— Ти про що взагалі? Я вже Просунута магеса. Невже не можеш просто взяти мене з собою? Хіба не ти очолюєш Мисливський Загін Паньшань? Тобі варто лише слово сказати. Я взагалі збираюся в майбутньому приєднатися до твого загону! Як ти можеш мене не взяти? Якщо не візьмеш — більше не дозволю тобі себе торкатися. Пф, забери руку. Не смій мене чіпати! — сердито випалила Лі Юймей.
— Гаразд, але тільки якщо не будеш ускладнювати справи, — зітхнув Лу Чжо.
— Ото вже інша розмова. До речі, за Квест A-рангу ж мають добряче платити? Більше за п'ятдесят мільйонів? — запитала Лі Юймей.
— Грошей там немає, — відповів Лу Чжо.
— Немає грошей? То навіщо ти взагалі погодився?! — випалила Лі Юймей.
— Очки Внеску! Наш замовник теж Семизірковий Майстер Мисливець! Вона шукає групу Просунутих магів і пропонує шалену кількість Очок Внеску. Якщо я заберу все, цього вистачить, щоб піднятися до Чотирьох Зірок! — пояснив Лу Чжо.
— Так багато? Якщо... якщо я приєднаюся до команди, хіба цього не вистачить, щоб і мені стати Майстром Мисливцем? — очі Лі Юймей округлилися.
— Так, вистачить, навіть якщо Очки Внеску розділять порівну, — кивнув Лу Чжо.
— Оце так! Ха-ха-ха! — розсміялася Лі Юймей.
— Ну як, легше стало? — усміхнувся Лу Чжо і знову засунув руку їй під одяг.
— Та стерва Гу Їн ще й досі пишається, що вициганила квест на двадцять чотири мільйони, а мене скоро підвищать до Майстра Мисливця! Аж не терпиться побачити, як вона казитиметься, дізнавшись про це! — розреготалася Лі Юймей.
— Не варто через неї так переживати. Скоро вона й твоїх черевиків подати буде негідна... — сказав Лу Чжо.
— Обожнюю дивитися, як її обличчя вкривається брудом, поки я топчу її ногами! — заявила Лі Юймей.
— То виходить, сьогодні вночі я можу робити все, що заманеться? Де завгодно? — лукаво вишкірився Лу Чжо.
— Збоченець! — закотила очі Лі Юймей.
Свіже повітря залітало у вікно, підіймаючи фіранки. Мо Фань прокинувся бадьорим — минулої ночі спалося напрочуд солодко.
Довколишні зелені пагорби й чисті води й справді покращили якість сну. Розплющивши очі й трохи потягнувшись, він відчув приплив бадьорості!
— Лінлін, чого ти так рано прокинулася? — Мо Фань побачив, що Лінлін, вмостившись на високому стільчику, зайнята якимось експериментом.
— Вона ще й не лягала, — сказала Апас.
— Такій маленькій дівчинці не можна не спати цілу ніч, бо так і не виростеш. Негайно йди спати! — Мо Фань зняв Лінлін зі стільчика. Йому було байдуже, наскільки далеко вона просунулася в дослідженні. Він не дозволить їй жертвувати сном і шкодити власному здоров'ю.
Лінлін завжди з головою поринала в справи, якими займалася. Вона часто просиджувала над дослідами цілими ночами, але тепер, коли поруч був Мо Фань, він більше не дасть їй такої змоги. Не варто ставитися до всього настільки серйозно. Світ не завалиться, якщо вона не знайде спосіб упоратися з Демонічними Саламандрами!
— Пусти, пусти мене! — Лінлін дико замахала кулачками, не завдавши Мо Фаню жодної шкоди. Натомість сама тільки відбила собі руки.
— Будь чемною і не впирайся. Хочеш назавжди залишитися малявкою? Виростеш лише тоді, коли будеш добре висипатися. Дівчата, які тягнуться вгору й хорошіють, завжди люблять поспати, наче ті кошенята! — Мо Фань поклав Лінлін на своє ліжко й накинув на неї ковдру.
