Оглушливий вереск пронизав череп Мо Фаня, наче кілька сотень блискавок одночасно вдарили з небес. Здавалося, його голова ось-ось розлетиться на друзки.
У вухах Мо Фаня задзвеніло, а свідомість злегка затуманилася. Він ледь не знепритомнів від цього пронизливого крику, приходячи до тями лише після того, як звук поступово стих!
Озирнувшись і кинувши погляд на золотого птаха, Мо Фань ледь не звалився на землю. Тепер золотий птах здавався гігантським монстром розміром із хмару. Його крила були вкриті гострим, як шипи, пір'ям, що зараз настовбурчилося в люті. Виглядав він вкрай небезпечно, а його золоті пір'їни могли з легкістю пробити і вбити будь-яку ціль!
— Він атакує! — Мо Фань відчув шалений тиск, що нависав над ним. Йому було важко навіть дихати.
Гігантський Золотий Птах змахнув крилами. Гостре пір'я миттєво перетворилося на золоту бурю, що дощем обрушилася з небес.
Для Мо Фаня ці пір'їни здавалися розміром із листя. Однак, коли вони, мов злива куль, посипалися на нього, він нарешті усвідомив справжні масштаби потвори. Одне-єдине перо було завдовжки з його ногу!
Це було не перо, це був справжнісінький золотий спис! Мо Фань і Гайді одночасно застосували Миттєвий Стрибок. Вони ледве ухилилися від першого залпу золотих списів, але слідом на них посипалося ще більше. Тікати було нікуди!
— Він величезний! — Чжао Ман'янь задер голову. Половину неба закривав золотий монстр, але інша половина залишалася такою ж безмежною, як і раніше!
— Величезний, як же! Може, допоможеш нам?! — огризнувся Мо Фань, почувши коментар друга.
Чжао Ман'янь, Міос, Му Бай та Шрів одночасно активували свої захисні закляття. Магія різних кольорів переплелася в повітрі над Мо Фанем і Гайді, утворюючи крижаний щит, вітряний бар'єр та світловий вал...
Спершу вони думали, що цих заклять вистачить для захисту, але на їхнє превелике здивування, пір'їни пробили їх так легко, ніби лускали мильні бульбашки. Захист протримався лише лічені секунди!
Група остовпіла. Наскільки ж могутнім був цей гігантський Золотий Птах? Комбінація їхніх захисних заклять могла б деякий час стримувати Верховне Закляття, проте він миттєво розсипалася, намагаючись зупинити пір'їни цієї потвори, не кажучи вже про колосальну площу, яку вони накривали...
— Тікайте, швидко! — загорлав Му Бай. Їм не залишалося нічого іншого, окрім як давати драпака!
— Та я й так розумію, краще б прискорив нас! — вигукнув Мо Фань.
На щастя, Мо Фань і Гайді не відійшли надто далеко від проходу і кинулися навтьоки, щойно запідозрили недобре. Вони встигли заскочити всередину за мить до того, як злива золотих списів обрушилася перед входом!
Пір'їни розтрощили цеглу на друзки. Деякі з них навіть пробили двері наскрізь. Решта в паніці кинулася геть!
— Тікаємо, ця штука страшніша за Володарку Скорпіонів Медузу! — Мо Фань рвонув з місця, щойно звівся на ноги.
Група бігла понад десять хвилин, ледь не діставшись входу до іншої камери. Вони сперлися на стіни, важко дихаючи. Їхній одяг наскрізь просяк потом.
— Ця штука... Здається, я не бачив її в Бейцзяні, — прохрипів Чжао Ман'янь, намагаючись віддихатися.
— Ага, думаю, воно десь на рівні Сфінкса, — погодився Мо Фань.
— Це було так страшно, — промовила бліда Гайді.
Вона почувалася так, ніби вони були просто купкою дощових черв'яків для цього Золотого Птаха. Вона ніколи не забуде той задушливий тиск, який випромінював монстр, пікіруючи з небес. На щастя, зустріч із Володаркою Скорпіонів Медузою навчила їх бути обережнішими. Вони розуміли, наскільки могутніми можуть бути охоронці правильних камер, тож і не стали відходити далеко від входу.
Простіше кажучи, ці дрібні черв'ячки лише виткнули голови на поверхню біля входу. Вони миттю зарилися назад у землю, щойно побачили гігантського Золотого Птаха, але навіть так ледь не поплатилися життям!
— Шріве, ти впевнений, що є спосіб оминути цю потвору? Це, напевно, права рука самого Хуфу, — запитав Мо Фань.
— Треба подивитися, в якій камері ми опинимося наступною, — відповів Шрів.
— Зачекай, ти що, не знаєш, куди нас виведе? — перепитав Мо Фань.
— Не можу сказати напевно. Коли ми розвертаємося після входу в камеру Золотого Птаха, прохід веде до іншої камери. Камери постійно змінюються, як перемішаний кубик Рубіка. Я гадки не маю, як саме він перемішаний, але через одну-дві камери я знову зможу вирахувати послідовність, — пояснив Шрів.
— Тоді рушаймо до наступної, — сказав Мо Фань.
