Золотисті іскри повільно замерехтіли, і очі Варфоломія розширилися від подиву. Він не міг відвести погляд від Апас, наче загубився в її красі.
Варфоломій довго дивився на неї, не в змозі відвести очі. Мороз пробіг йому по спині, але він цілковито знехтував цим відчуттям. Думки його були зайняті лише однією ідеєю — як силою заволодіти цією розкішною юною жінкою. І все ж він примусив себе відвернутися.
Щойно він відвів погляд, як помітив, що поруч, за кілька метрів від нього, розквітає смертоносна крижана троянда з гострими, наче леза, пелюстками. Якби він відреагував бодай на мить пізніше, троянда пробила б у ньому безліч дірок!
Варфоломій миттю здійняв Вал — міцна перепона не дала смертоносній троянді наблизитися ще хоч на крок.
Варфоломій наклав на себе ще один шар захисту — про всяк випадок, якщо думки знову кудись полинуть.
Ледь оговтавшись від цієї близької небезпеки, Варфоломій обережно зиркнув на Апас.
— Дідько, що щойно сталося? — Варфоломій не розумів, під яке саме закляття він потрапив. Невже він мало не поплатився життям лише тому, що надто захопився чарами юної жінки?
Дівчина, звісно, була прекрасна, але власне життя Варфоломій цінував понад усе на світі. Жінка з Крижаною Стихією була не менш вродливою — то чому ж біля неї він зберігав цілковитий спокій? Це не мало жодного сенсу!
Може, це був Ментальний Елемент? Але він не відчув жоднісінького сліду такої магії!
Апас насупилася, дивлячись, як Варфоломія прошиб холодний піт.
Цей тип насправді вирвався з-під впливу її погляду!
— Ти надто сильно обмежуєш мою силу. Я не можу повністю підкорити його собі, — з відразою в голосі дорікнула Апас Мо Фаню.
Обмеження Контракту між нею та Мо Фанем і справді стримували її силу. Якби не це, проти такого ментально беззахисного суперника, як Варфоломій, Апас без жодних зусиль загнала б його в замкнене коло ілюзій одним лише поглядом!
— Можеш якось йому завадити? Хоча б не дати застосувати такі потужні закляття, як Меч Суду Демонів, — сказав Мо Фань.
— У мене немає такої здатності! — пирхнула Апас.
Лише Менталісти були здатні зривати накопичення закляттів. Сила Апас діяла зовсім інакше, хоча обидві здібності й були спрямовані на розум ворога.
— Тоді хутко перетворюйся! — сказав Мо Фань.
— На що перетворюватися? — спантеличено запитала Апас.
— На справжню Медузу. Якщо не можеш підкорити його розум, то вкуси отруйними іклами! — сказав Мо Фань.
— Ти що, за собаку мене маєш?! — Апас мало не зчепилася з Мо Фанем прямо на місці.
Медузи шляхетного роду мали саме такий вигляд, як вона. Вони не вміли перетворюватися на потвор зі зміями замість волосся, а тим паче кусати людей...
— Якщо ти не пустиш у хід справжню силу, ми тут загинемо! — вигукнув Мо Фань.
— Зрозуміла. — Апас ступила крок уперед. Її волосся раптом здійнялося в повітря.
Несподівано волосся відокремилося від голови й обернулося на чорних отруйних зміїв, що метнулися на Варфоломія!
Звиваючись, змії мчали з неймовірною швидкістю, і захист Варфоломія не встиг їх стримати. Вони прорвалися крізь Світловий Бар'єр і крижаний захист, перш ніж обвитися навколо нього.
— Геть від мене! — люто заволав Варфоломій. Схоже, він і справді боявся зміїв — знервовано атакував чорних гадів Демонічними Іклами.
Демонічні Ікла шалено кололи навсібіч, вбиваючи одного звивистого змія за іншим. Проте й сам Варфоломій укрився кривавими ранами. Скрикуючи від болю, він лише прискорював Демонічні Ікла!
Неподалік Мо Фань спантеличено дивився на Варфоломія, який раптом ніби зійшов з розуму.
Що взагалі коїв Варфоломій? Чому він атакував сам себе Демонічними Іклами?
— Це ілюзія. Я змусила його уявити, ніби на нього напали отруйні змії. Що більше болю він відчуває, то швидше ілюзія розсіюється. Біль допоможе йому прийти до тями! — поспішно пояснила Апас.
— А, зрозуміло... — кивнув Мо Фань.
— Тоді чого ти чекаєш? Атакуй його! — стривожено підганяла Апас.
Му Нінсюе вже накопичувала крижану бурю, поєднуючи Магію Льоду та Магію Вітру. Спершу вона здійняла потужний вихор, що підхопив розсипані поблизу срібні пір'їни, зібравши їх у величезну бурю крижаного пір'я!
Буря зі срібних пір'їн обрушилася з неба, накривши половину лісу. Варфоломій, поранивши себе кілька разів, зрештою усвідомив, що перебуває під ілюзією, і швидко звів досить пристойний захист. Проте часу застосувати Верховне Закляття для оборони йому забракло — він усе ще виборсувався з ілюзії. Навіть найпотужніша спільна атака Мо Фаня та Му Нінсюе не мала жодних шансів здолати його.
Апас неабияк допомогла. Побачивши, що крижана буря Му Нінсюе формується, Мо Фань не поспішав застосовувати власну магію, побоюючись, що його Вогняна Магія нейтралізує її Магію Льоду.
Лише коли крижана буря Му Нінсюе повністю поглинула Варфоломія, три Полум'я рівня Насіння Душі Мо Фаня здійнялися, наче три вогняні дракони, і їхнє полум'я шалено розповзлося навсібіч!
— Змії Палаючого Озера!
Мо Фань змахнув кулаком у небо, і вогняні дракони злетіли вгору, підпалюючи все на своєму шляху.
Мо Фань знав: звичайні атаки не завдадуть Варфоломію жодної шкоди. Тому він навмисно дав вогняним драконам покружляти в небі якийсь час. Під особливим впливом Метеоритного Багрецю та Палаючого Заходу Сонця дракони мали набиратися сили й міцніти, а їхня руйнівна міць — множитися!
Крижана буря Му Нінсюе виграла Мо Фаню достатньо часу. Вогняні дракони промчали крізь хмари, перш ніж люто ринути вниз.
Коли полум'я шугнуло з неба, у дію вступив і ефект Метеоритного Багрецю. Доки дракони наближалися до бурі, вони встигли побільшати втричі. Навіть люди біля підніжжя гори Ланьму могли бачити це видовищне полум'я.
Вогняні дракони кинулися на Варфоломія, який на той момент витратив уже майже все, щоб захиститися від шматуючої бурі, — включно з деяким захисним Спорядженням, що мало бути його останнім козирем. Він і гадки не мав, що на нього пікірують вогняні дракони, — потопаючи в крижаній бурі, він навіть не відчував наближення жару, схованого під її холодом!