Мо Фань просто стояв біля ліжка, не збираючись іти, поки вона не засне. Лінлін роздратовано натягнула ковдру собі на голову.
— Краще не поспішати, а не гнати коней, як ти завжди робиш. Спи негайно, бо інакше я відмовлюся від квесту й відправлю тебе назад до школи! — наказав Мо Фань.
Лінлін до смерті боялася повернення до школи. Усе, чого там навчали, вона напам'ять вивчила ще у вісім років — не кажучи вже про тупих хлопчаків, які постійно вихвалялися перед нею!
Лінлін відкинула ковдру й серйозно повідомила Мо Фаню:
— Я дізналася дещо нове про Демонічних Саламандр!
— Лягай спати, поговоримо завтра, будь слухняною! — заявив Мо Фань.
— Я засну, тільки-но все тобі поясню! — наполягла Лінлін.
— Гаразд, кажи, — зітхнув Мо Фань і кивнув.
— Я попросила дістати мені дитинчат Демонічних Саламандр і Демонічних Ящерів окремо. З'ясувалося, що Демонічні Саламандри схожі на мулів. Вони насправді не є окремим видом, — пояснила Лінлін.
— Мулів? Тобто? — Мо Фань не розумівся на цьому.
— Багато видів, схожих будовою і родовідом, можуть схрещуватися. Наприклад, демони-скорпіони й демони-змії можуть дати початок новому виду... — Лінлін навмисно зиркнула на Апас, перш ніж додати: — Ламії — окремий вид саме тому, що можуть паруватися одна з одною і давати потомство. Наведу простіший приклад. Потомство осла й коня — мул, але мул не є окремим видом, бо не може паруватися з іншим мулом і давати потомство. А навіть якщо й може, те потомство довго не проживе.
— Мені, може, конспект вести, вчителько? — єхидно поцікавився Мо Фань.
Лінлін закотила очі й пояснила:
— Демонічні Саламандри — потомство Демонічних Ящерів і Спіральнопанцирних Монстрів. Я провела кілька тестів на крові їхніх дитинчат. З'ясувалося, що спадковість Демонічних Саламандр несумісна з родоводом Демонічних Ящерів. Якби Саламандри були окремим видом, вони успадкували б родовід Ящерів і вважалися б їхньою ріднею.
— Угу, угу... — закивав Мо Фань, вдаючи, що все розуміє.
Лінлін чудово знала, що з теорією в Мо Фаня повний безлад. Тож одразу перейшла до висновку:
— Демонічні Саламандри — гібрид із коротким віком життя. Вони не можуть давати потомство, паруючись між собою!
— Щось тут не сходиться. Якщо вони не можуть розмножуватися, то чому все Озеро Тисячі Островів аж кишить ними? Я вже там оглянувся. Демонічних Саламандр там вистачить на цілу орду. У мене таке відчуття, що вони паруються безперестанку, аби наплодити маленьких Саламандр! — заперечив Мо Фань.
— Спершу я теж думала, що вони можуть паруватися між собою і просто мають шалену плодючість, але після дослідів навряд чи я помиляюся. Ці Демонічні Саламандри — як мули, вони не можуть розмножуватися одне з одним. Єдина причина, чому їх так багато, — десь на Озері Тисячі Островів є одна унікальна пара, що клепає яйця, наче на фабриці! — заявила Лінлін.
Очі Мо Фаня заблищали, щойно він це почув.
— Тобто якщо ми знайдемо цю парочку й розберемося з нею, то зможемо зупинити розмноження Демонічних Саламандр? — уточнив він.
Демонічні Саламандри становили загрозу саме завдяки своїй плодючості. Уявіть: місяць пішов би тільки на те, щоб знищити третину популяції, а вони встигали б наплодити ще більше, ніж було вбито. Але якби мисливці змогли зупинити їхнє розмноження, лишалося б тільки питання часу, коли вдасться винищити кожну особину до останньої!
