоне чудовисько зупинилося саме тут і раптово зникло!
Джексон обнажив довгий меч.
- Будьте напоготові!
Чорна Залізниця негайно утворила коло, всередині якого опинилися Джексон і послушники, захищаючи їх від несподіваного нападу.
- Серце вологого лісу повинно бути тут!
Мерфі погладив бороду.
- Тепер можна використовувати метод виявлення, який я підготував!
Він витягнув чорне зілля зі своїх одеж, вийняв пробку і обережно вилив його на землю.
Зелень раптово став мурашкою, яка швидко розповзалася навколо.
Коли зелень було видобуто, Лейлін прикинув, що в ньому вже є десять тисяч мурах.
« Такий метод виявлення є абсолютно всеосяжним. Цьому паразиту буде дуже важко втекти!"
Справді, приблизно через десять хвилин очікування, у ноги Мерфі з'явився чорний мураха, який виліз по одязі до його вуха і наче став йому щось нашептувати.
- Знайшов! За мною!
Мерфі пішов за мурашкою і привів підрозділ до висохлого дубу.
- Приберіть цей дуб! - Мерфі вказав на велике дерево.
- Згідно з моєю розвідкою, під ним є таємний хід.
- Перший взвод! Ступайте! - Віконт Джексон помахнув рукою.
Вартовий в чорній броні відразу ж виступив вперед, помахнув списом і вдарив їм дуб.
Висохлий дуб явно не міг встояти перед цією атакою. Копія пронесла багато дір, а в повітря піднялося чимало тирсів, подібних до сніжинок. Десять охоронців швидко вибрали цілком гнилий дуб, відкривши чорну діру.
- Сюди!
Мерфі виблискнув очима і впровадив кілька заклинань.
Багато мурах приповзли звідтіля і занурилися в діру.
Раптом обличчя Мерфі зблідло, і його тіло похитнулося, як при непритомності.
- Що сталося?
Лейлін опинився позаду мерфі і підтримав його за талію.
- Схоже, там дуже небезпечна істота. Воно знищило всіх моїх малюків!
На обличчя Мерфі було неприємно дивитися.
- Що нам робити? - Запитав якийсь послушник.
Схоже, він хотів раніше повернутися за міські стіни.
Джексон змахнув руками:
- Готуйте смолоскипи! Побачимо, що там внизу!
- Так!
Страта виконала наказ лорда міста. Лейлін та інші послушники переглянулися. У них не було іншого вибору, крім як слідувати за ними.
Дыра була маленькою, і дорослим довелося нагинатися, щоб пройти, але в міру заглибини вона розширювалася. У результаті вартові змогли йти пліч - о - пліч, а підняті смолоскипи не досягали стелі печери.
« Проблема! Судячи з висоти цієї печери, материнський організм буде несмілим".
Лейлін знайшов шкіряний мішечок у себе на поясі. Якби він не підготував багато козирів заздалегідь, то міг би таємно покинути загін.
Все-таки його життя було важливішим, ніж гнів міського лорда.
- Пане Віконт! Попереду розвинулася! - Доклав Джексону людина, яка виглядає як командир взвода.
- Я подивлюся!
Джексон пройшов вперед, Лейлін пішов за ним. Попереду з'явилися два майже однакових за розміром проходу, таких глибоких і темних, що кінця їм не було видно. Вони походили на розкриту пащу монстра.
Чоловік у сірому раптово подав голос:
- Тут висока щільність від'ємної енергії, звичайні способи розвідки не спрацювали!
- Потрібні двоє людей, щоб розвідати дорогу!
Віконт Джексон насупився, даючи наказ.
Лейлін раптом крокнув вперед:
- Я піду!
Оскільки він знав, що материнський організм небезпечний, то не хотів попрактикувати свою особистість.
- Якщо пан Лейлін хоче проявити себе, це добре!
Віконт Джексон посміхнувся.
Лейлін пройшов кілька кроків і дістав через пазухи прозорий кристал.
- Гурісітон джаонатер! - Проніс він закляття.
У кришталь раптово з’явився чорний зіниця.
Він був такого ж розміру, як і у звичайних людей, але не мав білка. Людина, що дивиться на цей чорний зіниця, здавалося, він міг вирвати душу з його тіла.
- Це... Око Негативної Енергії!
- Тільки послушники, які спеціалізуються на негативної енергії можуть використовувати його!
Послухники за спиною Лейліна почали перешіптуватися і дивитися на нього з більшою ворожістю та страхом, ніж раніше.
Заклинання нульового рівня, що базується на негативної енергії, зазвичай мають більшу руйнівну силу, а використання їх маги більш кровожерливі і нелюдські, ніж інші. Вони і є представниками Темних Магів.
Вражає те, що звичайні маги не можуть зрозуміти.
Лейлін зовсім не мав наміру пояснюватися перед ними. Він з силою надав пальцями і розламав кристал на шматки.
Чорний зіниця розділився навпіл, і кожна половина полетіла в один з проходів.
Коли вертикальний зіниця влетів туди, Лейлін повільно закрив очі. Віконт Джексон з деяким напруженням втупився на нього. Весь загін мовчав, чути було тільки палаючі смолоскипи.
Через кілька хвилин Лейлін відкрив очі.
- В лівому проході кілька таких же істот, як ящірка. Він закінчується величезним шматком каменю. Я знаю лише те, що він веде вниз, а моє закляття було знищене.
- Значить, ми разом підемо вниз!
Джексон вказав на правий прохід.
Він був темніший і сиріший. Лейлін торкнувся найближчого муру, на якому росло щось подібне до моху.
"Власно!"
Серце Лейліна злегка здригнулось, але він не змінився в обличчі, достав через пазухи скомканий білий носовичок і витерів руку.
"Боюсь, логово цих монстрів вже дуже близько!"
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv