Дорогою до Каїра всі почали сумніватися у власних розумових здібностях, коли Чжао Ман'янь раптом озвався. — Оскільки всі рейси скасовано, ми не зможемо полетіти до Каїра. Тож навіщо ми змарнували п'ять днів у Новому Суеці? — вголос замислився Чжао Ман'янь, сидячи верхи на Верблюжому Звірі по дорозі до Каїра.
Верблюжі Звірі були дуже поширені в Єгипті, нагадуючи венеціанські гондоли; такий собі місцевий вид транспорту.
На відміну від гондол, Верблюжих Звірів зазвичай використовували для тривалих мандрівок. У Єгипті, де битви траплялися частіше за дощ, рух літаків, потягів та автомобілів постійно паралізовувало. Проте з Верблюжими Звірами все було інакше. Вони могли дістатися будь-куди! Вони перетинали дикі, гірські території та розлогі рівнини на сході. Втім, подорожуючі на Верблюжих Звірах потребували супроводу магів. Їхні життя опинилися б під загрозою, якби їх перехопили демонічні звірі.
Верблюжі Звірі були не з повільних, їхня швидкість цілком могла зрівнятися з джипом. Відверто кажучи, швидкість наземного транспорту не мала особливого значення для магів, але їм було вкрай важливо берегти енергію за будь-якої нагоди. Вони не могли дозволити собі витрачати сили на звичайне пересування. До того ж, добре нагодований Верблюжий Звір міг мчати зі швидкістю джипа цілий день; навряд чи якийсь маг зміг би підтримувати такий темп настільки довго!
Сніговий Вовк Летючого Струмка був м'язистою істотою, але Мо Фань рідко їздив на ньому через його обмежену витривалість. Сніговий Вовк без проблем міг би бігти годину чи дві, але нізащо не витримав би цілу добу!
Саме тому вони зараз їхали верхи на Верблюжих Звірах уздовж Нілу. По дорозі до Каїра зустрічалося чимало груп, тож зараз близько сорока Верблюжих Звірів рухалися просторою долиною, здіймаючи в повітря хмари пилу...
Багато територій у Єгипті були надзвичайно відкритими. Здавалося, що пустеля зовсім поруч, навіть якщо вони перебували неподалік від Нілу. Пустелі тут були набагато безпечнішими, ніж справжня Сахара. Якби вони випадково потрапили в ілюзію Сахари, у них не було б жодного шансу вибратися звідти живими.
Гайді вперше їхала на звірі, що мчав на повній швидкості. На диво, вона широко всміхалася, а її попелясто-каштанове волосся майоріло на вітрі. Вона трималася витончено й правильно. Супутникам страшенно подобалося їхати позаду неї, щоб мати змогу милуватися її розкішними формами...
На жаль, Бріанки поруч не було. Інакше її зріла краса точно б додала цій подорожі ще більше барв!
Мо Фань уже почав сумувати за Бріанкою після її від'їзду. Його враження про неї значно покращилося, адже вона поводилася з ним як лагідна старша сестра. На жаль, їй довелося поїхати у власних справах. Інакше дні, коли Мо Фаню більше не довелося б покладатися на афродизіаки, були б уже не за горами...
Що ж до Гайді, вона, може, й була дуже вродливою, зі шкірою, ніжною як нефрит, але поводилася надто зверхньо... можливо, вона так поводилася лише тому, що він уже бачив її без одягу. З нею було нецікаво загравати, адже вона вважала його збоченцем навіть тоді, коли він обговорював із нею серйозні теми!
— Гайді, я маю відразу пояснити. У нас є серйозні справи в Каїрі. Тобі не обов'язково тягатися за нами всюди. Ти можеш вільно подорожувати Каїром сама, — сказав Мо Фань.
— Мені не потрібно, щоб ти мене доглядав, — пирхнула Гайді, ніби Мо Фань щойно вилив на неї відро холодної води в самісінький розпал веселощів.
— Я просто хотів попередити заздалегідь.
— Ви студенти? З якого ви університету? — до них підійшов життєрадісний чоловік із вусами і продовжив: — Дозвольте відрекомендуватися! Я наставник-інтерн з факультету землі Європейського Університету. Ті, хто стоїть позаду — мої студенти; ми раді з вами познайомитися!