— Угу, ці істоти доволі хитрі. Дорослі Саламандри розносять яйця по різних місцях, щоб здавалося, ніби розмноження відбувається скрізь одразу. Так мисливці не зможуть вистежити пару, спостерігаючи за густотою популяції дитинчат, — пояснила Лінлін.
— Як ти взагалі до цього додумалася? — зацікавився Мо Фань. Лінлін же й кроку не зробила за поріг!
— Розтяла дитинча Демонічної Саламандри, яке попросила для мене впіймати! — відповіла Лінлін.
— Е-е... зрозуміло, — Мо Фань вирішив більше нічого не питати.
Не варто було й цікавитися подробицями. Йому цілком вистачало готових відповідей!
— Тепер, коли ми знаємо, кого шукати, усе набагато простіше, ніж безцільно тинятися, мов муха без голови. Лягай спати, те, що ти дізналася, — надзвичайно важливо. Я, може, встигну вистежити й прикінчити цю парочку ще до того, як ти прокинешся, — сказав Мо Фань.
— Дай мені закінчити досліди. Я, може, ще знайду їхні слабкості! — пробурчала Лінлін.
— Ані руху, час спати. Апас, лишайся тут. Якщо вона не засне — загіпнотизуй її! — Мо Фань хвилювався за Лінлін. Він не міг дозволити такій талановитій малечі підірвати здоров'я через недосипання. Адже саме на неї він розраховував і в майбутньому заробітку, і в помсті ворогам!
— Зрозуміло! — радо погодилася Апас.
— Ще одне, — Лінлін виставила пальчик і надула губки, побачивши, що Мо Фань уже готовий її насварити. Виглядала вона при цьому неймовірно мило.
— Кажи! — зітхнув Мо Фань, дозволяючи їй договорити.
— Самотужки тобі буде непросто вистежити цих істот. Ти не знаєш Озера Тисячі Островів, та й у воді ти не в своїй стихії. Я вже найняла загін Майстрів Мисливців і сім загонів Просунутих Мисливців. Усі вони давно працюють на Озері Тисячі Островів. Можеш відправити їх на пошуки тієї парочки. Знайдете її за лічені хвилини, — сказала Лінлін.
Мо Фань на мить остовпів, а тоді нарешті сказав:
— Лінлін, ти справді ідеальна дружина серед мисливців. Ти все за мене організувала!
З такою напарницею, як Лінлін, йому навіть думати не доводилося. Лишалося тільки виконувати брудну роботу, коли надходив час.
Лінлін хотіла ще щось додати, але Мо Фань насупився:
— Досить балачок. Ще слово — і я ляжу спати поруч із тобою на одному ліжку. Тоді вже точно ніхто тебе заміж не візьме.
— Мінімум три роки, максимум — розстріл, ти вже двічі подумай! — холодно пирхнула Лінлін і сховалася під ковдру, намагаючись заснути.
«...» Мо Фань не знайшов що відповісти. На щастя, Лінлін слухняно заснула.
Невдовзі вона затихла. Судячи з рівного дихання, вона й справді заснула — і разом із тим втратила свій дорослий, поважний вигляд, перетворившись на звичайну милу дитину. Мо Фань погладив її по голові й вийшов із кімнати.
Лінлін наче народжена була для мисливства. Вона аж світилася, коли розгадувала таємниці й шукала способи впоратися з небезпекою. Відтоді як Мо Фань повернувся на батьківщину, вона просто сяяла від щастя — наче нарешті знайшла того, хто здатен грати з нею на рівних!
— Проблемна дитина, — зауважила Апас.
— Ти й сама недалеко від неї пішла. Приглянь за нею... я вирушаю! — сказав Мо Фань.
— Я не нянька! — пробурчала Апас.
— Я тебе винагороджу — цілою порцією солоних раків!
— Угу, домовилися! — зраділа Апас.
Побачивши реакцію Апас, Мо Фань мимоволі замислився: а чи не вдалося б йому переконати спадкоємицю Королеви Медуз добровільно підписати Контракт всього за півкіло раків?..