— До речі, не забувайте спочатку обережно розвідати камеру. Ми битимемося з охоронцем, лише якщо будемо впевнені у своїх силах. Інакше доведеться знову повертатися в прохід і шукати інший шлях, — попередив Шрів.
У Великій Піраміді Гізи було щонайменше кілька сотень камер із муміями. Вони належали знаті королівства мерців Хуфу. Найслабші з них були щонайменше на рівні Командира, але вистачало й набагато могутніших істот!
За еталон вони взяли Мумію-Радника. Якщо вони натрапляли на потвору, слабшу за неї, то знищували її і відчиняли двері, щоб дотримуватися маршруту Шріва й оминути Золотого Птаха.
Але якщо істота виявлялася сильнішою за Радника, вони миттю відступали в прохід або мчали прямісінько до виходу. Повертаючись тим самим шляхом, вони з більшою ймовірністю опинялися б на початковій точці.
Шрів запевнив їх, що серед кількох сотень камер обов'язково знайдуться ті, де охоронці слабші. Він волів би відвідати більше камер, аніж ризикувати життям у бою з неймовірно сильними потворами!
План Шріва спрацював. Як він і казав, існували камери зі слабшими охоронцями. Коли вони розправлялися з ними, усі четверо дверей відчинялися. Це нагадувало блукання в гігантському лабіринті. Хоча вони й знали найкоротший шлях до виходу, перемогти Золотого Птаха їм було не під силу, тому доводилося обирати довший маршрут в обхід. І так щоразу: наштовхнувшись на могутнього вартового, якого не могли здолати, вони застосовували цей самий метод, щоб оминути його.
Це був доволі виснажливий план, адже щоб пропустити одну камеру, їм доводилося проходити ще від чотирьох до восьми додаткових. Однак це було краще, ніж дозволити знищити всю команду!
— Скільки днів ми вже тут стирчимо? — раптом запитав Му Бай.
— Поняття не маю, тут важко відстежувати час. Але, гадаю, минуло щонайменше півмісяця, — відповіла Гайді.
— Шріве, ти впевнений, що твій план працює? Ми ж не просто бігаємо по колу, еге ж? — Чжао Ман'янь почав сумніватися в плані Шріва.
Маршрут в обхід камер виявився набагато довшим, ніж вони уявляли, особливо враховуючи, що їм доводилося пропускати камеру щоразу, коли вони натрапляли на мумію, яку не могли перемогти. У підсумку кількість пройдених камер постійно зростала.
— Ми точно на правильному шляху, ви мусите мені вірити! — відповів Шрів.
— Але ти ж казав, що нам треба пройти всього двадцять чотири камери, щоб дістатися виходу, а тепер кажеш, що їх тридцять шість... З такими темпами ми всі тут здохнемо від виснаження! — випалив Чжао Ман'янь.
— Я нічого не можу з цим вдіяти, місцеві мумії у Великій Піраміді Гізи загалом занадто сильні. Щоразу, коли ми пропускаємо камеру, кількість тих, що нам треба пройти, збільшується! — безпорадно пояснив Шрів.
— З такими темпами ми всі тут з глузду з'їдемо, — сказала Міос.
— Погоджуюсь.
— Йдемо далі, у нас немає вибору.
Виснаження!
Група наполягала на тому, щоб кидати виклик лише найслабшим охоронцям після зустрічі із Золотим Птахом. На жаль, Велика Піраміда Гізи так просто не здавалася. Вони постійно опинялися в камерах, які охороняли могутні Мумії. Кількість пройдених камер на шляху до їхньої мети зрештою досягла п'ятдесяти шести!
Спершу вони думали, що Піраміда має щонайбільше кілька сотень камер, і що рано чи пізно вони повернуться до тих, які вже зачистили. Таким чином вони могли б просто пройти крізь них без бою. Однак вони явно недооцінили масштаби впливу Хуфу. Кілька сотень камер? Судячи з того, скільки вони вже пройшли, їх у Піраміді була щонайменше тисяча!
План виявився значно складнішим і тривалішим, ніж вони очікували. Усі були на межі нервового зриву.
— Скільки ще нам тут стирчати?
Щоразу, коли хтось ставив це запитання, це означало, що їхня рішучість знову похитнулася.
— Судячи з довжини моїх вусів, ми стирчимо тут уже зо два місяці, — Чжао Ман'янь сперся об стіну. Він був настільки знесиленим, що сам нагадував мумію.
— Може, спробуємо щастя із Золотим Птахом?
— Я краще вкорочу собі вік прямо тут!
— Я божеволію, до біса цих мумій!
— Ну чому нам так не щастить? Ми постійно натрапляємо на сильних мумій... Мабуть, тому, що ми заслабкі. Якби ми були на Верховному рівні, нам би не довелося пропускати стільки камер і терпіти цю нескінченну подорож, — зітхнув Шрів.
— Просто сприймайте це як тренування, зберіться! — Мо Фань був налаштований оптимістичніше за інших.
Для команди це було справжніми тортурами. Мо Фань усе ще тримався лише завдяки тому, що міг забирати Есенції Душ зі знищених мумій. До того ж він помітив, що якщо на стелі камери сидів Павук-Мисливець, вигода від знищення мумії зростала в рази!
Це було єдине, що підтримувало його мотивацію протягом цих двох місяців!