— Європейського Університету? — Гайді здивовано подивилася на вусатого чоловіка.
Чоловік миттю розплився в гордовитій усмішці, але добре зумів її приховати. Збоку це виглядало як скромна усмішка.
Європейський Університет посідав перше місце у світі. Школа зібрала найталановитіших студентів з усієї Європи, тож її учнями були або маги з низів із видатними талантами, або майбутні лідери відомих кланів. Майже кожен випускник цієї школи згодом обіймав керівну посаду десь у Європі.
Назва Європейського Університету була набагато престижнішою порівняно з ізольованим Альпійським Університетом. Хоча зараз вони перебували в Єгипті, його репутація все ще мала неабияку вагу. Коли вусатий чоловік на ім'я Вані назвав себе, це миттю привернуло увагу мисливців, магів та туристів, що подорожували з ними.
Європейський Університет представляв увесь європейський континент, а не окрему країну, тому його не запрошували брати участь у Світовому студентському турнірі. Подібно до цього, Альпійський Університет також був міжнародною організацією, тому його також не включали до списку шкіл-учасниць турніру.
Мо Фань помітив, що під час відвідування шкіл у його країні більшість людей упізнавала його з ім'ям чи без нього. Вони миттю впізнавали найвродливішого юнака Світового студентського турніру, але людям з інших країн було на нього абсолютно начхати. Вони навіть ставилися до нього зі зневагою, коли він згадував, що посів перше місце на турнірі. Їхні погляди чітко говорили про те, що Мо Фань не мав би жодних шансів перемогти, якби вони теж брали в ньому участь.
Вані не бракувало емоційного інтелекту. Хоч його метою чітко була Гайді, він усе одно приязно привітався з Мо Фанем, Му Баєм і Чжао Ман'янем. Проте було очевидно, що ані він, ані студенти за його спиною не впізнали Мо Фаня та Чжао Ман'яня.
— Ви доволі сміливі, раз вирушили до Каїра в такий час. А де ваша вчителька? — запитав Вані.
— Вона зайнята, приєднається до нас пізніше, — відповіла Гайді.
— О, я теж кваліфікований викладач. Ви можете приєднатися до нашої групи. Попереду довга дорога, і вам, певно, буде самотньо своєю невеликою компанією. Хіба не краще було б подорожувати разом? — запропонував чоловік.
— Звісно! — миттю погодився Чжао Ман'янь.
Мо Фань обернувся і подивився на зрадника.
Наставник-інтерн вочевидь поклав око на Гайді. Це було надто очевидно; Гайді була вродливою, наче ангел, що зійшов із картини. Її неземна аура, сформована завдяки тривалому часу, проведеному в ізоляції в Альпах, також була надзвичайно привабливою для інших.
Проте Мо Фань волів би залишити цей скарб для своїх. Попри напружені стосунки між ним і Гайді, він не хотів, щоб з'явився якийсь тип і почав нав'язуватися в компанію до красуні з їхньої групи.
— Ми просто ділимося ресурсами, поглянь на його студенток... — Чжао Ман'янь підняв брови, натякаючи Мо Фаню подивитися на учениць наставника.
Очі Мо Фаня розширилися після швидкого погляду.
-Ого, серед них і справді є кілька красунь!-
— Без проблем, подорож і справді буде набагато цікавішою, якщо ми об'єднаємося, — швидко погодився Мо Фань.
Му Бай чудово розумів, про що ці двоє думають. Він не міг утриматися від глузливого пирхання. «Невже вони так просто зрадили Гайді?»
Дві студентки з Європейського Університету не були такими розкішними, як Гайді, але вони все одно мали свою красу. Хай там як, Му Бай усе одно вважав Гайді вродливішою. Здобутки явно не перекривали втрати.
— Привіт, я Чжао Сяотянь, студент Університету Перлини. Ви тут для випускного оцінювання? — Чжао Ман'янь негайно підійшов, щоб зав'язати розмову з однією з дівчат.
Чжао Ман'янь належав до агресивного типу. Він прямо підходив до будь-якої жінки, яка його зацікавила. Він ніколи не починав розмову з усією групою, щоб приховати свої справжні наміри.
Як наслідок, ще до того, як студентка з пишними формами встигла відповісти, юнак поруч із нею зневажливо кинув: — Університет Перлини? Ніколи про такий не чув.
Чжао Ман'янь продовжив, навіть не обернувшись: — Б'юся об заклад, тобі було дуже нудно подорожувати в компанії такого вузькоглядного типа.
— Ти покидьок, кого ти назвав вузькоглядним?! — прогарчав юнак.
— Університет Перлини, хіба це не той самий університет, що посів перше місце на Світовому студентському турнірі? — озвалася дівчина. Вона знову зміряла Чжао Ман'яня поглядом і зрозуміла, що він насправді доволі привабливий.
— Саме так, це ми! — кивнув Чжао Ман'янь.
— Ми й справді проходимо випускне оцінювання, — сказала йому дівчина на ім'я Софія.
— Якщо бути точним, це оцінювання для випуску з відзнакою! — додав хлопець поруч із нею.
— О, я був у такій самій ситуації минулого року, але наше оцінювання було набагато простішим за ваше. Це має бути щось справді особливе, якщо вам довелося приїхати аж до Єгипту, — промовив Чжао Ман'янь.
— Як ти взагалі можеш порівнювати ту вашу жалюгідну школу з нашим Європейським Університетом? — заперечив хлопець.
Чжао Ман'янь автоматично відфільтрував і проігнорував кожне слово, сказане цим типом. Софія вже вела з ним бесіду, а це означало, що він успішно виконав перший крок.
Чжао Ман'янь зумисне кинув погляд на Мо Фаня після того, як успішно зав'язав розмову з дівчиною. Він хотів перевірити успіхи Мо Фаня. Щоразу, коли вони починали загравати з дівчатами, то автоматично влаштовували змагання, хто першим склеїть свою ціль. Той, хто програє, віддавав переможцю уламок Насіння Душі!
Проте Чжао Ман'янь був абсолютно приголомшений, коли побачив, що Мо Фань уже тримає дівчину за руку і ніжно погладжує її долоню!
Це неможливо!
Може, його культивація і слабша за Мо Фаня, але як він міг програти Мо Фаню у флірті з дівчатами?!
Гордість Чжао Ман'яня зазнала нищівного удару. Він мав якнайшвидше перейти до другої бази, щоб переломити ситуацію і здобути перемогу!
— Ось це Лінія Життя, Лінія Долі, Лінія Кохання, і ці дрібні зморшки теж мають власне значення. Вони означають, що у цих сферах на тебе чекають певні хвилювання. Деякі зморшки можуть бути сприятливими для тебе, але інші можуть означати невдачі. Тут трохи незручно. Я детально все тобі поясню, коли ми знайдемо спокійніше місце наступного разу, — сказав Мо Фань.
— Яка магічна нація на сході! Більше двадцяти років я вважала, що ці лінії не мають жодного значення, — промовила дівчина з природною усмішкою.
— Ти з Франції, так? — запитав Мо Фань.
— Так, звідки ти знаєш?
— Тебе звати Зої, я правий? — додав Мо Фань.
— Вау, боже мій, звідки ти дізнався? — Зої з подивом витріщилася на Мо Фаня.
— За знаком зодіаку ти Скорпіон, — продовжував Мо Фань.
— Це просто неймовірно, ти справжній геній! — Зої не могла в це повірити.
Зої була дуже веселою дівчиною. Вона була не проти флірту Мо Фаня. Вона погодилася дозволити Мо Фаню поворожити по руці з усмішкою, переважно тому, що їй було цікаво. Однак тепер вона була твердо переконана, що Мо Фань справді чудово вміє передбачати майбутнє!
— Як ти це робиш? — не витримала Зої.
— Це не складно... ти не зняла бірку зі свого багажу, там усе написано, — поблажливо повідомив їй Мо Фань.
Зої на мить остовпіла, а потім засміялася і легенько вдарила Мо Фаня кулаком у груди.